«Казка про царя Салтана» — опера на 4 дії російського композитора Миколи Римського-Корсакова. Лібрето за однойменною казкою О. Пушкіна.
Опера «Казка про царя Салтана» | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Сказка о царе Салтане | ||||
Композитор | Римський-Корсаков Микола Андрійович | |||
Автор лібрето | d | |||
Мова лібрето | російська | |||
Джерело сюжету | Казка про царя Салтана | |||
Перша постановка | 2 листопада 1900 | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Казка про царя Салтана у Вікісховищі | ||||
Історія створення
Ідея про створення опери за «Казкою про царя Салтана» О. Пушкіна з'явилась у Миколи Андрійовича після завершення роботи над оперою «Царева наречена». Розробка сценарію почалась зимою 1898–1899 року. Закінчити роботу планувалося до сторіччя від дня народження Пушкіна. Весною 1899 року композитор приступив до створення музики. Восени робота над оперою була завершена, а в січні наступного року була готова й партитура. Прем'єра «Казки про царя Салтана» відбулася 21 жовтня (2 листопада) 1900 року на сцені московської приватної опери — Товариства Солодовніковського театру. Диригент — Михайло Іпполітов-Іванов. Художник-постановник — Михайло Врубель.
Постановка опери в Україні
Напередодні офіційного відкриття чергового театрального сезону 1 вересня 1911 року за наказом генерал-губернатора Ф. Ф. Трєпова в київському театрі показували урочисту святкову виставу «Казки про царя Салтана» для поважних столичних гостей на чолі з російським імператором Миколою ІІ, який приїхав до Києва з нагоди відкриття пам'ятника Олександру ІІ. В антракті після другого акту було скоєно замах та смертельно поранено Петра Столипіна.
Наступна прем'єра «Казки» відбулася 1 вересня 1917 р. під керуванням диригента Михайла Штеймана, режисер вистави – Олександр Улуханов, художник – Семен Евенбах. Сольні партії виконували відомі вокалісти Катерина Воронець, Марта Баратова, Марина Скибицька, Ольга Монська, Федір Орешкевич, Василь Лубенцов.
У 1949 році минало 150 років від дня народження Олександра Пушкіна. Театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка відзначив річницю постановкою опери М. Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана» у перекладі лібрето Павла Тичини. Диригентом-постановником вистави був Веніамін Тольба, сценічну постановку здійснив Михайло Стефанович. Художник О. Хвостенко-Хвостов зробив костюми й оформлення «Казки» у стилі палехських майстрів. Натхненна поезія пушкінської казки ожила в образах Салтана – Михайло Роменський та Борис Гмиря, Мілітриси – Олександра Станіславова, Віра Гужова та Лілія Лобанова, Гвідона – Віктор Борищенко та Семен Коган, Царівни Лебеді – Марія Бем та Єлизавета Чавдар, Ткачихи та Поварихи – Лариса Руденко, Ніна Гончаренко, Броніслава Полякова та Римма Разумова, Бабарихи – Елеонора Томм та Зінаїда Кушнарьова, Старого діда – Іван Кученко.
Дійові особи
- Цар Салтан (бас)
- Цариця Мілітриса, молодша сестра (сопрано)
- Ткачиха, середня сестра (меццо-сопрано)
- Повариха, старша сестра (сопрано)
- Сваха баба Бабариха (контральт)
- Царевич Гвідон (тенор)
- Царівна Лебідь (сопрано)
- Старий дід (тенор)
- Гонець (баритон)
- Скоморох (бас)
- Перший корабельник (тенор)
- Другий корабельник (баритон)
- Третій корабельник (бас)
- Джміль
Лібрето
Пролог
У світлиці ввечері прядуть три сестри. Старші сестри зовсім заганяли молодшу Мілітрису – і води наноси, і пічку затопи, і корову подої. Самі ж знай похваляються своєю красою:
Якби я була цариця, – Каже так її сестриця, – То сама на цілий світ Наварила б я обід». «Якби я була цариця, – Ка же так її сестриця, – На весь світ сама-одна Я б наткала полотна». «Якби я була цариця, – Третя мовила сестриця, – Я б родила для царя Молодця-богатиря. |
Тільки мовила – до світлиці входить цар Салтан і наказує не зволікати, а їхати до палацу. Бути їй царицею, а сестрам – поварихою та ткачихою. Заздрісниці підмовляють сваху бабу Бабариху нашепотати Мілітрисі лихо.
Дія перша
Картина перша
У царському палаці в Тмутаракані цариця Мілітриса чекає на повернення Салтана з війни. Вже давно відіслала вона чоловікові гінця з радісною звісткою про народження царевича Гвідона, а від Салтана все немає й немає відповіді. Цариця навіть не підозрює, що злі сестри з Бабарихою підмінили її грамоту та відправили з гінцем обмову про те, що «народилось дитинча – не дівчатко, не хлопча, не пацюк, не жабенятко, а невидане звірятко». Нарешті приїжджає гонець від Салтана та привозить указ, в якому «цар велить негайно в море кинути потайно, щоб про це не відав світ, і царицю і приплід». Зі слізьми й голосінням народ виконує царську волю, посадивши царицю з сином до бочки.
Картина друга
Довго пливе бочка по синьому морю. Не щодня, а щогодини росте в ній царевич Гвідон. Але ось хвилі викидають бочку на пустельний берег острова Буяна. Самотні на острові цариця Мілітриса та молодий царевич Гвідон. Раптом бачить царевич: високо у небі біла Лебідь намагається врятуватися від пазурів хижого птаха. Гвідон стріляє й вбиває злого коршака. Лебідь обіцяє царевичу за свій порятунок відплатити добром.
Сутеніє. Мати й син засинають, а прокинувшись, не вірять очам своїм: на сонці виблискує куполами дивовижний град. Із воріт під гул дзвонів йде народ і просить Гвідона стати їхнім князем.
Дія друга
Картина перша
Добре живеться Гвідону з матір’ю. Але бачить він кораблі, які пливуть по морю в Тмутаракань, і туга обіймає його серце. Хочеться Гвідону побувати на батьківщині, побачити батька. Приходить він з невеселими думками до Лебеді. Велить вона Гвідону тричі зануритися в море – і перетворюється князь на джмеля.
Картина друга
У царських палатах Салтан приймає корабельників. Вони розповідають цареві про чудове місто, яким править князь Гвідон, про дива: про чарівну білку, що гризе золоті горішки й співає пісень; про тридцять три богатирі, які виходять із хвиль морських. Зовсім уже зібрався Салтан їхати до Гвідона, та злі сестри Мілітриси та Бабариха не пускають його, відволікаючи розповіддю про чудо, якого немає навіть у загадковому граді – це царівна, яка своєю вродою «денне світло затіняє, а вночі, як сонце, сяє. Місяць у косі блищить, на чолі зоря горить. А сама вона, як пава, походжає величаво, як розмову поведе – наче горлиця гуде. Кожен скаже справедливо: це вже диво – справжнє диво». Джміль боляче жалить злих сестер і Бабариху та летить геть.
Картина третя
Царевич не може забути розповідь про прекрасну царівну. Кличе він Лебідь та просить допомогти йому знайти царівну. Лебідь і обертається красунею-царівною.
Картина четверта
На острів приїжджає цар Салтан. Довго дивується цар чудесам. Але найчудовішим є те, що його кохана дружина й син живі і щасливі. На радощах Салтан пробачає навіть лиходійок-сестер. Починається гучне святкування.
Примітки
- Апанасенко, Вікторія. (Українською) . Архів оригіналу за 12 грудня 2016.
- (Українською) . Архів оригіналу за 12 грудня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazka pro carya Saltana opera na 4 diyi rosijskogo kompozitora Mikoli Rimskogo Korsakova Libreto za odnojmennoyu kazkoyu O Pushkina Opera Kazka pro carya Saltana ros Skazka o care SaltaneKompozitorRimskij Korsakov Mikola AndrijovichAvtor libretodMova libretorosijskaDzherelo syuzhetuKazka pro carya SaltanaPersha postanovka2 listopada 1900Informaciya u Vikidanih Kazka pro carya Saltana u VikishovishiIstoriya stvorennyaIdeya pro stvorennya operi za Kazkoyu pro carya Saltana O Pushkina z yavilas u Mikoli Andrijovicha pislya zavershennya roboti nad operoyu Careva narechena Rozrobka scenariyu pochalas zimoyu 1898 1899 roku Zakinchiti robotu planuvalosya do storichchya vid dnya narodzhennya Pushkina Vesnoyu 1899 roku kompozitor pristupiv do stvorennya muziki Voseni robota nad operoyu bula zavershena a v sichni nastupnogo roku bula gotova j partitura Prem yera Kazki pro carya Saltana vidbulasya 21 zhovtnya 2 listopada 1900 roku na sceni moskovskoyi privatnoyi operi Tovaristva Solodovnikovskogo teatru Dirigent Mihajlo Ippolitov Ivanov Hudozhnik postanovnik Mihajlo Vrubel Postanovka operi v Ukrayini Naperedodni oficijnogo vidkrittya chergovogo teatralnogo sezonu 1 veresnya 1911 roku za nakazom general gubernatora F F Tryepova v kiyivskomu teatri pokazuvali urochistu svyatkovu vistavu Kazki pro carya Saltana dlya povazhnih stolichnih gostej na choli z rosijskim imperatorom Mikoloyu II yakij priyihav do Kiyeva z nagodi vidkrittya pam yatnika Oleksandru II V antrakti pislya drugogo aktu bulo skoyeno zamah ta smertelno poraneno Petra Stolipina Nastupna prem yera Kazki vidbulasya 1 veresnya 1917 r pid keruvannyam dirigenta Mihajla Shtejmana rezhiser vistavi Oleksandr Uluhanov hudozhnik Semen Evenbah Solni partiyi vikonuvali vidomi vokalisti Katerina Voronec Marta Baratova Marina Skibicka Olga Monska Fedir Oreshkevich Vasil Lubencov U 1949 roci minalo 150 rokiv vid dnya narodzhennya Oleksandra Pushkina Teatr operi ta baletu Ukrayini imeni T G Shevchenka vidznachiv richnicyu postanovkoyu operi M Rimskogo Korsakova Kazka pro carya Saltana u perekladi libreto Pavla Tichini Dirigentom postanovnikom vistavi buv Veniamin Tolba scenichnu postanovku zdijsniv Mihajlo Stefanovich Hudozhnik O Hvostenko Hvostov zrobiv kostyumi j oformlennya Kazki u stili palehskih majstriv Nathnenna poeziya pushkinskoyi kazki ozhila v obrazah Saltana Mihajlo Romenskij ta Boris Gmirya Militrisi Oleksandra Stanislavova Vira Guzhova ta Liliya Lobanova Gvidona Viktor Borishenko ta Semen Kogan Carivni Lebedi Mariya Bem ta Yelizaveta Chavdar Tkachihi ta Povarihi Larisa Rudenko Nina Goncharenko Bronislava Polyakova ta Rimma Razumova Babarihi Eleonora Tomm ta Zinayida Kushnarova Starogo dida Ivan Kuchenko Dijovi osobiCar Saltan bas Caricya Militrisa molodsha sestra soprano Tkachiha serednya sestra mecco soprano Povariha starsha sestra soprano Svaha baba Babariha kontralt Carevich Gvidon tenor Carivna Lebid soprano Starij did tenor Gonec bariton Skomoroh bas Pershij korabelnik tenor Drugij korabelnik bariton Tretij korabelnik bas DzhmilLibretoProlog U svitlici vvecheri pryadut tri sestri Starshi sestri zovsim zaganyali molodshu Militrisu i vodi nanosi i pichku zatopi i korovu podoyi Sami zh znaj pohvalyayutsya svoyeyu krasoyu Yakbi ya bula caricya Kazhe tak yiyi sestricya To sama na cilij svit Navarila b ya obid Yakbi ya bula caricya Ka zhe tak yiyi sestricya Na ves svit sama odna Ya b natkala polotna Yakbi ya bula caricya Tretya movila sestricya Ya b rodila dlya carya Molodcya bogatirya Tilki movila do svitlici vhodit car Saltan i nakazuye ne zvolikati a yihati do palacu Buti yij cariceyu a sestram povarihoyu ta tkachihoyu Zazdrisnici pidmovlyayut svahu babu Babarihu nashepotati Militrisi liho Diya persha Kartina persha U carskomu palaci v Tmutarakani caricya Militrisa chekaye na povernennya Saltana z vijni Vzhe davno vidislala vona cholovikovi gincya z radisnoyu zvistkoyu pro narodzhennya carevicha Gvidona a vid Saltana vse nemaye j nemaye vidpovidi Caricya navit ne pidozryuye sho zli sestri z Babarihoyu pidminili yiyi gramotu ta vidpravili z gincem obmovu pro te sho narodilos ditincha ne divchatko ne hlopcha ne pacyuk ne zhabenyatko a nevidane zviryatko Nareshti priyizhdzhaye gonec vid Saltana ta privozit ukaz v yakomu car velit negajno v more kinuti potajno shob pro ce ne vidav svit i caricyu i priplid Zi slizmi j golosinnyam narod vikonuye carsku volyu posadivshi caricyu z sinom do bochki Kartina druga Dovgo plive bochka po sinomu moryu Ne shodnya a shogodini roste v nij carevich Gvidon Ale os hvili vikidayut bochku na pustelnij bereg ostrova Buyana Samotni na ostrovi caricya Militrisa ta molodij carevich Gvidon Raptom bachit carevich visoko u nebi bila Lebid namagayetsya vryatuvatisya vid pazuriv hizhogo ptaha Gvidon strilyaye j vbivaye zlogo korshaka Lebid obicyaye carevichu za svij poryatunok vidplatiti dobrom Suteniye Mati j sin zasinayut a prokinuvshis ne viryat ocham svoyim na sonci vibliskuye kupolami divovizhnij grad Iz vorit pid gul dzvoniv jde narod i prosit Gvidona stati yihnim knyazem Diya druga Kartina persha Dobre zhivetsya Gvidonu z matir yu Ale bachit vin korabli yaki plivut po moryu v Tmutarakan i tuga obijmaye jogo serce Hochetsya Gvidonu pobuvati na batkivshini pobachiti batka Prihodit vin z neveselimi dumkami do Lebedi Velit vona Gvidonu trichi zanuritisya v more i peretvoryuyetsya knyaz na dzhmelya Kartina druga U carskih palatah Saltan prijmaye korabelnikiv Voni rozpovidayut carevi pro chudove misto yakim pravit knyaz Gvidon pro diva pro charivnu bilku sho grize zoloti gorishki j spivaye pisen pro tridcyat tri bogatiri yaki vihodyat iz hvil morskih Zovsim uzhe zibravsya Saltan yihati do Gvidona ta zli sestri Militrisi ta Babariha ne puskayut jogo vidvolikayuchi rozpoviddyu pro chudo yakogo nemaye navit u zagadkovomu gradi ce carivna yaka svoyeyu vrodoyu denne svitlo zatinyaye a vnochi yak sonce syaye Misyac u kosi blishit na choli zorya gorit A sama vona yak pava pohodzhaye velichavo yak rozmovu povede nache gorlicya gude Kozhen skazhe spravedlivo ce vzhe divo spravzhnye divo Dzhmil bolyache zhalit zlih sester i Babarihu ta letit get Kartina tretya Carevich ne mozhe zabuti rozpovid pro prekrasnu carivnu Kliche vin Lebid ta prosit dopomogti jomu znajti carivnu Lebid i obertayetsya krasuneyu carivnoyu Kartina chetverta Na ostriv priyizhdzhaye car Saltan Dovgo divuyetsya car chudesam Ale najchudovishim ye te sho jogo kohana druzhina j sin zhivi i shaslivi Na radoshah Saltan probachaye navit lihodijok sester Pochinayetsya guchne svyatkuvannya PrimitkiApanasenko Viktoriya Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 12 grudnya 2016 Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 12 grudnya 2016