Кам'яни́ця Са́ви Тупта́ла — кам'яний будинок XVII сторіччя, який належав Саві Тупталові, батькові майбутнього митрополита Димитрія Ростовського, козацькому сотникові, соратникові Богдана Хмельницького та ктиторові Кирилівського монастиря. Розташовувався на вулиці Хорива між сучасними будинками № 2-А і № 4, що на Подолі в Києві.
Кам'яниця Сави Туптала | ||||
---|---|---|---|---|
Кам'яниця Туптала (синя) на схемі подільського кварталу № 116 (1836 рік) | ||||
50°27′52″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.46453055558333034° пн. ш. 30.51324166669444438° сх. д.Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.46453055558333034° пн. ш. 30.51324166669444438° сх. д. | ||||
Статус | зруйнована | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ | |||
Архітектурний стиль | бароко | |||
Будівництво | 1660-ті | |||
Адреса | вулиця Хорива, 2 і 4. | |||
Кам'яниця Сави Туптала у Вікісховищі |
Історія ділянки
Пляц (садиба) на Подолі між церквою Миколи Притиска і Флорівським монастирем спочатку належав вірменинові Салтановському.
1666 року ділянку викупив Сава Туптало, який 1660 року приїхав із родиною до Києва. На той час йому було за 60 років. Але оскільки сотник ще міцно тримався у сідлі, його призначили збирати «митне» — плату за переправу через річку Ірпінь. 1684 року поруч із ним оселився ігумен Кирилівського монастиря Інокентій Монастирський. Як зазначено в акті купівлі, він придбав за 1000 злотих (досить високу ціну, як на той час) садибу з будинком і садом «близ пляцу неґдись Салтановського, на котром тепер мешкає пан Сава Туптало, сотник козацький київський».
Сава заповів кам'яницю церкві Миколи Притиска. Його найменша дочка Параскева не виконала волю батька. Однак згодом переписала будинок на Кирилівський монастир, у володінні якого він був до 1786 року.
Кам'яниця значно постраждала від великої пожежі 1811 році. Однак її не розібрали. За станом на 1834 рік, як ішлося в тодішній скарзі, будівля стояла «геть поганенькою». Окрім того, її чоловий фасад спотворювали «незаконні добудови». За планом відновлення Подолу тут визначили квартал № 116. 1813 року Київський магістрат на цій території виділив земельні ділянки попереднім власникам, якими були купець першої гільдії Матвій Мединцов із родиною, купець першої гільдії Павло Лобко з дружиною Дар'єю, дочкою Вірою і зятем Петром Клобуцьким, підполковник Ляшкевич і його дружина, сестра якої була одружена з міським архітектором Андрієм Меленським. Власне «кам'яна з льохами будівля» Туптала розташовувалася на ділянці Ляшкевичів (№ 2115, за тодішньою нумерацією).
У 1831—1832 роках купець третьої гільдії Федір Курлюков викупив ці ділянки за борги їхніх власників й об'єднав в одну садибу. Клобуцький деякий час боровся в суді, марно намагаючись повернути свій маєток. Близько 1836 року, за повідомленнями краєзнавця Лаврентія Похилевича, Курлюков розібрав кам'яницю Туптала.
Архітектура
Лаврентій Похилевич зі слів старожилів-подолян описав будинок, як «одноповерхову кам'яницю зі склепінням».
Оскільки зображення будинку не збереглось, описати його спробував Микола Закревський. Дослідник порівнював кам'яницю з будинком Артемихи XVIII сторіччя, який стояв неподалік. Її мурована, крита черепицею кам'яниця була зведена у добу Гетьманщини «на манір німецько-польської архітектури XVII сторіччя», коли панувало італійське бароко, «з розірваними або дугоподібними фронтонами та ламаними пілястрами».
Примітки
- Закревський М. Опис Києва (т. 1), 1868, с. 352.
- Хто згадає Саву?, 2016, с. 9, 16.
- Кам'яниця Сави Туптала, 2001, с. 49.
- Кам'яниця Туптала, 2008, с. 190.
- Где находился Киевский дом Саввы Туптала, сотника?, 1887, с. 384.
- Закревський М. Опис Києва (т. 2), 1868, с. 877.
Джерела
- Закревский Н. Описание Киева. — 1868. — Т. 1. — С. 352.
- Закревский Н. Описание Киева. — 1868. — Т. 2. — С. 877.
- Похилевич Л. Где находился Киевский дом Саввы Туптала, сотника? // Кіевская старина. — 1887. — Т. ХѴІІ. — С. 383—384. з джерела 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
- Рогожина Н. Кам'яниця Сави Туптала // Пам'ятки України: історія та культура. — 2001. — № 1-2. — С. 47-51.
- Рогожина Н. К истории родительского дома свт. Димитрия Ростовского // Святитель Димитрий Ростовский. Исследования и материалы. — Спасо-Яковлевский Димитриев монастырь. — 2008. — С. 187-194.
- Чухліб Тарас. Хто згадає Саву? // Історик, любов і війна Київ. — К., 2016. — С. 9, 16.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yani cya Sa vi Tupta la kam yanij budinok XVII storichchya yakij nalezhav Savi Tuptalovi batkovi majbutnogo mitropolita Dimitriya Rostovskogo kozackomu sotnikovi soratnikovi Bogdana Hmelnickogo ta ktitorovi Kirilivskogo monastirya Roztashovuvavsya na vulici Horiva mizh suchasnimi budinkami 2 A i 4 sho na Podoli v Kiyevi Kam yanicya Savi TuptalaKam yanicya Tuptala sinya na shemi podilskogo kvartalu 116 1836 rik 50 27 52 pn sh 30 30 47 sh d 50 46453055558333034 pn sh 30 51324166669444438 sh d 50 46453055558333034 30 51324166669444438 Koordinati 50 27 52 pn sh 30 30 47 sh d 50 46453055558333034 pn sh 30 51324166669444438 sh d 50 46453055558333034 30 51324166669444438StatuszrujnovanaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyivArhitekturnij stilbarokoBudivnictvo1660 tiAdresavulicya Horiva 2 i 4 Kam yanicya Savi Tuptala u VikishovishiIstoriya dilyankiSava Tuptalo Plyac sadiba na Podoli mizh cerkvoyu Mikoli Pritiska i Florivskim monastirem spochatku nalezhav virmeninovi Saltanovskomu 1666 roku dilyanku vikupiv Sava Tuptalo yakij 1660 roku priyihav iz rodinoyu do Kiyeva Na toj chas jomu bulo za 60 rokiv Ale oskilki sotnik she micno trimavsya u sidli jogo priznachili zbirati mitne platu za perepravu cherez richku Irpin 1684 roku poruch iz nim oselivsya igumen Kirilivskogo monastirya Inokentij Monastirskij Yak zaznacheno v akti kupivli vin pridbav za 1000 zlotih dosit visoku cinu yak na toj chas sadibu z budinkom i sadom bliz plyacu negdis Saltanovskogo na kotrom teper meshkaye pan Sava Tuptalo sotnik kozackij kiyivskij Sava zapoviv kam yanicyu cerkvi Mikoli Pritiska Jogo najmensha dochka Paraskeva ne vikonala volyu batka Odnak zgodom perepisala budinok na Kirilivskij monastir u volodinni yakogo vin buv do 1786 roku Kam yanicya Tuptala sinya i cerkva Mikoli Pritiska chervona na plani Podolu arhitektora Andriya Melenskogo 1812 Kam yanicya znachno postrazhdala vid velikoyi pozhezhi 1811 roci Odnak yiyi ne rozibrali Za stanom na 1834 rik yak ishlosya v todishnij skarzi budivlya stoyala get poganenkoyu Okrim togo yiyi cholovij fasad spotvoryuvali nezakonni dobudovi Za planom vidnovlennya Podolu tut viznachili kvartal 116 1813 roku Kiyivskij magistrat na cij teritoriyi vidiliv zemelni dilyanki poperednim vlasnikam yakimi buli kupec pershoyi gildiyi Matvij Medincov iz rodinoyu kupec pershoyi gildiyi Pavlo Lobko z druzhinoyu Dar yeyu dochkoyu Viroyu i zyatem Petrom Klobuckim pidpolkovnik Lyashkevich i jogo druzhina sestra yakoyi bula odruzhena z miskim arhitektorom Andriyem Melenskim Vlasne kam yana z lohami budivlya Tuptala roztashovuvalasya na dilyanci Lyashkevichiv 2115 za todishnoyu numeraciyeyu U 1831 1832 rokah kupec tretoyi gildiyi Fedir Kurlyukov vikupiv ci dilyanki za borgi yihnih vlasnikiv j ob yednav v odnu sadibu Klobuckij deyakij chas borovsya v sudi marno namagayuchis povernuti svij mayetok Blizko 1836 roku za povidomlennyami krayeznavcya Lavrentiya Pohilevicha Kurlyukov rozibrav kam yanicyu Tuptala Arhitektura Budinok Artemihi u stili yakogo imovirno sporudili kam yanicyu Tuptala Lavrentij Pohilevich zi sliv starozhiliv podolyan opisav budinok yak odnopoverhovu kam yanicyu zi sklepinnyam Oskilki zobrazhennya budinku ne zbereglos opisati jogo sprobuvav Mikola Zakrevskij Doslidnik porivnyuvav kam yanicyu z budinkom Artemihi XVIII storichchya yakij stoyav nepodalik Yiyi murovana krita cherepiceyu kam yanicya bula zvedena u dobu Getmanshini na manir nimecko polskoyi arhitekturi XVII storichchya koli panuvalo italijske baroko z rozirvanimi abo dugopodibnimi frontonami ta lamanimi pilyastrami PrimitkiZakrevskij M Opis Kiyeva t 1 1868 s 352 Hto zgadaye Savu 2016 s 9 16 Kam yanicya Savi Tuptala 2001 s 49 Kam yanicya Tuptala 2008 s 190 Gde nahodilsya Kievskij dom Savvy Tuptala sotnika 1887 s 384 Zakrevskij M Opis Kiyeva t 2 1868 s 877 DzherelaZakrevskij N Opisanie Kieva 1868 T 1 S 352 Zakrevskij N Opisanie Kieva 1868 T 2 S 877 Pohilevich L Gde nahodilsya Kievskij dom Savvy Tuptala sotnika Kievskaya starina 1887 T HѴII S 383 384 z dzherela 13 lyutogo 2020 Procitovano 13 lyutogo 2020 Rogozhina N Kam yanicya Savi Tuptala Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2001 1 2 S 47 51 Rogozhina N K istorii roditelskogo doma svt Dimitriya Rostovskogo Svyatitel Dimitrij Rostovskij Issledovaniya i materialy Spaso Yakovlevskij Dimitriev monastyr 2008 S 187 194 Chuhlib Taras Hto zgadaye Savu Istorik lyubov i vijna Kiyiv K 2016 S 9 16