Напад Аріарата V на Прієну — конфлікт каппадокійського царя Аріарата V Філопатора з іонійським містом Прієна, котрий стався у 150-х роках до н. е.
У першій половині 150-х претензії на каппадокійський престол висунув Ороферн — чи то дійсно брат Аріарата V, чи то самозванець. За допомогою сирійського царя Деметрія I претендент зміг на певний час оволодіти країною, проте Аріарат за допомогою дружнього йому царя Пергаму Аттала II та римлян зміг повернути собі владу. Ороферн втік до свого союзника, проте вступив там у спілку з його ворогами і був запроторений до в'язниці.
Під час свого короткого владарювання у Каппадокії Ороферн вдався до масштабних зловживань для збору коштів, необхідних йому для розрахунку з Деметрієм (допомога останнього вартувала 1000 талантів, з яких 600 були фактично виплачені) та найманцями. Втім, на випадок несприятливого розвитку подій Ороферн частину зібраних коштів — 400 талантів — відіслав на зберігання до розташованого на східному узбережжі Егейського моря міста Прієна.
Після повалення Ороферну Аріарат звернувся до приєнійців з вимогою передати йому розміщені тим кошти. Містяни, цілком у відповідності до діючих звичаїв, відповіли, що не можуть віддати гроші нікому, допоки Ороферн живий. Незважаючи на гнів каппадокійського володаря, Прієна могла б почуватись у безпеці, оскільки перебувала за сотні кілометрів від його царства. Проте цар Пергаму Аттал, територія якого якраз і лежала між Іонією та Каппадокією, окрім союзницьких відносин з Аріаратом, мав власні суперечки з прієнійцями. Як наслідок, каппадокійцям був забезпечений вільний прохід до узбережжя Егеїди.
Висланий Аріаратом загін хоча й не захопив місто, проте страшенно спустошив його околиці — як зазначає Полібій, трупи валялись під самими стінами Прієни, а її мешканці не мали змоги чинити спротив. Вони звернулися по захист до родосців, а потім і до римлян, проте не досягли цим нічого. Втім, прієнійці так і не порушили своїх зобов'язань та в підсумку повернули кошти Ороферну, не тільки не отримавши від своєї фінансової операції зиску, але й зазнавши великих збитків.
Джерела
Полібій, «Історія»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napad Ariarata V na Priyenu konflikt kappadokijskogo carya Ariarata V Filopatora z ionijskim mistom Priyena kotrij stavsya u 150 h rokah do n e Karta Maloyi Aziyi Na shodi pivostrova poznachena Kappadokiya a na uzberezhzhi Egejskogo morya mid Miletom ta Efesom Priyena U pershij polovini 150 h pretenziyi na kappadokijskij prestol visunuv Orofern chi to dijsno brat Ariarata V chi to samozvanec Za dopomogoyu sirijskogo carya Demetriya I pretendent zmig na pevnij chas ovoloditi krayinoyu prote Ariarat za dopomogoyu druzhnogo jomu carya Pergamu Attala II ta rimlyan zmig povernuti sobi vladu Orofern vtik do svogo soyuznika prote vstupiv tam u spilku z jogo vorogami i buv zaprotorenij do v yaznici Pid chas svogo korotkogo vladaryuvannya u Kappadokiyi Orofern vdavsya do masshtabnih zlovzhivan dlya zboru koshtiv neobhidnih jomu dlya rozrahunku z Demetriyem dopomoga ostannogo vartuvala 1000 talantiv z yakih 600 buli faktichno viplacheni ta najmancyami Vtim na vipadok nespriyatlivogo rozvitku podij Orofern chastinu zibranih koshtiv 400 talantiv vidislav na zberigannya do roztashovanogo na shidnomu uzberezhzhi Egejskogo morya mista Priyena Pislya povalennya Orofernu Ariarat zvernuvsya do priyenijciv z vimogoyu peredati jomu rozmisheni tim koshti Mistyani cilkom u vidpovidnosti do diyuchih zvichayiv vidpovili sho ne mozhut viddati groshi nikomu dopoki Orofern zhivij Nezvazhayuchi na gniv kappadokijskogo volodarya Priyena mogla b pochuvatis u bezpeci oskilki perebuvala za sotni kilometriv vid jogo carstva Prote car Pergamu Attal teritoriya yakogo yakraz i lezhala mizh Ioniyeyu ta Kappadokiyeyu okrim soyuznickih vidnosin z Ariaratom mav vlasni superechki z priyenijcyami Yak naslidok kappadokijcyam buv zabezpechenij vilnij prohid do uzberezhzhya Egeyidi Vislanij Ariaratom zagin hocha j ne zahopiv misto prote strashenno spustoshiv jogo okolici yak zaznachaye Polibij trupi valyalis pid samimi stinami Priyeni a yiyi meshkanci ne mali zmogi chiniti sprotiv Voni zvernulisya po zahist do rodosciv a potim i do rimlyan prote ne dosyagli cim nichogo Vtim priyenijci tak i ne porushili svoyih zobov yazan ta v pidsumku povernuli koshti Orofernu ne tilki ne otrimavshi vid svoyeyi finansovoyi operaciyi zisku ale j zaznavshi velikih zbitkiv DzherelaPolibij Istoriya