Зіґмас Зінкявічюс (лит. Zigmas Zinkevičius; 4 січня 1925, Укмергський район, Литва — 20 лютого 2018, Вільнюс, Литва) — провідний литовський мовознавець-історик, професор Вільнюського університету, повний член Академії наук Литви. Зробив значний внесок в дослідження з історії мов та ономастики. Лауреат премії Гердера 1994 року. Автор 30 наукових книг та кількох сотень наукових публікацій на різних мовах.
Зіґмас Зінкявічюс | |
---|---|
лит. Zigmas Zinkevičius | |
Зінкявічюс в 2010 році | |
Народився | 4 січня 1925 d, d, Укмергський район, Литва |
Помер | 20 лютого 2018 (93 роки) Вільнюс, Литва ·серцева недостатність |
Поховання | Цвинтар Антакалніса |
Країна | Литва СРСР |
Діяльність | історик-мовознавець |
Alma mater | Вільнюський університет |
Науковий ступінь | професор |
Знання мов | литовська[1] |
Заклад | Вільнюський університет |
Членство | Норвезька академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
Посада | d і d |
Партія | d |
Конфесія | католицька церква |
Нагороди | |
|
Біографія
Після закінчення гімназії в Укмерге 1945 року, поступив до Вільнюського університету. Там вивчав лінгвістику до 1950 року. 1955 року захистив кандидатську дисертацію «Lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių istorijos bruožai» (Історичні ознаки прикметникових займенників у литовській мові). З 1956 по 1962 рік був деканом Факультету історії та філології Вільнюського університету. Разом з колегами затвердив нову класифікацію діалектів литовської мови. 1966 року захистив докторську дисертацію на тему «Lietuvių dialektologija» (Литовська діалектика), а через два роки став професором. 1973 року очолив відділ литовської мови Вільнюського університету, а 1988 року був керівником відділу балтійської філології.
1982 року став членом Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей, 1991 року — Норвезької академії наук, 1995 року — Академії наук Латвії та Литовської Католицької наукової академії. Вільно володів такими мовами як англійська, німецька, російська, польська, українська, білоруська та французька. Вважається найбільш цитованим литовським мовознавцем.
Політична діяльність
Зінкявічюс працював міністром освіти та науки в уряді Ґядімінаса Вагнорюса. Був членом Литовської християнсько-демократичної партії, лідером якої став 1999 року. З 2000 по 2004 рік був депутатом сейму. Також був членом Національного комітету з мови. Видав книгу спогадів «Kaip Aš Buvau Ministru» (Як я був міністром).
Премії та нагороди
- Національна премії за розвиток, 2007
- Орден Великого князя Литовського Гедиміна, 1995
- Премія імені Казим'єраса Буґи Академії наук Литви, 1995
- Премія Гердера, 1994
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bojtar, Endre; Bojtár, Endre B.; Bojt r, Endre (1999). Foreword to The Past: A Cultural History of the Baltic People (англ.). Central European University Press. ISBN .
- . pirmojiknyga.mch.mii.lt. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 3 квітня 2020.
- . web.archive.org. 20 листопада 2003. Архів оригіналу за 20 листопада 2003. Процитовано 3 квітня 2020.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zigmas Zinkyavichyus lit Zigmas Zinkevicius 4 sichnya 1925 Ukmergskij rajon Litva 20 lyutogo 2018 Vilnyus Litva providnij litovskij movoznavec istorik profesor Vilnyuskogo universitetu povnij chlen Akademiyi nauk Litvi Zrobiv znachnij vnesok v doslidzhennya z istoriyi mov ta onomastiki Laureat premiyi Gerdera 1994 roku Avtor 30 naukovih knig ta kilkoh soten naukovih publikacij na riznih movah Zigmas Zinkyavichyuslit Zigmas ZinkeviciusZinkyavichyus v 2010 rociNarodivsya4 sichnya 1925 1925 01 04 d d Ukmergskij rajon LitvaPomer20 lyutogo 2018 2018 02 20 93 roki Vilnyus Litva serceva nedostatnistPohovannyaCvintar AntakalnisaKrayina Litva SRSRDiyalnististorik movoznavecAlma materVilnyuskij universitetNaukovij stupinprofesorZnannya movlitovska 1 ZakladVilnyuskij universitetChlenstvoNorvezka akademiya nauk i Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostejPosadad i dPartiyadKonfesiyakatolicka cerkvaNagorodipremiya Gerdera Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPislya zakinchennya gimnaziyi v Ukmerge 1945 roku postupiv do Vilnyuskogo universitetu Tam vivchav lingvistiku do 1950 roku 1955 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Lietuviu kalbos įvardziuotiniu budvardziu istorijos bruozai Istorichni oznaki prikmetnikovih zajmennikiv u litovskij movi Z 1956 po 1962 rik buv dekanom Fakultetu istoriyi ta filologiyi Vilnyuskogo universitetu Razom z kolegami zatverdiv novu klasifikaciyu dialektiv litovskoyi movi 1966 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Lietuviu dialektologija Litovska dialektika a cherez dva roki stav profesorom 1973 roku ocholiv viddil litovskoyi movi Vilnyuskogo universitetu a 1988 roku buv kerivnikom viddilu baltijskoyi filologiyi 1982 roku stav chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi istoriyi literaturi i starozhitnostej 1991 roku Norvezkoyi akademiyi nauk 1995 roku Akademiyi nauk Latviyi ta Litovskoyi Katolickoyi naukovoyi akademiyi Vilno volodiv takimi movami yak anglijska nimecka rosijska polska ukrayinska biloruska ta francuzka Vvazhayetsya najbilsh citovanim litovskim movoznavcem Politichna diyalnistZinkyavichyus pracyuvav ministrom osviti ta nauki v uryadi Gyadiminasa Vagnoryusa Buv chlenom Litovskoyi hristiyansko demokratichnoyi partiyi liderom yakoyi stav 1999 roku Z 2000 po 2004 rik buv deputatom sejmu Takozh buv chlenom Nacionalnogo komitetu z movi Vidav knigu spogadiv Kaip As Buvau Ministru Yak ya buv ministrom Premiyi ta nagorodiNacionalna premiyi za rozvitok 2007 Orden Velikogo knyazya Litovskogo Gedimina 1995 Premiya imeni Kazim yerasa Bugi Akademiyi nauk Litvi 1995 Premiya Gerdera 1994PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bojtar Endre Bojtar Endre B Bojt r Endre 1999 Foreword to The Past A Cultural History of the Baltic People angl Central European University Press ISBN 978 963 9116 42 9 pirmojiknyga mch mii lt Arhiv originalu za 24 serpnya 2007 Procitovano 3 kvitnya 2020 web archive org 20 listopada 2003 Arhiv originalu za 20 listopada 2003 Procitovano 3 kvitnya 2020 Posilannya