Каменя́рня, каменоло́мня , а також гі́рня — гірниче підприємство, що займається видобуванням та обробкою каменю (граніту, вапняку, мармуру, пісковику та інших будівельних матеріалів) — різновид кар'єру.
Каменярня | |
Продукція | природний камінь[d] і бутовий камінь |
---|
Сьогодні термін вважається застарілим, але залишається у використанні. Слово «гі́рня» вживається переважно як топонім — на позначення урвища, що залишилося на місці давнього видобутку каменю.
Більшість копалень із видобування будівельних каменів, як правило, мають назву «кар'єр» із прикметником-уточненням, що ідентифікує вид каменю, що видобувається (гранітний кар'єр, мармуровий кар'єр тощо).
Роботи в каменярнях ведуться частіше відкритим способом, рідше підземним.
Каменярні — один з найдавніших видів гірничих розробок. Величезні за масштабами робіт каменярні відомі в Китаї, Єгипті, Месопотамії, Греції, Римі; вони забезпечували кам'яними матеріалами будівництво палаців, пірамід, фортець, акведуків та інших.
В Україні давні каменярні виявлені на Донбасі поблизу м. Краматорська.
Давні каменоломні
Про каменоломні часто згадують давні автори. Так, Георгій Агрікола у свої роботі De Re Metallica («Про гірництво та металургію») пише:
"Мармурові жили, а також будівельні камені розробляються, якщо виявлені їх виходи, хоча деякі цінні камені зустрічаються у вигляді особливих родовищ. Зазвичай їх видобувають у рудниках і каменоломнях як, приміром, магніт у залізних рудниках, наждак у срібних рудниках, єврейський камінь, колісний камінь та інші в каменоломнях, де рудокопи зазвичай відбирають їх з породи за наказом власників. "
Неоціненне значення для розвою цивілізаційних процесів мали видобуток та обробка каменю з метою будівництва житла, мощення доріг, спорудження витворів монументального мистецтва, які, розпочавшись у сивій давнині, ніколи не припинялися. Прикметно, що без розвитку цього напрямку гірництва було б неможливо здійснити необхідне облаштування життєвого простору цивілізованої людини, що знайшло втілення в архітектурі. Видатний архітектор античності Вітрувій означив її відомою тріадою: користь, міцність, краса. Саме ці якості об’єктів зодчества забезпечив природний камінь як універсальний будівельний матеріал. Саме камінь відкрив можливість поєднання й тривалого збереження утилітарної (корисної) функції споруд з їх художньою (ідейною) цінністю.
Каменоломні – один із найдавніших типів розробок будівельних гірських порід, що фіксується вже в неоліті й безперервно супроводжує людину протягом усієї історії. Перше використання каменю спостерігається ще в печерних оселях для їх зміцнення, перепланування, опорядження сталих вогнищ, а також для позначення поховань і будівництва культових споруд. Найдавніші кам’яні селища, які були виявлені археологами, – це Чайоню-Тепезі в Південно-Східній Туреччині, окремі будівлі якого датують Х тис. до Р.Х., і славнозвісний Єрихон , заснований у IХ тисячолітті до Р.Х. Уже в давньому світі каменоломні забезпечували кам’яними матеріалами будівництво храмів, фортець, палаців, акведуків, брукованих доріг тощо. Поряд з місцями ламанням гірських порід каменярі вели їх обробку, виробляючи камені правильної форми й різних габаритів.
Багато міст в усі часи мали розгалужені підземні системи виробок – катакомби, які виникали внаслідок видобутку будівельних матеріалів. У подальшому підземний простір каменоломень використовували для поховань, печерних храмів, улаштування в’язниць, сховищ тощо.
Див. також
Примітки
- ГІРНЯК — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 15 липня 2023.
- КАМЕНЯРНЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 3 лютого 2023.
- КАМЕНЯРНЯ ПАП «ДЗВІН» – видобування і обробка каменю (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamenya rnya kamenolo mnya a takozh gi rnya girniche pidpriyemstvo sho zajmayetsya vidobuvannyam ta obrobkoyu kamenyu granitu vapnyaku marmuru piskoviku ta inshih budivelnih materialiv riznovid kar yeru Kamenyarnya Produkciyaprirodnij kamin d i butovij kamin Marmurovij kar yer Pidzemna kamenyarnya rodovishe Karrara Sogodni termin vvazhayetsya zastarilim ale zalishayetsya u vikoristanni Slovo gi rnya vzhivayetsya perevazhno yak toponim na poznachennya urvisha sho zalishilosya na misci davnogo vidobutku kamenyu Bilshist kopalen iz vidobuvannya budivelnih kameniv yak pravilo mayut nazvu kar yer iz prikmetnikom utochnennyam sho identifikuye vid kamenyu sho vidobuvayetsya granitnij kar yer marmurovij kar yer tosho Roboti v kamenyarnyah vedutsya chastishe vidkritim sposobom ridshe pidzemnim Kamenyarni odin z najdavnishih vidiv girnichih rozrobok Velichezni za masshtabami robit kamenyarni vidomi v Kitayi Yegipti Mesopotamiyi Greciyi Rimi voni zabezpechuvali kam yanimi materialami budivnictvo palaciv piramid fortec akvedukiv ta inshih V Ukrayini davni kamenyarni viyavleni na Donbasi poblizu m Kramatorska Davni kamenolomniDokladnishe Davni kamenolomni Pro kamenolomni chasto zgaduyut davni avtori Tak Georgij Agrikola u svoyi roboti De Re Metallica Pro girnictvo ta metalurgiyu pishe Marmurovi zhili a takozh budivelni kameni rozroblyayutsya yaksho viyavleni yih vihodi hocha deyaki cinni kameni zustrichayutsya u viglyadi osoblivih rodovish Zazvichaj yih vidobuvayut u rudnikah i kamenolomnyah yak primirom magnit u zaliznih rudnikah nazhdak u sribnih rudnikah yevrejskij kamin kolisnij kamin ta inshi v kamenolomnyah de rudokopi zazvichaj vidbirayut yih z porodi za nakazom vlasnikiv Neocinenne znachennya dlya rozvoyu civilizacijnih procesiv mali vidobutok ta obrobka kamenyu z metoyu budivnictva zhitla moshennya dorig sporudzhennya vitvoriv monumentalnogo mistectva yaki rozpochavshis u sivij davnini nikoli ne pripinyalisya Prikmetno sho bez rozvitku cogo napryamku girnictva bulo b nemozhlivo zdijsniti neobhidne oblashtuvannya zhittyevogo prostoru civilizovanoyi lyudini sho znajshlo vtilennya v arhitekturi Vidatnij arhitektor antichnosti Vitruvij oznachiv yiyi vidomoyu triadoyu korist micnist krasa Same ci yakosti ob yektiv zodchestva zabezpechiv prirodnij kamin yak universalnij budivelnij material Same kamin vidkriv mozhlivist poyednannya j trivalogo zberezhennya utilitarnoyi korisnoyi funkciyi sporud z yih hudozhnoyu idejnoyu cinnistyu Kamenolomni odin iz najdavnishih tipiv rozrobok budivelnih girskih porid sho fiksuyetsya vzhe v neoliti j bezperervno suprovodzhuye lyudinu protyagom usiyeyi istoriyi Pershe vikoristannya kamenyu sposterigayetsya she v pechernih oselyah dlya yih zmicnennya pereplanuvannya oporyadzhennya stalih vognish a takozh dlya poznachennya pohovan i budivnictva kultovih sporud Najdavnishi kam yani selisha yaki buli viyavleni arheologami ce Chajonyu Tepezi v Pivdenno Shidnij Turechchini okremi budivli yakogo datuyut H tis do R H i slavnozvisnij Yerihon zasnovanij u IH tisyacholitti do R H Uzhe v davnomu sviti kamenolomni zabezpechuvali kam yanimi materialami budivnictvo hramiv fortec palaciv akvedukiv brukovanih dorig tosho Poryad z miscyami lamannyam girskih porid kamenyari veli yih obrobku viroblyayuchi kameni pravilnoyi formi j riznih gabaritiv Bagato mist v usi chasi mali rozgaluzheni pidzemni sistemi virobok katakombi yaki vinikali vnaslidok vidobutku budivelnih materialiv U podalshomu pidzemnij prostir kamenolomen vikoristovuvali dlya pohovan pechernih hramiv ulashtuvannya v yaznic shovish tosho Div takozhKar yer Vipilyuvannya kamenyu Davni kamenolomniPrimitkiGIRNYaK ETIMOLOGIYa Goroh ukrayinski slovniki goroh pp ua ua Procitovano 15 lipnya 2023 KAMENYaRNYa Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 3 lyutogo 2023 KAMENYaRNYa PAP DZVIN vidobuvannya i obrobka kamenyu ukr Procitovano 3 lyutogo 2023 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3