Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кан Кан Йон Хун кор 강영훈 姜英勳 Gang Yeong hun Kang Yŏnghun 30 травня 1922

Кан Йон Хун

Кан Йон Хун
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кан.

Кан Йон Хун (кор. 강영훈, 姜英勳, Gang Yeong-hun, Kang Yŏnghun; 30 травня 1922 — 10 травня 2016) — корейський військовик, дипломат і політик, двадцять перший прем'єр-міністр Республіки Корея.

Кан Йон Хун
image
Прапор
 21-й Прем'єр-міністр Південної Кореї
5 грудня 1988 — 27 грудня 1990
Президент: Ро Де У
Попередник: Лі Хьон Дже
Наступник: Но Дже Бон
 
Народження: 30 травня 1922(1922-05-30) або 1922[1][2][3]
Сеул, Японська імперія, Японія або d, Північна провінція Пхьонан, КНДР
Смерть: 10 травня 2016(2016-05-10)
Сеул, Південна Корея
Країна: Південна Корея
Освіта: Університет Південної Каліфорнії і d
Партія: d
Нагороди:
image

d

Біографія

Навчався в Університеті Кенкоку, після чого наприкінці Другої світової війни вступив до лав Національних сил оборони, що були попередником армії Республіки Корея. Під час Корейської війни був командиром дивізії, а 1952 року був призначений на посаду аташе в посольстві Південної Кореї у Сполучених Штатах.

1954 року він став директором Американського командування в Південній Кореї при міністерстві національної оборони. Проходив прискорене навчання в Командно-штабному коледжі армії США. Завершив військову службу в званні генерал-лейтенанта на посаді начальника Корейської військової академії, в рік Військової революції, проти якої він виступав. Був затриманий та перебував в ув'язненні.

Після звільнення повернувся до США, здобувши ступінь магістра міжнародних відносин (1966) і докторський ступінь з політології (1973) Університету Південної Каліфорнії. Заснував Науково-дослідний інститут з корейських справ у Сілвер-Спринзі, штат Меріленд.

Повернувся до Південної Кореї 1976 року, де отримав посаду декана в Університеті іноземних мов Ханґук. 1978 року його призначили на посаду директора Інституту закордонних справ та національної безпеки, навчального закладу Міністерства закордонних справ.

Від 1981 до 1984 року був послом у Великій Британії та Ірландії (за сумісництвом), а від 1984 до 1987 року — послом у Ватикані.

Після демократичних протестів 1987 року брав участь у виборах та був обраний до лав парламенту 13-го скликання від Демократичної партії справедливості.

В 1988—1990 роках очолював Уряд Республіки Корея за президентства Ро Де У, який замінив 19 з 23 міністрів, щоб позбавитись спадщини свого вкрай непопулярного попередника Чон Ду Хвана. У той період тривали масові антиурядові студентські виступи. Після кількох місяців підготовки взяв участь в історичних перемовинах зі своїм північнокорейським колегою Йон Хьон Муком, де обговорювались питання роззброєння, виведення американських військ, звільнення політичних в'язнів, прав на відвідування та возз'єднання. В жовтні 1990 року в Пхеньяні він зустрівся з лідером КНДР Кім Ір Сеном. Тон перемовин різко змінився: південнокорейська сторона звинуватила Північну Корею в тому, що вона посилює розділення та затягує питання про мир, а також використовує перемовини, щоб втручатись у внутрішні справи Південної Кореї; представники КНДР критикували пропозиції Південної Кореї з розширення торгових, культурних і гуманітарних обмінів. Третя нарада в грудні також не принесла значних результатів.

У грудні 1990 року в межах підготовки до чергових виборів вийшов у відставку, однак невдовзі вирушив у дипломатичний тур Близьким Сходом, щоб підтримати членство Південної Кореї в Організації Об'єднаних Націй.

Був головою Національної організації Червоного Хреста (1991—1997), що відіграла важливу роль у перемовинах між Південною та Північною Кореєю за часів, коли північ страждала через голод. У подальшому обіймав посаду голови Інституту Седжона та голови корейського комітету Програми ООН з довкілля (ЮНЕП).

Помер у Сеулі в травні 2016 року.

Примітки

  1. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  2. Korean Authority File
    d:Track:Q56640487
  3. MAK
    d:Track:Q105192847
  4. . Yonhap News Agency (англ.) . 10 травня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.

Посилання

  • (англ.) . Університет Південної Каліфорнії. 2 травня 2013. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 17 серпня 2020.
  • . koreatimes (англ.) . 10 травня 2016. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 17 серпня 2020.
  • . 중앙일보 (кор.). 10 травня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kan Kan Jon Hun kor 강영훈 姜英勳 Gang Yeong hun Kang Yŏnghun 30 travnya 1922 10 travnya 2016 korejskij vijskovik diplomat i politik dvadcyat pershij prem yer ministr Respubliki Koreya Kan Jon Hun Prapor 21 j Prem yer ministr Pivdennoyi Koreyi 5 grudnya 1988 27 grudnya 1990 Prezident Ro De U Poperednik Li Hon Dzhe Nastupnik No Dzhe Bon Narodzhennya 30 travnya 1922 1922 05 30 abo 1922 1 2 3 Seul Yaponska imperiya Yaponiya abo d Pivnichna provinciya Phonan KNDRSmert 10 travnya 2016 2016 05 10 Seul Pivdenna KoreyaKrayina Pivdenna KoreyaOsvita Universitet Pivdennoyi Kaliforniyi i dPartiya d Nagorodi dBiografiyaNavchavsya v Universiteti Kenkoku pislya chogo naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni vstupiv do lav Nacionalnih sil oboroni sho buli poperednikom armiyi Respubliki Koreya Pid chas Korejskoyi vijni buv komandirom diviziyi a 1952 roku buv priznachenij na posadu atashe v posolstvi Pivdennoyi Koreyi u Spoluchenih Shtatah 1954 roku vin stav direktorom Amerikanskogo komanduvannya v Pivdennij Koreyi pri ministerstvi nacionalnoyi oboroni Prohodiv priskorene navchannya v Komandno shtabnomu koledzhi armiyi SShA Zavershiv vijskovu sluzhbu v zvanni general lejtenanta na posadi nachalnika Korejskoyi vijskovoyi akademiyi v rik Vijskovoyi revolyuciyi proti yakoyi vin vistupav Buv zatrimanij ta perebuvav v uv yaznenni Pislya zvilnennya povernuvsya do SShA zdobuvshi stupin magistra mizhnarodnih vidnosin 1966 i doktorskij stupin z politologiyi 1973 Universitetu Pivdennoyi Kaliforniyi Zasnuvav Naukovo doslidnij institut z korejskih sprav u Silver Sprinzi shtat Merilend Povernuvsya do Pivdennoyi Koreyi 1976 roku de otrimav posadu dekana v Universiteti inozemnih mov Hanguk 1978 roku jogo priznachili na posadu direktora Institutu zakordonnih sprav ta nacionalnoyi bezpeki navchalnogo zakladu Ministerstva zakordonnih sprav Vid 1981 do 1984 roku buv poslom u Velikij Britaniyi ta Irlandiyi za sumisnictvom a vid 1984 do 1987 roku poslom u Vatikani Pislya demokratichnih protestiv 1987 roku brav uchast u viborah ta buv obranij do lav parlamentu 13 go sklikannya vid Demokratichnoyi partiyi spravedlivosti V 1988 1990 rokah ocholyuvav Uryad Respubliki Koreya za prezidentstva Ro De U yakij zaminiv 19 z 23 ministriv shob pozbavitis spadshini svogo vkraj nepopulyarnogo poperednika Chon Du Hvana U toj period trivali masovi antiuryadovi studentski vistupi Pislya kilkoh misyaciv pidgotovki vzyav uchast v istorichnih peremovinah zi svoyim pivnichnokorejskim kolegoyu Jon Hon Mukom de obgovoryuvalis pitannya rozzbroyennya vivedennya amerikanskih vijsk zvilnennya politichnih v yazniv prav na vidviduvannya ta vozz yednannya V zhovtni 1990 roku v Phenyani vin zustrivsya z liderom KNDR Kim Ir Senom Ton peremovin rizko zminivsya pivdennokorejska storona zvinuvatila Pivnichnu Koreyu v tomu sho vona posilyuye rozdilennya ta zatyaguye pitannya pro mir a takozh vikoristovuye peremovini shob vtruchatis u vnutrishni spravi Pivdennoyi Koreyi predstavniki KNDR kritikuvali propoziciyi Pivdennoyi Koreyi z rozshirennya torgovih kulturnih i gumanitarnih obminiv Tretya narada v grudni takozh ne prinesla znachnih rezultativ U grudni 1990 roku v mezhah pidgotovki do chergovih viboriv vijshov u vidstavku odnak nevdovzi virushiv u diplomatichnij tur Blizkim Shodom shob pidtrimati chlenstvo Pivdennoyi Koreyi v Organizaciyi Ob yednanih Nacij Buv golovoyu Nacionalnoyi organizaciyi Chervonogo Hresta 1991 1997 sho vidigrala vazhlivu rol u peremovinah mizh Pivdennoyu ta Pivnichnoyu Koreyeyu za chasiv koli pivnich strazhdala cherez golod U podalshomu obijmav posadu golovi Institutu Sedzhona ta golovi korejskogo komitetu Programi OON z dovkillya YuNEP Pomer u Seuli v travni 2016 roku PrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729 Korean Authority File d Track Q56640487 MAK d Track Q105192847 Yonhap News Agency angl 10 travnya 2016 Arhiv originalu za 17 serpnya 2020 Procitovano 17 serpnya 2020 Posilannya angl Universitet Pivdennoyi Kaliforniyi 2 travnya 2013 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 17 serpnya 2020 koreatimes angl 10 travnya 2016 Arhiv originalu za 5 veresnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2020 중앙일보 kor 10 travnya 2016 Arhiv originalu za 17 serpnya 2020 Procitovano 17 serpnya 2020

Дата публікації:
Топ