Рене́ Робе́р Кавельє́ де ла Саль (фр. René Robert Cavelier de La Salle; 22 листопада 1643 — 19 березня 1687) — французький мандрівник, здійснив низку подорожей в область Великих озер, вперше перетнув внутрішню частину Північної Америки з півночі на південь. Заснував французьку колонію Луїзіану. Місто в американському штаті Іллінойс названо на його честь.
Рене Робер Кавельє де ла Саль | |
---|---|
фр. René Robert Cavelier de La Salle | |
Народився | 22 листопада 1643 Руан |
Помер | 19 березня 1687 (43 роки) Техас, США[1] |
Країна | Франція |
Національність | Француз |
Діяльність | мореплавець |
Alma mater | d |
Знання мов | французька[2] |
Конфесія | Католик |
Автограф | |
|
Молодість
Народився 22 листопада у Руані. Батько його був купцем, який торгував сукном. З дитинства він не мав схильності до купецької справи, тому відали його в єзуїтську школу. Його бажанням було відправитися у Нову Францію (Канаду) місіонером, але Роберта відправили в Алансон викладати математику у місцевому єзуїтському коледжі. Через деякий час, по смерті батька, Кавельє розірвав свої стосунки з єзуїтами та вирушив до Канади. Туди Робер прибув у 1668 році.
Подорожі Кавельє
Спочатку де ла Саль оселився у Монреалі. Тут він отримав земельний наділ й стає орендарем. Але цього для Кавельє було замало. Робер займався також торгівлею хутром, відвідував індіанські поселення, знайомився з їх звичаями, вивчав індіанські мови, збирав відомості про річки та озера.
6 липня 1669 року ла Саль вирушив у перший похід за хутрами й дійшов до озера Онтаріо. Але метою його була річка Огайо (з індіанської «красива річка») Пішовши вдовж берега Онтаріо і перебравшись через р. Ніагара, Кавельє зустрів в одному з індіанських поселень Луї Жольє, який займався пошуками міді. Від Жольє Кавельє де ла Саль почув, що на заході знаходиться велика річка. Після цього Робер вирушив на південний захід. Тут він знайшов Огайо, пішов униз за течією. Цього часу супутники залишили Робера самого, без харчів, пороху, куль. При цьому наближалася зима. Два роки мандрував ла Саль у лісах. За цей час він вивчив мову ірокезів.
Повернувшись у Монреаль, Кавельє знову зібрався у подорож, на пошуки великої річки. Під час другої мандрівки Робер дійшов до Великих озер, побував на озерах Ері, Гурон, Мічиган, побував у затоці Грін-Бей, потім перетнув вододіл і в 1671 році спустився до річки Іллінойс. Ця подорож спонукала Робера Кавельє до думки щодо колонізації цих земель. Цю ідею підтримав губернатор Нової Франції граф де Фронтенак. Було вирішено побудувати форт у гирлі річки Катараква, поблизу північних берегів Онтаріо. Ціла флотилія зі 120 індіанських пірог з добре озброєними вояками на чолі із губернатором відправилася у похід. У середині червня 1672 року експедиція висадилася у бухті на північному березі озера Онтаріо. Тут було засновано французький форт Фронтенак.
Але ла Саля не покидала думка щодо великої річки — Міссісіпі. Там уже побував Жольє, але зустрів іспанців. За ідеєю Кавальє, необхідно було закріпити всю територію навколо Міссісіпі за Францією. Це пов'язало б Нову Францію з Карибським басейном, французькими Антильськими островами. Але у Монреалі він зустрів спротив єзуїтів і торговців хутром. Тому Робер вирушив у Францію, щоб домогтися аудієнції у короля. Він зміг досягти її, отримав права сеньйора, став дворянином (завдяки хабареві 8 тисяч ліврів).
У 1678 році Робер Кавельє де ла Саль вирушив у новий похід. На кораблі «Грифон» через озера Ері та Гудзон досяг озера Мічиган. Після цього навантажений хутром корабель повернув до Ніагари. А ла Саль з 20 вояками вирушив далі на південь. Нарешті загін досяг річки Іллінойс, збудувавши там форт. Перезимувавши в ньому, навесні ла Саль повернувся у Монреаль. Але кредитори розорили його. Тоді Робер повернувся у форт на річці Іллінойс, щоб забрати інше хутром зі складів, але його пограбували залишені у форті солдати. Водночас іллінойські індіанці почали ворожі дії проти французів. І все ж таки Робер Кавельє зумів замиритися з індіанцями, відбудувати форти, 13 лютого 1681 року спустився до Міссісіпі й вийшов до її гирла. По шляху експедиції, в індіанських селищах, встановлювали стовпи з написами про те, що місцевість належить королю Франції. Вийшовши до Мексиканської затоки Роберт Кавельє де ла Саль оголосив усю цю землю володінням короля Франції й назвав на його честь — Луїзіаною.
Коли Ла Саль повернувся до Монреаля, то зустрів тут нового губернатора Нової Франції, ла Барра, який ворожо поставився до Кавельє. Тоді він знову вирушив у Францію — до Людовика XIV, який підтримав ла Саля і призначив губернатором нової колонії. 24 липня 1684 року з порту Ла-Рошель вийшла флотилія, яка через 5 місяців досягла Флориди. Але тут розпочалися невдачі. Кавельє не зміг у тумані відшукати гирло Міссісіпі. Почався конфлікт з капітаном флотилії Боже. Колоністи висадилися на березі, вирішивши шукати Міссісіпі по суходолу. Капітан Боже з усіма охочими повернувся у Францію. Восени побудували форт Сен-Луї. Почалися пошуки річки Міссісіпі. Її не могли знайти, бо були на території теперішнього Техасу, у бухті біля річки Колорадо, за сотні миль від Міссісіпі. Постійне незадоволення поселенців вилилося у вбивство Кавельє ла Саля 19 березня 1687 року купцем Дюо та колоністом Ліото, які свою чергу теж невдовзі були вбиті.
Зусилля Кавельє ла Саля не були марні. У 1697 році його проєкт реалізував Лемуан д'Ібервіль, а у 1718 році у дельті Міссісіпі засновано місто Новий Орлеан.
Історія походу Рене Робера Кавельє де ла Саля по Місісіпі була викладена його супутником Жутелем у «Історичному щоденнику останньої подорожі покійного М. де ла Саля» 1723 року.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118726609 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Meissner, Hans-Otto: Louisiana für meinen König. Die Abenteuer des Robert La Salle; Stuttgart (Cotta) 1966; Neuauflage: Stuttgart (Klett) 1982, 3. Aufl., . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rene Robe r Kavelye de la Sal fr Rene Robert Cavelier de La Salle 22 listopada 1643 19 bereznya 1687 francuzkij mandrivnik zdijsniv nizku podorozhej v oblast Velikih ozer vpershe peretnuv vnutrishnyu chastinu Pivnichnoyi Ameriki z pivnochi na pivden Zasnuvav francuzku koloniyu Luyizianu Misto v amerikanskomu shtati Illinojs nazvano na jogo chest Rene Rober Kavelye de la Salfr Rene Robert Cavelier de La SalleNarodivsya22 listopada 1643 1643 11 22 RuanPomer19 bereznya 1687 1687 03 19 43 roki Tehas SShA 1 Krayina FranciyaNacionalnistFrancuzDiyalnistmoreplavecAlma materdZnannya movfrancuzka 2 KonfesiyaKatolikAvtograf Mediafajli u VikishovishiMolodistNarodivsya 22 listopada u Ruani Batko jogo buv kupcem yakij torguvav suknom Z ditinstva vin ne mav shilnosti do kupeckoyi spravi tomu vidali jogo v yezuyitsku shkolu Jogo bazhannyam bulo vidpravitisya u Novu Franciyu Kanadu misionerom ale Roberta vidpravili v Alanson vikladati matematiku u miscevomu yezuyitskomu koledzhi Cherez deyakij chas po smerti batka Kavelye rozirvav svoyi stosunki z yezuyitami ta virushiv do Kanadi Tudi Rober pribuv u 1668 roci Podorozhi KavelyePodorozhi Rene Robera Kavelye de la Salya Spochatku de la Sal oselivsya u Monreali Tut vin otrimav zemelnij nadil j staye orendarem Ale cogo dlya Kavelye bulo zamalo Rober zajmavsya takozh torgivleyu hutrom vidviduvav indianski poselennya znajomivsya z yih zvichayami vivchav indianski movi zbirav vidomosti pro richki ta ozera 6 lipnya 1669 roku la Sal virushiv u pershij pohid za hutrami j dijshov do ozera Ontario Ale metoyu jogo bula richka Ogajo z indianskoyi krasiva richka Pishovshi vdovzh berega Ontario i perebravshis cherez r Niagara Kavelye zustriv v odnomu z indianskih poselen Luyi Zholye yakij zajmavsya poshukami midi Vid Zholye Kavelye de la Sal pochuv sho na zahodi znahoditsya velika richka Pislya cogo Rober virushiv na pivdennij zahid Tut vin znajshov Ogajo pishov uniz za techiyeyu Cogo chasu suputniki zalishili Robera samogo bez harchiv porohu kul Pri comu nablizhalasya zima Dva roki mandruvav la Sal u lisah Za cej chas vin vivchiv movu irokeziv Povernuvshis u Monreal Kavelye znovu zibravsya u podorozh na poshuki velikoyi richki Pid chas drugoyi mandrivki Rober dijshov do Velikih ozer pobuvav na ozerah Eri Guron Michigan pobuvav u zatoci Grin Bej potim peretnuv vododil i v 1671 roci spustivsya do richki Illinojs Cya podorozh sponukala Robera Kavelye do dumki shodo kolonizaciyi cih zemel Cyu ideyu pidtrimav gubernator Novoyi Franciyi graf de Frontenak Bulo virisheno pobuduvati fort u girli richki Katarakva poblizu pivnichnih beregiv Ontario Cila flotiliya zi 120 indianskih pirog z dobre ozbroyenimi voyakami na choli iz gubernatorom vidpravilasya u pohid U seredini chervnya 1672 roku ekspediciya visadilasya u buhti na pivnichnomu berezi ozera Ontario Tut bulo zasnovano francuzkij fort Frontenak Ale la Salya ne pokidala dumka shodo velikoyi richki Missisipi Tam uzhe pobuvav Zholye ale zustriv ispanciv Za ideyeyu Kavalye neobhidno bulo zakripiti vsyu teritoriyu navkolo Missisipi za Franciyeyu Ce pov yazalo b Novu Franciyu z Karibskim basejnom francuzkimi Antilskimi ostrovami Ale u Monreali vin zustriv sprotiv yezuyitiv i torgovciv hutrom Tomu Rober virushiv u Franciyu shob domogtisya audiyenciyi u korolya Vin zmig dosyagti yiyi otrimav prava senjora stav dvoryaninom zavdyaki habarevi 8 tisyach livriv U 1678 roci Rober Kavelye de la Sal virushiv u novij pohid Na korabli Grifon cherez ozera Eri ta Gudzon dosyag ozera Michigan Pislya cogo navantazhenij hutrom korabel povernuv do Niagari A la Sal z 20 voyakami virushiv dali na pivden Nareshti zagin dosyag richki Illinojs zbuduvavshi tam fort Perezimuvavshi v nomu navesni la Sal povernuvsya u Monreal Ale kreditori rozorili jogo Todi Rober povernuvsya u fort na richci Illinojs shob zabrati inshe hutrom zi skladiv ale jogo pograbuvali zalisheni u forti soldati Vodnochas illinojski indianci pochali vorozhi diyi proti francuziv I vse zh taki Rober Kavelye zumiv zamiritisya z indiancyami vidbuduvati forti 13 lyutogo 1681 roku spustivsya do Missisipi j vijshov do yiyi girla Po shlyahu ekspediciyi v indianskih selishah vstanovlyuvali stovpi z napisami pro te sho miscevist nalezhit korolyu Franciyi Vijshovshi do Meksikanskoyi zatoki Robert Kavelye de la Sal ogolosiv usyu cyu zemlyu volodinnyam korolya Franciyi j nazvav na jogo chest Luyizianoyu Koli La Sal povernuvsya do Monrealya to zustriv tut novogo gubernatora Novoyi Franciyi la Barra yakij vorozho postavivsya do Kavelye Todi vin znovu virushiv u Franciyu do Lyudovika XIV yakij pidtrimav la Salya i priznachiv gubernatorom novoyi koloniyi 24 lipnya 1684 roku z portu La Roshel vijshla flotiliya yaka cherez 5 misyaciv dosyagla Floridi Ale tut rozpochalisya nevdachi Kavelye ne zmig u tumani vidshukati girlo Missisipi Pochavsya konflikt z kapitanom flotiliyi Bozhe Kolonisti visadilisya na berezi virishivshi shukati Missisipi po suhodolu Kapitan Bozhe z usima ohochimi povernuvsya u Franciyu Voseni pobuduvali fort Sen Luyi Pochalisya poshuki richki Missisipi Yiyi ne mogli znajti bo buli na teritoriyi teperishnogo Tehasu u buhti bilya richki Kolorado za sotni mil vid Missisipi Postijne nezadovolennya poselenciv vililosya u vbivstvo Kavelye la Salya 19 bereznya 1687 roku kupcem Dyuo ta kolonistom Lioto yaki svoyu chergu tezh nevdovzi buli vbiti Rozshirennya Novoyi Franciyi u 1534 1763 rr Zusillya Kavelye la Salya ne buli marni U 1697 roci jogo proyekt realizuvav Lemuan d Ibervil a u 1718 roci u delti Missisipi zasnovano misto Novij Orlean Istoriya pohodu Rene Robera Kavelye de la Salya po Misisipi bula vikladena jogo suputnikom Zhutelem u Istorichnomu shodenniku ostannoyi podorozhi pokijnogo M de la Salya 1723 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118726609 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaMeissner Hans Otto Louisiana fur meinen Konig Die Abenteuer des Robert La Salle Stuttgart Cotta 1966 Neuauflage Stuttgart Klett 1982 3 Aufl ISBN 3 12 920023 1 nim