Каракал золотий (Caracal aurata) — хижий ссавець розміром удвічі більший за домашню кішку, представник роду Каракал (Caracal) родини котових, який мешкає в тропічних лісах Західної та Центральної Африки. Інші відомі назви — золота кішка, або африканська золота кішка.
Каракал золотий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Родина: | Котові (Felidae) |
Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
Рід: | Каракал (Caracal) |
Вид: | Каракал золотий (C. aurata) |
Біноміальна назва | |
Caracal aurata | |
Підвиди | |
| |
Ареал, 2015 р. (оранжевим — можливо вимер, фіолетовим — можливо постійно мешкає) | |
Синоніми | |
Profelis aurata |
Систематика
Цей вид традиційно включали до складу то роду Felis (Kral and Zima 1980), то роду Profelis (Pocock 1917, Wozencraft 2005).
Пізніші молекулярні дані однозначно показали, що золота кішка тісно пов'язана з видом Caracal caracal: їхнє розходження відбулося близько 1.9 млн років тому. За тими самими даними, ці два види генетично пов'язані з іншим (третім) — сервалом, з яким вони мали спільного предка 5.6 млн років тому. Філогенетична ж лінія каракала, що включає роди Caracal і Leptailurus, відділилася від лінії спільного предка 8.5 млн років тому.
Родовід каракала
| |||||||||||||
Розповсюдження
Золота кішка є ендеміком тропічних дощових лісів Екваторіальної Африки, від Сенегалу до північної Анголи і від Конго на заході до південної Кенії на сході. Висота проживання: від рівня моря до 3000 метрів. Основна її популяція проживає в басейні Конго і на довколишніх територіях.
Зовнішній вигляд
Довжина голови й тіла: 616–1016 мм, довжина хвоста: 160–460; висота в загривку — 380–510 мм; вага: 5.3–16 кг. Самці більші за самиць. Вуха закруглені, зовні темні; голова маленька, округла; ноги довгі, ступні великі.
Наявні два основні варіанти забарвлення: золотистий, каштановий, лисяче-червоний, жовтувато-коричневий або срібно-сірий, синювато-сірий, темно-сірий. Число тварин обох забарвлень рівне. Зазвичай груди, живіт, щоки і горло у золотої кішки світле або білого кольору; навколо очей — світла облямівка. На хвості добре помітна центральна темна лінія; кінчик хвоста — бурий або чорний. На загальному тлі є темний (не чорний) малюнок, який розрізняється у двох різних підвидів:
- Caracal aurata aurata (Temminck, 1827) мешкає в Центральній Африці, від Конго до Уганди; має плями тільки на животі й боках;
- Caracal aurata cottoni (Lydekker, 1907) мешкає в Західній Африці; у цього підвиду плями на спині, шиї та на голові.
Відомі також тварини-меланісти, забарвлені в чорний колір, причому з помітними темнішими плямами на основному забарвленні — цих кішок налічується 4 % від загального числа. У всіх золотих кішок хутро одразу за лінією від плечей до маківки голови змінює напрямок і спрямовується вперед. Межа зміни у напрямі шерсті позначена завитками і низьким, подібним до гриви, гребенем.
Спосіб життя і живлення
Звичайним місцем існування золотої кішки є вологі тропічні ліси екваторіальної Африки, включаючи мангрові й бамбукові ліси, проте вона здатна пристосовуватися до змін ландшафту, зустрічаючись також у сухих лісах, надрічкових чагарниках і на вирубках. Також відомо про його присутність у гористому лісі, альпійських вересових заростях, і бамбуковому лісі, до висот 2,000–3,000 метрів. Але частіше за все, кішка живе у вкритих лісом областях з дуже щільним, вологим, вторинним підліском, часто вздовж річок.
Існує мало даних про життя цих кішок у природі, оскільки вони ведуть досить непомітний і тихий, до того ж вони досить рідкісні. Вони ведуть поодинокий спосіб життя, полюючи переважно ночами, а вдень відпочиваючи на гілках дерев. Подібно до інших котів, самці та самиці ймовірно підтримують постійні або тимчасові окремі домашні ділянки, і роблять це комбінацією маркувань запахом, тертям об предмети і калом. Спостереження, що золотий кіт не покриває свій кал, але залишає його відкритим на стежках і шляхах, підтримує цей погляд.
Думається, що вокальний репертуар золотих котів широкий, хоча навряд чи перевищує дванадцять, вокальних типів записаних для більшості котячих. Окрім шипіння, нявкання, і гарчання, золоті кішки ймовірно муркотять, і в близько контактних ситуаціях булькають.
У раціоні у золотих кішок гризуни, дамани, птахи, дрібні антилопи (дуїкери) і дрібні мавпи. Полюють вони як на землі, так і на деревах. Про напади цими кішками на свійську птицю і худобу достовірно невідомо. У південному Судані спостерігалось як самиця з двома дітьми полювала на кажанів, як вони нападали на комах і їли манго, що впали. Природним мисливцем на золоту кішку є пантера плямиста.
Розмноження
Окрім спостереження в лісі Ірурі самиці з єдиним грудним кошеням у лігві в порожнистій колоді, все, що відомо про розмноження золотих кішок іде від спостережень полонених тварин. Два приплоди з двох кошенят, які народилися в Інституті Макса Планка (Німеччина) після сімдесятип'ятиденної вагітності. Хутро малюків було темно-сірим або сірувато-коричневим. Новонароджені були вагою 180–235 грамів. Їхні очі були цілком розплющені за шість діб, і з того часу вони демонстрували швидкий розвиток моторних навичок. Одна дівчинка-кошеня встала на ноги за десять діб від народження і добре ходила на тринадцятий день. У шістнадцятиденний вік вона могла залазити до лігва, долаючи стінку в 40 сантиметрів висотою. У 19 діб обидва кошенята зробили свою першу спробу стрибнути на низький пень. У 40 днів вони жували шматки м'яса курчат і мишей, а незабаром вони їли цілих тварин. У порівнянні з іншим малими котовими, кошенята золотого кота досконаліші у фізичній спритності й інших аспектах також. У дванадцять тижнів від народження кошеня-хлопчик важив 2.9 кілограмів, а дівчинка — 2.5 кілограмів, хоч і вона була трохи швидша в розвитку, ніж хлопчик. Її постійні зуби почали з'являтися в чотирнадцять тижнів, а його — на місяць пізніше. Дівчинка також показала ознаки статевої зрілості в одинадцять місяців, тоді як перші ознаки для хлопчика відбувалися у вісімнадцять місяців від народження. Щодо розмірів, проте, хлопчик зростав швидше, і в шість місяців від народження він був такий же великий як його мама, натомість його сестра залишалася меншою за маму до одинадцяти місяців.
У неволі золоті кішки добре розмножуються. Вагітність у них триває 75–78 днів, народжується всього 1–2 кошенята. Вони швидко ростуть — очі у них відкриваються через тиждень після народження, мати вигодовує їх молоком до 6 тижнів. У віці 18 місяців вони стають повністю самостійними. У неволі золота кішка доживає до 15-річного віку.
Золота кішка у традиційній культурі
Місцеві жителі називають золоту кішку «хлопчик пардуса» або «пардусів брат», позаяк вважають, що вона слідує за пардусом. Люди вважають, що золота кішка дуже навіжена, тому побоюються її, й у багатьох частинах Африки вона — тема родового забобону. У Камеруні, наприклад, племена пігмеїв носять стрічку з частин тіла кішки, аби гарантувати успіх, полюючи на слонів. Шкіри золотої кішки місцеві жителі також використовують під час обрядів духовного очищення, або, щоб завершити дорогі об'єкти.
Статус популяції й охорона
Популяція золотих кішок станом на 1996 рік оцінювалася в 10.000 дорослих особин, причому в жодній субпопуляції їх не було більше 1000. Цілком розумно вважати, що чисельність виду могла знизитися на близько 20% впродовж останніх 15 років по всьому ареалу, в основному через втрати середовища проживання, полювання і втрати кормової бази, зокрема, у Західній Африці і, ймовірно, в Демократичній Республіці Конго.
Вид включений до Додатку II СІТЕС. Полювання на цей вид заборонене в Анголі, Беніні, Буркіна-Фасо, Республіці Конго, Гані, Кот-д'Івуарі, Кенії, Ліберії, Нігерії, Руанді, Сьєррі-Леоне та Демократичній Республіці Конго. Полювання регульоване в Габоні, Ліберії й Того.
Джерела
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 248. — . (англ.)
- Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 113. — . (англ.)
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference. — JHU Press, 2005. — Т. 1. — С. 533. — . (англ.)
- Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats. — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- Cat Specialist Group (2008). Profelis aurata. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 11 May 2008. Database entry includes justification for why this species is vulnerable
- Харчук, С. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae) // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 300–314.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karakal zolotij Caracal aurata hizhij ssavec rozmirom udvichi bilshij za domashnyu kishku predstavnik rodu Karakal Caracal rodini kotovih yakij meshkaye v tropichnih lisah Zahidnoyi ta Centralnoyi Afriki Inshi vidomi nazvi zolota kishka abo afrikanska zolota kishka Karakal zolotij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Karakal Caracal Vid Karakal zolotij C aurata Binomialna nazva Caracal aurata Temminck 1827 Pidvidi Caracal aurata aurata Caracal aurata cottoni Areal 2015 r oranzhevim mozhlivo vimer fioletovim mozhlivo postijno meshkaye Sinonimi Profelis aurata Felis aurataSistematikaCej vid tradicijno vklyuchali do skladu to rodu Felis Kral and Zima 1980 to rodu Profelis Pocock 1917 Wozencraft 2005 Piznishi molekulyarni dani odnoznachno pokazali sho zolota kishka tisno pov yazana z vidom Caracal caracal yihnye rozhodzhennya vidbulosya blizko 1 9 mln rokiv tomu Za timi samimi danimi ci dva vidi genetichno pov yazani z inshim tretim servalom z yakim voni mali spilnogo predka 5 6 mln rokiv tomu Filogenetichna zh liniya karakala sho vklyuchaye rodi Caracal i Leptailurus viddililasya vid liniyi spilnogo predka 8 5 mln rokiv tomu Rodovid karakala Leptailurus serval Caracal Caracal caracal Caracal aurata RozpovsyudzhennyaZolota kishka ye endemikom tropichnih doshovih lisiv Ekvatorialnoyi Afriki vid Senegalu do pivnichnoyi Angoli i vid Kongo na zahodi do pivdennoyi Keniyi na shodi Visota prozhivannya vid rivnya morya do 3000 metriv Osnovna yiyi populyaciya prozhivaye v basejni Kongo i na dovkolishnih teritoriyah Zovnishnij viglyadDovzhina golovi j tila 616 1016 mm dovzhina hvosta 160 460 visota v zagrivku 380 510 mm vaga 5 3 16 kg Samci bilshi za samic Vuha zakrugleni zovni temni golova malenka okrugla nogi dovgi stupni veliki Nayavni dva osnovni varianti zabarvlennya zolotistij kashtanovij lisyache chervonij zhovtuvato korichnevij abo sribno sirij sinyuvato sirij temno sirij Chislo tvarin oboh zabarvlen rivne Zazvichaj grudi zhivit shoki i gorlo u zolotoyi kishki svitle abo bilogo koloru navkolo ochej svitla oblyamivka Na hvosti dobre pomitna centralna temna liniya kinchik hvosta burij abo chornij Na zagalnomu tli ye temnij ne chornij malyunok yakij rozriznyayetsya u dvoh riznih pidvidiv Caracal aurata aurata Temminck 1827 meshkaye v Centralnij Africi vid Kongo do Ugandi maye plyami tilki na zhivoti j bokah Caracal aurata cottoni Lydekker 1907 meshkaye v Zahidnij Africi u cogo pidvidu plyami na spini shiyi ta na golovi Vidomi takozh tvarini melanisti zabarvleni v chornij kolir prichomu z pomitnimi temnishimi plyamami na osnovnomu zabarvlenni cih kishok nalichuyetsya 4 vid zagalnogo chisla U vsih zolotih kishok hutro odrazu za liniyeyu vid plechej do makivki golovi zminyuye napryamok i spryamovuyetsya vpered Mezha zmini u napryami shersti poznachena zavitkami i nizkim podibnim do grivi grebenem Sposib zhittya i zhivlennyaZvichajnim miscem isnuvannya zolotoyi kishki ye vologi tropichni lisi ekvatorialnoyi Afriki vklyuchayuchi mangrovi j bambukovi lisi prote vona zdatna pristosovuvatisya do zmin landshaftu zustrichayuchis takozh u suhih lisah nadrichkovih chagarnikah i na virubkah Takozh vidomo pro jogo prisutnist u goristomu lisi alpijskih veresovih zarostyah i bambukovomu lisi do visot 2 000 3 000 metriv Ale chastishe za vse kishka zhive u vkritih lisom oblastyah z duzhe shilnim vologim vtorinnim pidliskom chasto vzdovzh richok Isnuye malo danih pro zhittya cih kishok u prirodi oskilki voni vedut dosit nepomitnij i tihij do togo zh voni dosit ridkisni Voni vedut poodinokij sposib zhittya polyuyuchi perevazhno nochami a vden vidpochivayuchi na gilkah derev Podibno do inshih kotiv samci ta samici jmovirno pidtrimuyut postijni abo timchasovi okremi domashni dilyanki i roblyat ce kombinaciyeyu markuvan zapahom tertyam ob predmeti i kalom Sposterezhennya sho zolotij kit ne pokrivaye svij kal ale zalishaye jogo vidkritim na stezhkah i shlyahah pidtrimuye cej poglyad Dumayetsya sho vokalnij repertuar zolotih kotiv shirokij hocha navryad chi perevishuye dvanadcyat vokalnih tipiv zapisanih dlya bilshosti kotyachih Okrim shipinnya nyavkannya i garchannya zoloti kishki jmovirno murkotyat i v blizko kontaktnih situaciyah bulkayut U racioni u zolotih kishok grizuni damani ptahi dribni antilopi duyikeri i dribni mavpi Polyuyut voni yak na zemli tak i na derevah Pro napadi cimi kishkami na svijsku pticyu i hudobu dostovirno nevidomo U pivdennomu Sudani sposterigalos yak samicya z dvoma ditmi polyuvala na kazhaniv yak voni napadali na komah i yili mango sho vpali Prirodnim mislivcem na zolotu kishku ye pantera plyamista RozmnozhennyaOkrim sposterezhennya v lisi Iruri samici z yedinim grudnim koshenyam u ligvi v porozhnistij kolodi vse sho vidomo pro rozmnozhennya zolotih kishok ide vid sposterezhen polonenih tvarin Dva priplodi z dvoh koshenyat yaki narodilisya v Instituti Maksa Planka Nimechchina pislya simdesyatip yatidennoyi vagitnosti Hutro malyukiv bulo temno sirim abo siruvato korichnevim Novonarodzheni buli vagoyu 180 235 gramiv Yihni ochi buli cilkom rozplyusheni za shist dib i z togo chasu voni demonstruvali shvidkij rozvitok motornih navichok Odna divchinka koshenya vstala na nogi za desyat dib vid narodzhennya i dobre hodila na trinadcyatij den U shistnadcyatidennij vik vona mogla zalaziti do ligva dolayuchi stinku v 40 santimetriv visotoyu U 19 dib obidva koshenyata zrobili svoyu pershu sprobu stribnuti na nizkij pen U 40 dniv voni zhuvali shmatki m yasa kurchat i mishej a nezabarom voni yili cilih tvarin U porivnyanni z inshim malimi kotovimi koshenyata zolotogo kota doskonalishi u fizichnij spritnosti j inshih aspektah takozh U dvanadcyat tizhniv vid narodzhennya koshenya hlopchik vazhiv 2 9 kilogramiv a divchinka 2 5 kilogramiv hoch i vona bula trohi shvidsha v rozvitku nizh hlopchik Yiyi postijni zubi pochali z yavlyatisya v chotirnadcyat tizhniv a jogo na misyac piznishe Divchinka takozh pokazala oznaki statevoyi zrilosti v odinadcyat misyaciv todi yak pershi oznaki dlya hlopchika vidbuvalisya u visimnadcyat misyaciv vid narodzhennya Shodo rozmiriv prote hlopchik zrostav shvidshe i v shist misyaciv vid narodzhennya vin buv takij zhe velikij yak jogo mama natomist jogo sestra zalishalasya menshoyu za mamu do odinadcyati misyaciv U nevoli zoloti kishki dobre rozmnozhuyutsya Vagitnist u nih trivaye 75 78 dniv narodzhuyetsya vsogo 1 2 koshenyata Voni shvidko rostut ochi u nih vidkrivayutsya cherez tizhden pislya narodzhennya mati vigodovuye yih molokom do 6 tizhniv U vici 18 misyaciv voni stayut povnistyu samostijnimi U nevoli zolota kishka dozhivaye do 15 richnogo viku Zolota kishka u tradicijnij kulturiMiscevi zhiteli nazivayut zolotu kishku hlopchik pardusa abo pardusiv brat pozayak vvazhayut sho vona sliduye za pardusom Lyudi vvazhayut sho zolota kishka duzhe navizhena tomu poboyuyutsya yiyi j u bagatoh chastinah Afriki vona tema rodovogo zabobonu U Kameruni napriklad plemena pigmeyiv nosyat strichku z chastin tila kishki abi garantuvati uspih polyuyuchi na sloniv Shkiri zolotoyi kishki miscevi zhiteli takozh vikoristovuyut pid chas obryadiv duhovnogo ochishennya abo shob zavershiti dorogi ob yekti Status populyaciyi j ohoronaPopulyaciya zolotih kishok stanom na 1996 rik ocinyuvalasya v 10 000 doroslih osobin prichomu v zhodnij subpopulyaciyi yih ne bulo bilshe 1000 Cilkom rozumno vvazhati sho chiselnist vidu mogla znizitisya na blizko 20 vprodovzh ostannih 15 rokiv po vsomu arealu v osnovnomu cherez vtrati seredovisha prozhivannya polyuvannya i vtrati kormovoyi bazi zokrema u Zahidnij Africi i jmovirno v Demokratichnij Respublici Kongo Vid vklyuchenij do Dodatku II SITES Polyuvannya na cej vid zaboronene v Angoli Benini Burkina Faso Respublici Kongo Gani Kot d Ivuari Keniyi Liberiyi Nigeriyi Ruandi Syerri Leone ta Demokratichnij Respublici Kongo Polyuvannya regulovane v Gaboni Liberiyi j Togo DzherelaRonald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 S 248 ISBN 0801880327 angl Melvin E Sunquist Fiona Sunquist Wild cats of the world University of Chicago Press 2002 S 113 ISBN 0226779998 angl Don E Wilson DeeAnn M Reeder Mammal species of the world a taxonomic and geographic reference JHU Press 2005 T 1 S 533 ISBN 0801882214 angl Stephen J O Brien and Warren E Johnson The Evolution of Cats Scientific American 08 2007 297 1 68 75 PDF 2 grudnya 2013 u Wayback Machine angl PrimitkiCat Specialist Group 2008 Profelis aurata 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 11 May 2008 Database entry includes justification for why this species is vulnerable Harchuk S Oglyad istoriyi taksonomiyi ta kriteriyiv vidu v rodini kotovih Felidae Novitates Theriologicae 2021 Vip 12 S 300 314