Зухра

Зухра́ (Зухара; азерб. Zöhrə) — позначення планети Венера в середньовічній ісламській літературі. У перекладі з арабської означає промениста або блискуча. В арабській (араб. الزهرة‎) та іранських мовах Венеру й надалі називають Зухрою (перс. زهره‎, тадж. Зӯҳра).

В астрономії

Згідно з космогонічними уявленнями давніх арабів, існує сім небесних сфер, розташованих одна в іншій: перша — Місяць, друга — Утарид (Меркурій), третя — Зухра (Венера), четверта — Сонце, п'ята — Марріх/Бахрам (Марс), шоста — Муштарі (перс. مشتری‎: Юпітер) і сьома — Кайван (Сатурн). Зухру також називають Білою зіркою.

У міфології

За переказами, Зухра колись була земною дівчиною небаченої краси, в яку закохалися ангели ^[en]. Проте дівчина не мала почуттів до ангелів і була благочестивою, тому вона лише удавала, що хоче відповісти їм взаємністю. В обмін на своє кохання вона дізналася від них таємне ім'я Бога і, вимовивши його, піднялася на небо, перехитрувавши ангелів. Потрапивши на небеса, Зухра не була скинута Богом, враженим її красою і благочестям. Він зробив її небесним світилом і зобов'язав грою на арфі скеровувати хор планет.

Див. також

• Шукра — Венера в уяві індусів

Примітки

1. См. Füzuli, M. Əsərləri [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Под ред. Т. Керимли. — Б. Şərq-Qərb, 2005. C. 126
2. А. Бертельс. Примечания // Пять поэм. — Художественная литература, 1968. — 7 липня. — ISBN отсутствует.
3. Навои.
4. Хайям, 1970.

Література

• Алишер Навои. Примечания // Библиотека всемирной литературы. — Рипол Классик. — .
• Омар Хайям. Глоссарий // . — ОЛМА Медиа Групп, 1970. — 7 липня. — .