Володимир Федорович Кайда ш нар 16 вересня 1914 Лісники пом 31 липня 1972 Куянівка радянський військовик учасник німецьк

Володимир Федорович Кайда́ш (нар. 16 вересня 1914, Лісники — пом. 31 липня 1972, Куянівка) — радянський військовик, учасник німецько-радянської війни; Герой Радянського Союзу з 1945 року.

Кайдаш Володимир Федорович

Народився	16 вересня 1914(1914-09-16) Яготинський район, Україна
Помер	31 липня 1992(1992-07-31) (77 років) Куянівка, Білопільський район, Сумська область, Україна
Поховання	Куянівка
Країна	СРСР
Національність	українець
Alma mater	Смілянський коледж харчової промисловості
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	Молодший сержант
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Кайдаш.

Біографія

Народився 16 вересня 1914 року в селі Лісниках (тепер у складі міста Яготина Київської області, Україна) в селянській сім'ї. Українець. Навчався в семирічній школі. Закінчив Смілянський сільськогосподарський техникум. Працював на цукрових заводах в Чернігівській і Сумській областях. Член ВКП(б) з 1939 року.

У період окупації Сумщини був на підпільній роботі, виконував завдання партизанського з'єднання. З серпня 1943 року в Червоній армії. З листопада 1943 року брав участь в боях в складі 1-го Українського і 2-го Українського фронтів.

На посаді командира відділення кабельно-телеграфної роти 359-го окремого батальйону зв'язку (23-й стрілецький корпус, 46-а армія, 2-й Український фронт) в ніч на 5 грудня 1944 року з відділенням у складі передових стрілецьких підрозділів форсував Дунай на південь від Будапешта і, проклавши кілька кабельних ліній, встановив зв'язок з командуванням. Брав участь у відбитті контратак противника.

Був учасником Параду Перемоги в Москві і урочистого прийому в Кремлі на честь переможців.

Після закінчення війни жив в Сумській області, працював головним механіком, заступником головного інженера Буринського, потім Куянівського цукрових заводів. З 1956 року — на пенсії. Неодноразово обирався депутатом Куянівської сільської ради. За його ініціативи та за його участю в 1969 році в селі Куянівці був створений музей.

Помер в Куянівці 31 липня 1972 року. Похований на кладовищі села Куянівки.

Нагороди

Герой Радянського Союзу (указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року; за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство; орден Леніна і медаль «Золота Зірка» № 3 774). Нагороду вручив особисто Маршал Радянського Союзу Родіон Якович Малиновський;
Нагроджений також орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (31 липня 1944), медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За взяття Будапешта» (9 червня 1945).

Вшанування пам'яті

Ім'ям Героя названа центральна вулиця села Куянівці, на якій в 1981 році встановлено пам'ятний знак;
Почесний член бригади Куянівського цукрового заводу;
Його ім'я вибито на пам'ятному знаку землякам-героям в місті Білопіллі;
Його погруддя встановлене на Алеї Героїв у місті Яготині.

Примітки

. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
Герої країни. [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983 (рос.);
Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 1. — Москва, 1987 (рос.);
Сандул В. О. Кайдаш Володимир Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .

[1] . Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.

[2] Герої країни. [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)