Зульц (нім. Sulz; Малашевське, Сульц, Жульц, Шульцово, Шульцова, Веселе) — покинуте німецьке село у Широколанівському районі Миколаївської області. Існувало вздовж східного берега річки Березань, відразу ж на південний схід від села Ландау.
село Веселе | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська |
Район/міськрада | Широколанівський район |
Основні дані | |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Карта | |
Веселе | |
Веселе | |
Мапа | |
Історія
Село заснували 1809 року німецькі емігранти-римокатолики з долини Березані, що тоді належала до Херсонської губернії Російської імперії. Назва колонії походить від назви німецького села Зульц в Ельзасі. Засновниками були 68 католицьких родин із Баварії (5), Рейнланд-Пфальцу (43) та Ельзасу (20). Більшість з перших поселенців померло від поганої води. Німецьке населення займалося виноробством. З другої половини ХІХ століття в селі працювали три приватні черепично-цегляні заводи. Заводи були відомі завдяки глазурованій черепиці, глазур якої мала характерний зелений колір.
У 1819 році була побудована перша будівля католицького молитовного будинку. У 1863 р. громада побудувала на власні кошти новий храм, який у 1896 році був освячений у самостійну парафіяльну церкву.
Перша школа була відкрита в селі у 1828 році. У 1895 р. у ній навчалося 155 учнів (85 хлопчиків і 70 дівчаток). Навчання велося німецькою мовою.
На 1895 р. у колонії було понад 200 дворів і проживало 2179 мешканців (1135 чоловіків і 1044 жінки). Була діюча метеорологічна станція, сирітська допоміжна каса, школа, 7 торгових лавок, корчма, винні погреби, черепично-цегельні заводи тощо.
Станом на 1926 р., було центром сільради, входячи до Карл-Лібкнехтівського німецького району Миколаївської округи УСРР. Мешканці села зазнали масових репресій від більшовиків. Перші репресії розпочалися ще у 1927 році. З 1930 р. починаються майже щорічні арешти жителів колонії.
Після початку радянсько-німецької війни 11–12 серпня 1941 року німецько-румунські війська окупували територію села. За німецько-румунською угодою територія півдня України від Дністра до Південного Бугу була включена до складу румунського королівства — так звана «Трансністрія» («Задністров'я»). З німецьких сіл і хуторів було вигнано українців і росіян, а євреїв фізично знищено.
Поселення спустіло після того, як останніх німецьких жителів прогнали з даної місцевості в 1944 році радянські війська, що тоді наступали. Значна частина місцевих німців покинула село, відступивши до Німеччини, але більшість у другій половині 1944—1945 рр. було депортовано до Казахстану, Середньої Азії та Сибіру на підставі директиви НКВС СРСР від 11.10.1945 р. У спорожнілі села прибули українці із сусідніх сіл і хуторів та переселенці із Західної України та Польщі.
У 1945 році село було перейменовано на Веселе.
Наприкінці 1940-х років колгосп імені Карла Маркса села Веселе стає другим колгоспом-мільйонером у Широколанівському районі. У 1951 р. колгосп отримав більш ніж мільйон карбованців прибутку, з яких більше за половину — від продажу бавовни.
Село Веселе не збереглося, у 1950-х роках селян було переселено, а на його місці утворено Широколанівський військовий полігон.
Персоналії
- Малішевська Вікторія Антонівна (1922—2010) — радянська та українська вчена, доктор медичних наук.
Див. також
Примітки
- Кларнет від Зігфрида Гейдта. З нагоди свого 20-річчя Миколаївське товариство німців «Відергебурт» провело низку заходів
Джерела
- Олександр Тригуб. Зниклі села на теренах полігону «Широкий Лан» (кінець XVIII — середина ХХ ст.) // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 34-44. — УДК 94 (477.73) "17/19".
Посилання
- Sulz Village Information (англ.)
- Beresan Map
- Sulz, Beresan, Cherson, South Russia
- Beresan, Cherson, South Russia Map
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zulc nim Sulz Malashevske Sulc Zhulc Shulcovo Shulcova Vesele pokinute nimecke selo u Shirokolanivskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti Isnuvalo vzdovzh shidnogo berega richki Berezan vidrazu zh na pivdennij shid vid sela Landau selo Vesele Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska Rajon miskrada Shirokolanivskij rajon Osnovni dani Geografichni dani Geografichni koordinati 47 05 33 pn sh 31 29 24 sh d H G O Karta Vesele Vesele Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vesele U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zulc IstoriyaSelo zasnuvali 1809 roku nimecki emigranti rimokatoliki z dolini Berezani sho todi nalezhala do Hersonskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Nazva koloniyi pohodit vid nazvi nimeckogo sela Zulc v Elzasi Zasnovnikami buli 68 katolickih rodin iz Bavariyi 5 Rejnland Pfalcu 43 ta Elzasu 20 Bilshist z pershih poselenciv pomerlo vid poganoyi vodi Nimecke naselennya zajmalosya vinorobstvom Z drugoyi polovini HIH stolittya v seli pracyuvali tri privatni cherepichno ceglyani zavodi Zavodi buli vidomi zavdyaki glazurovanij cherepici glazur yakoyi mala harakternij zelenij kolir U 1819 roci bula pobudovana persha budivlya katolickogo molitovnogo budinku U 1863 r gromada pobuduvala na vlasni koshti novij hram yakij u 1896 roci buv osvyachenij u samostijnu parafiyalnu cerkvu Persha shkola bula vidkrita v seli u 1828 roci U 1895 r u nij navchalosya 155 uchniv 85 hlopchikiv i 70 divchatok Navchannya velosya nimeckoyu movoyu Na 1895 r u koloniyi bulo ponad 200 dvoriv i prozhivalo 2179 meshkanciv 1135 cholovikiv i 1044 zhinki Bula diyucha meteorologichna stanciya siritska dopomizhna kasa shkola 7 torgovih lavok korchma vinni pogrebi cherepichno cegelni zavodi tosho Stanom na 1926 r bulo centrom silradi vhodyachi do Karl Libknehtivskogo nimeckogo rajonu Mikolayivskoyi okrugi USRR Meshkanci sela zaznali masovih represij vid bilshovikiv Pershi represiyi rozpochalisya she u 1927 roci Z 1930 r pochinayutsya majzhe shorichni areshti zhiteliv koloniyi Pislya pochatku radyansko nimeckoyi vijni 11 12 serpnya 1941 roku nimecko rumunski vijska okupuvali teritoriyu sela Za nimecko rumunskoyu ugodoyu teritoriya pivdnya Ukrayini vid Dnistra do Pivdennogo Bugu bula vklyuchena do skladu rumunskogo korolivstva tak zvana Transnistriya Zadnistrov ya Z nimeckih sil i hutoriv bulo vignano ukrayinciv i rosiyan a yevreyiv fizichno znisheno Poselennya spustilo pislya togo yak ostannih nimeckih zhiteliv prognali z danoyi miscevosti v 1944 roci radyanski vijska sho todi nastupali Znachna chastina miscevih nimciv pokinula selo vidstupivshi do Nimechchini ale bilshist u drugij polovini 1944 1945 rr bulo deportovano do Kazahstanu Serednoyi Aziyi ta Sibiru na pidstavi direktivi NKVS SRSR vid 11 10 1945 r U sporozhnili sela pribuli ukrayinci iz susidnih sil i hutoriv ta pereselenci iz Zahidnoyi Ukrayini ta Polshi U 1945 roci selo bulo perejmenovano na Vesele Naprikinci 1940 h rokiv kolgosp imeni Karla Marksa sela Vesele staye drugim kolgospom miljonerom u Shirokolanivskomu rajoni U 1951 r kolgosp otrimav bilsh nizh miljon karbovanciv pributku z yakih bilshe za polovinu vid prodazhu bavovni Selo Vesele ne zbereglosya u 1950 h rokah selyan bulo pereseleno a na jogo misci utvoreno Shirokolanivskij vijskovij poligon PersonaliyiMalishevska Viktoriya Antonivna 1922 2010 radyanska ta ukrayinska vchena doktor medichnih nauk Div takozhDeportaciya radyanskih nimciv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kessler Jozef AloyizPrimitkiKlarnet vid Zigfrida Gejdta Z nagodi svogo 20 richchya Mikolayivske tovaristvo nimciv Vidergeburt provelo nizku zahodivDzherelaOleksandr Trigub Znikli sela na terenah poligonu Shirokij Lan kinec XVIII seredina HH st Krayeznavstvo 2018 1 S 34 44 UDK 94 477 73 17 19 PosilannyaSulz Village Information angl Beresan Map Sulz Beresan Cherson South Russia Beresan Cherson South Russia Map Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi