У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бове Йо сип Іва нович Бове рос Осип Иосиф Джузеппе Ива нович Бове італ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бове.

Йо́сип Іва́нович Бове́ (рос. Осип (Иосиф; Джузеппе) Ива́нович Бове, італ. Giuseppe Bova, фр. Joseph Bové; 24 жовтня (4 листопада) 1784(17841104) — 16 (28) червня 1834) — російський архітектор, визначний майстер російського класицизму.

Йосип Іванович Бове
рос. Осип Иванович Бове італ. Giuseppe Bove

Народження	24 жовтня (4 листопада) 1784 Санкт-Петербург, Російська імперія^[1]
Смерть	16 (28) червня 1834 (49 років) Москва, Російська імперія^[2]
Поховання	Старий Донський цвинтар
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Q4530557? (1807)^[2]
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Москва
Архітектурний стиль	класицизм
Найважливіші споруди	Покровський храм (садиба Пехре-Покровське), церкви в Москві, Большой театр
Бове Йосип Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Бове народився в Санкт-Петербурзі в родині неаполітанського художника Вінченцо Джованні Бова, який приїхав до Росії в 1782 році для роботи в Ермітажі. Мати — Катерина Кнаппе, дочка художника ^[ru]. Дане при хрещенні ім'я Джузеппе пізніше було перероблено на російський манер — Йосип Іванович. Незабаром після народження Йосипа сім'я переїхала до Москви.

Архітектурну освіту здобув в архітектурному училище при ^[ru] у Ф. Кампорезі. На службу він поступив в 1801 році, відбувся архітектором при кремлівській експедиції і потім в комісії будівель; працював під керівництвом М. Ф. Казакова і К. І. Россі у Москві і Твері.

Під час французько-російської війни 1812 року Бове служив корнетом ^[ru]. В 1813 році повернувся на міську службу. Для відновлення спаленої Москви була створена спеціальна ^[ru], в яку Бове увійшов архітектором четвертої ділянки і відповідав за центральні райони міста: Тверську, Арбатську, Пресненську, Новинську і Міську частини. В 1814 році Бове був призначений головним архітектором «фасадницької частини», що наглядає за проектами і їх «виробництвом в точності у Прожектованих лініях, а також планам і фасадам що видаються». Бове зумів на цій посаді оновити вигляд стародавньої столиці, з новим для Москви розмахом і за єдиним стилістичним задумом. За допомогою затвердженого в 1817 році генерального плану, Бове втілив ідею міста-монумента на славу величі Російської імперії.

В 1816 році Бове отримав звання архітектора від ради Імператорської Академії мистецтв, перейшов у православ'я і одружився на вдові — княгині Авдотьї Семенівні Трубецькій, уродженої Гур'євій (1786—1871). У тому ж році Бове подав до Імператорської Академії мистецтв прохання про присвоєння йому звання академіка архітектури. Академія дала архітекторові завдання спроектувати будівлю театру на 3 тисячі осіб. Однак дорученого завдання Бове не виконав, і шукане звання не було йому присуджено.

Під керівництвом Бове у центрі Москви були перебудовані Торгові ряди у стилі класицизму навпроти Кремля (не збереглися), проведено реконструкцію Красної площі, знесені земляні укріплення навколо Кремля і засипано рів, розбитий Кремлівський (Олександрівський) сад, побудовано ^[ru] (інженерна структура розроблена О. Бетанкуром), створена ^[ru] (1818—1824) з Великим (Петровським) театром (1821—1824; перероблений проект ^[ru]). За межами центру Бове будує міську лікарню за Калузькою заставою (1828—1833). Тріумфальну арку, зведені за проектом Бове біля Тверської застави (1827—1834), були відтворені в 1968 році поблизу монумента Перемоги, що будувався тоді на Поклонній горі.

Помер Бове в Москві, похований на кладовищі Донського монастиря.

Доробок

Вхідні ворота Олександрівського саду біля Московського Кремля

Тріумфальна арка на площі Перемоги, Москва

1802—1836 — ^[ru] (православний храм у місті Клин)
1814—1815 — Торгові ряди навпроти Кремля (на місці , не збереглися)
1820—1822 — Олександрівський сад з гротом
1824—1825 —
1818—1824 —
1821—1824 — Большой театр
1827—1834 — Тріумфальна арка біля Тверської застави (на початок ХХІ сторіччя біля )
1828—1833 — Градська лікарня (на початок ХХІ сторіччя Міська лікарня № 1 ім. М. І. Пирогова). Москва, Ленінський проспект, 8 корпус 1
Будинок у володінні дружини у Петровському провулку (колишньому Богословському), на початок ХХІ сторіччя № 9
Будинок М. С. Гагаріна (пізніше Книжкова палата) на , зруйнований під час ІІ світової війни
1822—1824 — Церква Святого Миколая. Москва, , 8-10
1822 — ^[ru] у маєтку дружини в Архангельському. Село Архангельське Рузького району Московської області
1825—1828 — ^[ru]. Село Балашихинського району Московської області (авторство приписується за подібністю з аналогічними спорудами, документального підтвердження не збереглося)
1825—1828 — Перебудова будівлі Новоєкатерининської прочанської лікарні, спорудження церкви Катерини Великомучениці (нині міська лікарня № 24, на розі ^[ru] і ^[ru], № 15/29).
1825—1831 — Реконструкція Знам'янської церкви села Холми у заміському маєтку дружини.
1820-і — Торгові ряди на ^[ru] (не збереглися)
1830 — ^[ru] біля ^[ru] (доопрацювання проекту ^[ru] 1829 року, добудовано після смерті Бове ^[ru])
1832 — Перебудова ^[ru]. Москва, ^[ru], 20
1833 — Церква Троїці Живоначальної у Даниловськоу монастирі
1830—1839 — ^[ru] у місті Єгор'євськ (підірваний в 1935 році за рішенням Президії ВЦВК).

Вибрані твори

Перша міська лікарня, Москва
Большой театр, план
Церква святителя Миколая в Котельниках
Кутузовський пр., Триумфальна арка, Москва

Див. також

Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом

Примітки

Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135
Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135
Либсон В. Я., Кузнецова А. И. Большой театр СССР: История сооружения и реконструкции здания. — М.: Стройиздат, 1982. — С. 34-39. — 136 с.

Джерела

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Покровская З. К. Осип Бове. — М. : Стройиздат, 1999. — 352 с. — (Мастера архитектуры). — . (рос.)
Грабарь И. История русского искусства. — Спб., 1912. — Т. I : История архитектуры (введение). (рос.)

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Бове_Осип_Иванович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">[http://bse.sci-lib.com/article123381.html_Бове_Осип_Иванович]_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-2] Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

[3] Либсон В. Я., Кузнецова А. И. Большой театр СССР: История сооружения и реконструкции здания. — М.: Стройиздат, 1982. — С. 34-39. — 136 с.

[1]

[2]