Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йордане́шти — село в Україні, у Карапчівській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Йорданешти | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернівецька область | ||||
| Район | Чернівецький район | ||||
| Громада | Карапчівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA73060270010083336 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | письмова згадка - 1524 рік | ||||
| Населення | 2263 | ||||
| Поштовий індекс | 60421 | ||||
| Телефонний код | +380 3734 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°05′52″ пн. ш. 25°48′23″ сх. д. / 48.09778° пн. ш. 25.80639° сх. д.Координати: 48°05′52″ пн. ш. 25°48′23″ сх. д. / 48.09778° пн. ш. 25.80639° сх. д. | ||||
| Водойми | Серет | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Йорданешти | |||||
 Йорданешти | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Письмові згадки і назва
Перша письмова згадка засвідчена у формі «Ардановці» в грамоті молдавського воєводи Петра Кульгавого від 4 липня 1578 року, якою він підтвердив право Бистрицького монастиря на села «Бирлінці і Ардановці на Сіреті».
Ототожнення Йорданешт з Ардановцями підтверджується також грамотою від 30 березня 1575 року, у якій при описі межі нинішнього села Великий Кучурів) згадується «Ардановська пасіка». Як зазначається в документі, межа пролягала на Стримбол (гору Кривець), «на пасику на Ардановскою», а далі вела до Сторожинця.
Назва Ардановці є похідною від імені «Ардан», яке, напевно, мав засновник чи власник поселення. Піддані чи родичі Ардана звалися арданівцями, Юрка – юрківцями, а Черна – чернівцями. Назва Ардановці може бути пов’язана з родиною Петра Ардановича, що згадується у 1452 - 1458 роках як писар господаря Молдавії.
У грамоті воєводи Петра Кульгавого від 4 липня 1578 року міститься важливе уточнення, що село Ардановці були подаровані Бистрицькому монастиреві воєводою Олександром Добрим (роки правління 1400-1432). Це дозволяє віднести нинішні Йорданешти до найдавніших населених пунктів Буковини.
Як Арданешти (Ardăneștii) назва села засвідчена в 1692 році. Очевидно, що зміна настала під впливом волоських переселенців і відповідної романізації українсько-слов’янських топонімів у XVI—XVII ст.
Село Арданешти, що межує з селом Ропча, згадується під 1761 роком. Але в цей період починає вживатися також назва Йорданешти. В церковних документах кінця XVIII століття засвідчено «Йорданещі» .
Назва Йорданешти походить від слова «Йордан» - «православне водосвяття». Очевидно, що традиція освячення води в цьому населеному пункті відзначалася певними особливостями.
У 1995 р. назву села було змінено з Підлісне на Йорданешти.
Історичні місця
Село розміщене на берегах Серету, неподалік впадання у нього Малого Серету. В давню епоху тут пролягав так званий Старий Берладський шлях, що вів з Галичини до Чорного моря. Для цього шляху важливе значення мали броди, що розміщені біля Йорданешт і Карапчева на Сереті, а також біля Купки та Сучевен на Малому Сереті. Нижче за течією, після злиття двох Серетів, і аж до міста Серет, річкова долина на північному березі була сильно заболочена і тому мало придатною для використання великими купецькими валками.
У 1497 році Старим Берладським шляхом відступав після невдалої облоги Сучавської фортеці польський король Ян Ольбрахт. Переправившись на північний берег Серету, король розбив свій табір в урочищі Воловія, що на заході від Глибоки. Очевидно, це була давня стоянка купецьких валок, назва якої пов’язана з волами – головною тягловою силою того часу. В урочищі Воловія і навколо нього було достатньо місця як для відпочинку людей, так і випасання тварин.
26 жовтня 1497 року відбулася битва між військами Ян Ольбрахта і молдавського воєводи Штефана Великого, що відома як Битва біля Козмінського лісу або «Битва в Козминському лісі». Вона відбувалася в багатьох місцях, в тому числі на берегах Серету.
Герб села
Зображення Святих Архангелів Гаврила і Михаїла символізує давню церкву у селі (1780 р.), освячену во ім'я Святих Архангелів Гаврила і Михаїла, яку відновили у 1898 році новим храмом, який діє і сьогодні. Святі Архістратиги є оберегами і заступниками для мешканців Йорданешти.
Золоті гілки липи із цвітом підкреслюють велике православне свято Зеленої неділі, яке започатковане в Йорданештах ще з 1790 року. День Зелених свят визначено Днем села, у який православний храм і оселі мешканців прикрашаються гілками та цвітом липи.
Срібна вузька балка нагадує про річку Серет, яка протікає через село.
Зображення колеса на опорі зануреного у хвилясту основу нагадує існування у селі водяного млина, про якого згадується в документах 1961 року. У ХІХ ст. млин в Йорданештах був єдиним на течії річки Серет від Сторожинець до Кам‘янки, сюди з‘їджалися селяни із сусідніх сіл. Борошномельний промисел у селі розвинутий і користується попитом, сьогодні млин в робочому стані.
Срібна овеча голова символізує розвинуте вівчарство у селі. З молочних продуктів овець сільські умільці виготовляють за старовинними рецептами унікальний копчений буз та вурду, дотримуючись секретів своїх пращурів, чим прославляються в районі і за його межами.
Уродженці села
У селі народилися:
- Лютик Мірча Савович (нар. 29 травня 1939, с. Йорданешти сучасного Глибоцького району Чернівецької обл.) — український румунськомовний письменник. Закінчив Чернівецьке педагогічне училище та історико-філологічний факультет Кишинівського університету. Нагороджений орденом Румунії «Вірність обов'язку» та медаллю Президента Румунії. Працює літредактором газети румунської національної меншини в Україні «Конкордія» («Злагода»). Лауреат премій Спілки письменників Молдови, Міжнародної премії імені І. Франка, премій імені Д. Загула, імені Мірчі Стреїнул та імені С. Воробкевича.
- .- (*25.03.1968, с. Йорданешти Глибоцького району) — український журналіст, публіцист, редактор. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив філологічний факультет (відділення румунської мови і літератури) Чернівецького держуніверситету імені Юрія Федьковича (1993). Працював редактором районного радіомовлення у селищі Глибока, кореспондентом всеукраїнської газети «Конкордія» («Злагода»). Нині — головний редактор Глибоцької районної газети «Новий день». Автор, співавтор, редактор низки поетичних збірок, прозових книжок. Номінант видання «Інформаційний простір Буковини». — Чернівці: Букрек, 2004. — С. 188. — .
- . — (*29.06.1979, с. Йорданешти Глибоцького району)- журналістка, перекладач. У 2001 р. закінчила Бухарестський національний університет. З червня 2003 року працює завідувачем відділу румуномовного дубляжу Сторожинецької районної газети «Рідний край» (Чернівецька область). Номінант видання «Інформаційний простір Буковини». — Чернівці: Букрек, 2004. — С. 194. — .
Світлини
-
![image]()
Дерев'яна церква Св. Арх. Михайла 1898 с. Йорданешти -
![image]()
Дерев'яна церква -
![image]()
Автобусна зупинка с. Йорданешти
Примітки
- Covalciuc D., Şapcă N., Bojescu C. File din istoria satului Iordăneşti. — P. 17
- Documente bucovinene de T. Balan. — P. 70
- Covalciuc D., Şapcă N., Bojescu C. File din istoria satului Iordăneşti. — P. 28
- Werenka D. Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich (1774-1785).— S. 39
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. — C. 234
- Старий Берладський шлях, 2023.
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges… — S. 38
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges… — S. 36
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 706 с.
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. / Переклад з нім. Ф.С. Андрійця, А.Т. Квасецького; наук. редактори В. М. Ботушанський, О.М. Масан, В.Ю. Іванюк]. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 488 с.
- Covalciuc D., Şapcă N., Bojescu C. File din istoria satului Iordăneşti. — Editori: î.p. Şapca M. (Iordăneşti), «Zelena Bucovina» (Cernăuţi), 2013.
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges im Jahre 1497 = Фішер Е. Козмин. До питання про історію польсько-молдавської війни 1497 року / пер. з нім. В. Іванюка // Зелена Буковина. — 2003. — № 1–2. — С. 2–77.[1] [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Werenka D. Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich (1774-1785). — Czernowitz : Selbstverlag, 1895. — 272 S.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йорданешти |
- Йорданешти (Глибоцький район) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jordane shti selo v Ukrayini u Karapchivskij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo JordaneshtiGerb PraporZnak pri v yizdi v selo JordaneshtiZnak pri v yizdi v selo JordaneshtiKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Karapchivska silska gromadaKod KATOTTG UA73060270010083336Osnovni daniZasnovane pismova zgadka 1524 rikNaselennya 2263Poshtovij indeks 60421Telefonnij kod 380 3734Geografichni daniGeografichni koordinati 48 05 52 pn sh 25 48 23 sh d 48 09778 pn sh 25 80639 sh d 48 09778 25 80639 Koordinati 48 05 52 pn sh 25 48 23 sh d 48 09778 pn sh 25 80639 sh d 48 09778 25 80639Vodojmi SeretMisceva vladaKartaJordaneshtiJordaneshtiMapa Jordaneshti u VikishovishiPismovi zgadki i nazvaPersha pismova zgadka zasvidchena u formi Ardanovci v gramoti moldavskogo voyevodi Petra Kulgavogo vid 4 lipnya 1578 roku yakoyu vin pidtverdiv pravo Bistrickogo monastirya na sela Birlinci i Ardanovci na Sireti Ototozhnennya Jordanesht z Ardanovcyami pidtverdzhuyetsya takozh gramotoyu vid 30 bereznya 1575 roku u yakij pri opisi mezhi ninishnogo sela Velikij Kuchuriv zgaduyetsya Ardanovska pasika Yak zaznachayetsya v dokumenti mezha prolyagala na Strimbol goru Krivec na pasiku na Ardanovskoyu a dali vela do Storozhincya Nazva Ardanovci ye pohidnoyu vid imeni Ardan yake napevno mav zasnovnik chi vlasnik poselennya Piddani chi rodichi Ardana zvalisya ardanivcyami Yurka yurkivcyami a Cherna chernivcyami Nazva Ardanovci mozhe buti pov yazana z rodinoyu Petra Ardanovicha sho zgaduyetsya u 1452 1458 rokah yak pisar gospodarya Moldaviyi U gramoti voyevodi Petra Kulgavogo vid 4 lipnya 1578 roku mistitsya vazhlive utochnennya sho selo Ardanovci buli podarovani Bistrickomu monastirevi voyevodoyu Oleksandrom Dobrim roki pravlinnya 1400 1432 Ce dozvolyaye vidnesti ninishni Jordaneshti do najdavnishih naselenih punktiv Bukovini Yak Ardaneshti Ardăneștii nazva sela zasvidchena v 1692 roci Ochevidno sho zmina nastala pid vplivom voloskih pereselenciv i vidpovidnoyi romanizaciyi ukrayinsko slov yanskih toponimiv u XVI XVII st Selo Ardaneshti sho mezhuye z selom Ropcha zgaduyetsya pid 1761 rokom Ale v cej period pochinaye vzhivatisya takozh nazva Jordaneshti V cerkovnih dokumentah kincya XVIII stolittya zasvidcheno Jordaneshi Nazva Jordaneshti pohodit vid slova Jordan pravoslavne vodosvyattya Ochevidno sho tradiciya osvyachennya vodi v comu naselenomu punkti vidznachalasya pevnimi osoblivostyami U 1995 r nazvu sela bulo zmineno z Pidlisne na Jordaneshti Istorichni miscyaSelo rozmishene na beregah Seretu nepodalik vpadannya u nogo Malogo Seretu V davnyu epohu tut prolyagav tak zvanij Starij Berladskij shlyah sho viv z Galichini do Chornogo morya Dlya cogo shlyahu vazhlive znachennya mali brodi sho rozmisheni bilya Jordanesht i Karapcheva na Sereti a takozh bilya Kupki ta Sucheven na Malomu Sereti Nizhche za techiyeyu pislya zlittya dvoh Seretiv i azh do mista Seret richkova dolina na pivnichnomu berezi bula silno zabolochena i tomu malo pridatnoyu dlya vikoristannya velikimi kupeckimi valkami U 1497 roci Starim Berladskim shlyahom vidstupav pislya nevdaloyi oblogi Suchavskoyi forteci polskij korol Yan Olbraht Perepravivshis na pivnichnij bereg Seretu korol rozbiv svij tabir v urochishi Voloviya sho na zahodi vid Gliboki Ochevidno ce bula davnya stoyanka kupeckih valok nazva yakoyi pov yazana z volami golovnoyu tyaglovoyu siloyu togo chasu V urochishi Voloviya i navkolo nogo bulo dostatno miscya yak dlya vidpochinku lyudej tak i vipasannya tvarin 26 zhovtnya 1497 roku vidbulasya bitva mizh vijskami Yan Olbrahta i moldavskogo voyevodi Shtefana Velikogo sho vidoma yak Bitva bilya Kozminskogo lisu abo Bitva v Kozminskomu lisi Vona vidbuvalasya v bagatoh miscyah v tomu chisli na beregah Seretu Gerb selaZobrazhennya Svyatih Arhangeliv Gavrila i Mihayila simvolizuye davnyu cerkvu u seli 1780 r osvyachenu vo im ya Svyatih Arhangeliv Gavrila i Mihayila yaku vidnovili u 1898 roci novim hramom yakij diye i sogodni Svyati Arhistratigi ye oberegami i zastupnikami dlya meshkanciv Jordaneshti Zoloti gilki lipi iz cvitom pidkreslyuyut velike pravoslavne svyato Zelenoyi nedili yake zapochatkovane v Jordaneshtah she z 1790 roku Den Zelenih svyat viznacheno Dnem sela u yakij pravoslavnij hram i oseli meshkanciv prikrashayutsya gilkami ta cvitom lipi Sribna vuzka balka nagaduye pro richku Seret yaka protikaye cherez selo Zobrazhennya kolesa na opori zanurenogo u hvilyastu osnovu nagaduye isnuvannya u seli vodyanogo mlina pro yakogo zgaduyetsya v dokumentah 1961 roku U HIH st mlin v Jordaneshtah buv yedinim na techiyi richki Seret vid Storozhinec do Kam yanki syudi z yidzhalisya selyani iz susidnih sil Boroshnomelnij promisel u seli rozvinutij i koristuyetsya popitom sogodni mlin v robochomu stani Sribna ovecha golova simvolizuye rozvinute vivcharstvo u seli Z molochnih produktiv ovec silski umilci vigotovlyayut za starovinnimi receptami unikalnij kopchenij buz ta vurdu dotrimuyuchis sekretiv svoyih prashuriv chim proslavlyayutsya v rajoni i za jogo mezhami Urodzhenci selaU seli narodilisya Lyutik Mircha Savovich nar 29 travnya 1939 s Jordaneshti suchasnogo Glibockogo rajonu Cherniveckoyi obl ukrayinskij rumunskomovnij pismennik Zakinchiv Chernivecke pedagogichne uchilishe ta istoriko filologichnij fakultet Kishinivskogo universitetu Nagorodzhenij ordenom Rumuniyi Virnist obov yazku ta medallyu Prezidenta Rumuniyi Pracyuye litredaktorom gazeti rumunskoyi nacionalnoyi menshini v Ukrayini Konkordiya Zlagoda Laureat premij Spilki pismennikiv Moldovi Mizhnarodnoyi premiyi imeni I Franka premij imeni D Zagula imeni Mirchi Streyinul ta imeni S Vorobkevicha 25 03 1968 s Jordaneshti Glibockogo rajonu ukrayinskij zhurnalist publicist redaktor Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Zakinchiv filologichnij fakultet viddilennya rumunskoyi movi i literaturi Cherniveckogo derzhuniversitetu imeni Yuriya Fedkovicha 1993 Pracyuvav redaktorom rajonnogo radiomovlennya u selishi Gliboka korespondentom vseukrayinskoyi gazeti Konkordiya Zlagoda Nini golovnij redaktor Glibockoyi rajonnoyi gazeti Novij den Avtor spivavtor redaktor nizki poetichnih zbirok prozovih knizhok Nominant vidannya Informacijnij prostir Bukovini Chernivci Bukrek 2004 S 188 ISBN 966 8500 17 2 29 06 1979 s Jordaneshti Glibockogo rajonu zhurnalistka perekladach U 2001 r zakinchila Buharestskij nacionalnij universitet Z chervnya 2003 roku pracyuye zaviduvachem viddilu rumunomovnogo dublyazhu Storozhineckoyi rajonnoyi gazeti Ridnij kraj Chernivecka oblast Nominant vidannya Informacijnij prostir Bukovini Chernivci Bukrek 2004 S 194 ISBN 966 8500 17 2 SvitliniDerev yana cerkva Sv Arh Mihajla 1898 s Jordaneshti Derev yana cerkva Avtobusna zupinka s JordaneshtiPrimitkiCovalciuc D Sapcă N Bojescu C File din istoria satului Iordănesti P 17 Documente bucovinene de T Balan P 70 Covalciuc D Sapcă N Bojescu C File din istoria satului Iordănesti P 28 Werenka D Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich 1774 1785 S 39 Die Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo C 234 Starij Berladskij shlyah 2023 Fischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges S 38 Fischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges S 36DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernivecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 706 s Kvaseckij A Starij Berladskij shlyah Krayeznavchi narisi z istoriyi Bukovini Chernivci Misto 2023 252 s Die Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo Pereklad z nim F S Andrijcya A T Kvaseckogo nauk redaktori V M Botushanskij O M Masan V Yu Ivanyuk Chernivci Zelena Bukovina 2004 488 s Covalciuc D Sapcă N Bojescu C File din istoria satului Iordănesti Editori i p Sapca M Iordănesti Zelena Bucovina Cernăuţi 2013 Fischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges im Jahre 1497 Fisher E Kozmin Do pitannya pro istoriyu polsko moldavskoyi vijni 1497 roku per z nim V Ivanyuka Zelena Bukovina 2003 1 2 S 2 77 1 28 lipnya 2021 u Wayback Machine Werenka D Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich 1774 1785 Czernowitz Selbstverlag 1895 272 S PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu JordaneshtiJordaneshti Glibockij rajon 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi