Казимир П'єр Пер'є (фр. Casimir Pierre Périer; 11 жовтня 1777, Гренобль — 16 травня 1832, Париж) — французький банкір, політик і державний діяч, який з 13 березня 1831 до 16 травня 1832 перебував на посаді прем'єр-міністра Франції, очолюючи кабінет міністрів Липневої монархії.
Казимир П'єр Пер'є Casimir Pierre Perier | |||
| |||
---|---|---|---|
13 березня 1831 — 16 травня 1832 | |||
Монарх: | Луї-Філіп I | ||
Попередник: | Жак Лаффіт | ||
Наступник: | Жан Сульт | ||
Народження: | 11 жовтня 1777 Гренобль | ||
Смерть: | 16 травня 1832 (54 роки) Париж, Франція | ||
Причина смерті: | холера | ||
Поховання: | Пер-Лашез і d | ||
Країна: | Франція | ||
Партія: | Орлеаністи | ||
Батько: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d і d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Казимир П'єр Пер'є народився і виріс у сім'ї французького банкір Клода Пер'є. Був четвертим сином у батьків.
У 1796 служив в армії і брав участь у .
У 1802 заснував у Парижі разом із братом Сципіоном банкірський дім, який приніс йому велике майно.
У 1817 пішов у політику завдяки брошурі, спрямованої проти фінансової політики міністерства, що відкрило йому доступ до палати депутатів.
Він зайняв місце на лавах опозиції і вперто боровся з усіма реакційними заходами міністерств, особливо Жана-Батиста Віллеля. Разом з Бенжаменом Констаном, Лафаєтом та іншими він був одним із тих 60-ти опозиційних депутатів, які залишили засідання палати внаслідок насильства над (1823). Пер'є всіляко підтримував кабінет міністрів Мартіньяка, який прийшов на зміну кабінету Віллеля.
Під час Липневої революції паризька квартира Пер'є була одним з центрів, де збиралися очільники парламентської опозиції. Він був членом депутатської групи, відправленої 28 липня до командувача паризьким гарнізоном маршалу Огюсту Фредеріку Луї Мармону з проханням про скасування ордонансів, що викликали повстання.
Наступного дня він був обраний членом муніципальної комісії (тимчасового уряду), яка закликала на французький престол Луї-Філіппа.
3 серпня Пер'є було обрано президентом палати депутатів. Він був міністром без портфеля у міністерстві 11 серпня, але не вступив у занадто, на його думку, радикальне міністерство Лаффіта і знову зайняв президентське місце в палаті.
13 березня 1831 року, після падіння міністерства Лаффіта, Пер'є сформував і очолив новий кабінет міністрів, обійнявши посаду міністра внутрішніх справ.
При призначеннях на посади, Казимир П'єр Пер'є виявив надзвичайну суворість до ліберальних і республіканських переконань кандидатів, зате крайню поблажливість до легітимістських. Він відкрито заявляв свою ворожість усім крайнім принципам і прагнув створення консервативної партії, яка об'єднала б прихильників нового уряду з більш поміркованними прихильниками режиму Реставрації. При ньому був проведений реакційний закон про зібрання, скасований під тиском громадської думки, та про спадковість перської гідності.
Весь час управління Пер'е було сповнене хвилюваннями у Парижі, Вандеї та інших місцях. Особливо серйозним був бунт у місті Ліоні. Пер'є втихомирював повстання із залізною суворістю. В іноземній політиці він виявляв часом велику енергію, при ньому французькі війська зайняли Анкону у вигляді противаги австрійської окупації північної частини папських володінь. Також була проведена перша експедиція проти Нідерландів.
«Порядок був заповітною мрією Казимира Пер'є», — так визначав його характер у надгробній промові, — «за будь-що він бажав врятувати порядок, за нього боровся він з тією пристрастю, яка не знає поступок ...»
Наполегливий, завжди надзвичайно вперто переслідував намічену мету, при цьому дратівливий, Пер'є не користувався любов'ю ні товаришів, ні навіть короля, для якого він зробив так багато. Це пояснюється тим, що Пер'є за вдачею не був царедворцем і у зносинах з королем зберігав властиві йому непоступливість, самостійність та гордість. Відводячи широке поле королівським прерогативам, Пер'є, водночас не дозволяв королю порушувати права парламенту. Більш, ніж будь-хто, він сприяв зміцненню парламентарної монархії Луї-Філіппа.
Казимир П'єр Пер'є помер від холери 16 травня 1832 року в Парижі, де пізніше на його честь була споруджена статуя.
Сім'я
13 жовтня 1805 Пер'є одружився в сімейному замку Візіль поблизу Гренобля з багатою спадкоємицею, Марі-Сесіль Лоранс (так званою Полін) Лойе фр. Marie Cécile Laurence (dite Pauline) Loyer (1788—1861). Велике придане подружжя допомогло Казимиру Пер'є вирішити всі фінансові труднощі і відсунути брата від управління банківською конторою, яка була створена ними спільно.
Пізніше у них народилося двоє синів:
- (1811—1876), міністр внутрішніх справ в уряді Луї Адольфа Тьєра і батько Жана Казимира-Перьє — шостого президента Франції.
- Шарль-Фортюнат-Поль Казимир-Пер'є (1812—1897).
Бібліографія
Видання промов Пер'є:
- "Opinions et discours".
- "Casimir Périer".
- «C. P., d éputé de l'opposition, 1817—30».
- «La politique conservatrice de С. Р.»
Примітки
- Перье // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimir P yer Per ye fr Casimir Pierre Perier 11 zhovtnya 1777 17771011 Grenobl 16 travnya 1832 Parizh francuzkij bankir politik i derzhavnij diyach yakij z 13 bereznya 1831 do 16 travnya 1832 perebuvav na posadi prem yer ministra Franciyi ocholyuyuchi kabinet ministriv Lipnevoyi monarhiyi Kazimir P yer Per ye Casimir Pierre PerierKazimir P yer Per ye Prapor Prem yer ministr Franciyi 13 bereznya 1831 16 travnya 1832 Monarh Luyi Filip I Poperednik Zhak Laffit Nastupnik Zhan Sult Narodzhennya 11 zhovtnya 1777 1777 10 11 GrenoblSmert 16 travnya 1832 1832 05 16 54 roki Parizh FranciyaPrichina smerti holeraPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaPartiya OrleanistiBatko dShlyub dDiti d i d Nagorodi Kavaler ordena Pochesnogo legionu Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaKazimir P yer Per ye narodivsya i viris u sim yi francuzkogo bankir Kloda Per ye Buv chetvertim sinom u batkiv U 1796 sluzhiv v armiyi i brav uchast u U 1802 zasnuvav u Parizhi razom iz bratom Scipionom bankirskij dim yakij prinis jomu velike majno U 1817 pishov u politiku zavdyaki broshuri spryamovanoyi proti finansovoyi politiki ministerstva sho vidkrilo jomu dostup do palati deputativ Vin zajnyav misce na lavah opoziciyi i vperto borovsya z usima reakcijnimi zahodami ministerstv osoblivo Zhana Batista Villelya Razom z Benzhamenom Konstanom Lafayetom ta inshimi vin buv odnim iz tih 60 ti opozicijnih deputativ yaki zalishili zasidannya palati vnaslidok nasilstva nad 1823 Per ye vsilyako pidtrimuvav kabinet ministriv Martinyaka yakij prijshov na zminu kabinetu Villelya Pid chas Lipnevoyi revolyuciyi parizka kvartira Per ye bula odnim z centriv de zbiralisya ochilniki parlamentskoyi opoziciyi Vin buv chlenom deputatskoyi grupi vidpravlenoyi 28 lipnya do komanduvacha parizkim garnizonom marshalu Ogyustu Frederiku Luyi Marmonu z prohannyam pro skasuvannya ordonansiv sho viklikali povstannya Nastupnogo dnya vin buv obranij chlenom municipalnoyi komisiyi timchasovogo uryadu yaka zaklikala na francuzkij prestol Luyi Filippa 3 serpnya Per ye bulo obrano prezidentom palati deputativ Vin buv ministrom bez portfelya u ministerstvi 11 serpnya ale ne vstupiv u zanadto na jogo dumku radikalne ministerstvo Laffita i znovu zajnyav prezidentske misce v palati 13 bereznya 1831 roku pislya padinnya ministerstva Laffita Per ye sformuvav i ocholiv novij kabinet ministriv obijnyavshi posadu ministra vnutrishnih sprav Pri priznachennyah na posadi Kazimir P yer Per ye viyaviv nadzvichajnu suvorist do liberalnih i respublikanskih perekonan kandidativ zate krajnyu poblazhlivist do legitimistskih Vin vidkrito zayavlyav svoyu vorozhist usim krajnim principam i pragnuv stvorennya konservativnoyi partiyi yaka ob yednala b prihilnikiv novogo uryadu z bilsh pomirkovannimi prihilnikami rezhimu Restavraciyi Pri nomu buv provedenij reakcijnij zakon pro zibrannya skasovanij pid tiskom gromadskoyi dumki ta pro spadkovist perskoyi gidnosti Ves chas upravlinnya Per e bulo spovnene hvilyuvannyami u Parizhi Vandeyi ta inshih miscyah Osoblivo serjoznim buv bunt u misti Lioni Per ye vtihomiryuvav povstannya iz zaliznoyu suvoristyu V inozemnij politici vin viyavlyav chasom veliku energiyu pri nomu francuzki vijska zajnyali Ankonu u viglyadi protivagi avstrijskoyi okupaciyi pivnichnoyi chastini papskih volodin Takozh bula provedena persha ekspediciya proti Niderlandiv Poryadok buv zapovitnoyu mriyeyu Kazimira Per ye tak viznachav jogo harakter u nadgrobnij promovi za bud sho vin bazhav vryatuvati poryadok za nogo borovsya vin z tiyeyu pristrastyu yaka ne znaye postupok Napoleglivij zavzhdi nadzvichajno vperto peresliduvav namichenu metu pri comu drativlivij Per ye ne koristuvavsya lyubov yu ni tovarishiv ni navit korolya dlya yakogo vin zrobiv tak bagato Ce poyasnyuyetsya tim sho Per ye za vdacheyu ne buv caredvorcem i u znosinah z korolem zberigav vlastivi jomu nepostuplivist samostijnist ta gordist Vidvodyachi shiroke pole korolivskim prerogativam Per ye vodnochas ne dozvolyav korolyu porushuvati prava parlamentu Bilsh nizh bud hto vin spriyav zmicnennyu parlamentarnoyi monarhiyi Luyi Filippa Pam yatnik Per ye na cvintari Per Lashez Parizh Kazimir P yer Per ye pomer vid holeri 16 travnya 1832 roku v Parizhi de piznishe na jogo chest bula sporudzhena statuya Sim yaPolin 13 zhovtnya 1805 Per ye odruzhivsya v simejnomu zamku Vizil poblizu Grenoblya z bagatoyu spadkoyemiceyu Mari Sesil Lorans tak zvanoyu Polin Loje fr Marie Cecile Laurence dite Pauline Loyer 1788 1861 Velike pridane podruzhzhya dopomoglo Kazimiru Per ye virishiti vsi finansovi trudnoshi i vidsunuti brata vid upravlinnya bankivskoyu kontoroyu yaka bula stvorena nimi spilno Piznishe u nih narodilosya dvoye siniv 1811 1876 ministr vnutrishnih sprav v uryadi Luyi Adolfa Tyera i batko Zhana Kazimira Perye shostogo prezidenta Franciyi Sharl Fortyunat Pol Kazimir Per ye 1812 1897 BibliografiyaVidannya promov Per ye Opinions et discours Casimir Perier C P d epute de l opposition 1817 30 La politique conservatrice de S R PrimitkiPere Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref