Зуя (крим. Zuya) — річка в Україні, права притока Салгиру. Басейн Чорного моря. Довжина 55 км. Площа водозбірного басейну 421 км². Похил 13,0 м/км. Долина у верхів'ї V-подібна, нижче за течією — коритоподібна, завширшки 0,6-2 км. Річище звивисте, шириною 1-5 м. В маловодні роки інколи пересихає. Використовується на потреби зрошення, для цього споруджено .
Зуя | |
---|---|
| |
44°54′11″ пн. ш. 34°21′37″ сх. д. / 44.90305555558332884° пн. ш. 34.36027777780554970° сх. д. | |
Витік | |
• координати | 44°54′11″ пн. ш. 34°21′37″ сх. д. / 44.90305555558332884° пн. ш. 34.36027777780554970° сх. д. |
Гирло | Салгир |
• координати | 45°13′10″ пн. ш. 34°06′47″ сх. д. / 45.21944444447221656° пн. ш. 34.11305555558332969° сх. д. |
Країни: | Україна |
Прирічкові країни: | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 55 км |
Площа басейну: | 421 км² |
Притоки: | Ліві: Фундукли, Бештерек |
Водойми в руслі | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Загальний опис
Річка бере початок з джерела на північних схилах Головного пасма Кримських гір. Тече територією Білогірського району Криму. У долині річки знаходиться карстова печера Кіїк-Коба. Басейн річки межує на сході з басейном річки Бурульча, а на заході — з басейном Малого Салгира. У верхній частині басейну рельєф гірський. Тут схили гір розсічені глибокими балками і ярами, покриті листяним лісом і чагарником. Ліси, що покривають північні схили Довгоруківської яйли, називаються Зуйські. У цих лісах базувався Зуйський партизанський загін. А на одному з відрогів Довгоруківської яйли — вузькому хребті («Недобрий Камінь») був головний партизанський аеродром, що приймав літаки з територій, ще не захоплених німцями. Першим посадив свій літак льотчик Помазків 29 вересня 1942 року. А влітку 1943 року на аеродромі за одну ніч приземлялися по кілька транспортних літаків зі зброєю, боєприпасами, продовольством, поштою. У зворотні рейси вони забирали хворих і поранених. У такий спосіб весь період німецької окупації Криму цей гірничо-лісовий район був радянською партизанською територією.
Середня, передгірна частина басейну горбкувата, менш розсічена, покрита переважно чагарниковою рослинністю. Зовнішня гряда виражена неясно, місцями простежується тільки її південний схил у вигляді крутого обриву з відносною висотою 20—60 м. Тут закінчується найкоротша із трьох гряд — Зовнішня гряда.
На ріці Зуя в 1974 року побудоване об'ємом 5,7 млн м² для цілей зрошення, що зараз широко використається для рекреації. Основною притокою Зуї є річка Бештерек довжиною 41 км, що впадає з лівого берега на відстані 7 км від гирла. Річка Бештерек бере початок на північних схилах Довгоруківської яйли, у підніжжя гори Коль-Баїр, на висоті приблизно 760 м. На берегах річки Бештерек розкинулося село Мазанка. З Феодосійського шосе в скельному обриві правого крутого берега річки Бештерек видний Вовчий грот — стоянка первісних людей, що жили в цих місцях 100 тис. років тому.
Притоки
Палеографія
Поблизу Баланівського водоймища, біля селища (нині не існує) в 1924 році археолог Г. А. Бонч-Осмоловський відкрив печерну стоянку Кіїк-Коба («Дика Печера»). Це стародавнє на території південно-східної Європи неандертальське поселення. Тут же учасник цієї експедиції Е. В. Жирів виявив уперше на території СНД доросле й дитяче поховання неандертальців. У печері виявилася безліч кісток, за якими була встановлена розмаїтість тваринного світу прадавнього Криму. Тут у ту пору водилися мамонти, бізони, сайги, шляхетний і північний олені, шерстисті носороги, дикі кабани, лисиці, песці, муфлони.
Природа тієї епохи, що настала після заледеніння, була суворою. І хоч льодовик не дійшов до Криму, його вплив відчувався скрізь. Пережити такі складні часи могла людина з величезною витривалістю, величезної фізичної сили, тим більше, що зі знарядь на всі випадки його життя був важкий кийок. Тутешні місця — річка із чистою водою, ліс із численними дикими тваринами найкраще пасували древній людині. Неандерталець навчився добувати вогонь, готувати на вогні їжу, пристосував шкіри для одягу. Вовчий грот був відкритий в 1880 році російським натуралістом Костянтином Сергійовичем Мережковським. Це була перша відкрита на території Російської імперії печерна стоянка.
Джерела
- «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2258).
- (рос.) : Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 218
- Памятная книжка Таврической губернии / Под ред. К. А. Вернера. Издание Таврической Губернской Земской Управы. – Симферополь: Типография газеты "Крым", 1889. – 694 с. – (Сборник статистических сведений по Таврической губернии. – Т. ІХ). - С. 19
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zuya krim Zuya richka v Ukrayini prava pritoka Salgiru Basejn Chornogo morya Dovzhina 55 km Plosha vodozbirnogo basejnu 421 km Pohil 13 0 m km Dolina u verhiv yi V podibna nizhche za techiyeyu koritopodibna zavshirshki 0 6 2 km Richishe zviviste shirinoyu 1 5 m V malovodni roki inkoli peresihaye Vikoristovuyetsya na potrebi zroshennya dlya cogo sporudzheno Zuya44 54 11 pn sh 34 21 37 sh d 44 90305555558332884 pn sh 34 36027777780554970 sh d 44 90305555558332884 34 36027777780554970Vitik koordinati 44 54 11 pn sh 34 21 37 sh d 44 90305555558332884 pn sh 34 36027777780554970 sh d 44 90305555558332884 34 36027777780554970Girlo Salgir koordinati 45 13 10 pn sh 34 06 47 sh d 45 21944444447221656 pn sh 34 11305555558332969 sh d 45 21944444447221656 34 11305555558332969Krayini UkrayinaPririchkovi krayini UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimDovzhina 55 kmPlosha basejnu 421 km Pritoki Livi Fundukli BeshterekVodojmi v rusli d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zuya Zagalnij opisRichka bere pochatok z dzherela na pivnichnih shilah Golovnogo pasma Krimskih gir Teche teritoriyeyu Bilogirskogo rajonu Krimu U dolini richki znahoditsya karstova pechera Kiyik Koba Basejn richki mezhuye na shodi z basejnom richki Burulcha a na zahodi z basejnom Malogo Salgira U verhnij chastini basejnu relyef girskij Tut shili gir rozsicheni glibokimi balkami i yarami pokriti listyanim lisom i chagarnikom Lisi sho pokrivayut pivnichni shili Dovgorukivskoyi yajli nazivayutsya Zujski U cih lisah bazuvavsya Zujskij partizanskij zagin A na odnomu z vidrogiv Dovgorukivskoyi yajli vuzkomu hrebti Nedobrij Kamin buv golovnij partizanskij aerodrom sho prijmav litaki z teritorij she ne zahoplenih nimcyami Pershim posadiv svij litak lotchik Pomazkiv 29 veresnya 1942 roku A vlitku 1943 roku na aerodromi za odnu nich prizemlyalisya po kilka transportnih litakiv zi zbroyeyu boyepripasami prodovolstvom poshtoyu U zvorotni rejsi voni zabirali hvorih i poranenih U takij sposib ves period nimeckoyi okupaciyi Krimu cej girnicho lisovij rajon buv radyanskoyu partizanskoyu teritoriyeyu Serednya peredgirna chastina basejnu gorbkuvata mensh rozsichena pokrita perevazhno chagarnikovoyu roslinnistyu Zovnishnya gryada virazhena neyasno miscyami prostezhuyetsya tilki yiyi pivdennij shil u viglyadi krutogo obrivu z vidnosnoyu visotoyu 20 60 m Tut zakinchuyetsya najkorotsha iz troh gryad Zovnishnya gryada Na rici Zuya v 1974 roku pobudovane ob yemom 5 7 mln m dlya cilej zroshennya sho zaraz shiroko vikoristayetsya dlya rekreaciyi Osnovnoyu pritokoyu Zuyi ye richka Beshterek dovzhinoyu 41 km sho vpadaye z livogo berega na vidstani 7 km vid girla Richka Beshterek bere pochatok na pivnichnih shilah Dovgorukivskoyi yajli u pidnizhzhya gori Kol Bayir na visoti priblizno 760 m Na beregah richki Beshterek rozkinulosya selo Mazanka Z Feodosijskogo shose v skelnomu obrivi pravogo krutogo berega richki Beshterek vidnij Vovchij grot stoyanka pervisnih lyudej sho zhili v cih miscyah 100 tis rokiv tomu PritokiFundukli Beshterek livi Montanaj prava PaleografiyaPoblizu Balanivskogo vodojmisha bilya selisha nini ne isnuye v 1924 roci arheolog G A Bonch Osmolovskij vidkriv pechernu stoyanku Kiyik Koba Dika Pechera Ce starodavnye na teritoriyi pivdenno shidnoyi Yevropi neandertalske poselennya Tut zhe uchasnik ciyeyi ekspediciyi E V Zhiriv viyaviv upershe na teritoriyi SND dorosle j dityache pohovannya neandertalciv U pecheri viyavilasya bezlich kistok za yakimi bula vstanovlena rozmayitist tvarinnogo svitu pradavnogo Krimu Tut u tu poru vodilisya mamonti bizoni sajgi shlyahetnij i pivnichnij oleni sherstisti nosorogi diki kabani lisici pesci mufloni Priroda tiyeyi epohi sho nastala pislya zaledeninnya bula suvoroyu I hoch lodovik ne dijshov do Krimu jogo vpliv vidchuvavsya skriz Perezhiti taki skladni chasi mogla lyudina z velicheznoyu vitrivalistyu velicheznoyi fizichnoyi sili tim bilshe sho zi znaryad na vsi vipadki jogo zhittya buv vazhkij kijok Tuteshni miscya richka iz chistoyu vodoyu lis iz chislennimi dikimi tvarinami najkrashe pasuvali drevnij lyudini Neandertalec navchivsya dobuvati vogon gotuvati na vogni yizhu pristosuvav shkiri dlya odyagu Vovchij grot buv vidkritij v 1880 roci rosijskim naturalistom Kostyantinom Sergijovichem Merezhkovskim Ce bula persha vidkrita na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi pecherna stoyanka Dzherela Katalog richok Ukrayini 21 grudnya 2016 u Wayback Machine K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 131 2258 ros Gidrologicheskaya izuchennost Tom 6 Ukraina i Moldaviya Vypusk 3 Krym i Priazove Pod red B M Shtejngolca L Gidrometeoizdat 1964 128 s Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 218 Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii Pod red K A Vernera Izdanie Tavricheskoj Gubernskoj Zemskoj Upravy Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 694 s Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii T IH S 19 Portal Geografiya