Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Камін «Вольга Святославич і Микула Селянинович» — майолікова картина для каміна, створена за проектом художника Михайла Врубеля, котра отримала золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року.
 | |
| Творець: | Врубель Михайло Олександрович |
|---|---|
| Час створення: | 1899 |
| Матеріал: | кераміка |
| Техніка: | майоліка, керамічні фарби |
| Зберігається: | Санкт-Петербург, Російський музей, варіанти-повтори Третьяковська галерея, Музей декоративно-ужиткового мистецтва і народної творчості та музей «Коломенське», Москва |
| Музей: | Російський музей |
 [[commons:Category:Volga and Mikula fireplace (Vrubel)|Худ М. Врубель, «Вольга Святославич і Микула Селянинович», 1899 р.]] у Вікісховищі | |
Передумови створення
Життєвий шлях Михайла Врубеля ряснів невдалими спробами вибороти визнання і повагу сучасників і нечастими випадками дійсного визнання за життя. Саме так сталося із великою за розмірами майоліковою картиною «Вольга Святославич і Микула Селянинович», котра і отримала Золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року.
Але передували цьому праця в Києві, де створено перші ескізи картини «Богатир», переїзд художника в Москву, знайомство із меценатом Савою Мамонтовим та праця в садибі Абрамцево.
Київський період Михайла Врубеля
Зі спогадів сина архітектора А. В. Прахова відомо, що Михайло Врубель в роки перебування в Києві створив акварельний ескіз свого «Богатиря». Це одне з перших свідчень про звернення художника до давньоруського епоса. Далі ескіза не пішло, бо митць розривався між нерозділеним коханням до дружини Прахова, творчим горінням і необхідністю виправити власний скрутний матеріальний стан. Напередодні зими Михайло не мав навіть теплого одягу. Перебування в Києві закінчилося створенням вівтарних картин (Врубель творив Христа, Богородицю, Святих Кирила та Афанасія) і нових фресок в Кирилівській церкві 12 століття (на порожніх місцях ), картиною «Дівчинка на тлі перського килима», болісним розривом з родиною Прахових.
Врубель, Ваулін і гончарна майстерня в Абрамцево
Керамічна майстерня в садибі Абрамцево створена в 1890 році. Оперним співом, театром та керамічними виробами захоплювався володар садиби — Мамонтов Сава Іванович (1841–1918). Керувати керамічною майстернею Мамонтов запросив Петра Вауліна (1870–1943). Двадцятирічний Ваулін щойно закінчив Сільськогосподарську технічну школу в Красноуфимську і ще не мав і не міг мати широкого визнання. Він працюватиме у Мамонтова тринадцять років і покине того лише 1903 року.
Родина Мамонтових мешкає в садибі лише влітку, але запрошує до себе гостей, переважно з московського художньо-артистичного світу. Серед відвідувачів садиби — художники, діячі театру, скульптори, архітектори аматори і архітектори-фахівці. Творче горіння, смілива атмосфера змагання, притаманна володарям Абрамцева, захопила і їх гостей, серед яких були — Валентин Сєров, Віктор Васнецов, Полєнов Василь Дмитрович, Рєпін Ілля Юхимович, Костянтин Коровін, Гартман Віктор Олександрович. В садибі активно збирали народні зразки меблів, кераміки, вишивки, килимарства і ткацтва. Це логічно потягло за собою вивчення дерев'яної різьби, ткацтва, технологій створення майоліки та меблів. А згодом і до розробки сюжетів з російської історії, старовинних оповідей.
1899 року до розробки історичних сюжетів наново повернувся і Врубель. Саме 1899 року була створена картина художника «Богатир» олійними фарбами, де усміхнений велетень сидить на велетенському ж коні, побаченому Врубелем на кінному подвір'ї вантажників. До створення майолікових виробів Врубель звернувся в роки перебування в Абрамцево. Низку легендарних Лелів, Берендеїв, Купав та Садко і продовжила майолікова картина «Вольга Святославич і Микула Селянинович» в рельєфній рамі, що призначалася для окраси каміна.
Історія побутування
Є відомості, що перші два каміни створив сам Михайло Врубель. Один із них і був представлений на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року, де отримав золоту медаль. Про успіх художника сповістили тогочасні газети. Зразок каміна, що отримав Золоту медаль, був проданий ще 1900 року. Першому варіанту не дуже пощастило. Його розібрали на сто тридцять шматочків (130) і передали на збереження в Державний Російський музей, де сховали в запасники. Відвідувачі музею могли бачити його майже в повному обсязі лише на виставці 2006 року.
Справу важко хворого художника продовжив Петро Ваулін. Він і відтворив уславлений камін ще тричі, використавши ескіз художника. Один такий камін 1906 року придбав багатий купець Філадельф Бажанов, аби прикрасити власний будинок-палац на вулиці Миколаївській в Петербурзі. Він збережений на первісному місці, бо в підрадянський період будинок передали під Центральну міську дитячу бібліотеку історії і культури.
Два інші зразки передали в Музей «Коломенське» та в Третьяковську галерею (обидва в Москві).
Джерела
- Иванов А. П. М. А. Врубель. Опыт биографии. Академия и киевский период. К.: Искусство, 1912. Со снимками. С. 86.
- Каталог выставки «Михаил Александрович Врубель», ГТГ, М., «Искусство», 1957
- Прахов Н. А. Страницы прошлого: очерки — воспоминания о художниках, // под общ. ред. В. М. Лобанова. — К.: Мистецтво, 1958. −308 с.
- Маковский С. К. Силуэты русских художников / Врубель и Рерих. М., 1999
- С. Дружинин, альбом «Михаил Александрович Врубель», М, 1963,
Примітки
- Н. A. Прахов. «Михаил Александрович Врубель».
- Маковский С. К. Силуэты русских художников / Врубель и Рерих. М., 1999. С. 88.
- Каталог выставки «Михаил Александрович Врубель», ГТГ, М., «Искусство», 1957, с. 175-180.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamin Volga Svyatoslavich i Mikula Selyaninovich majolikova kartina dlya kamina stvorena za proektom hudozhnika Mihajla Vrubelya kotra otrimala zolotu medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1900 roku Hud M Vrubel Volga Svyatoslavich i Mikula Selyaninovich 1899 r Tvorec Vrubel Mihajlo OleksandrovichChas stvorennya 1899Material keramikaTehnika majolika keramichni farbiZberigayetsya Sankt Peterburg Rosijskij muzej varianti povtori Tretyakovska galereya Muzej dekorativno uzhitkovogo mistectva i narodnoyi tvorchosti ta muzej Kolomenske MoskvaMuzej Rosijskij muzej commons Category Volga and Mikula fireplace Vrubel Hud M Vrubel Volga Svyatoslavich i Mikula Selyaninovich 1899 r u VikishovishiPeredumovi stvorennyaZhittyevij shlyah Mihajla Vrubelya ryasniv nevdalimi sprobami viboroti viznannya i povagu suchasnikiv i nechastimi vipadkami dijsnogo viznannya za zhittya Same tak stalosya iz velikoyu za rozmirami majolikovoyu kartinoyu Volga Svyatoslavich i Mikula Selyaninovich kotra i otrimala Zolotu medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1900 roku Ale pereduvali comu pracya v Kiyevi de stvoreno pershi eskizi kartini Bogatir pereyizd hudozhnika v Moskvu znajomstvo iz mecenatom Savoyu Mamontovim ta pracya v sadibi Abramcevo Kiyivskij period Mihajla VrubelyaZi spogadiv sina arhitektora A V Prahova vidomo sho Mihajlo Vrubel v roki perebuvannya v Kiyevi stvoriv akvarelnij eskiz svogo Bogatirya Ce odne z pershih svidchen pro zvernennya hudozhnika do davnoruskogo eposa Dali eskiza ne pishlo bo mitc rozrivavsya mizh nerozdilenim kohannyam do druzhini Prahova tvorchim gorinnyam i neobhidnistyu vipraviti vlasnij skrutnij materialnij stan Naperedodni zimi Mihajlo ne mav navit teplogo odyagu Perebuvannya v Kiyevi zakinchilosya stvorennyam vivtarnih kartin Vrubel tvoriv Hrista Bogorodicyu Svyatih Kirila ta Afanasiya i novih fresok v Kirilivskij cerkvi 12 stolittya na porozhnih miscyah kartinoyu Divchinka na tli perskogo kilima bolisnim rozrivom z rodinoyu Prahovih Vrubel Vaulin i goncharna majsternya v AbramcevoKeramichna majsternya v sadibi Abramcevo stvorena v 1890 roci Opernim spivom teatrom ta keramichnimi virobami zahoplyuvavsya volodar sadibi Mamontov Sava Ivanovich 1841 1918 Keruvati keramichnoyu majsterneyu Mamontov zaprosiv Petra Vaulina 1870 1943 Dvadcyatirichnij Vaulin shojno zakinchiv Silskogospodarsku tehnichnu shkolu v Krasnoufimsku i she ne mav i ne mig mati shirokogo viznannya Vin pracyuvatime u Mamontova trinadcyat rokiv i pokine togo lishe 1903 roku Rodina Mamontovih meshkaye v sadibi lishe vlitku ale zaproshuye do sebe gostej perevazhno z moskovskogo hudozhno artistichnogo svitu Sered vidviduvachiv sadibi hudozhniki diyachi teatru skulptori arhitektori amatori i arhitektori fahivci Tvorche gorinnya smiliva atmosfera zmagannya pritamanna volodaryam Abramceva zahopila i yih gostej sered yakih buli Valentin Syerov Viktor Vasnecov Polyenov Vasil Dmitrovich Ryepin Illya Yuhimovich Kostyantin Korovin Gartman Viktor Oleksandrovich V sadibi aktivno zbirali narodni zrazki mebliv keramiki vishivki kilimarstva i tkactva Ce logichno potyaglo za soboyu vivchennya derev yanoyi rizbi tkactva tehnologij stvorennya majoliki ta mebliv A zgodom i do rozrobki syuzhetiv z rosijskoyi istoriyi starovinnih opovidej 1899 roku do rozrobki istorichnih syuzhetiv nanovo povernuvsya i Vrubel Same 1899 roku bula stvorena kartina hudozhnika Bogatir olijnimi farbami de usmihnenij veleten sidit na veletenskomu zh koni pobachenomu Vrubelem na kinnomu podvir yi vantazhnikiv Do stvorennya majolikovih virobiv Vrubel zvernuvsya v roki perebuvannya v Abramcevo Nizku legendarnih Leliv Berendeyiv Kupav ta Sadko i prodovzhila majolikova kartina Volga Svyatoslavich i Mikula Selyaninovich v relyefnij rami sho priznachalasya dlya okrasi kamina Istoriya pobutuvannyaRosijskij paviljon z kaminom za eskizom Vrubelya foto 1900 r Ye vidomosti sho pershi dva kamini stvoriv sam Mihajlo Vrubel Odin iz nih i buv predstavlenij na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1900 roku de otrimav zolotu medal Pro uspih hudozhnika spovistili togochasni gazeti Zrazok kamina sho otrimav Zolotu medal buv prodanij she 1900 roku Pershomu variantu ne duzhe poshastilo Jogo rozibrali na sto tridcyat shmatochkiv 130 i peredali na zberezhennya v Derzhavnij Rosijskij muzej de shovali v zapasniki Vidviduvachi muzeyu mogli bachiti jogo majzhe v povnomu obsyazi lishe na vistavci 2006 roku Spravu vazhko hvorogo hudozhnika prodovzhiv Petro Vaulin Vin i vidtvoriv uslavlenij kamin she trichi vikoristavshi eskiz hudozhnika Odin takij kamin 1906 roku pridbav bagatij kupec Filadelf Bazhanov abi prikrasiti vlasnij budinok palac na vulici Mikolayivskij v Peterburzi Vin zberezhenij na pervisnomu misci bo v pidradyanskij period budinok peredali pid Centralnu misku dityachu biblioteku istoriyi i kulturi Dva inshi zrazki peredali v Muzej Kolomenske ta v Tretyakovsku galereyu obidva v Moskvi DzherelaIvanov A P M A Vrubel Opyt biografii Akademiya i kievskij period K Iskusstvo 1912 So snimkami S 86 Katalog vystavki Mihail Aleksandrovich Vrubel GTG M Iskusstvo 1957 Prahov N A Stranicy proshlogo ocherki vospominaniya o hudozhnikah pod obsh red V M Lobanova K Mistectvo 1958 308 s Makovskij S K Siluety russkih hudozhnikov Vrubel i Rerih M 1999 S Druzhinin albom Mihail Aleksandrovich Vrubel M 1963 PrimitkiN A Prahov Mihail Aleksandrovich Vrubel Makovskij S K Siluety russkih hudozhnikov Vrubel i Rerih M 1999 S 88 Katalog vystavki Mihail Aleksandrovich Vrubel GTG M Iskusstvo 1957 s 175 180 Div takozhPortal Mistectvo Modernizm Dekadans Kirilivska cerkva Divchinka na tli perskogo kilima Vsesvitnya vistavka Mecenat Vaulin Petro Kuzmich Sadiba Abramcevo