Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Широкола нівський райо н адміністративно територіальна одиниця Української Радянської Соціалістичної Республіки що існув

Широколанівський район

Широколанівський район

Широкола́нівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Української Радянської Соціалістичної Республіки, що існувала з 1945 по 1957 роки в складі Миколаївської області. Районний центр — село Широколанівка.

Широколанівський район
Основні дані
Країна: image СРСР—image УРСР
Округа/Область: Миколаївська область
Утворений: 8 серпня 1945 року
Ліквідований: 7 червня 1957 року
Площа: 800 км²
Населені пункти та ради
Районний центр: с. Широколанівка
Кількість сільських рад: 10 (1946)
Кількість сіл: 14
Кількість селищ: 1
Кількість хуторів: 14
Районна влада

Історія та адміністративний устрій

Утворений 8 серпня 1945 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про розукрупнення Варварівського і Тилігуло-Березанського районів, Миколаївської області, та утворення Широколанівського району в складі Миколаївської області», у складі Андріївської, Зульцівської, Йоганенстальської, Карлосруївської, Катериненстальської, Ковалівської, Корчинської, Тернуватської, Карло-Лібкнехтівської сільських рад Варварівського району та Комісарівської сільської ради Тилігуло-Березанського району, виключивши їх зі складу цих районів, з адміністративним центром у с. Карла Лібкнехта.

Цим же указом центр району перейменовано на с. Широколанівка, сільські ради Зульцівську, Йоганенстальську, Карлосруївську, Катериненстальську та Карло-Лібкнехтівську на Веселівську, Іванівську, Степівську, Катеринівську та Широколанівську відповідно.

Станом на 1 вересня 1946 року площа території району складала 800 км²; до складу району входили 10 сільських рад (Андріївська, Веселівська, Іванівська, Катеринівська, Ковалівська, Комісарівська, Корчинська, Степівська, Тернуватська та Широколанівська), в підпорядкуванні котрих перебували 29 населених пунктів: 14 сіл, 1 селище та 14 хуторів.

Ліквідований 7 червня 1957 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР. Територію та населені пункти було передано до складу Варварівського та Веселинівського районів Миколаївської області.

Примітки

  1. . http://mk.archives.gov.ua/. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 лютого 2021.
  2. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. с. 351, 365. Процитовано 20 лютого 2021.


image Це незавершена стаття про Миколаївську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shirokola nivskij rajo n administrativno teritorialna odinicya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki sho isnuvala z 1945 po 1957 roki v skladi Mikolayivskoyi oblasti Rajonnij centr selo Shirokolanivka Shirokolanivskij rajon Osnovni dani Krayina SRSR URSR Okruga Oblast Mikolayivska oblast Utvorenij 8 serpnya 1945 roku Likvidovanij 7 chervnya 1957 roku Plosha 800 km Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr s Shirokolanivka Kilkist silskih rad 10 1946 Kilkist sil 14 Kilkist selish 1 Kilkist hutoriv 14 Rajonna vladaIstoriya ta administrativnij ustrijUtvorenij 8 serpnya 1945 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Pro rozukrupnennya Varvarivskogo i Tiligulo Berezanskogo rajoniv Mikolayivskoyi oblasti ta utvorennya Shirokolanivskogo rajonu v skladi Mikolayivskoyi oblasti u skladi Andriyivskoyi Zulcivskoyi Joganenstalskoyi Karlosruyivskoyi Katerinenstalskoyi Kovalivskoyi Korchinskoyi Ternuvatskoyi Karlo Libknehtivskoyi silskih rad Varvarivskogo rajonu ta Komisarivskoyi silskoyi radi Tiligulo Berezanskogo rajonu viklyuchivshi yih zi skladu cih rajoniv z administrativnim centrom u s Karla Libknehta Cim zhe ukazom centr rajonu perejmenovano na s Shirokolanivka silski radi Zulcivsku Joganenstalsku Karlosruyivsku Katerinenstalsku ta Karlo Libknehtivsku na Veselivsku Ivanivsku Stepivsku Katerinivsku ta Shirokolanivsku vidpovidno Stanom na 1 veresnya 1946 roku plosha teritoriyi rajonu skladala 800 km do skladu rajonu vhodili 10 silskih rad Andriyivska Veselivska Ivanivska Katerinivska Kovalivska Komisarivska Korchinska Stepivska Ternuvatska ta Shirokolanivska v pidporyadkuvanni kotrih perebuvali 29 naselenih punktiv 14 sil 1 selishe ta 14 hutoriv Likvidovanij 7 chervnya 1957 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Teritoriyu ta naseleni punkti bulo peredano do skladu Varvarivskogo ta Veselinivskogo rajoniv Mikolayivskoyi oblasti Primitki http mk archives gov ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 20 lyutogo 2021 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil s 351 365 Procitovano 20 lyutogo 2021 Ce nezavershena stattya pro Mikolayivsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ