Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосиф Альвінці, барон фон Бербек (нім. Joseph Alvinczy, Freiherr von Berberek; 1735–1810) — фельдмаршал армії Австрійської імперії.
| Йосиф Альвінці фон Бербек нім. Joseph Alvinczy, Freiherr von Berberek | |||
|---|---|---|---|
| Фельдмаршал | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 1 лютого 1735 Вінцу-де-Жос, Трансильванія | ||
| Смерть | 25 листопада 1810 (75 років) Будапешт,  Австрійська імперія | ||
| Поховання | Будапешт, Австрійська імперія | ||
| Громадянство | Австрійська імперія | ||
| Національність | угорець | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1750–1810 | ||
| Приналежність | Австрійська імперія | ||
| Вид ЗС | Сухопутні війська | ||
| Формування | 19-й піхотний полк | ||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| 19-й піхотний полк (Австро-Угорщина), Верхньо-Рейнська армія | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Йосиф Альвінці у Вікісховищі | |||
Біографія
Родовід Йосифа ведеться від східноєвропейського лицарського ордена роду Альвінці, який отримав землі і побудував родовий маєток у вигляді замку Альвінці. У різний час замок і землі належали кардиналу та губернатору Трансильванії Дьорду Мартінуцці.
Йосиф Альвінці етнічний мадяр, народився в Трансильванії в містечку під назвою Альвінці (тепер Вінцу–де–Жос), і провів своє дитинство в домогосподарстві графа Франца Гілая до приходу в полк у 1750 році, коли йому було 14 років. Брав участь в Семирічній війні відзначився у битвах при Торгау (1760), Свідниці (1761), Теплиці (1762). У 1773 році отримав чин полковника 19-го піхотного полку. Під час війни за баварську спадщину зі своїми людьми здійснив подвиг, зайняв міста Бохмертор, Хабельшверд і Хессен-Філіпсталь, але був узятий у полон, після повернення отримав чин генерал–майора та лицарський хрест Військового ордена Марії Терезії. Навчав військової науки спадкоємця австрійського престолу — майбутнього імператора Франца II. З 1786 командир полку. Під час Австро–турецької війни (1787—1791) бився під керівництвом фельдмаршала Лаудона. В 1789 році брав участь у взятті Белграда, але без успіху. В тому ж році отримав звання фельдмаршал–лейтенанта.
У 1790 р. переведений в Австрійські Нідерланди для придушення повстання в Сполучених Штатах Бельгії.
У 1792–1794 роках, під час війни з Французькою республікою, командував корпусом в Австрійських Нідерландах. Брав участь у битвах при Неєрвіндена, Ондскоті, Флерюсі та ряді інших як командир дивізії під керівництвом Карла Тешенського. Командував допоміжною армією, яка підтримувала англійців.
24 травня 1794 року став фельдцейхмейстром.
У 1795 році очолив Верхньо–Рейнську армію, але незабаром був відкликаний до Відня і призначений членом Гофкрігсрат (Придворної військової ради). Однак поразки австрійських військ в Італії змусили імператора знову перевезти Альвінці до діючої армії. У 1796 році із залишків розбитої армії фельдцейхмейстера Больйо і ландштурма сформував у Тіролі нову армію і 8 вересня того ж року офіційно прийняв над нею командування. Метою цієї армії стала деблокада Мантуї, де французькі війська оточили армію фельдмаршала графа Вурмзера.
Мав вдалі бої з Наполеоном Бонапартом у Бассано 6 листопада 1796 року та Кальдієро 12 листопада 1796 року. У загальному рахунку Наполеон та його армія виграла в запеклій боротьбі 15–17 листопада 1796 у битві при Арколі. Хоробро бився в бою під Віченцою 22 листопада 1796 року.
Після важкої поразки при Ріволі 14–15 листопада 1796 і капітуляції Вурмзера був замінений ерцгерцогом Карлом Тешенським. Однак не втратив довіру імператора і незабаром зайняв посаду головнокомандувача в Угорщині, яку займав до самої смерті. У 1808 отримав чин фельдмаршала. Разом із титулом отримав маєток у Банаті. Похований у Будапешті.
Нагороди
- Великий хрест Військового ордена Марії Терезії (07.07.1794);
- Командорський хрест Військового ордена Марії Терезії (28.05.1793).
Примітки
- Alvinczy. www.napoleon-online.de. Процитовано 24 квітня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josif Alvinci baron fon Berbek nim Joseph Alvinczy Freiherr von Berberek 1735 1810 feldmarshal armiyi Avstrijskoyi imperiyi Josif Alvinci fon Berbek nim Joseph Alvinczy Freiherr von BerberekFeldmarshalZagalna informaciyaNarodzhennya1 lyutogo 1735 1735 02 01 Vincu de Zhos TransilvaniyaSmert25 listopada 1810 1810 11 25 75 rokiv Budapesht Avstrijska imperiyaPohovannyaBudapesht Avstrijska imperiyaGromadyanstvo Avstrijska imperiyaNacionalnistugorecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1750 1810Prinalezhnist Avstrijska imperiyaVid ZSSuhoputni vijskaFormuvannya19 j pihotnij polkVijni bitviBitva pri Torgau 1760 Bitva pri Svidnici 1761 Bitva pri Teplici 1762 Semirichna vijna Vijna za bavarsku spadshinu Avstro turecka vijna 1787 1791 Vijna pershoyi koaliciyi Bitva bilya Neyervindena 1793 Bitva pri Ondskoti 1793 Obloga Mantuyi 1796 Bij pid Arkole Bitva pri RivoliKomanduvannya19 j pihotnij polk Avstro Ugorshina Verhno Rejnska armiyaNagorodi ta vidznakiKavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi Tereziyi Komandor ordena Mariyi Tereziyi Josif Alvinci u VikishovishiBiografiyared nbsp Josif Alvinci Stolitnij skrapbuk nbsp Mogila barona Josifa Alvinci v Budapeshti Kerepeskij cvintar 17 1 1 40 Rodovid Josifa vedetsya vid shidnoyevropejskogo licarskogo ordena rodu Alvinci yakij otrimav zemli i pobuduvav rodovij mayetok u viglyadi zamku Alvinci U riznij chas zamok i zemli nalezhali kardinalu ta gubernatoru Transilvaniyi Dordu Martinucci Josif Alvinci etnichnij madyar narodivsya v Transilvaniyi v mistechku pid nazvoyu Alvinci teper Vincu de Zhos i proviv svoye ditinstvo v domogospodarstvi grafa Franca Gilaya do prihodu v polk u 1750 roci koli jomu bulo 14 rokiv Brav uchast v Semirichnij vijni vidznachivsya u bitvah pri Torgau 1760 Svidnici 1761 Teplici 1762 U 1773 roci otrimav chin polkovnika 19 go pihotnogo polku Pid chas vijni za bavarsku spadshinu zi svoyimi lyudmi zdijsniv podvig zajnyav mista Bohmertor Habelshverd i Hessen Filipstal ale buv uzyatij u polon pislya povernennya otrimav chin general majora ta licarskij hrest Vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi Navchav vijskovoyi nauki spadkoyemcya avstrijskogo prestolu majbutnogo imperatora Franca II Z 1786 komandir polku Pid chas Avstro tureckoyi vijni 1787 1791 bivsya pid kerivnictvom feldmarshala Laudona V 1789 roci brav uchast u vzyatti Belgrada ale bez uspihu V tomu zh roci otrimav zvannya feldmarshal lejtenanta U 1790 r perevedenij v Avstrijski Niderlandi dlya pridushennya povstannya v Spoluchenih Shtatah Belgiyi U 1792 1794 rokah pid chas vijni z Francuzkoyu respublikoyu komanduvav korpusom v Avstrijskih Niderlandah Brav uchast u bitvah pri Neyervindena Ondskoti Fleryusi ta ryadi inshih yak komandir diviziyi pid kerivnictvom Karla Teshenskogo Komanduvav dopomizhnoyu armiyeyu yaka pidtrimuvala anglijciv 24 travnya 1794 roku stav feldcejhmejstrom U 1795 roci ocholiv Verhno Rejnsku armiyu ale nezabarom buv vidklikanij do Vidnya i priznachenij chlenom Gofkrigsrat Pridvornoyi vijskovoyi radi Odnak porazki avstrijskih vijsk v Italiyi zmusili imperatora znovu perevezti Alvinci do diyuchoyi armiyi U 1796 roci iz zalishkiv rozbitoyi armiyi feldcejhmejstera Boljo i landshturma sformuvav u Tiroli novu armiyu i 8 veresnya togo zh roku oficijno prijnyav nad neyu komanduvannya Metoyu ciyeyi armiyi stala deblokada Mantuyi de francuzki vijska otochili armiyu feldmarshala grafa Vurmzera Mav vdali boyi z Napoleonom Bonapartom u Bassano 6 listopada 1796 roku ta Kaldiyero 12 listopada 1796 roku U zagalnomu rahunku Napoleon ta jogo armiya vigrala v zapeklij borotbi 15 17 listopada 1796 u bitvi pri Arkoli Horobro bivsya v boyu pid Vichencoyu 22 listopada 1796 roku Pislya vazhkoyi porazki pri Rivoli 14 15 listopada 1796 i kapitulyaciyi Vurmzera buv zaminenij ercgercogom Karlom Teshenskim Odnak ne vtrativ doviru imperatora i nezabarom zajnyav posadu golovnokomanduvacha v Ugorshini yaku zajmav do samoyi smerti U 1808 otrimav chin feldmarshala Razom iz titulom otrimav mayetok u Banati Pohovanij u Budapeshti 1 Nagorodired Velikij hrest Vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi 07 07 1794 Komandorskij hrest Vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi 28 05 1793 1 Primitkired a b Alvinczy www napoleon online de Procitovano 24 kvitnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Josif Alvinci amp oldid 39312149