Кадикьой (тур. Kadıköy), у Візантії Халкідон (грец. Χαλκηδών) — великий, густонаселений багатонаціональний район в анатолійській частині Стамбула, на північному узбережжі Мармурового моря, навпроти історичного центра міста (що знаходиться на фракійському березі Босфору).
Кадикьой | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
40°59′13″ пн. ш. 29°02′12″ сх. д. / 40.98694444447177432° пн. ш. 29.03666666669477792° сх. д.Координати: 40°59′13″ пн. ш. 29°02′12″ сх. д. / 40.98694444447177432° пн. ш. 29.03666666669477792° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Адмінодиниця | Стамбул | |||
Водойма | Мармурове море, Босфор | |||
Площа | 40,21 квадратний кілометр | |||
Населення | 458 638 осіб (2018) | |||
Карта | ||||
Кадикьой у Вікісховищі |
Назва
В 685 р. до н. е. греки з Мегари заснували невелике поселення «Халкідон», що означає «місто сліпих». Легенда говорить, що люди Халкідону, мабуть, були сліпими, щоб не бачити яскраву красу та стратегічну корисність півострова. Тут відбувся відомий Халкедонський собор.
Після османського завоювання Мехмед Завойовник надав сільськогосподарські угіддя з Халкідону Ізиру Бею, першому стамбульському судді-осману. Назва «Халкідон» була змінена і стала «Кадикьой», що означає «село судді» («kadı» означає «суддя», а «köy» означає «село»).
Район
Назва Кадикьой також стосується основного житлового масиву у складі району, де розташовано багато кінотеатрів, книгарень і барів, і який є культурним центром анатолійської частини Стамбула.
Кадикьой став районом 1928 року, коли його відокремили від району Ускюдар. Того ж року , Бостанджи та також було відокремлено від і вони стали частиною Кадикьоя. Сусідніми районами є Ускюдар на північному заході, Аташехір на північному сході, Малтепе на південному сході і Картал — за Малтепе. Населення Кадикьоя, відповідно до перепису 2007 року, становить 509 282 осіб.
Транспорт
Кадикьой — важливий транспортний вузол. Тут розміщений важливий пасажирський порт зі сполученням з Принцевими островами та Європейською частиною Стамбулу, а також залізнична станція, станція метро та автобусна станція.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Фікрет Муалла (1903—1967) — авангардний турецький художник.
Галерея
- Панорама
- Панорама
- Вуличні артисти
-
Примітки
- Koytak, Elyesa (22 березня 2016). . Daily Sabah (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кадикьой |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kadikoj tur Kadikoy u Vizantiyi Halkidon grec Xalkhdwn velikij gustonaselenij bagatonacionalnij rajon v anatolijskij chastini Stambula na pivnichnomu uzberezhzhi Marmurovogo morya navproti istorichnogo centra mista sho znahoditsya na frakijskomu berezi Bosforu Kadikoj Zagalna informaciya 40 59 13 pn sh 29 02 12 sh d 40 98694444447177432 pn sh 29 03666666669477792 sh d 40 98694444447177432 29 03666666669477792 Koordinati 40 59 13 pn sh 29 02 12 sh d 40 98694444447177432 pn sh 29 03666666669477792 sh d 40 98694444447177432 29 03666666669477792Krayina TurechchinaAdminodinicya StambulVodojma Marmurove more BosforPlosha 40 21 kvadratnij kilometrNaselennya 458 638 osib 2018 Karta Kadikoj u Vikishovishi Miscya v Kadikoyi Zgori Vokzal Hajdarpasha poseredini pam yatnik Atatyurku ta Nostalgichnij tramvaj znizu prospekt Bagdat NazvaV 685 r do n e greki z Megari zasnuvali nevelike poselennya Halkidon sho oznachaye misto slipih Legenda govorit sho lyudi Halkidonu mabut buli slipimi shob ne bachiti yaskravu krasu ta strategichnu korisnist pivostrova Tut vidbuvsya vidomij Halkedonskij sobor Pislya osmanskogo zavoyuvannya Mehmed Zavojovnik nadav silskogospodarski ugiddya z Halkidonu Iziru Beyu pershomu stambulskomu suddi osmanu Nazva Halkidon bula zminena i stala Kadikoj sho oznachaye selo suddi kadi oznachaye suddya a koy oznachaye selo RajonNazva Kadikoj takozh stosuyetsya osnovnogo zhitlovogo masivu u skladi rajonu de roztashovano bagato kinoteatriv knigaren i bariv i yakij ye kulturnim centrom anatolijskoyi chastini Stambula Kadikoj stav rajonom 1928 roku koli jogo vidokremili vid rajonu Uskyudar Togo zh roku Bostandzhi ta takozh bulo vidokremleno vid i voni stali chastinoyu Kadikoya Susidnimi rajonami ye Uskyudar na pivnichnomu zahodi Atashehir na pivnichnomu shodi Maltepe na pivdennomu shodi i Kartal za Maltepe Naselennya Kadikoya vidpovidno do perepisu 2007 roku stanovit 509 282 osib TransportKadikoj vazhlivij transportnij vuzol Tut rozmishenij vazhlivij pasazhirskij port zi spoluchennyam z Princevimi ostrovami ta Yevropejskoyu chastinoyu Stambulu a takozh zaliznichna stanciya stanciya metro ta avtobusna stanciya Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Fikret Mualla 1903 1967 avangardnij tureckij hudozhnik GalereyaPanorama Panorama Vulichni artisti Gajdarpasha stanciya PrimitkiKoytak Elyesa 22 bereznya 2016 Daily Sabah angl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kadikoj