Надія Олімпіївна Зібер-Шумова (7 (19) травня 1856, Ростов, Ярославська губернія — 11 травня 1916, Санкт-Петербург) — російська вчена, хімік, дружина М. І. Зібера. Перша в Росії жінка — професор біохімії, зробила суттєвий внесок у становлення та розвиток цієї науки. Довгий час співпрацювала з М. В. Ненцьким: спочатку в Бернському університеті в Швейцарії, а потім в [ru] в Санкт-Петербурзі.
Зібер-Шумова Надія Олімпіївна | |
---|---|
рос. Надежда Олимпиевна Зибер-Шумова | |
Народилася | 18 травня 1854 Самара, Російська імперія |
Померла | 16 травня 1916 (61 рік) Петроград, Російська імперія |
Поховання | d[1] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | хімік, міколог, вчителька |
Alma mater | Бернський університет |
Галузь | хімія |
У шлюбі з | Зібер Микола Іванович[1] |
Життєпис
Надія Олімпіївна Шумова народилася 7 (19) травня 1856 року в Ростові. Дитинство її пройшло в Санкт-Петербурзі. Закінчивши Маріїнську гімназію, вона вступила на [ru] в Петербурзі, де навчалася до 1875 року. Під керівництвом О. М. Бутлерова Надія займалася якісним і кількісним аналізом у приватній хімічній лабораторії, після чого успішно склала іспити з курсу неорганічної та органічної хімії.
Надія прагнула здобути вищу медичну освіту, однак у Росії жінці це було неможливо. Тому вона поїхала в Європу, де навчалася спочатку в Гейдельберзькому університеті, а потім в Колеж де Франс. Згодом до неї приєдналася її сестра Катерина.
1874 року Надія Шумова повернулася в Росію та вийшла заміж за М. І. Зібера, на той час доцента кафедри політичної економії і статистики університету Св. Володимира в Києві. Коли чоловік вийшов у відставку, вона переїхала разом з ним у Швейцарію, де продовжила вивчати медицину в Бернському університеті. Вже в студентські роки вона мала наукові публікації, а 1880 року здобула ступінь доктора медицини.
1877 року Надія Зібер-Шумова приєдналася до дослідницької групи Марцелія Вільгельмовича Ненцького, який очолював відділення біохімії в Бернському університеті й був серед перших дослідників мікроорганізмів. Їхня співпраця тривала аж до смерті Ненцького 1901 року. Самостійно або у співавторстві з Ненцьким Надія Зібер-Шумова написала понад 30 робіт з хімії і біохімії. Особливо важливою була їхня спільна робота над дослідженням пігменту крові [en] в рамках тривалих досліджень продуктів розпаду геміну, здійснюваних Ненцьким. Спільні публікації Ненцького і Зільбер-Шумової були серед перших з цієї теми. Крім того, вони спільно розробили метод виявлення [ru] в сечі, який згодом отримав назву «проба Ненцького—Зібер». М. В. Ненцький також працював з похідним сечової кислоти — індолом — і разом з Зібер-Шумовою запропонував спосіб отримання оксикетонів з жирних кислот і фенолів. Після чотирьох років роботи в лабораторії Ненцького Надію Зібер-Шумову призначили асистентом з фізіологічної хімії Бернського університету, вона стала першою жінкою, що зайняла штатну посаду в цьому університеті.
1891 року Марцелія Ненцького запрошено до Санкт-Петербурга, де він очолив фізіолого-хімічне відділення Імператорського інституту експериментальної медицини (нині [ru]). Зібер-Шумова, яка на той час овдовіла, увійшла до числа старших співробітників Ненцького. Після того, як вона подала прохання на ім'я Олександра III про прийняття на службу, її зарахували на посаду помічника завідувача відділу. 1892 року Надія Зібер-Шумова брала участь у плануванні та оснащенні інститутської лабораторії, в якій потім проводилися дослідження з фізіологічної хімії. Результати досліджень вона нерідко представляла на засіданнях [ru]. 1895 року за роботу зі створення протидифтерійного щеплення Надія Зібер-Шумова отримала премію в розмірі тисячі рублів.
У 1890-х роках, у період численних епідемій, у Росії намагались організувати систему охорони здоров'я та санітарного нагляду. 1892 року Ненцький і Зібер-Шумова брали участь у дослідженнях, які стосувалися епідемії холери. У пошуках легкодоступних антисептиків вони досліджували лікувальні властивості соснової живиці. Пізніше, у 1895 і 1898 роках, Надія Зібер-Шумова брала участь в експедиціях на Кавказ, метою яких була боротьба з чумою рогатої худоби. Звіт про експедиції опубліковано в липневій книжці «Архіву ветеринарних наук» за 1886 рік. Крім того, Зібер-Шумова зробила доповідь про результати експедицій на засіданні Товариства російських лікарів, після чого її обрали його почесною членом.
Після смерті Марцелія Ненцького Надію Зібер-Шумову призначено завідувачкою хімічного відділу, а 1912 року вона стала першою жінкою, яка отримала права дійсного члена інституту (всупереч наявному в статуті інституту положенню, яке не передбачало присвоєння такого звання жінкам). 1906 року вона, спільно з професором [ru], заснувала в маєтку Зорька Новгородської губернії жіночу гімназію в пам'ять своєї сестри, лікаря К. О. Шумової-Симановської і призначила стипендії учням (серед яких були як селянські, так і міські дівчата, а також діти дворян). Крім того, в цьому ж маєтку вона облаштувала сільську лікарню з лабораторією.
Після початку Першої світової війни Надія Олімпіївна Зібер-Шумова брала участь в організації лазарету для поранених і майстерень, в яких шили білизну воїнам. 1915 року важка злоякісна хвороба крові змусила її злягти в ліжко. Вона померла 11 травня 1916 року і похована на Олександро-Невської лаври.
Наукова робота
Надія Зібер-Шумова писала й публікувала наукові статті принаймні до початку Першої світової війни. Її роботи, зокрема написані у співавторстві з Ненцьким, стосуються хімічного складу різних пігментів тварин тканин, барвників крові та їх похідних, оксидаз та інших ферментів, біології бродіння і гниття, хімічного складу бактерій, токсинів і антитоксинов, патогенності мікроорганізмів тощо. Статті, написані до 1901 року, увійшли до складу підготовленої та виданої Зібер-Шумовою посмертної збірки праць Ненцького (Marceli Nencki Opera omnia, Брауншвейг, 1904); наступні друкувалися в «Zeitschrift für Physiologische Chemie» і [ru]». Ймовірно, в період до 1901 року Зібер-Шумова написала більше робіт у галузі хімії, ніж будь-хто серед науковців-жінок. Одним із підтверджень вагомості її внеску в науку є прижиттєва публікація її біографії в Енциклопедії Брокгауза і Єфрона.
Крім власної наукової діяльності, Н. О. Зібер-Шумова багато робила для подальшого розвитку науки, зокрема за рахунок коштів, успадкованих нею від дядька. 1907 року вона заснувала Премію імені М. В. Ненцького, яка щорічно присуджувалася кращому досліднику-практиканту Хімічного відділу. Це був перший в історії російської науки грант, призначений для підтримки молодих дослідників. 1909 року вона пожертвувала польському Товариству біологічних досліджень 50 000 рублів на організацію науково-дослідної установи імені М. В. Ненцького і заповіла майбутньому інституту частину своєї особистої бібліотеки.
Надія Олімпіївна Зібер-Шумова також керувала науковою роботою низки практикантів Хімічного відділу — майбутніх дослідників, лікарів і професорів. Серед них [ru], О. В. Кондратович, [ru], [ru], [ru], [ru], О. І. Ющенко.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- May T. W., Maroske S. Table 1 // Naming names: the first women taxonomists in mycology // Studies in Mycology — Elsevier BV, 2017. — Vol. 89. — P. 63–84. — ISSN 0166-0616; 1872-9797 — doi:10.1016/J.SIMYCO.2017.12.001
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 51.
- С.Г. Памяти учителя Н. О. Зибер-Шумовой // Вестник Европы. — 1916. — 12 липня. — С. 331. з джерела 26 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- Biobibliographisches Lexikon der Biochemiker, 2013.
- Early Women Chemists in Russia, 1998, с. 22.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 24.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 30.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 52.
- Новый энциклопедический словарь, 1914.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 31.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 53—54.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 56.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 54.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 53.
- Early Women Chemists in Russia, 1998, с. 21.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 55.
- Биохимия в институте экспериментальной медицины, 2015, с. 57—58.
Література
- [1] — СПб : Институт экспериментальной медицины, 2015. — 368 с. — . з джерела 9 грудня 2020
- Зибер-Шумова Надежда Олимпиевна // Новый энциклопедический словарь. — СПб. : , 1914. — Т. 18 (Жукова — Ивница).
- Mary R. S. Creese. Ladies in the Laboratory IV: Imperial Russia's Women in Science, 1800-1900: A Survey of Their Contributions to Research. — Rowman & Littlefield, 2015.
- Marta Fischer. [2] — Aachen : Shaker, 2013. — P. 212—216. з джерела 19 вересня 2020
- Mary R. S. Creese. Early Women Chemists in Russia: Anna Volkova, Iulia Lermontova, and Nadezhda Ziber-Shumova // Bull. Hist. Chem.. — 1998. — № 21 (12 липня). з джерела 9 травня 2018. Процитовано 21 березня 2021.
Посилання
- Зибер-Шумова, Надежда Олимпиевна // Новый энциклопедический словарь: В 48 томах (вышло 29 томов). — СПб., Пг., 1911—1916.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadiya Olimpiyivna Ziber Shumova 7 19 travnya 1856 Rostov Yaroslavska guberniya 11 travnya 1916 Sankt Peterburg rosijska vchena himik druzhina M I Zibera Persha v Rosiyi zhinka profesor biohimiyi zrobila suttyevij vnesok u stanovlennya ta rozvitok ciyeyi nauki Dovgij chas spivpracyuvala z M V Nenckim spochatku v Bernskomu universiteti v Shvejcariyi a potim v ru v Sankt Peterburzi Ziber Shumova Nadiya Olimpiyivnaros Nadezhda Olimpievna Ziber ShumovaNarodilasya18 travnya 1854 1854 05 18 Samara Rosijska imperiyaPomerla16 travnya 1916 1916 05 16 61 rik Petrograd Rosijska imperiyaPohovannyad 1 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnisthimik mikolog vchitelkaAlma materBernskij universitetGaluzhimiyaU shlyubi zZiber Mikola Ivanovich 1 ZhittyepisNadiya Olimpiyivna Shumova narodilasya 7 19 travnya 1856 roku v Rostovi Ditinstvo yiyi projshlo v Sankt Peterburzi Zakinchivshi Mariyinsku gimnaziyu vona vstupila na ru v Peterburzi de navchalasya do 1875 roku Pid kerivnictvom O M Butlerova Nadiya zajmalasya yakisnim i kilkisnim analizom u privatnij himichnij laboratoriyi pislya chogo uspishno sklala ispiti z kursu neorganichnoyi ta organichnoyi himiyi Nadiya pragnula zdobuti vishu medichnu osvitu odnak u Rosiyi zhinci ce bulo nemozhlivo Tomu vona poyihala v Yevropu de navchalasya spochatku v Gejdelberzkomu universiteti a potim v Kolezh de Frans Zgodom do neyi priyednalasya yiyi sestra Katerina 1874 roku Nadiya Shumova povernulasya v Rosiyu ta vijshla zamizh za M I Zibera na toj chas docenta kafedri politichnoyi ekonomiyi i statistiki universitetu Sv Volodimira v Kiyevi Koli cholovik vijshov u vidstavku vona pereyihala razom z nim u Shvejcariyu de prodovzhila vivchati medicinu v Bernskomu universiteti Vzhe v studentski roki vona mala naukovi publikaciyi a 1880 roku zdobula stupin doktora medicini 1877 roku Nadiya Ziber Shumova priyednalasya do doslidnickoyi grupi Marceliya Vilgelmovicha Nenckogo yakij ocholyuvav viddilennya biohimiyi v Bernskomu universiteti j buv sered pershih doslidnikiv mikroorganizmiv Yihnya spivpracya trivala azh do smerti Nenckogo 1901 roku Samostijno abo u spivavtorstvi z Nenckim Nadiya Ziber Shumova napisala ponad 30 robit z himiyi i biohimiyi Osoblivo vazhlivoyu bula yihnya spilna robota nad doslidzhennyam pigmentu krovi en v ramkah trivalih doslidzhen produktiv rozpadu geminu zdijsnyuvanih Nenckim Spilni publikaciyi Nenckogo i Zilber Shumovoyi buli sered pershih z ciyeyi temi Krim togo voni spilno rozrobili metod viyavlennya ru v sechi yakij zgodom otrimav nazvu proba Nenckogo Ziber M V Nenckij takozh pracyuvav z pohidnim sechovoyi kisloti indolom i razom z Ziber Shumovoyu zaproponuvav sposib otrimannya oksiketoniv z zhirnih kislot i fenoliv Pislya chotiroh rokiv roboti v laboratoriyi Nenckogo Nadiyu Ziber Shumovu priznachili asistentom z fiziologichnoyi himiyi Bernskogo universitetu vona stala pershoyu zhinkoyu sho zajnyala shtatnu posadu v comu universiteti 1891 roku Marceliya Nenckogo zaprosheno do Sankt Peterburga de vin ocholiv fiziologo himichne viddilennya Imperatorskogo institutu eksperimentalnoyi medicini nini ru Ziber Shumova yaka na toj chas ovdovila uvijshla do chisla starshih spivrobitnikiv Nenckogo Pislya togo yak vona podala prohannya na im ya Oleksandra III pro prijnyattya na sluzhbu yiyi zarahuvali na posadu pomichnika zaviduvacha viddilu 1892 roku Nadiya Ziber Shumova brala uchast u planuvanni ta osnashenni institutskoyi laboratoriyi v yakij potim provodilisya doslidzhennya z fiziologichnoyi himiyi Rezultati doslidzhen vona neridko predstavlyala na zasidannyah ru 1895 roku za robotu zi stvorennya protidifterijnogo sheplennya Nadiya Ziber Shumova otrimala premiyu v rozmiri tisyachi rubliv U 1890 h rokah u period chislennih epidemij u Rosiyi namagalis organizuvati sistemu ohoroni zdorov ya ta sanitarnogo naglyadu 1892 roku Nenckij i Ziber Shumova brali uchast u doslidzhennyah yaki stosuvalisya epidemiyi holeri U poshukah legkodostupnih antiseptikiv voni doslidzhuvali likuvalni vlastivosti sosnovoyi zhivici Piznishe u 1895 i 1898 rokah Nadiya Ziber Shumova brala uchast v ekspediciyah na Kavkaz metoyu yakih bula borotba z chumoyu rogatoyi hudobi Zvit pro ekspediciyi opublikovano v lipnevij knizhci Arhivu veterinarnih nauk za 1886 rik Krim togo Ziber Shumova zrobila dopovid pro rezultati ekspedicij na zasidanni Tovaristva rosijskih likariv pislya chogo yiyi obrali jogo pochesnoyu chlenom Pislya smerti Marceliya Nenckogo Nadiyu Ziber Shumovu priznacheno zaviduvachkoyu himichnogo viddilu a 1912 roku vona stala pershoyu zhinkoyu yaka otrimala prava dijsnogo chlena institutu vsuperech nayavnomu v statuti institutu polozhennyu yake ne peredbachalo prisvoyennya takogo zvannya zhinkam 1906 roku vona spilno z profesorom ru zasnuvala v mayetku Zorka Novgorodskoyi guberniyi zhinochu gimnaziyu v pam yat svoyeyi sestri likarya K O Shumovoyi Simanovskoyi i priznachila stipendiyi uchnyam sered yakih buli yak selyanski tak i miski divchata a takozh diti dvoryan Krim togo v comu zh mayetku vona oblashtuvala silsku likarnyu z laboratoriyeyu Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Nadiya Olimpiyivna Ziber Shumova brala uchast v organizaciyi lazaretu dlya poranenih i majsteren v yakih shili biliznu voyinam 1915 roku vazhka zloyakisna hvoroba krovi zmusila yiyi zlyagti v lizhko Vona pomerla 11 travnya 1916 roku i pohovana na Oleksandro Nevskoyi lavri Naukova robotaNadiya Ziber Shumova pisala j publikuvala naukovi statti prinajmni do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Yiyi roboti zokrema napisani u spivavtorstvi z Nenckim stosuyutsya himichnogo skladu riznih pigmentiv tvarin tkanin barvnikiv krovi ta yih pohidnih oksidaz ta inshih fermentiv biologiyi brodinnya i gnittya himichnogo skladu bakterij toksiniv i antitoksinov patogennosti mikroorganizmiv tosho Statti napisani do 1901 roku uvijshli do skladu pidgotovlenoyi ta vidanoyi Ziber Shumovoyu posmertnoyi zbirki prac Nenckogo Marceli Nencki Opera omnia Braunshvejg 1904 nastupni drukuvalisya v Zeitschrift fur Physiologische Chemie i ru Jmovirno v period do 1901 roku Ziber Shumova napisala bilshe robit u galuzi himiyi nizh bud hto sered naukovciv zhinok Odnim iz pidtverdzhen vagomosti yiyi vnesku v nauku ye prizhittyeva publikaciya yiyi biografiyi v Enciklopediyi Brokgauza i Yefrona Krim vlasnoyi naukovoyi diyalnosti N O Ziber Shumova bagato robila dlya podalshogo rozvitku nauki zokrema za rahunok koshtiv uspadkovanih neyu vid dyadka 1907 roku vona zasnuvala Premiyu imeni M V Nenckogo yaka shorichno prisudzhuvalasya krashomu doslidniku praktikantu Himichnogo viddilu Ce buv pershij v istoriyi rosijskoyi nauki grant priznachenij dlya pidtrimki molodih doslidnikiv 1909 roku vona pozhertvuvala polskomu Tovaristvu biologichnih doslidzhen 50 000 rubliv na organizaciyu naukovo doslidnoyi ustanovi imeni M V Nenckogo i zapovila majbutnomu institutu chastinu svoyeyi osobistoyi biblioteki Nadiya Olimpiyivna Ziber Shumova takozh keruvala naukovoyu robotoyu nizki praktikantiv Himichnogo viddilu majbutnih doslidnikiv likariv i profesoriv Sered nih ru O V Kondratovich ru ru ru ru O I Yushenko PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 May T W Maroske S Table 1 Naming names the first women taxonomists in mycology Studies in Mycology Elsevier BV 2017 Vol 89 P 63 84 ISSN 0166 0616 1872 9797 doi 10 1016 J SIMYCO 2017 12 001 d Track Q746413d Track Q113628786d Track Q2087787d Track Q55421567d Track Q7816746 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 51 S G Pamyati uchitelya N O Ziber Shumovoj Vestnik Evropy 1916 12 lipnya S 331 z dzherela 26 lyutogo 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 Biobibliographisches Lexikon der Biochemiker 2013 Early Women Chemists in Russia 1998 s 22 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 24 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 30 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 52 Novyj enciklopedicheskij slovar 1914 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 31 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 53 54 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 56 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 54 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 53 Early Women Chemists in Russia 1998 s 21 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 55 Biohimiya v institute eksperimentalnoj mediciny 2015 s 57 58 Literatura 1 SPb Institut eksperimentalnoj mediciny 2015 368 s ISBN 978 5 904 192 84 6 z dzherela 9 grudnya 2020 Ziber Shumova Nadezhda Olimpievna Novyj enciklopedicheskij slovar SPb 1914 T 18 Zhukova Ivnica Mary R S Creese Ladies in the Laboratory IV Imperial Russia s Women in Science 1800 1900 A Survey of Their Contributions to Research Rowman amp Littlefield 2015 Marta Fischer 2 Aachen Shaker 2013 P 212 216 z dzherela 19 veresnya 2020 Mary R S Creese Early Women Chemists in Russia Anna Volkova Iulia Lermontova and Nadezhda Ziber Shumova Bull Hist Chem 1998 21 12 lipnya z dzherela 9 travnya 2018 Procitovano 21 bereznya 2021 PosilannyaZiber Shumova Nadezhda Olimpievna Novyj enciklopedicheskij slovar V 48 tomah vyshlo 29 tomov SPb Pg 1911 1916 ros