Аріарат V Філопатр

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Аріарат.

Аріарат V Евсеб Філопатор (дав.-гр. Ἀριαράθης Εὐσεβής Φιλοπάτωρ; 179/182 до н. е. — 130 до н. е.) — цар Каппадокії у 163—130 роках до н. е.

Аріарат V Філопатор
Народився	2 століття до н. е. Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина
Помер	2 століття до н. е. Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина
Діяльність	політик
Титул	цар Каппадокії
Термін	163—130 роки до н. е.
Попередник	Аріарат IV
Наступник	Аріарат VI Епіфан Філопатр
Рід	^d
Батько	Аріарат IV Евсеб
Мати	Антіохіда
Брати, сестри	^d і ^d
У шлюбі з	Ніса Каппадокійська
Діти	Аріарат VI і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з . Молодший син царя Аріарата IV. Його матір'ю була Антіохіда Каппадокійська (донька селевкідського царя Антіоха III Великого). При народженні отримав ім'я Мітрідат. Здобув освіту в Римі й Афінах. Тут зумів придбати багатьох друзів, насамперед майбутнього пергамського царя Аттала II.

Перед смертю батько вислав старших зведених братів Мітрідата в інші країни, а самого оголосив спадкоємцем. Після смерті Аріарата IV у 163 році до н. е. стає царем під ім'ям Аріарат V Філопатр.

У 160 році до н. е. царя було повалено зведеним братом Ороферном за допомогою сирійського царя Деметрія I Сотер (останній виступив проти Аріарата V за те, що той не забажав одружитися з сестрою Деметрія I). Аріарат V втік до Пергам. У 159 році до н. е за підтримки Аттала II, царя Пергаму, переміг Ороферна й повернув собі владу.

Втім у 158 році до н. е. знову почалася боротьба за владу з братом. Того ж року Аріарат V вимушений був залишити царства й звернутися по допомогу до Римської республіки. За допомогою останньої (насамперед консулів Секста Юлія Цезаря і Луція Аврелія Ореста, що встали на бік Аріарата V) 157 року до н. е. відновлено вдруге на троні. За рішенням римському сенату розділив владу з Ороферном. 156 року до н. е. після смерті останнього став одноосібним царем. За підтримки Пергаму і Риму домігся визнання влади над Каппадокією з боку Деметрія I.

У 155 році до н. е. спрямував війська на допомогу Пергама у війні з Віфінським царством (до 154 року до н. е.). В подальшому сприяв розвитку культури та мистецтва в Каппадокії, намагаючись дотримуватися мирних стосунків із сусідами. Цьому також сприяла боротьба за трону в Державі Селевкідів, повстання там, а потім конфлікт Селевкідів з Парфією. Також встановив дружні стосунки з Афінами, натомість отримав афінське громадянство.

У 130 році до н. е. наказав своєму війську рушити на допомогу римлянам, які боролися з повстанням Аристоніка в Пергамі. За цю допомогу отримав Лікаонію та частину північної Кілікії. Втім внаслідок змови антиримської знаті, яку, можливо, підтримала дружина царя через бажання влади, Аріарата V було вбито. Новим царем став його син Аріарат VI Епіфан Філопатр.

Див. також

• Напад Аріарата V на Прієну

Джерела

• Édouard Will, Histoire politique du monde hellénistique, Annales de l'Est, Nancy, 1967, tome II, p. 312 et suivantes, 321 et 353.
• Hazel, John; Who's Who in the Greek World, «Ariarathes V», (1999)
• Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques. Band 4, CNRS Éditions, Paris 2005, , S. 529—535
• Габелко О. K. К династической истории эллинистической Каппадокии: царский дом Ариаратидов // Античный мир и археология. — Саратов, 2009. — Вып. 13

1. Willrich H. Demetrios 44 // Kategorie:RE:Band IV,2 — 1901.
   d:Track:Q19994960d:Track:Q1635869d:Track:Q26415194d:Track:Q1138524