Кам'яне́ць (Каменець, до 1940 року — Кам'янець-Литовський, біл. Ка́менец) — місто в Берестейській області Білорусі, на річці Лісна — правій притоці Західного Бугу, районний центр.
Транслітерація назви | Kamianiec | |||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
52°24′10″ пн. ш. 23°48′30″ сх. д. / 52.40278° пн. ш. 23.80833° сх. д.Координати: 52°24′10″ пн. ш. 23°48′30″ сх. д. / 52.40278° пн. ш. 23.80833° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Берестейська область | |||
Район | Кам'янецький район | |||
Засновано | 1276 | |||
Статус | з 1983 року | |||
Населення | 8447 (2009) | |||
Площа | 10 км² | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 225050 | |||
Телефонний код | +375-1631 | |||
Висота | 141 м[2] | |||
Водний об'єкт | річка Лісна — права притока Західного Бугу | |||
Етнікон | кам'янчанин, кам'янчанка, кам'янчани | |||
Транспорт, відстані | ||||
Найближча залізнична станція | Жабинка (28 км) | |||
До Мінська | ||||
- фізична | 301 км | |||
Кам'янець | ||||
Кам'янець Кам'янець (Берестейська область) | ||||
Кам'янець у Вікісховищі |
Географія
Найближча залізнична станція — Жабинка (28 км) на лінії Барановичі — Берестя. За 23 км від Кам'янця — в селі Каменюки — музей природи «Біловезька пуща».
Історія
Місто засновано у 1276 році волинським князем Володимиром-Іваном Васильковичем (сином Василька Романовича — рідного брата короля Данила (Галицького)). Літопис так розповідає про це:
|
По смерті князя (10 грудня 1288) літописець відзначив:
|
В 1421 році місто відвідав посол англійського і французького королів лицар Гильбер де Ланоа з дорученням до Великого Литово-Руського князя Вітовта. Розпорядженням міністра внутрішніх справ 18 квітня 1934 р. межі міста Кам'янець розширені за рахунок приєднання земель ґміни Камєнєц Літевскі.
Кордон УНР в 1918 році проходив біля Кам'янця.
Радянською владою місто було понижене до селища міського типу. Статус міста повторно надано у 1983 році (до того — селище міського типу; в часи Російської імперії — містечко Кам'янець-Литовський Берестейського повіту Гродненської губернії).
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 8447 осіб.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 7567 | 89,58 % |
росіяни | 557 | 6,59 % |
українці | 151 | 1,79 % |
поляки | 125 | 1,48 % |
національність не вказана | 9 | 0,11 % |
німці | 8 | 0,09 % |
вірмени | 6 | 0,07 % |
чуваші | 3 | 0,04 % |
дві та більше національності | 3 | 0,04 % |
євреї | 2 | 0,02 % |
татари | 2 | 0,02 % |
азербайджанці | 2 | 0,02 % |
молдовани | 2 | 0,02 % |
казахи | 2 | 0,02 % |
чехи | 2 | 0,02 % |
національність не повідомлена | 2 | 0,02 % |
литовці | 1 | 0,01 % |
грузини | 1 | 0,01 % |
узбеки | 1 | 0,01 % |
карели | 1 | 0,01 % |
Разом | 8447 | 100 % |
Промисловість
Харчова промисловість (харчове підприємство «Заріччя», ВАТ «Кам'янецький сироробний завод»). Є гімназія.
Краєзнавство
Історію міста вивчає краєзнавець Георгій Степанович Мусевич. Він, зокрема, запропонував встановити історико-культурні зв'язки двох міст — білоруського Кам'янця та українського Кам'янця-Подільського.
Пам'ятки архітектури та видатні місця
- Кам'янецька вежа (1271–1288) — оборонна башта в готичному стилі (в башті облаштовано філію Брестського обласного краєзнавчого музею)
- Гімназія (1931)
- Історична забудова міста (кін. 19 — поч. 20 століття; фрагменти)
- Костел святих апостолів Петра і Павла (1925)
- Старе католицьке кладовище (18—20 століття)
- Синагога
- Церква Св. Симеона (1914)
- Пам'ятник засновнику міста
Втрачена спадщина
- Костел святих апостолів Петра і Павла (1723)
Галерея
- Церква Св. Симеона
- Вулиці міста
- Традиційна міська забудова
- Стара хата
- Вежа і місто. В. Грязнов, 1-ша пол. 19 століття
- Вежа і місто. Невідомий художник, сер. 19 століття
- Панорама міста. Наполеон Орда, 2-га пол. 19 століття
- Панорама, ліворуч вдалині синагога. Наполеон Орда, 1876
- Вежа
- Костел Свв. Апп. Петра і Павла
- Костел, бічний фасад
- Відкриття гімназії
Відомі люди
- Князь Чорторийський Олександр Васильович — отримав місто від Казимира IV Ягелончика
- Князь Семен Юрійович Гольшанський — намісник кам'янецький.
Старости
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- GeoNames — 2005.
- Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
- Емельянов (1873). Путишествие Гилльбера де Ланоа в восточныя земли Европы в 1413-14 и 1421 годах// (рос.). Киев: Киевские университетские издания. с. 36—39.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Stefan M. Kuczyński. Holszański Semen Jurjewic h. Hippocentaurus (zm. 1505) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/4, zeszyt 43.— S. 589. (пол.)
Література
- Літопис Руський. — К., 1989. — С. 430, 437, 438, 447, 449.
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
- Каменец // Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-е издание. — М., 1989. — С. 210.
- Травінський Віктор. Тезки мріють про дружбу // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003. — 24 січня. — С. 1.
- Kamieniec, K. Litewski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 763. (пол.).— S. 763—764. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'янець |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Bilorusi Pro misto Ukrayini zi shozhoyu nazvoyu div Kam yanec Podilskij Kam yane c Kamenec do 1940 roku Kam yanec Litovskij bil Ka menec misto v Berestejskij oblasti Bilorusi na richci Lisna pravij pritoci Zahidnogo Bugu rajonnij centr misto Kam yanec bil Ka menecTransliteraciya nazvi Kamianiec Gerb Kam yancya Osnovni dani52 24 10 pn sh 23 48 30 sh d 52 40278 pn sh 23 80833 sh d 52 40278 23 80833 Koordinati 52 24 10 pn sh 23 48 30 sh d 52 40278 pn sh 23 80833 sh d 52 40278 23 80833Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Kam yaneckij rajonZasnovano 1276Status z 1983 rokuNaselennya 8447 2009 Plosha 10 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225050Telefonnij kod 375 1631Visota 141 m 2 Vodnij ob yekt richka Lisna prava pritoka Zahidnogo BuguEtnikon kam yanchanin kam yanchanka kam yanchani Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Zhabinka 28 km Do Minska fizichna 301 km Kam yanec Kam yanecKam yanec Berestejska oblast Kam yanec u VikishovishiGeografiyaNajblizhcha zaliznichna stanciya Zhabinka 28 km na liniyi Baranovichi Berestya Za 23 km vid Kam yancya v seli Kamenyuki muzej prirodi Bilovezka pusha IstoriyaMisto zasnovano u 1276 roci volinskim knyazem Volodimirom Ivanom Vasilkovichem sinom Vasilka Romanovicha ridnogo brata korolya Danila Galickogo Litopis tak rozpovidaye pro ce Knyaz todi sam poyihav iz boyarami i slugami i vpodobav misce te nad beregom richki Losni i rozchistiv jogo od lisu A potim postaviv vin na nim gorod i narik jogo im yam Kamenec tomu sho zemlya bula kam yana Po smerti knyazya 10 grudnya 1288 litopisec vidznachiv a za Berestiyem postaviv gorod na pustomu misci sho nazivayetsya Losna i nazvav jogo im yam Kamenec tomu sho tam bula kam yana zemlya Sporudiv vin takozh u nim bashtu kam yanu zavvishki simnadcyat sazhniv gidnu podivu vsih hto divitsya na neyi i cerkvu postaviv Blagovishennya svyatoyi Bogorodici i prikrasiv yiyi ikonami zolotimi i nachinnya sluzhebne vikuvav sribne i Yevageliye aprakos okovane sriblom i Apostola aprakos i Paremiyu i Sobornik otcya svogo tuta zh polozhiv i hresta vozdvizhalnogo polozhiv V 1421 roci misto vidvidav posol anglijskogo i francuzkogo koroliv licar Gilber de Lanoa z doruchennyam do Velikogo Litovo Ruskogo knyazya Vitovta Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 18 kvitnya 1934 r mezhi mista Kam yanec rozshireni za rahunok priyednannya zemel gmini Kamyenyec Litevski Kordon UNR v 1918 roci prohodiv bilya Kam yancya Radyanskoyu vladoyu misto bulo ponizhene do selisha miskogo tipu Status mista povtorno nadano u 1983 roci do togo selishe miskogo tipu v chasi Rosijskoyi imperiyi mistechko Kam yanec Litovskij Berestejskogo povitu Grodnenskoyi guberniyi NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya mista stanovila 8447 osib Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotok bilorusi 7567 89 58 rosiyani 557 6 59 ukrayinci 151 1 79 polyaki 125 1 48 nacionalnist ne vkazana 9 0 11 nimci 8 0 09 virmeni 6 0 07 chuvashi 3 0 04 dvi ta bilshe nacionalnosti 3 0 04 yevreyi 2 0 02 tatari 2 0 02 azerbajdzhanci 2 0 02 moldovani 2 0 02 kazahi 2 0 02 chehi 2 0 02 nacionalnist ne povidomlena 2 0 02 litovci 1 0 01 gruzini 1 0 01 uzbeki 1 0 01 kareli 1 0 01 Razom 8447 100 PromislovistHarchova promislovist harchove pidpriyemstvo Zarichchya VAT Kam yaneckij sirorobnij zavod Ye gimnaziya KrayeznavstvoIstoriyu mista vivchaye krayeznavec Georgij Stepanovich Musevich Vin zokrema zaproponuvav vstanoviti istoriko kulturni zv yazki dvoh mist biloruskogo Kam yancya ta ukrayinskogo Kam yancya Podilskogo Pam yatki arhitekturi ta vidatni miscyaKam yanecka vezha 1271 1288 oboronna bashta v gotichnomu stili v bashti oblashtovano filiyu Brestskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Gimnaziya 1931 Istorichna zabudova mista kin 19 poch 20 stolittya fragmenti Kostel svyatih apostoliv Petra i Pavla 1925 Stare katolicke kladovishe 18 20 stolittya Sinagoga Cerkva Sv Simeona 1914 Pam yatnik zasnovniku mista Vtrachena spadshina Kostel svyatih apostoliv Petra i Pavla 1723 GalereyaKam yanecka vezha Krayevidi Kam yancya Cerkva Sv Simeona Vulici mista Tradicijna miska zabudova Stara hata Davni grafichni malyunki Kam yancya Litovskogo Vezha i misto V Gryaznov 1 sha pol 19 stolittya Vezha i misto Nevidomij hudozhnik ser 19 stolittya Panorama mista Napoleon Orda 2 ga pol 19 stolittya Panorama livoruch vdalini sinagoga Napoleon Orda 1876 Misto na starih fotografiyah Vezha Kostel Svv App Petra i Pavla Kostel bichnij fasad Vidkrittya gimnaziyiVidomi lyudiKnyaz Chortorijskij Oleksandr Vasilovich otrimav misto vid Kazimira IV Yagelonchika Knyaz Semen Yurijovich Golshanskij namisnik kam yaneckij Starosti Div takozh Kategoriya Kam yanec Litovski starostiPrimitkiBelarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 angl GeoNames 2005 d Track Q830106 Hmil I Ukrayinske Polissya Etnografichni narisi Chikago Vidavnictvo Tovaristv kolishnih voyakiv UPA v ZSA i Kanadi 1976 S 217 Emelyanov 1873 Putishestvie Gillbera de Lanoa v vostochnyya zemli Evropy v 1413 14 i 1421 godah ros Kiev Kievskie universitetskie izdaniya s 36 39 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r o zmianie granic miasta Kamienca Litewskiego w powiecie brzeskim wojewodztwie poleskiem 30 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2020 angl Stefan M Kuczynski Holszanski Semen Jurjewic h Hippocentaurus zm 1505 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1961 Tom IX 4 zeszyt 43 S 589 pol LiteraturaLitopis Ruskij K 1989 S 430 437 438 447 449 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie Kamenec Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Geograficheskie nazvaniya 2 e izdanie M 1989 S 210 Travinskij Viktor Tezki mriyut pro druzhbu Kam yanec Podilskij visnik 2003 24 sichnya S 1 Kamieniec K Litewski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 763 pol S 763 764 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yanec