Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Євге́нович Какурін (* 4 (16) вересня 1883, Орел — † 27 липня 1936, Ярославль) — військовий діяч, полковник Російської армії, армій Української держави, УНР і УГА. Також служив у Червоній армії.
| Микола Євгенович Какурін | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник (15.8.1917) Полковник Полковник | |||||||
 | |||||||
| Загальна інформація | |||||||
| Народження | 4 (16) вересня 1883 Орел (Російська імперія) | ||||||
| Смерть | 27 липня 1936 (52 роки) Ярославль | ||||||
| Alma Mater | Академія Генерального штабу | ||||||
| Військова служба | |||||||
| Війни / битви | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії | ||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||
| |||||||
Життєпис
Народився у місті Орел, походив з родини офіцера. Закінчив Житомирську класичну гімназію.
У 1904 закінчив Михайлівське артилерійське училище, вийшов підпоручиком до 30-ї артилерійської бригади (Мінськ). Згодом перевівся до 18-ї артилерійської бригади (Люблін). У 1910 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом. У 1910—1912 командував ротою у 17-му піхотному Архангелогородскому полку. З 1912 року — капітан, старший ад'ютант штабу 5-ї піхотної дивізії (Житомир).
У роки Першої світової війни — офіцер для доручень при штабі 10-го армійського корпусу, в.о. старшого ад'ютанта штабу фортеці Перемишль, начальник штабу 71-ї піхотної дивізії. З серпня 1916 року — в. о. начальника штабу 3-ї Забайкальської козачої бригади, командир 7-го Кавказького піхотного полку. Останнє звання у російській армії — полковник.
З 08.03.1918 р. — на службі в українській армії: помічник начальника Генерального штабу УНР. У червні 1918 р. призначений помічником начальника Генерального штабу Збройних сил Української Держави. З 30.12.1918 р. — помічник начальника штабу Холмсько-Галицького фронту Дієвої армії УНР. У березні 1919 р. — помічник військового міністра УНР О. Шаповала. З квітня 1919 р. у штабі ІІІ-го Галицького корпусу. У травні-липні 1919 р. — начальник штабу IV-го Галицького корпусу Української Галицької армії. Згодом служив у штабі УГА.
З березня 1920 р. — на службі в Червоній армії: у розпорядженні Всероглавштабу. 3 14.07.1920 р. — у розпорядженні начальника штабу 16-ї армії. З 01.08.1920 р. — начальник 10-ї стрілецької дивізії РСЧА. З 24.10.1920 р. — командувач 3-ї армії. З 31.12.1920 р. — другий помічник командувача Західного фронту; начальник штабу військ, виділених для придушення Тамбовського повстання; командувач військ Вітебського району. З 25.03.1922 р. — командувач військ Бухаро-Ферганського району, брав участь у ліквідації басмачества. З 17.06.1922 р. — помічник командувача військ Туркестанського фронту, пізніше — старший керівник тактики Військової академії РСЧА (згодом академії ім. М. Фрунзе), одночасно був начальником відділу історії Громадянської війни при штабі РСЧА; потім працював у військово-науковому відділі Управління з дослідження та використання досвіду війни штабу РСЧА.
Написав близько 30 робіт з питань стратегії, оперативного мистецтва і тактики періоду Громадянської війни, навчання і виховання військ. Один з ініціаторів створення та автор 3-томної історії Громадянської війни (видана в 1928—1930 роках).
Нагороджений орденами Св. Володимира 4-го ст. з мечами і биндою; Св. Анни 4-го ст.; Св. Анни 3-го ст. з мечами і биндою; Св. Станіслава 3-го ст. з мечами і биндою; Св. Станіслава 2-й ст. з мечами; Червоного Прапора, Червоної Зірки 1-го ступеня .
19.08.1930 р. був заарештований у Москві в справі колишніх білих офіцерів. 19.02.1932 р. був засуджений до страти, однак вирок змінили на 10 років виправно-трудових робіт. Покарання відбував у Ярославському ізоляторі, де невдовзі помер.
Праці
- Стратегія пролетарської держави (1921).
- Російсько-польська війна 1918—1920 (1922).
- Стратегічний нарис громадянської війни (1926).
- Сучасна тактика (1927).
- Повстання чехословаків і боротьба з Колчаком (1928).
- Київська операція поляків 1920 (1928).
- Боротьба за Петроград в 1919 році (1928).
- Війна з білополяками (1930).
- Громадянська війна в Україні (1931) та інші.
Джерела та література
- О. Д. Бойко. Какурін Микола Євгенович [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 25. — .
- К. Є. Науменко. Какурін Микола Євгенович [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
- Ненароков А. Историк гражданской войны // Військово-історичний журнал. — 1965. — № 11. — С. 42–49.(рос.)
- Перші репресії колишніх офіцерів і початок справи «Весна» [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Какурін Микола Євгенович на www.hronos.km.ru [ 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Какурін Микола Євгенович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Yevge novich Kakurin 4 16 veresnya 1883 18830916 Orel 27 lipnya 1936 Yaroslavl vijskovij diyach polkovnik Rosijskoyi armiyi armij Ukrayinskoyi derzhavi UNR i UGA Takozh sluzhiv u Chervonij armiyi Mikola Yevgenovich Kakurin Polkovnik 15 8 1917 Polkovnik PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya4 16 veresnya 1883 1883 09 16 Orel Rosijska imperiya Smert27 lipnya 1936 1936 07 27 52 roki YaroslavlAlma MaterAkademiya Generalnogo shtabuVijskova sluzhbaVijni bitviPersha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaZhittyepisNarodivsya u misti Orel pohodiv z rodini oficera Zakinchiv Zhitomirsku klasichnu gimnaziyu U 1904 zakinchiv Mihajlivske artilerijske uchilishe vijshov pidporuchikom do 30 yi artilerijskoyi brigadi Minsk Zgodom perevivsya do 18 yi artilerijskoyi brigadi Lyublin U 1910 zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu za 1 m rozryadom U 1910 1912 komanduvav rotoyu u 17 mu pihotnomu Arhangelogorodskomu polku Z 1912 roku kapitan starshij ad yutant shtabu 5 yi pihotnoyi diviziyi Zhitomir Diyachi ZUNR u Zolochivskomu poviti 1919 Ciframi na foto poznacheni 1 o Stefan Yurik 2 Mihajlo Baltarovich 3 Gnat Dzerovich 4 Illya Cokan 5 Teodor Vano 6 Por Yurij Zhmur 7 Josafat Feshur mizh 6 i 8 Vasil Pachovskij 10 Por Miron Dolnickij 11 Oleksandr Malinovskij 12 Petro Vovk 14 ot Severin Leshij 16 sot Miroslav Yanovich 18 Kravs 19 Rudolf Firer 23 Skobelska Anna 24 Por Teodor Dackiv 25 Bilach 26 Vasil Sirko 27 Mihajlo Pavlyuk 29 sot Ivan Sitnickij 30 Olshaneckij 31 Oleksandr Shapoval 32 Mikola Kakurin 33 Grigorij Sirotenko 42 Grebenc Zliva vid 40 Parnas Yakiv U roki Pershoyi svitovoyi vijni oficer dlya doruchen pri shtabi 10 go armijskogo korpusu v o starshogo ad yutanta shtabu forteci Peremishl nachalnik shtabu 71 yi pihotnoyi diviziyi Z serpnya 1916 roku v o nachalnika shtabu 3 yi Zabajkalskoyi kozachoyi brigadi komandir 7 go Kavkazkogo pihotnogo polku Ostannye zvannya u rosijskij armiyi polkovnik Z 08 03 1918 r na sluzhbi v ukrayinskij armiyi pomichnik nachalnika Generalnogo shtabu UNR U chervni 1918 r priznachenij pomichnikom nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi Z 30 12 1918 r pomichnik nachalnika shtabu Holmsko Galickogo frontu Diyevoyi armiyi UNR U berezni 1919 r pomichnik vijskovogo ministra UNR O Shapovala Z kvitnya 1919 r u shtabi III go Galickogo korpusu U travni lipni 1919 r nachalnik shtabu IV go Galickogo korpusu Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Zgodom sluzhiv u shtabi UGA Z bereznya 1920 r na sluzhbi v Chervonij armiyi u rozporyadzhenni Vseroglavshtabu 3 14 07 1920 r u rozporyadzhenni nachalnika shtabu 16 yi armiyi Z 01 08 1920 r nachalnik 10 yi strileckoyi diviziyi RSChA Z 24 10 1920 r komanduvach 3 yi armiyi Z 31 12 1920 r drugij pomichnik komanduvacha Zahidnogo frontu nachalnik shtabu vijsk vidilenih dlya pridushennya Tambovskogo povstannya komanduvach vijsk Vitebskogo rajonu Z 25 03 1922 r komanduvach vijsk Buharo Ferganskogo rajonu brav uchast u likvidaciyi basmachestva Z 17 06 1922 r pomichnik komanduvacha vijsk Turkestanskogo frontu piznishe starshij kerivnik taktiki Vijskovoyi akademiyi RSChA zgodom akademiyi im M Frunze odnochasno buv nachalnikom viddilu istoriyi Gromadyanskoyi vijni pri shtabi RSChA potim pracyuvav u vijskovo naukovomu viddili Upravlinnya z doslidzhennya ta vikoristannya dosvidu vijni shtabu RSChA Napisav blizko 30 robit z pitan strategiyi operativnogo mistectva i taktiki periodu Gromadyanskoyi vijni navchannya i vihovannya vijsk Odin z iniciatoriv stvorennya ta avtor 3 tomnoyi istoriyi Gromadyanskoyi vijni vidana v 1928 1930 rokah Nagorodzhenij ordenami Sv Volodimira 4 go st z mechami i bindoyu Sv Anni 4 go st Sv Anni 3 go st z mechami i bindoyu Sv Stanislava 3 go st z mechami i bindoyu Sv Stanislava 2 j st z mechami Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki 1 go stupenya 19 08 1930 r buv zaareshtovanij u Moskvi v spravi kolishnih bilih oficeriv 19 02 1932 r buv zasudzhenij do strati odnak virok zminili na 10 rokiv vipravno trudovih robit Pokarannya vidbuvav u Yaroslavskomu izolyatori de nevdovzi pomer Obkladinka knigi Strategichnij naris gromadyanskoyi vijni PraciStrategiya proletarskoyi derzhavi 1921 Rosijsko polska vijna 1918 1920 1922 Strategichnij naris gromadyanskoyi vijni 1926 Suchasna taktika 1927 Povstannya chehoslovakiv i borotba z Kolchakom 1928 Kiyivska operaciya polyakiv 1920 1928 Borotba za Petrograd v 1919 roci 1928 Vijna z bilopolyakami 1930 Gromadyanska vijna v Ukrayini 1931 ta inshi Dzherela ta literaturaO D Bojko Kakurin Mikola Yevgenovich 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 25 ISBN 978 966 00 0692 8 K Ye Naumenko Kakurin Mikola Yevgenovich 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 Nenarokov A Istorik grazhdanskoj vojny Vijskovo istorichnij zhurnal 1965 11 S 42 49 ros Pershi represiyi kolishnih oficeriv i pochatok spravi Vesna 9 listopada 2014 u Wayback Machine PosilannyaKakurin Mikola Yevgenovich na www hronos km ru 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Kakurin Mikola Yevgenovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni