Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йо́сиф Лепко́вський гербу Домброва (хресне ім'я Ян Лепковський, пол. Józef Jan Łepkowski herbu Dąbrowa; 1726, Річ Посполита — 2 вересня 1778, Онуфрей, нині , Білорусь) — василіянин, останній титулярний архієпископ Смоленської архієпарії Руської унійної церкви, архимандрит Онуфрейський.
| Йосиф (Лепковський) Józef Łepkowski | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 14 травня 1771 — 2 вересня 1778 | ||
| Обрання: | 14 травня 1771 | |
| Церква: | Руська унійна церква | |
| Попередник: | Іраклій Лісанський | |
| ||
| 1767 — 14 травня 1771 | ||
| Обрання: | 1767 | |
| Церква: | Руська Унійна Церква | |
| ||
| 14 травня 1771 — 12 липня 1778 | ||
| Обрання: | 14 травня 1771 | |
| Попередник: | сам, як архимандрит-коад'ютор | |
| Наступник: | Іраклій Лісовський | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 1726 можливо Віська земля,  Річ Посполита | |
| Смерть: | 2 вересня 1778 Онуфрей (біл. Ануфрыева),  Російська імперія, нині , Мстиславський район, Могильовська область,  Білорусь | |
| Похований: | Оршанський монастир | |
| Батько: | Кароль Лепковський | |
| Мати: | Гелена | |
| Єп. хіротонія: | 1767 | |
| Нагороди: | ||
|
| ||
Життєпис
Народився в шляхетській католицькій родині гербу Домброва. Син Кароля на Лепках Лепковського гербу Домброва і Гелени, войських Віської землі (пол. Ziemia wiska). Мав двох братів: Йосифа, який був старостою болецьким (помер перед 1758 роком) і Михайла. У спадщину від батька отримав разом із братом Михайлом, оршанським ротмістром, маєтки в Оршанському повіті. Будучи старостою пеліканським, 9 червня 1758 року свою частку майна записав для фундації церкви і монастиря в Орші. Згодом, вступивши до Василіянського Чину, прийняв монаше ім'я Йосиф і став ігуменом заснованого ним монастиря. Завдяки старанням у 1766 році тогочасного архієпископа Смоленського Іраклія Лісанського, отримав на початку липня 1767 року від короля Станіслава Августа номінацію на єпископа-коад'ютора Смоленського і архимандрита-коад'ютора Онуфрейського. Від імені Лісанського започаткував і провадив у нунціатурі процес із Полоцьким архієпископом Ясоном Смогожевським про ту частину Смоленської архієпархії, яку несправедливо захопили Полоцькі архієпископи. Ця претензія охоплювала «Мстиславську єпархію» з 17 деканатами, які належали до давньої Смоленської архієпархії.
Архієпископ смоленський
Після смерті Лісанського (14 травня 1771) Йосиф Лепковський перебрав титул Смоленського архієпископа та Онуфрейську архимандрію, яка від другої половини XVII століття була садибою і матеріальним забезпеченням Смоленських архієпископів. Після першого поділу Польщі Лепковський, не бажаючи ставати російським підданим, просив у протархимандрита василіян, аби дозволив йому перебратися до якогось із монастирів Речі Посполитої. Дізнавшись про цей намір, апостольський нунцій Джузеппе Ґарампі відмовляв його від таких дій і доручив йому адміністрацію над двома деканатами в Річицькому повіті (тогочасної російської провінції — Рогачовської) — Гомельським і Рогачовським, які нараховували 68 парафій і 22 філіальні церкви з бл. 73 тис. вірних, які опинилися за кордоном, відділені від митрополичої єпархії. Незадовго Лепковсьому вдалося відмовити від переходу на православ'я 11 парохів із парафіянами.
Всупереч указам Катерини ІІ від 31 грудня 1772 і 12 лютого 1773, яка доручила управління над усіма унійними храмами в імперії Ясонові Смогожевському, бажаючи мати у своїй державі тільки по одній єпархії унійній і латинській, Лепковський, отримавши таємний декрет Конгрегації Пропаганди Віри від 18 квітня 1773 і делегування митрополита Филипа Володковича на адміністрацію цими деканатами, надалі керував ними безперешкодно аж до кінця 1774 року. Однак, внаслідок діяльності Смогожевського, який хотів позширити власну юрисдикцію на ці деканати, відомості про це дійшли до генерал-губернатора Білорусі Захарії Чернишова. З його доручення Могильовський губернатор генерал заборонив Лепковському (20 грудня 1774) виконувати ці функції. За невиконання указів цариці, Лепковському загрожувала в'язниця або щонайменше вигнання з архимандрії та держави, але тому вдалося цього уникнути завдяки протекції Станіслава Сестренцевича.
За таких умов, у Римі готувався декрет (12 березня 1775), згідно з яким адміністрація над рогачовськими деканатами передавалася Смогожевському. Однак, нунцій Ґарампі не вислав декрету до Полоцька, бо ситуація змінилася: уряд погодився на те, щоб Лепковський виконував адміністрацію над обома деканатами, але як вікарій Смогожевського, який переконав владу, що Лепковський отримав делегування з Риму завдяки його (Смогожевського) старанням.
Останні роки Смоленської унійної архієпархії
17 лютого 1775 року польський король нагородив Лепковського орденом Святого Станіслава. Починаючи від 1774 року, Смогожевський робив старання перед російською владою про утворення Мстиславської єпархії і навіть отримав на це згоду. Для забезпечення майбутнього єпископа-суфрагана, пропонував Онуфрейську архимандрію, а на єпископа — племінника Лепковського Іраклія Лісовського, який від 1771 року був ігуменом «родинного» монастиря Оршанського, а пізніше (1784) став Полоцьким архієпископом. З цією метою Смогожевський пропонував Лепковському взяти племінника на коад'ютора Онуфрейської архимандрії. Спочатку Лепковський не погоджувався, мабуть, з огляду на те, що частину доходів з архимандрії треба було віддавати на утримання коад'ютора, а з іншого боку, він і сам був не проти прийняти уряд суфрагана, і щойно в 1778 році погодився на пропозицію Смогожевського. Той, коли Лепковський вже був важко хворий, 12 липня 1778 року іменував Лісовського адміністратором архимандрії і деканатів Рогачовської провінції.
Йосиф Лепковський помер 2 вересня 1778 року в Онуфрею. Похований в Оршанському монастирі. Був останнім Смоленським унійним архієпископом. До заснування Мстиславської єпархії, яка мала хоч якось замінити Смоленську архієпархію, так і не дійшло.
Примітки
- Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]… — S. 342.
- Акты Виленской археографической комиссии: Том XII. Акты Главного литовского трибунала… — С. 120.
- Ludomir Bieńkowski. Łepkowski Jan h. Dąbrowa, imię zakonne Józef… — S. 338—339.
- Ludomir Bieńkowski. Łepkowski Jan h. Dąbrowa, imię zakonne Józef… — S. 339.
Література
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). — Львів: Каменяр, 1996. — 567 С.
- Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — 375 S. — (пол.)
- Ludomir Bieńkowski. Łepkowski Jan h. Dąbrowa, imię zakonne Józef // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław-Warszawa-Kraków 1973. — T. 18. — S. 338—339. (пол.)
- Акты Виленской археографической комиссии: Том XII. Акты Главного литовского трибунала. — Вильна 1883. — 756 С.
Посилання
- Bishop Josyf Lepkovskyj † [ 30 квітня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
- Ляпкоўскі Іосіф // Электронная энцыклапедыя «Вялікае Княства Літоўскае»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo sif Lepko vskij gerbu Dombrova hresne im ya Yan Lepkovskij pol Jozef Jan Lepkowski herbu Dabrowa 1726 Rich Pospolita 2 veresnya 1778 Onufrej nini Bilorus vasiliyanin ostannij titulyarnij arhiyepiskop Smolenskoyi arhiyepariyi Ruskoyi unijnoyi cerkvi arhimandrit Onufrejskij Josif Lepkovskij Jozef LepkowskiGerbArhiyepiskop Smolenskij14 travnya 1771 2 veresnya 1778Obrannya 14 travnya 1771Cerkva Ruska unijna cerkvaPoperednik Iraklij LisanskijYepiskop koad yutor Smolenskoyi arhiyeparhiyi1767 14 travnya 1771Obrannya 1767Cerkva Ruska Unijna CerkvaArhimandrit Onufrejskij14 travnya 1771 12 lipnya 1778Obrannya 14 travnya 1771Poperednik sam yak arhimandrit koad yutorNastupnik Iraklij Lisovskij Diyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskopNarodzhennya 1726 1726 mozhlivo Viska zemlya Rich PospolitaSmert 2 veresnya 1778 1778 09 02 Onufrej bil Anufryeva Rosijska imperiya nini Mstislavskij rajon Mogilovska oblast BilorusPohovanij Orshanskij monastirBatko Karol LepkovskijMati GelenaYep hirotoniya 1767Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lepkovskij ZhittyepisNarodivsya v shlyahetskij katolickij rodini gerbu Dombrova Sin Karolya na Lepkah Lepkovskogo gerbu Dombrova i Geleni vojskih Viskoyi zemli pol Ziemia wiska Mav dvoh brativ Josifa yakij buv starostoyu boleckim pomer pered 1758 rokom i Mihajla U spadshinu vid batka otrimav razom iz bratom Mihajlom orshanskim rotmistrom mayetki v Orshanskomu poviti Buduchi starostoyu pelikanskim 9 chervnya 1758 roku svoyu chastku majna zapisav dlya fundaciyi cerkvi i monastirya v Orshi Zgodom vstupivshi do Vasiliyanskogo Chinu prijnyav monashe im ya Josif i stav igumenom zasnovanogo nim monastirya Zavdyaki starannyam u 1766 roci togochasnogo arhiyepiskopa Smolenskogo Irakliya Lisanskogo otrimav na pochatku lipnya 1767 roku vid korolya Stanislava Avgusta nominaciyu na yepiskopa koad yutora Smolenskogo i arhimandrita koad yutora Onufrejskogo Vid imeni Lisanskogo zapochatkuvav i provadiv u nunciaturi proces iz Polockim arhiyepiskopom Yasonom Smogozhevskim pro tu chastinu Smolenskoyi arhiyeparhiyi yaku nespravedlivo zahopili Polocki arhiyepiskopi Cya pretenziya ohoplyuvala Mstislavsku yeparhiyu z 17 dekanatami yaki nalezhali do davnoyi Smolenskoyi arhiyeparhiyi Arhiyepiskop smolenskij Ruyini cerkvi vasiliyanskoyi arhimandriyi v Onufreyu Selci Foto 2012 r Pislya smerti Lisanskogo 14 travnya 1771 Josif Lepkovskij perebrav titul Smolenskogo arhiyepiskopa ta Onufrejsku arhimandriyu yaka vid drugoyi polovini XVII stolittya bula sadiboyu i materialnim zabezpechennyam Smolenskih arhiyepiskopiv Pislya pershogo podilu Polshi Lepkovskij ne bazhayuchi stavati rosijskim piddanim prosiv u protarhimandrita vasiliyan abi dozvoliv jomu perebratisya do yakogos iz monastiriv Rechi Pospolitoyi Diznavshis pro cej namir apostolskij nuncij Dzhuzeppe Garampi vidmovlyav jogo vid takih dij i doruchiv jomu administraciyu nad dvoma dekanatami v Richickomu poviti togochasnoyi rosijskoyi provinciyi Rogachovskoyi Gomelskim i Rogachovskim yaki narahovuvali 68 parafij i 22 filialni cerkvi z bl 73 tis virnih yaki opinilisya za kordonom viddileni vid mitropolichoyi yeparhiyi Nezadovgo Lepkovsomu vdalosya vidmoviti vid perehodu na pravoslav ya 11 parohiv iz parafiyanami Vsuperech ukazam Katerini II vid 31 grudnya 1772 i 12 lyutogo 1773 yaka doruchila upravlinnya nad usima unijnimi hramami v imperiyi Yasonovi Smogozhevskomu bazhayuchi mati u svoyij derzhavi tilki po odnij yeparhiyi unijnij i latinskij Lepkovskij otrimavshi tayemnij dekret Kongregaciyi Propagandi Viri vid 18 kvitnya 1773 i deleguvannya mitropolita Filipa Volodkovicha na administraciyu cimi dekanatami nadali keruvav nimi bezpereshkodno azh do kincya 1774 roku Odnak vnaslidok diyalnosti Smogozhevskogo yakij hotiv pozshiriti vlasnu yurisdikciyu na ci dekanati vidomosti pro ce dijshli do general gubernatora Bilorusi Zahariyi Chernishova Z jogo doruchennya Mogilovskij gubernator general zaboroniv Lepkovskomu 20 grudnya 1774 vikonuvati ci funkciyi Za nevikonannya ukaziv carici Lepkovskomu zagrozhuvala v yaznicya abo shonajmenshe vignannya z arhimandriyi ta derzhavi ale tomu vdalosya cogo uniknuti zavdyaki protekciyi Stanislava Sestrencevicha Za takih umov u Rimi gotuvavsya dekret 12 bereznya 1775 zgidno z yakim administraciya nad rogachovskimi dekanatami peredavalasya Smogozhevskomu Odnak nuncij Garampi ne vislav dekretu do Polocka bo situaciya zminilasya uryad pogodivsya na te shob Lepkovskij vikonuvav administraciyu nad oboma dekanatami ale yak vikarij Smogozhevskogo yakij perekonav vladu sho Lepkovskij otrimav deleguvannya z Rimu zavdyaki jogo Smogozhevskogo starannyam Ostanni roki Smolenskoyi unijnoyi arhiyeparhiyi Vasiliyanskij monastir v Orshi yakij zasnuvav ayep Josif Lepkovskij i de pislya smerti buv pohovanij Foto poch HH st 17 lyutogo 1775 roku polskij korol nagorodiv Lepkovskogo ordenom Svyatogo Stanislava Pochinayuchi vid 1774 roku Smogozhevskij robiv starannya pered rosijskoyu vladoyu pro utvorennya Mstislavskoyi yeparhiyi i navit otrimav na ce zgodu Dlya zabezpechennya majbutnogo yepiskopa sufragana proponuvav Onufrejsku arhimandriyu a na yepiskopa pleminnika Lepkovskogo Irakliya Lisovskogo yakij vid 1771 roku buv igumenom rodinnogo monastirya Orshanskogo a piznishe 1784 stav Polockim arhiyepiskopom Z ciyeyu metoyu Smogozhevskij proponuvav Lepkovskomu vzyati pleminnika na koad yutora Onufrejskoyi arhimandriyi Spochatku Lepkovskij ne pogodzhuvavsya mabut z oglyadu na te sho chastinu dohodiv z arhimandriyi treba bulo viddavati na utrimannya koad yutora a z inshogo boku vin i sam buv ne proti prijnyati uryad sufragana i shojno v 1778 roci pogodivsya na propoziciyu Smogozhevskogo Toj koli Lepkovskij vzhe buv vazhko hvorij 12 lipnya 1778 roku imenuvav Lisovskogo administratorom arhimandriyi i dekanativ Rogachovskoyi provinciyi Josif Lepkovskij pomer 2 veresnya 1778 roku v Onufreyu Pohovanij v Orshanskomu monastiri Buv ostannim Smolenskim unijnim arhiyepiskopom Do zasnuvannya Mstislavskoyi yeparhiyi yaka mala hoch yakos zaminiti Smolensku arhiyeparhiyu tak i ne dijshlo PrimitkiDorota Wereda Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine S 342 Akty Vilenskoj arheograficheskoj komissii Tom XII Akty Glavnogo litovskogo tribunala S 120 Ludomir Bienkowski Lepkowski Jan h Dabrowa imie zakonne Jozef S 338 339 Ludomir Bienkowski Lepkowski Jan h Dabrowa imie zakonne Jozef S 339 LiteraturaDmitro Blazhejovskij Iyerarhiya Kiyivskoyi Cerkvi 861 1996 Lviv Kamenyar 1996 567 S Dorota Wereda Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine Siedlce Lublin 2013 375 S ISBN 978 83 63527 31 0 pol Ludomir Bienkowski Lepkowski Jan h Dabrowa imie zakonne Jozef Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1973 T 18 S 338 339 pol Akty Vilenskoj arheograficheskoj komissii Tom XII Akty Glavnogo litovskogo tribunala Vilna 1883 756 S PosilannyaBishop Josyf Lepkovskyj 30 kvitnya 2016 u Wayback Machine The Hierarchy of the Catholic Church angl Lyapkoyski Iosif Elektronnaya encyklapedyya Vyalikae Knyastva Litoyskae