Ця стаття не містить . (квітень 2021) |
Дерінкую (тур. Derinkuyu — «глибокий колодязь») — найбільша підземна споруда в Каппадокії, знаходиться поблизу населеного пункту Дерінкую за 29 км від Невшехіра. Місто виявили 1963 року, частково дослідили та дозволили для доступу туристам 1965 року. Є частиною пам'ятки Світової спадщини «Національний парк Гьореме та печерні поселення Каппадокії».
Дерінкую | |
---|---|
| |
38°22′53″ пн. ш. 34°44′09″ сх. д. / 38.38138889002777177° пн. ш. 34.73611111002777818° сх. д.Координати: 38°22′53″ пн. ш. 34°44′09″ сх. д. / 38.38138889002777177° пн. ш. 34.73611111002777818° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Розташування | Дерінкую Невшехір |
Тип | d і археологічна пам'ятка |
Площа | 0,25 га |
Дерінкую Дерінкую (Туреччина) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Підземне місто будували в VI—Х століттях. Зараз для вільного доступу відкрито лише 10 % території. У місті є кімнати, вентиляційні труби, каплиці й колодязі. Вниз веде тунель висотою 160—170 метрів. По боках від тунелю розташовані порожні камери. Вертикальні вентиляційні шахти (загалом 52) внизу доходять до ґрунтових вод і раніше служили одночасно колодязями.
Дерінкую — одне з 50 підземних міст Каппадокії. Деякі з них вже почали досліджувати, інші чекають своєї черги. Дерінкую є найбільш дослідженим із них.
Якщо Сакликент «невидимим містом» є чисто символічно, то Дерінкую — підземне місто у повному сенсі цього слова. Займає площу близько 4×4 км та заглиблюється приблизно на 55 м під землю. Передбачається, що місто має близько 20 поверхів, однак поки досліджено лише 8 з них. Вважається, що в Дерінкую могло одночасно проживати до 50 тисяч людей.
На думку істориків, будівництво підземного міста було розпочато ще хеттами близько 2000 років до н. е., проте досі невідомо, з якою метою вони почали це підземне будівництво. Перші християни розбудували і довели до досконалості розпочате хеттами. Для них підземне місто стало надійним притулком від гонителів християнської віри римлян і звірячих нападок різних кочових племен, що бачили Каппадокію ласим шматочком завдяки торговому шовковому шляху.
У підземному місті досконало продумали все необхідне для життєзабезпечення. Повітрям місто насичують 52 вентиляційні шахти, тому навіть на нижніх рівнях дихати легко. Воду отримували з тих самих шахт, оскільки, йдучи на глибину до 85 м, вони досягали ґрунтових вод та служили колодязями. Температура в місті тримається +13 — +15 °C. Усі зали та тунелі досить добре освітлені. На перших поверхах міста розташовували місця хрещення, місіонерські школи, склади, кухні, їдальні та спальні кімнати, хліви для тварин і винні льохи. На третьому і четвертому поверхах — збройові склади. Тут же знаходилися церкви і храми, майстерні тощо. На восьмому поверсі — «Конференц-зал».
Життя в місті
З приводу того, як жили тут люди: постійно чи періодично — думки розходяться. Одні стверджують, що жителі підземного міста виходили на поверхню тільки для обробітку полів. Інші вважають, що люди жили в наземному селищі і ховалися під землю тільки під час набігів. У будь-якому разі місто має безліч потайних ходів (близько 600), які мали вихід на поверхню в різних місцях, у тому числі, і в наземні хатини.
Мешканці Дерінкую також подбали про те, щоб максимально захистити місто від проникнення загарбників. У разі небезпеки ходи завалювали величезними валунами, зрушити які могли тільки зсередини дві людини. Навіть якби загарбники якимось неймовірним чином змогли потрапити на перші поверхи міста, систему продумали так, що входи на нижні поверхи намертво блокували. Окрім того, не знаючи міста, загарбники просто заблукали б у цих нескінченних лабіринтах, так і не зумівши вибратися назовні, тоді як населення могло спокійно перечекати навалу на нижніх поверхах або вибратися на поверхню в інших місцях: наприклад, у такому ж підземному місті Каймакли, до якого вів підземний 9-кілометровий тунель.
Створити місто у скелі люди змогли завдяки надзвичайним властивостям туфів: вони добре піддаються обробці, а під впливом повітря набувають величезної міцності. Тому протягом століть люди використовували цю унікальну природну особливість Каппадокії для створення печерних жител або підземних міст.
У Дерінкую вирувало активне життя аж до VIII століття. Потім місто довгі століття було в забутті, практично втрачене, поки його випадково не виявили 1963 року. Місцеві фермери, не розуміючи справжньої цінності знайденого, використовували ці добре вентильовані приміщення як склади для зберігання овочів, допоки місто не дослідили і не стали використовувати для туризму. Для огляду туристам доступна лише мала частина міста — близько 10 %. Задля безпеки туристів зайві ходи перекрито, розставлено вказівники. Коридори міста досить вузькі та низькі (висотою 160—170 см), пересуватися доводиться напівзігнутим, на нижній поверх ведуть 204 сходинки.
Вхід до підземного міста Дерінкую розташований у одноповерховому будинку в однойменному селищі Дерінкую, розташованому посеред плоскогір'я на висоті 1355 м над рівнем моря за 26 км на південь від Невшехіра.
Галерея
- Дерінкую, територія біля входу до підземного міста
- Підземне місто Дерінкую
- Підземне місто Дерінкую
- Сходи в підземному місті Дерінкую
Див. також
Література
- Dorn, Wolfgang. Zentralanatolien.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підземне місто Дерінкую
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2021 Derinkuyu tur Derinkuyu glibokij kolodyaz najbilsha pidzemna sporuda v Kappadokiyi znahoditsya poblizu naselenogo punktu Derinkuyu za 29 km vid Nevshehira Misto viyavili 1963 roku chastkovo doslidili ta dozvolili dlya dostupu turistam 1965 roku Ye chastinoyu pam yatki Svitovoyi spadshini Nacionalnij park Goreme ta pecherni poselennya Kappadokiyi Derinkuyu38 22 53 pn sh 34 44 09 sh d 38 38138889002777177 pn sh 34 73611111002777818 sh d 38 38138889002777177 34 73611111002777818 Koordinati 38 22 53 pn sh 34 44 09 sh d 38 38138889002777177 pn sh 34 73611111002777818 sh d 38 38138889002777177 34 73611111002777818Krayina TurechchinaRoztashuvannya Derinkuyu NevshehirTip d i arheologichna pam yatkaPlosha 0 25 gaDerinkuyuDerinkuyu Turechchina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPidzemne misto buduvali v VI H stolittyah Zaraz dlya vilnogo dostupu vidkrito lishe 10 teritoriyi U misti ye kimnati ventilyacijni trubi kaplici j kolodyazi Vniz vede tunel visotoyu 160 170 metriv Po bokah vid tunelyu roztashovani porozhni kameri Vertikalni ventilyacijni shahti zagalom 52 vnizu dohodyat do gruntovih vod i ranishe sluzhili odnochasno kolodyazyami Derinkuyu odne z 50 pidzemnih mist Kappadokiyi Deyaki z nih vzhe pochali doslidzhuvati inshi chekayut svoyeyi chergi Derinkuyu ye najbilsh doslidzhenim iz nih Yaksho Saklikent nevidimim mistom ye chisto simvolichno to Derinkuyu pidzemne misto u povnomu sensi cogo slova Zajmaye ploshu blizko 4 4 km ta zagliblyuyetsya priblizno na 55 m pid zemlyu Peredbachayetsya sho misto maye blizko 20 poverhiv odnak poki doslidzheno lishe 8 z nih Vvazhayetsya sho v Derinkuyu moglo odnochasno prozhivati do 50 tisyach lyudej Na dumku istorikiv budivnictvo pidzemnogo mista bulo rozpochato she hettami blizko 2000 rokiv do n e prote dosi nevidomo z yakoyu metoyu voni pochali ce pidzemne budivnictvo Pershi hristiyani rozbuduvali i doveli do doskonalosti rozpochate hettami Dlya nih pidzemne misto stalo nadijnim pritulkom vid goniteliv hristiyanskoyi viri rimlyan i zviryachih napadok riznih kochovih plemen sho bachili Kappadokiyu lasim shmatochkom zavdyaki torgovomu shovkovomu shlyahu U pidzemnomu misti doskonalo produmali vse neobhidne dlya zhittyezabezpechennya Povitryam misto nasichuyut 52 ventilyacijni shahti tomu navit na nizhnih rivnyah dihati legko Vodu otrimuvali z tih samih shaht oskilki jduchi na glibinu do 85 m voni dosyagali gruntovih vod ta sluzhili kolodyazyami Temperatura v misti trimayetsya 13 15 C Usi zali ta tuneli dosit dobre osvitleni Na pershih poverhah mista roztashovuvali miscya hreshennya misionerski shkoli skladi kuhni yidalni ta spalni kimnati hlivi dlya tvarin i vinni lohi Na tretomu i chetvertomu poverhah zbrojovi skladi Tut zhe znahodilisya cerkvi i hrami majsterni tosho Na vosmomu poversi Konferenc zal Zhittya v mistiZ privodu togo yak zhili tut lyudi postijno chi periodichno dumki rozhodyatsya Odni stverdzhuyut sho zhiteli pidzemnogo mista vihodili na poverhnyu tilki dlya obrobitku poliv Inshi vvazhayut sho lyudi zhili v nazemnomu selishi i hovalisya pid zemlyu tilki pid chas nabigiv U bud yakomu razi misto maye bezlich potajnih hodiv blizko 600 yaki mali vihid na poverhnyu v riznih miscyah u tomu chisli i v nazemni hatini Meshkanci Derinkuyu takozh podbali pro te shob maksimalno zahistiti misto vid proniknennya zagarbnikiv U razi nebezpeki hodi zavalyuvali velicheznimi valunami zrushiti yaki mogli tilki zseredini dvi lyudini Navit yakbi zagarbniki yakimos nejmovirnim chinom zmogli potrapiti na pershi poverhi mista sistemu produmali tak sho vhodi na nizhni poverhi namertvo blokuvali Okrim togo ne znayuchi mista zagarbniki prosto zablukali b u cih neskinchennih labirintah tak i ne zumivshi vibratisya nazovni todi yak naselennya moglo spokijno perechekati navalu na nizhnih poverhah abo vibratisya na poverhnyu v inshih miscyah napriklad u takomu zh pidzemnomu misti Kajmakli do yakogo viv pidzemnij 9 kilometrovij tunel Stvoriti misto u skeli lyudi zmogli zavdyaki nadzvichajnim vlastivostyam tufiv voni dobre piddayutsya obrobci a pid vplivom povitrya nabuvayut velicheznoyi micnosti Tomu protyagom stolit lyudi vikoristovuvali cyu unikalnu prirodnu osoblivist Kappadokiyi dlya stvorennya pechernih zhitel abo pidzemnih mist U Derinkuyu viruvalo aktivne zhittya azh do VIII stolittya Potim misto dovgi stolittya bulo v zabutti praktichno vtrachene poki jogo vipadkovo ne viyavili 1963 roku Miscevi fermeri ne rozumiyuchi spravzhnoyi cinnosti znajdenogo vikoristovuvali ci dobre ventilovani primishennya yak skladi dlya zberigannya ovochiv dopoki misto ne doslidili i ne stali vikoristovuvati dlya turizmu Dlya oglyadu turistam dostupna lishe mala chastina mista blizko 10 Zadlya bezpeki turistiv zajvi hodi perekrito rozstavleno vkazivniki Koridori mista dosit vuzki ta nizki visotoyu 160 170 sm peresuvatisya dovoditsya napivzignutim na nizhnij poverh vedut 204 shodinki Vhid do pidzemnogo mista Derinkuyu roztashovanij u odnopoverhovomu budinku v odnojmennomu selishi Derinkuyu roztashovanomu posered ploskogir ya na visoti 1355 m nad rivnem morya za 26 km na pivden vid Nevshehira GalereyaDerinkuyu teritoriya bilya vhodu do pidzemnogo mista Pidzemne misto Derinkuyu Pidzemne misto Derinkuyu Shodi v pidzemnomu misti DerinkuyuDiv takozhPecherni poselennya Kappadokiyi KajmakliLiteraturaDorn Wolfgang Zentralanatolien PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pidzemne misto Derinkuyu