Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Калансуа араб قلنسوة івр קלנסווה місто з 2000 року у Центральному окрузі Ізраїлю Калансуа Герб Координати 32 17 06 пн ш

Калансуа

Калансуа

Калансуа (араб. قلنسوة‎; івр. קלנסווה‎) — місто (з 2000 року) у Центральному окрузі Ізраїлю.

Калансуа

image

Герб
image

Координати 32°17′06″ пн. ш. 34°58′52″ сх. д. / 32.285000000027771705° пн. ш. 34.98111111113877314° сх. д. / 32.285000000027771705; 34.98111111113877314Координати: 32°17′06″ пн. ш. 34°58′52″ сх. д. / 32.285000000027771705° пн. ш. 34.98111111113877314° сх. д. / 32.285000000027771705; 34.98111111113877314

Країна image Ізраїль[1]
Адмінодиниця Центральний округ[1]
Площа 8,417 км²
Висота центру 37 м
Населення 21 451 осіб (2015)
Часовий пояс
GeoNames 293896
OSM r1395618  ·R
Офіційний сайт qalanmun.com
image
image
Калансуа
Калансуа (Ізраїль)
image Калансуа у Вікісховищі

Історія

Село Калансуа вже існувала до моменту появи на Святій Землі хрестоносців, входячи в ланцюг населених пунктів вздовж тракту Каїр-Дамаск. У хроніках зафіксована передача замку Калансуа ордену госпітальєрів у 1128 році лицарем Годфруа де Флюжаком. Мабуть, госпітальєри зберігали контроль над замком більшу частину періоду (за винятком 1187—1191 років) до 1265 року, коли він був зайнятий мамлюкським султаном Бейбарсом. Руїни фортеці хрестоносців збереглися до теперішнього часу

У 1870-х роках населення села складало близько 500 осіб. У 1882 році Калансуа, забудована переважно саманними хатами, що оточуввали руїни фортеці, служила резиденцією каймакаму

До 1945 році населення Калансуа перевищило 1500 осіб. На прилеглих землях вирощувалися, головним чином, злакові культури, а також цитрусові, банани та інші фруктові культури. Після арабо-ізраїльської війни 1948—1949 років Калансуа за умовами угоди про припинення вогню між Ізраїлем та Йорданією опинилася на ізраїльській території. З 2000 року Калансуа має статус міста.

Населення і адміністрація

За даними , населення міста станом на 2016 рік становило 21 451 житель. Населення практично повністю арабське й мусульманське. Населення зростає з темпом — 2,6 % в рік. Близько 45 % населення складають діти та підлітки у віці до 17 років, жителі у віці 65 років і старше складають лише 3,3 %.

У місті десять шкіл, у загальній складності 185 класів; в середньому в класі 30 учнів. 42,6 % учнів, які закінчують випускний клас у 2012 році, виконали програму освіти в обсязі, достатньому для отримання атестата зрілості, 27,4 % — в обсязі, достатньому для вступу до університету.

До міської ради обираються 12 депутатів. Мер обирається прямим голосуванням з 1978 року. У 2011 році за звинуваченням у корупції і злочинній змові був заарештований чинний мер Калансуа Махмуд Хаджіджа. Слідство у справі Хаджіджі закінчилося обвинувальним вироком йому і його раднику Юсуфу Мері.

Економіка

Близько 6000 жителів міста — наймані працівники, з них 46,5 % заробляють менше мінімальної зарплати. 617 жителів міста — приватні підприємці. За даними на 2011 рік, середня зарплата в місті — 5385 шекелів (6264 в середньому у чоловіків і 3797 у жінок), середній місячний дохід приватного підприємця становить 5500 шекелів.

Доходи міського бюджету в 2011 році склали 63 486 шекелів, витрати — 64 111 шекелів. Сумарний борг міської ради становить 28,5 тисяч шекелів.

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038
  2. Richard Hartmann. Die Straße von Damaskus nach Kairo // Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. — 1910. — Bd. 44. — S. 675—676.
  3. Denys Pringle. Qalansuwa // Secular Buildings in the Crusader Kingdom of Jerusalem: An Archaeological Gazetteer. — Cambridge University Press, 1997. — P. 77-78. — .
  4. V. Guérin. Kalansaoueh // Description géographique, historique et archéologique de la Palestine, Tome II. — Paris: L'Imprimerie Nationale, 1875. — P. 350—352.
  5. Conder, C. R., and Kitchener, H. H. Kulunsaweh // The survey of western Palestine: memoirs of the topography, orography, hydrography, and archaeology. — London, 1883. — Vol. II. — P. 165.
  6. Sami Hadawi. Village Statistics of 1945: A Classification of Land and Area ownership in Palestine. — Beirut, 1970. — P. 76, 127.
  7. Benny Morris. 1948: A History of the First Arab-Israeli War. — Yale University Press, 2008. — P. 272. — .
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16.08.2016. Процитовано 08.05.2018.
  9. Профіль [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Центрального статистичного бюро Ізраїлю(івр.)
  10. . NEWSru.co.il. 19 июня 2011. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 18 серпня 2015.(рос.)
  11. . Cursorinfo.co.il. 18 июня 2015. Архів оригіналу за 21 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2015.(рос.)


image Це незавершена стаття з географії Ізраїлю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kalansua arab قلنسوة ivr קלנסווה misto z 2000 roku u Centralnomu okruzi Izrayilyu Kalansua Gerb Koordinati 32 17 06 pn sh 34 58 52 sh d 32 285000000027771705 pn sh 34 98111111113877314 sh d 32 285000000027771705 34 98111111113877314 Koordinati 32 17 06 pn sh 34 58 52 sh d 32 285000000027771705 pn sh 34 98111111113877314 sh d 32 285000000027771705 34 98111111113877314 Krayina Izrayil 1 Izrayil 1 Adminodinicya Centralnij okrug 1 Plosha 8 417 km Visota centru 37 mNaselennya 21 451 osib 2015 Chasovij poyas UTC 2GeoNames 293896OSM r1395618 ROficijnij sajt qalanmun com KalansuaKalansua Izrayil Kalansua u VikishovishiIstoriyaSelo Kalansua vzhe isnuvala do momentu poyavi na Svyatij Zemli hrestonosciv vhodyachi v lancyug naselenih punktiv vzdovzh traktu Kayir Damask U hronikah zafiksovana peredacha zamku Kalansua ordenu gospitalyeriv u 1128 roci licarem Godfrua de Flyuzhakom Mabut gospitalyeri zberigali kontrol nad zamkom bilshu chastinu periodu za vinyatkom 1187 1191 rokiv do 1265 roku koli vin buv zajnyatij mamlyukskim sultanom Bejbarsom Ruyini forteci hrestonosciv zbereglisya do teperishnogo chasu U 1870 h rokah naselennya sela skladalo blizko 500 osib U 1882 roci Kalansua zabudovana perevazhno samannimi hatami sho otochuvvali ruyini forteci sluzhila rezidenciyeyu kajmakamu Do 1945 roci naselennya Kalansua perevishilo 1500 osib Na prileglih zemlyah viroshuvalisya golovnim chinom zlakovi kulturi a takozh citrusovi banani ta inshi fruktovi kulturi Pislya arabo izrayilskoyi vijni 1948 1949 rokiv Kalansua za umovami ugodi pro pripinennya vognyu mizh Izrayilem ta Jordaniyeyu opinilasya na izrayilskij teritoriyi Z 2000 roku Kalansua maye status mista Naselennya i administraciyaZa danimi naselennya mista stanom na 2016 rik stanovilo 21 451 zhitel Naselennya praktichno povnistyu arabske j musulmanske Naselennya zrostaye z tempom 2 6 v rik Blizko 45 naselennya skladayut diti ta pidlitki u vici do 17 rokiv zhiteli u vici 65 rokiv i starshe skladayut lishe 3 3 U misti desyat shkil u zagalnij skladnosti 185 klasiv v serednomu v klasi 30 uchniv 42 6 uchniv yaki zakinchuyut vipusknij klas u 2012 roci vikonali programu osviti v obsyazi dostatnomu dlya otrimannya atestata zrilosti 27 4 v obsyazi dostatnomu dlya vstupu do universitetu Do miskoyi radi obirayutsya 12 deputativ Mer obirayetsya pryamim golosuvannyam z 1978 roku U 2011 roci za zvinuvachennyam u korupciyi i zlochinnij zmovi buv zaareshtovanij chinnij mer Kalansua Mahmud Hadzhidzha Slidstvo u spravi Hadzhidzhi zakinchilosya obvinuvalnim virokom jomu i jogo radniku Yusufu Meri EkonomikaBlizko 6000 zhiteliv mista najmani pracivniki z nih 46 5 zaroblyayut menshe minimalnoyi zarplati 617 zhiteliv mista privatni pidpriyemci Za danimi na 2011 rik serednya zarplata v misti 5385 shekeliv 6264 v serednomu u cholovikiv i 3797 u zhinok serednij misyachnij dohid privatnogo pidpriyemcya stanovit 5500 shekeliv Dohodi miskogo byudzhetu v 2011 roci sklali 63 486 shekeliv vitrati 64 111 shekeliv Sumarnij borg miskoyi radi stanovit 28 5 tisyach shekeliv PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Richard Hartmann Die Strasse von Damaskus nach Kairo Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Gesellschaft 1910 Bd 44 S 675 676 Denys Pringle Qalansuwa Secular Buildings in the Crusader Kingdom of Jerusalem An Archaeological Gazetteer Cambridge University Press 1997 P 77 78 ISBN 0 521 46010 7 V Guerin Kalansaoueh Description geographique historique et archeologique de la Palestine Tome II Paris L Imprimerie Nationale 1875 P 350 352 Conder C R and Kitchener H H Kulunsaweh The survey of western Palestine memoirs of the topography orography hydrography and archaeology London 1883 Vol II P 165 Sami Hadawi Village Statistics of 1945 A Classification of Land and Area ownership in Palestine Beirut 1970 P 76 127 Benny Morris 1948 A History of the First Arab Israeli War Yale University Press 2008 P 272 ISBN 978 0 300 12696 9 PDF Arhiv originalu PDF za 16 08 2016 Procitovano 08 05 2018 Profil 3 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Centralnogo statistichnogo byuro Izrayilyu ivr NEWSru co il 19 iyunya 2011 Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 18 serpnya 2015 ros Cursorinfo co il 18 iyunya 2015 Arhiv originalu za 21 serpnya 2015 Procitovano 18 serpnya 2015 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Izrayilyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ