Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зіндельбурзький костел святого Івана Хрестителя РКЦ (нім. Pfarrkirche Sindelburg) — костел розташований в ринковому містечку Вальзе–Зіндельбург округу Амштеттен Нижньої Австрії. Належить римо–католицькій парафіяльній громаді, освячений на честь святого Івана Хрестителя. Костел відноситься до Амштеттенського деканату, єпархії Санкт–Пельтен.
| Зіндельбурзький костел святого Івана Хрестителя РКЦ | |
|---|---|
 Зіндельбурзький костел | |
48°09′29″ пн. ш. 14°43′01″ сх. д. / 48.15812° пн. ш. 14.71692° сх. д.  | |
| Тип споруди | християнський храм |
| Розташування |  Австрія,  Нижня АвстріяАмштеттен (округ), Валзее-Зіндельбург |
| Належність | Римо-католицька церква |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
| Оригінальна назва | нім. Pfarrkirche Sindelburg |
  Зіндельбурзький костел (Австрія) | |
 Зіндельбурзький костел у Вікісховищі | |
Історія
В ХІ столітті тут була велична парафія Зунілбургер, яка згадується в документі 1111 року. З 1576 по 1627 рік церква була протестантською. Парафія має найстаріші реєстри в єпархії Санкт–Пельтен, датовані 1581 роком. Рік 1504 на північному порталі свідчить про пізню готику розширення костелу. У 1750 році в костелі сталася пожежа. В 1893 і 1990 роках костел реставрували.
Розташування
Завдяки відкритому ландшафтному розташуванню, в містечку, здалеку видно масивну пізньоготичну церкву, яку ще називають «Моствіртельським собором» через її могутню вежу. Поверхні стін, оточені контрфорсами та освітлені вузькими вікнами, крутий двосхилий дах і 50-метрова вежа з гострим шоломом, відреставрована в ХІХ столітті, досі надають Зіндельбурзькій парафіяльній церкві характерний, майже зухвалий вигляд, як «могутній божий замок». Кілька ремонтів церкви, останній у 1990 та 1991 роках, представляють парафіяльну церкву як витвір великої церковної архітектури. З цвинтаря, що оточує церкву, відкривається широкий вид на північ на сусідній Верхньоавстрійський Мюльфіртель, Дунайську низовину Махланду та місто Вальзе з його трьома вежами: замком, ратушею та церквою Св. Анни.
Інтер'єр
Пізньосередньовічний характер відображено у могутніх дерев’яних південних воротах зі старовинним оснащенням, включаючи тягове кільце та багато профільований кам’яний портал, з надписом «1504» у верхній частині поруч із двома гербами Уоллсіра — ймовірно, рік, коли бічний неф був завершений, наприкінці останнього з трьох готичних етапів будівництва церкви. Початкове, суто готичне просторове враження суттєво змінила пожежа костелу 1750 р., коли частково зруйнувалося пізньоготичне склепіння, тому що три рами в головному та бічних нефах отримали нове, барокове склепіння.
Більш ранній, пізній класицистичний вівтар 1832 р. мав великий напрестольний образ із зображенням хрещення Христа. Під час реконструкції 1963 р. цю вівтарну конструкцію було видалено, щоб знову було видно три великі вікна хору; Вівтарний образ потрапив до парафіяльної церкви (і колишньої Зіндельбурзької філійної церкви) Оеда і з тих пір встановлений там як фреска правого заднього вівтаря. На скинії, яка збереглася досі, розміщено зображення Маріягільфи з німбом променів. Дві великі барокові консольні статуї датуються XVIII століттям; Вони представляють святих: Миколая (ліворуч, з книгою і трьома золотими кулями) і св. Августина (праворуч, батько латинської церкви, з книгою та палаючим серцем).
Вікна хору були прикрашені вітражами художника з Санкт–Пельтена Роберта Герферта в 1963 році. Середня присвячена покровителю храму ⇐, дві інші – св. Берта і св. Тереза. Решта скляних вікон створила віденська художниця Люція Їргаль у 1954 році. Під час внутрішнього ремонту костелу, здійсненого в 1990 році, і пов’язаної з ним перебудови святині згідно з настановами Другого Ватиканського Собору було створено також існуючий народний вівтар, виконаний мотив багатоокого апокаліптичного ягняти у кераміці зі скляною глазур’ю, розроблений Робертом Герфертом (на основі дизайну Вольфганга Центнера).
Два витончених настінних вівтаря в стилі пізнього рококо в хорі є одними з найцінніших предметів інтер'єру церкви, особливо завдяки їхнім картинам, обидва роботи відомого барокового художника Йоганна Мартіна Шмідта (Кремсер Шмідт; підпис і дата 1781). Чумний вівтар ліворуч показує на вівтарі Преображення св. Себастьяна, оточеного святими, яких колись шанували як покровителів від чуми. Навпроти праворуч – хліборобський вівтар, названий так на честь зображених на ньому святих, до яких зверталося переважно сільське населення: св. Леонгарда, поруч статуї св. Ісидора і Нотбурга фон Раттенберга. Над вівтарною жертовницею на передній стіні бічного приділу висить барокова картина розп'яття.
На хорах — красива пізньоготична купіль із червоного мармуру в клітинку. Пізніше добудовану кришку увінчує фігурне зображення хрещення Христа святим Іоаном Хрестителем. Статуї Мадонни з немовлям (контрреформаційний тип «Мадонни Перемоги», на колоні біля правого бокового вівтаря), св. Коломана (як паломника) і св. Флоріан (з лопатою для води). Заслуговують на увагу також ще барокові фігури розіп’ятого Спасителя з гілковим хрестом і черепом і Непорочної Діви Марії, які встановлені в тильній частині проходу. Над входом до бічної каплиці висить бароковий портрет Людини Скорботи в багатій рамі. Північна бокова кімната, яка тепер відокремлена від головної нави скляними дверима, була старою захристією до південного розширення нинішньої захристії близько 1775 року. Сьогодні «Капела Іоанна» використовується переважно для дитячої літургії. Картина нагадує патрона церкви Іоанна Хрестителя із зображенням сцени, в якій Захарія записує на восковій табличці ім’я свого сина, яке він щойно дізнався від Єлизавети за її попереднім натхненням, і таким чином відновлює здатність говорити. Зараз у ніші під північною галереєю встановлено скульптуру П'єта кінця ХІХ ст. Меморіальний орган єпископа Мемелауера датується 1966 роком (роботи фірми Градецького, Кремс), хоча сам корпус у стилі пізнього бароко-класицизму датується 1784 роком.
Могили та епітафії
Зіндельбурзька парафіяльна церква має значну кількість настінних надгробків і мармурових епітафій періодів пізньої готики та ренесансу, починаючи з 1492 по 1627 роки. Камінь біля амвону, який уже досить потертий, є нагадуванням про останню жінку з Вальзе, Барбари фон Шаунберг, яка померла в 1506 році. Особливо красивим тут є орнамент із оленячих рогів, зображений над гербом. Найцікавішими в художньому та іконографічному відношенні надгробними пам’ятками є чотири ренесансні епітафії тодішніх протестантських власників замку та їхніх родин, прикріплених до правої стіни. Склеп доньки австрійського імператора Франца Йосифа І Марії Валерії — званий Ангел Валзее. У старій ризниці три могильні плити, підняті з могили в 1990 р.: Ганс Райнпрехт Райхенбург (1570 р. з гербом альянсу), Саломея Кельнпек (1616 р.), Німрод Кельнпек (1620 р.), кожна з трьома зонами з гербом. На хорі гербова епітафія з хронограмою Сигізмунда Енгстлера (1721 р.) На хорах є надгробки священиків XVII–XIX ст., серед яких: Зігмунд Айгнер і Андреас Мундл (обидва 1516 р.). На східній зовнішній стіні хору знаходиться склеп власників замку Валзке, в якому, між іншим, похований, окрім ерцгерцогині Марії Валерії, її чоловік, ерцгерцог Австрійський Франц Сальватор.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Kirchen | Gemeinde Wallsee-Sindelburg. wallsee-sindelburg.gv.at. Процитовано 10 грудня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zindelburzkij kostel svyatogo Ivana Hrestitelya RKC nim Pfarrkirche Sindelburg kostel roztashovanij v rinkovomu mistechku Valze Zindelburg okrugu Amshtetten Nizhnoyi Avstriyi Nalezhit rimo katolickij parafiyalnij gromadi osvyachenij na chest svyatogo Ivana Hrestitelya Kostel vidnositsya do Amshtettenskogo dekanatu yeparhiyi Sankt Pelten Zindelburzkij kostel svyatogo Ivana Hrestitelya RKCZindelburzkij kostel48 09 29 pn sh 14 43 01 sh d 48 15812 pn sh 14 71692 sh d 48 15812 14 71692 Tip sporudihristiyanskij hramRoztashuvannya Avstriya Nizhnya Avstriya Amshtetten okrug Valzee ZindelburgNalezhnistRimo katolicka cerkvaStanpam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Originalna nazvanim Pfarrkirche SindelburgZindelburzkij kostel Avstriya Zindelburzkij kostel u Vikishovishi IstoriyaV HI stolitti tut bula velichna parafiya Zunilburger yaka zgaduyetsya v dokumenti 1111 roku Z 1576 po 1627 rik cerkva bula protestantskoyu Parafiya maye najstarishi reyestri v yeparhiyi Sankt Pelten datovani 1581 rokom Rik 1504 na pivnichnomu portali svidchit pro piznyu gotiku rozshirennya kostelu U 1750 roci v kosteli stalasya pozhezha V 1893 i 1990 rokah kostel restavruvali RoztashuvannyaZavdyaki vidkritomu landshaftnomu roztashuvannyu v mistechku zdaleku vidno masivnu piznogotichnu cerkvu yaku she nazivayut Mostvirtelskim soborom cherez yiyi mogutnyu vezhu Poverhni stin otocheni kontrforsami ta osvitleni vuzkimi viknami krutij dvoshilij dah i 50 metrova vezha z gostrim sholomom vidrestavrovana v HIH stolitti dosi nadayut Zindelburzkij parafiyalnij cerkvi harakternij majzhe zuhvalij viglyad yak mogutnij bozhij zamok Kilka remontiv cerkvi ostannij u 1990 ta 1991 rokah predstavlyayut parafiyalnu cerkvu yak vitvir velikoyi cerkovnoyi arhitekturi Z cvintarya sho otochuye cerkvu vidkrivayetsya shirokij vid na pivnich na susidnij Verhnoavstrijskij Myulfirtel Dunajsku nizovinu Mahlandu ta misto Valze z jogo troma vezhami zamkom ratusheyu ta cerkvoyu Sv Anni Inter yerVid z visoti Inter yer kostelu Piznoserednovichnij harakter vidobrazheno u mogutnih derev yanih pivdennih vorotah zi starovinnim osnashennyam vklyuchayuchi tyagove kilce ta bagato profilovanij kam yanij portal z nadpisom 1504 u verhnij chastini poruch iz dvoma gerbami Uollsira jmovirno rik koli bichnij nef buv zavershenij naprikinci ostannogo z troh gotichnih etapiv budivnictva cerkvi Pochatkove suto gotichne prostorove vrazhennya suttyevo zminila pozhezha kostelu 1750 r koli chastkovo zrujnuvalosya piznogotichne sklepinnya tomu sho tri rami v golovnomu ta bichnih nefah otrimali nove barokove sklepinnya Bilsh rannij piznij klasicistichnij vivtar 1832 r mav velikij naprestolnij obraz iz zobrazhennyam hreshennya Hrista Pid chas rekonstrukciyi 1963 r cyu vivtarnu konstrukciyu bulo vidaleno shob znovu bulo vidno tri veliki vikna horu Vivtarnij obraz potrapiv do parafiyalnoyi cerkvi i kolishnoyi Zindelburzkoyi filijnoyi cerkvi Oeda i z tih pir vstanovlenij tam yak freska pravogo zadnogo vivtarya Na skiniyi yaka zbereglasya dosi rozmisheno zobrazhennya Mariyagilfi z nimbom promeniv Dvi veliki barokovi konsolni statuyi datuyutsya XVIII stolittyam Voni predstavlyayut svyatih Mikolaya livoruch z knigoyu i troma zolotimi kulyami i sv Avgustina pravoruch batko latinskoyi cerkvi z knigoyu ta palayuchim sercem Vikna horu buli prikrasheni vitrazhami hudozhnika z Sankt Peltena Roberta Gerferta v 1963 roci Serednya prisvyachena pokrovitelyu hramu dvi inshi sv Berta i sv Tereza Reshta sklyanih vikon stvorila videnska hudozhnicya Lyuciya Yirgal u 1954 roci Pid chas vnutrishnogo remontu kostelu zdijsnenogo v 1990 roci i pov yazanoyi z nim perebudovi svyatini zgidno z nastanovami Drugogo Vatikanskogo Soboru bulo stvoreno takozh isnuyuchij narodnij vivtar vikonanij motiv bagatookogo apokaliptichnogo yagnyati u keramici zi sklyanoyu glazur yu rozroblenij Robertom Gerfertom na osnovi dizajnu Volfganga Centnera Dva vitonchenih nastinnih vivtarya v stili piznogo rokoko v hori ye odnimi z najcinnishih predmetiv inter yeru cerkvi osoblivo zavdyaki yihnim kartinam obidva roboti vidomogo barokovogo hudozhnika Joganna Martina Shmidta Kremser Shmidt pidpis i data 1781 Chumnij vivtar livoruch pokazuye na vivtari Preobrazhennya sv Sebastyana otochenogo svyatimi yakih kolis shanuvali yak pokroviteliv vid chumi Navproti pravoruch hliborobskij vivtar nazvanij tak na chest zobrazhenih na nomu svyatih do yakih zvertalosya perevazhno silske naselennya sv Leongarda poruch statuyi sv Isidora i Notburga fon Rattenberga Nad vivtarnoyu zhertovniceyu na perednij stini bichnogo pridilu visit barokova kartina rozp yattya Na horah krasiva piznogotichna kupil iz chervonogo marmuru v klitinku Piznishe dobudovanu krishku uvinchuye figurne zobrazhennya hreshennya Hrista svyatim Ioanom Hrestitelem Statuyi Madonni z nemovlyam kontrreformacijnij tip Madonni Peremogi na koloni bilya pravogo bokovogo vivtarya sv Kolomana yak palomnika i sv Florian z lopatoyu dlya vodi Zaslugovuyut na uvagu takozh she barokovi figuri rozip yatogo Spasitelya z gilkovim hrestom i cherepom i Neporochnoyi Divi Mariyi yaki vstanovleni v tilnij chastini prohodu Nad vhodom do bichnoyi kaplici visit barokovij portret Lyudini Skorboti v bagatij rami Pivnichna bokova kimnata yaka teper vidokremlena vid golovnoyi navi sklyanimi dverima bula staroyu zahristiyeyu do pivdennogo rozshirennya ninishnoyi zahristiyi blizko 1775 roku Sogodni Kapela Ioanna vikoristovuyetsya perevazhno dlya dityachoyi liturgiyi Kartina nagaduye patrona cerkvi Ioanna Hrestitelya iz zobrazhennyam sceni v yakij Zahariya zapisuye na voskovij tablichci im ya svogo sina yake vin shojno diznavsya vid Yelizaveti za yiyi poperednim nathnennyam i takim chinom vidnovlyuye zdatnist govoriti Zaraz u nishi pid pivnichnoyu galereyeyu vstanovleno skulpturu P yeta kincya HIH st Memorialnij organ yepiskopa Memelauera datuyetsya 1966 rokom roboti firmi Gradeckogo Krems hocha sam korpus u stili piznogo baroko klasicizmu datuyetsya 1784 rokom Mogili ta epitafiyiZindelburzka parafiyalna cerkva maye znachnu kilkist nastinnih nadgrobkiv i marmurovih epitafij periodiv piznoyi gotiki ta renesansu pochinayuchi z 1492 po 1627 roki Kamin bilya amvonu yakij uzhe dosit potertij ye nagaduvannyam pro ostannyu zhinku z Valze Barbari fon Shaunberg yaka pomerla v 1506 roci Osoblivo krasivim tut ye ornament iz olenyachih rogiv zobrazhenij nad gerbom Najcikavishimi v hudozhnomu ta ikonografichnomu vidnoshenni nadgrobnimi pam yatkami ye chotiri renesansni epitafiyi todishnih protestantskih vlasnikiv zamku ta yihnih rodin prikriplenih do pravoyi stini Sklep donki avstrijskogo imperatora Franca Josifa I Mariyi Valeriyi zvanij Angel Valzee U starij riznici tri mogilni pliti pidnyati z mogili v 1990 r Gans Rajnpreht Rajhenburg 1570 r z gerbom alyansu Salomeya Kelnpek 1616 r Nimrod Kelnpek 1620 r kozhna z troma zonami z gerbom Na hori gerbova epitafiya z hronogramoyu Sigizmunda Engstlera 1721 r Na horah ye nadgrobki svyashenikiv XVII XIX st sered yakih Zigmund Ajgner i Andreas Mundl obidva 1516 r Na shidnij zovnishnij stini horu znahoditsya sklep vlasnikiv zamku Valzke v yakomu mizh inshim pohovanij okrim ercgercogini Mariyi Valeriyi yiyi cholovik ercgercog Avstrijskij Franc Salvator PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Kirchen Gemeinde Wallsee Sindelburg wallsee sindelburg gv at Procitovano 10 grudnya 2024