Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зіткнення зір це процес за якого дві зорі наближаються одна до одної і зливаються в один об єкт більшого розміру під діє

Зіткнення зір

Зіткнення зір

Зіткнення зір — це процес, за якого дві зорі наближаються одна до одної і зливаються в один об'єкт більшого розміру під дією сили тяжіння. За прогнозами астрономів, такі події відбуваються в кулястих скупченнях нашої Галактики приблизно раз на 10 тис. років. Лише нещодавно вчені могли спостерігати зіткнення зір. Серія зоряних зіткнень всередині густого скупчення за короткий період може призвести до виникнення чорної діри.

Астрономічні об'єкти, які беруть участь у зіткненнях

Будь-яка зоря у Всесвіті може зіткнутися з іншою зорею, незалежно від того, чи вона ще «жива» (процеси синтезу все ще відбуваються в ядрі), чи вже мертва (процеси синтезу вже вичерпали себе). Такими об'єктами можуть бути: білі карлики, нейтронні зорі, чорні діри, зорі головної послідовності, зорі-гіганти і надгіганти. Різниця в типах зір, їхній масі, температурі та радіусі призводить до зіткнень або зливань різних типів.

Типи зоряних зіткнень і зливань

Наднова типу 1A

Білі карлики — це залишки зір малої маси. Якщо білий карлик входить до складу подвійної зоряної системи, то внаслідок акреції він може перетягувати на себе речовину із зорі-супутника (це може бути як червоний гігант, так і зоря головної послідовності). У певний момент маса білого карлика може перевищити межу Чандрасекара, що спричиняє його гравітаційний колапс та подальший вибух наднової типу Ia.

Коли два білих карлики обертаються один навколо одного на близьких орбітах, то емісія гравітаційних хвиль змушує зорі наближатись одна до одної по спіралі. Якщо під час їх злиття сумарна маса перевищує межу Чандрасекара, то ні тепловий тиск, ні навіть тиск виродженого електронного газу не в змозі врівноважити гравітацію: відбувається гравітаційний колапс. Він призводить до збільшення густини та температури в надрах і початку ядерних реакцій горіння вуглецю, внаслідок чого температура підвищується ще більше. Підвищення температури прискорює перебіг ядерних реакцій, але не призводить до збільшення тиску й розширення зорі, оскільки речовина в білих карликах перебуває у виродженому стані. Процес набуває ланцюгового характеру. швидко нагріває внутрішню частину комбінованої зорі, а це призводить до вибуху наднової. Протягом кількох секунд уся речовина білого карлика розлітається навсібіч.

Зіткнення нейтронних зір

Відео, що моделює зіткнення двох нейтронних зір

Зіткнення нейтронних зір відбувається за сценарієм, що нагадує зіткнення білих карликів. Коли дві нейтронні зорі обертаються одна навколо одної, вони починають наближатись одна до одної по спіралі. Якщо їхня спільна маса перевищує межу Оппенгеймера — Волкова, то таке зіткнення призводить до утворення чорної діри. Протягом 1—2 тисячних долі секунди виникає магнітне поле, яке в трильйони разів перевищує магнітне поле Землі. Астрономи припускають, що саме ця подія призводить до виникнення гамма-спалахів певного типу.

Відкриття

Уже кілька поколінь астрономів розробляють теорію зоряних зіткнень. Однак лише розвиток технологій довів справедливість цієї теорії. 1764 року астроном Шарль Мессьє відкрив зоряне скупчення, яке нині має назву Мессьє 30. У XX столітті астрономи прийшли до висновку, що вік цього скупчення становить близько 13 мільярдів років. За допомогою телескопа Габбл вдалося побачити окремі його зорі. За допомогою нової технології астрономи виявили, що деякі зорі, відомі під назвою «блакитні приблуди», мають набагато менший вік, ніж інші зорі всередині скупчення. Тоді астрономи висунули гіпотезу, що ці зорі якраз і є результатом зіткнення або злиття зір, що дало їм додаткову речовину для продовження ядерного синтезу, тоді як навколишні зорі вже вичерпали цю речовину.

Ризик зоряного зіткнення для Сонячної системи

Хоча в деяких частинах галактики зіткнення зір трапляються досить часто, ймовірність участі Сонця в цій події дуже мала. Розрахунок показує, що зіткнення Сонця з іншою зорею може трапитися раз на 1025 років. Для порівняння, вік Всесвіту становить порядку 109 років. Ймовірність наближення інших зір до сонця також невелика. Період часу можна визначити за формулою:

N ~ 4.2 · D2 Myr−1

де N — число випадків упродовж мільйона років, коли інша зоря наближається на відстань D від Сонця, що виражена в парсеках. Для порівняння: середній радіус земної орбіти, 1 АО, становить 4,82 × 10−6 парсек.

Попри малу ймовірність безпосередньої участі Сонця в такій події, Земля може постраждати, якщо таке зіткнення відбудеться «неподалік». За словами астрономів, якщо зіткнення зір відбудеться в межах 100 світлових років від Землі, то це її знищить. Однак на такій відстані від Землі немає жодного зоряного скупчення.

Примітки

  1. Fred Lawrence Whipple (1939), Supernovae and stellar collisions
  2. Chang, Kenneth.«Two Stars Collide; A New Star is Born.» [ 24 травня 2017 у Wayback Machine.], New York Times,New York, 13 June 2000.Retrieved on 14 November 2010.
  3. Tylenda, R.; Hajduk, M.; Kamiński, T. та ін. (11 березня 2011). . Astronomy and Astrophysics. 528 (April 2011): A114. arXiv:1012.0163. Bibcode:2011A&A...528A.114T. doi:10.1051/0004-6361/201016221. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 26 вересня 2012.
  4. . . 26 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 6 жовтня 2012.
  5. González Hernández, J. I.; Ruiz-Lapuente, P.; Tabernero, H. M.; Montes, D.; Canal, R.; Méndez, J.; Bedin, L. R. (26 вересня 2012). No surviving evolved companions of the progenitor of SN 1006. Nature. 489 (7417): 533—536. arXiv:1210.1948. Bibcode:2012Natur.489..533G. doi:10.1038/nature11447. PMID 23018963. Процитовано 26 вересня 2012.
  6. Freedman, Roger A., Robert M. Geller, William J. Kaufmann III(2009). The Universe 9th Edition,p.543-545. W.H. Freeman and Company, New York.
  7. Rosswog, Stephan, «Radioactive glow as a smoking gun [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.]», Nature, USA, 29 August 2013. DOI:10.1038/500535a Retrieved on 11 September 2013.
  8. «Stellar Collisions and vampirism give blue stragglers stars a 'cosmic facelift'» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Asian News International, 29 December 2009
  9. Lucentini, Jack (1 June 2000). Researchers Claim First Proof That Stars Collide. . оригіналу за 19 квітня 2004. Процитовано 15 січня 2014.
  10. Garcia-Sanchez, J. та ін. (24 серпня 1998), Perturbation of the Oort Cloud by Close Stellar Approaches, Asteroid and Comet Dynamics, Tatrauska Lomnica, Slovak Republic, :2014/19368

Посилання

  • Pau Amaro Seoane MODEST working group 4 "Stellar Collisions". Процитовано 30 травня 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zitknennya zir ce proces za yakogo dvi zori nablizhayutsya odna do odnoyi i zlivayutsya v odin ob yekt bilshogo rozmiru pid diyeyu sili tyazhinnya Za prognozami astronomiv taki podiyi vidbuvayutsya v kulyastih skupchennyah nashoyi Galaktiki priblizno raz na 10 tis rokiv Lishe neshodavno vcheni mogli sposterigati zitknennya zir Seriya zoryanih zitknen vseredini gustogo skupchennya za korotkij period mozhe prizvesti do viniknennya chornoyi diri Astronomichni ob yekti yaki berut uchast u zitknennyahBud yaka zorya u Vsesviti mozhe zitknutisya z inshoyu zoreyu nezalezhno vid togo chi vona she zhiva procesi sintezu vse she vidbuvayutsya v yadri chi vzhe mertva procesi sintezu vzhe vicherpali sebe Takimi ob yektami mozhut buti bili karliki nejtronni zori chorni diri zori golovnoyi poslidovnosti zori giganti i nadgiganti Riznicya v tipah zir yihnij masi temperaturi ta radiusi prizvodit do zitknen abo zlivan riznih tipiv Tipi zoryanih zitknen i zlivanNadnova tipu 1A Bili karliki ce zalishki zir maloyi masi Yaksho bilij karlik vhodit do skladu podvijnoyi zoryanoyi sistemi to vnaslidok akreciyi vin mozhe peretyaguvati na sebe rechovinu iz zori suputnika ce mozhe buti yak chervonij gigant tak i zorya golovnoyi poslidovnosti U pevnij moment masa bilogo karlika mozhe perevishiti mezhu Chandrasekara sho sprichinyaye jogo gravitacijnij kolaps ta podalshij vibuh nadnovoyi tipu Ia Koli dva bilih karliki obertayutsya odin navkolo odnogo na blizkih orbitah to emisiya gravitacijnih hvil zmushuye zori nablizhatis odna do odnoyi po spirali Yaksho pid chas yih zlittya sumarna masa perevishuye mezhu Chandrasekara to ni teplovij tisk ni navit tisk virodzhenogo elektronnogo gazu ne v zmozi vrivnovazhiti gravitaciyu vidbuvayetsya gravitacijnij kolaps Vin prizvodit do zbilshennya gustini ta temperaturi v nadrah i pochatku yadernih reakcij gorinnya vuglecyu vnaslidok chogo temperatura pidvishuyetsya she bilshe Pidvishennya temperaturi priskoryuye perebig yadernih reakcij ale ne prizvodit do zbilshennya tisku j rozshirennya zori oskilki rechovina v bilih karlikah perebuvaye u virodzhenomu stani Proces nabuvaye lancyugovogo harakteru shvidko nagrivaye vnutrishnyu chastinu kombinovanoyi zori a ce prizvodit do vibuhu nadnovoyi Protyagom kilkoh sekund usya rechovina bilogo karlika rozlitayetsya navsibich Zitknennya nejtronnih zir source source source source source source track track Video sho modelyuye zitknennya dvoh nejtronnih zir Zitknennya nejtronnih zir vidbuvayetsya za scenariyem sho nagaduye zitknennya bilih karlikiv Koli dvi nejtronni zori obertayutsya odna navkolo odnoyi voni pochinayut nablizhatis odna do odnoyi po spirali Yaksho yihnya spilna masa perevishuye mezhu Oppengejmera Volkova to take zitknennya prizvodit do utvorennya chornoyi diri Protyagom 1 2 tisyachnih doli sekundi vinikaye magnitne pole yake v triljoni raziv perevishuye magnitne pole Zemli Astronomi pripuskayut sho same cya podiya prizvodit do viniknennya gamma spalahiv pevnogo tipu VidkrittyaUzhe kilka pokolin astronomiv rozroblyayut teoriyu zoryanih zitknen Odnak lishe rozvitok tehnologij doviv spravedlivist ciyeyi teoriyi 1764 roku astronom Sharl Messye vidkriv zoryane skupchennya yake nini maye nazvu Messye 30 U XX stolitti astronomi prijshli do visnovku sho vik cogo skupchennya stanovit blizko 13 milyardiv rokiv Za dopomogoyu teleskopa Gabbl vdalosya pobachiti okremi jogo zori Za dopomogoyu novoyi tehnologiyi astronomi viyavili sho deyaki zori vidomi pid nazvoyu blakitni pribludi mayut nabagato menshij vik nizh inshi zori vseredini skupchennya Todi astronomi visunuli gipotezu sho ci zori yakraz i ye rezultatom zitknennya abo zlittya zir sho dalo yim dodatkovu rechovinu dlya prodovzhennya yadernogo sintezu todi yak navkolishni zori vzhe vicherpali cyu rechovinu Rizik zoryanogo zitknennya dlya Sonyachnoyi sistemiHocha v deyakih chastinah galaktiki zitknennya zir traplyayutsya dosit chasto jmovirnist uchasti Soncya v cij podiyi duzhe mala Rozrahunok pokazuye sho zitknennya Soncya z inshoyu zoreyu mozhe trapitisya raz na 1025 rokiv Dlya porivnyannya vik Vsesvitu stanovit poryadku 109 rokiv Jmovirnist nablizhennya inshih zir do soncya takozh nevelika Period chasu mozhna viznachiti za formuloyu N 4 2 D2 Myr 1 de N chislo vipadkiv uprodovzh miljona rokiv koli insha zorya nablizhayetsya na vidstan D vid Soncya sho virazhena v parsekah Dlya porivnyannya serednij radius zemnoyi orbiti 1 AO stanovit 4 82 10 6 parsek Popri malu jmovirnist bezposerednoyi uchasti Soncya v takij podiyi Zemlya mozhe postrazhdati yaksho take zitknennya vidbudetsya nepodalik Za slovami astronomiv yaksho zitknennya zir vidbudetsya v mezhah 100 svitlovih rokiv vid Zemli to ce yiyi znishit Odnak na takij vidstani vid Zemli nemaye zhodnogo zoryanogo skupchennya PrimitkiFred Lawrence Whipple 1939 Supernovae and stellar collisions Chang Kenneth Two Stars Collide A New Star is Born 24 travnya 2017 u Wayback Machine New York Times New York 13 June 2000 Retrieved on 14 November 2010 Tylenda R Hajduk M Kaminski T ta in 11 bereznya 2011 Astronomy and Astrophysics 528 April 2011 A114 arXiv 1012 0163 Bibcode 2011A amp A 528A 114T doi 10 1051 0004 6361 201016221 Arhiv originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2012 Sky amp Telescope 26 veresnya 2012 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2012 Procitovano 6 zhovtnya 2012 Gonzalez Hernandez J I Ruiz Lapuente P Tabernero H M Montes D Canal R Mendez J Bedin L R 26 veresnya 2012 No surviving evolved companions of the progenitor of SN 1006 Nature 489 7417 533 536 arXiv 1210 1948 Bibcode 2012Natur 489 533G doi 10 1038 nature11447 PMID 23018963 Procitovano 26 veresnya 2012 Freedman Roger A Robert M Geller William J Kaufmann III 2009 The Universe 9th Edition p 543 545 W H Freeman and Company New York ISBN 1 4292 3153 X Rosswog Stephan Radioactive glow as a smoking gun 16 sichnya 2014 u Wayback Machine Nature USA 29 August 2013 DOI 10 1038 500535a Retrieved on 11 September 2013 Stellar Collisions and vampirism give blue stragglers stars a cosmic facelift 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Asian News International 29 December 2009 Lucentini Jack 1 June 2000 Researchers Claim First Proof That Stars Collide originalu za 19 kvitnya 2004 Procitovano 15 sichnya 2014 Garcia Sanchez J ta in 24 serpnya 1998 Perturbation of the Oort Cloud by Close Stellar Approaches Asteroid and Comet Dynamics Tatrauska Lomnica Slovak Republic 2014 19368PosilannyaPau Amaro Seoane MODEST working group 4 Stellar Collisions Procitovano 30 travnya 2013 nedostupne posilannya z kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ