Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золота булла 1222 (лат. Bulla Aurea; угор. Aranybulla) — грамота Короля Угорщини і Русі Андрія Хрестоносця. Булла стала одним із перших у європейській історії документів, що обмежують права монарха. Вона закріплювала привілеї шляхти й духовенства: звільнення від податків, право судочинства в комітатах, обмеження військової служби межами володінь короля тощо. Золота булла надавала великій та середній щляхті право повстання проти короля у разі порушення ним Булли.
| Золота булла | |
 | |
| Мова твору або назви | латина |
|---|---|
 Золота булла у Вікісховищі | |
Назву «Золота булла» остаточно встановлено в середині XIV століття, хоча вживалася вона й у XIII столітті, ще за життя Андрія Хрестоносця, і походила від золотої печатки, прикладеної до початкового тексту хартії. Спочатку ж хартію називали найчастіше просто «декретом» або «декретом короля Андрія», подібно до того, як під ім'ям декретів відомі були й інші, раніші закони угорських королів (Стефана, Владислава, Коломана). Буллу підписано в семи примірниках, кожен з яких передано своєму адресату: Папі, Ордену Тамплієрів, Ордену Госпітальєрів, королю, архієпископам [ru] та Калочі, а також палатину Угорщини.
Золоту буллу часто порівнюють з Великою хартією вольностей, яку 1215 року підписав англійський король Іоанн Безземельний. Низка дослідників вважають, що автори Золотої булли надихалися прикладом Великої хартії вільностей: підставою для такого припущення є той факт, що багато представників нобілітету під час П'ятого хрестового походу зустрічалися з лідерами англійської баронської опозиції (зокрема, з Робертом Фіц-Вотером), які перебували у вигнанні.
Історія
Після своєї коронації 29 травня 1205 року король Андрій проголосив політику «novæ institutiones» («нові призначення») і урочисто заявив:
 | Ніщо не може встановити меж щедрості Його Королівської Величності, і найкращою мірою для дарів монарха є незмірність! |  |
Результатом нової політики стали зубожіння королівської скарбниці та різке скорочення коронних земель. Різко зріс вплив великої шляхти (магнатів), тоді як становище лицарства значно погіршилося. Фінансове становище корони ще більше ускладнилося внаслідок участі короля в П'ятому хрестовому поході, воєн у Галичині та спроб короля Андрія стати імператором Латинської імперії. У пошуках нових джерел доходів найближче оточення короля, на чолі з міністром Діонісом, пішло на низку непопулярних заходів: запровадження надзвичайного військового податку, який почали збирати регулярно, запровадження нових прикордонних та внутрішніх ринкових мит на товари, що продаються. Широко застосовувалися й інші способи підвищення доходів — наприклад, псування монети: в порівнянні з часом Бели III, якість монети до 1222 року погіршилася на 50 %. Діоніс також активно залучав до карбування монети та збору податків іноземних відкупників, крім того, їм передали соляні копальні, що призвело до значного зростання цін на сіль.
Загальне невдоволення ще більше загострилося навесні 1222 року після військової кампанії в Галичині. Рух проти короля очолив його син — принц Бела, навколо якого сформувалася «партія реформи». Вони висунули гасло відновлення «старої свободи» та «законів святого короля Стефана»; крім того, Бела вимагав редукції — повернення до скарбниці захоплених королівськими фаворитами коронних земель. Значна частина королівських лицарів перейшла на бік принца, найбільші магнати почали шукати угоди з Белою.
Король Андрій шукав підтримку в папи, але Гонорій III у цей час був зайнятий боротьбою з імператором Фредеріком II. Лідери місцевого духовенства також відмовилися відкрито ставати на бік короля. Як наслідок, король Андрій вирішив піти на поступки і в травні 1222 року скликав великий з'їзд «усієї великої і дрібної шляхти» (nobiles majores et minores). Однак, на сейм зібралися не лише магнати, а й багато озброєних воїнів, які прибули з усіх комітатів і таким чином утворили грандіозну військову сходку. Настрій присутніх був дуже збуджений. Королю Андрію довелося підписати очікувану від нього буллу.
Зміст Золотої булли
Золота булла складалася спочатку зі вступу та 31 статті (остання стаття — разом із висновком) і була написана літературною латинською мовою. Редакція хартії належить одному з придворних кліриків — королівському секретареві Клету. Оригінальний текст 1222 року до нас не дійшов. Найдавніша його копія, що збереглася донині, відноситься вже до 1318 року.
Подібно до Великої хартії вольностей, Золота булла зовні виглядала як звичайний королівський маніфест, написаний від імені короля і «з його власної волі». Однак у вступі до основних статей булли є вказівка на «скарги» «знатних людей» і навіть на «великі прикрощі», що виникли між королем та його васалами. Особливо яскраво про політичну обстановку весни 1222 року каже остання, 31 стаття булли:
| | Якщо ми або будь-хто з наших наступників буде вчиняти всупереч тому, що представлено нами тут, то єпископи, а також інші йобагіони та шляхтяни королівства, разом чи окремо... можуть повставати і протидіяти Нам та Нашим наступникам усіма засобами, причому це не буде вважатися невірністю з їхнього боку. | |
Переважна кількість статей Золотої булли стосується захисту прав дрібного лицарства. Принаймні 23 статті з 31 говорять про становище цієї соціальної групи. Активна участь угорського лицарства у повстанні 1222 року становила істотну рису цього руху — на відміну від баронського повстання 1215 року в Англії, в якому лицарі, хоч і брали участь, але їхня роль була явно підпорядкованою.
Першою поступкою короля лицарям було відновлення старого звичаю щорічного скликання королем військових зборів, які колись періодично відбувалися ще в XI і першій половині XII століття, але на початку XIII століття вже вийшли з практики. Наступні дев'ять статей (від 2-ї до 10-ї) закріплюють майнове і особисто-правове становище лицарства, відповідаючи саме на прохання тих, хто скаржилися на насильства й образи, заподіяні їм шляхтою. Король обіцяє, що ні він, ні його наступники не позбавлятимуть волі служивих людей (servientes) і не відніматимуть їхнього майна «на догоду будь-якій могутній людині», крім як у суді та в законному порядку. Про це ж говорить і стаття 28, яка забороняє вельможним людям втручатися в судові процеси та чинити тиск щодо рішення королівського суду. Король обіцяє не стягувати зі servientes ніяких податків. Король (або фактично його чиновники) не можуть вступати в житло або маєтки servientes, крім як на запрошення власника (ст. 3). Servientes мають право вільно розпоряджатися майном. Якщо serviens помре, не залишивши сина, то одна четверта частина його (земельного) майна переходить його дочці; інше він може заповісти за життя, кому забажає. Якщо він не встигне цього зробити, майно померлого одержують найближчі родичі. Якщо родичів не виявиться, спадкоємцем померлого буде король (ст. 4).
Статті 2 і 28 прямо обіцяють служивим людям захист від магнатів (potentes), зокрема від зловживання останніх у судових процесах. Лицарство за Золотою буллою переходило в пряме підпорядкування королю. Стаття 7 регулювала військову службу: король не міг змусити лицарів брати участь у закордонних походах, крім як за особливу винагороду. Брати участь у походах «поза королівством» повинні були лише ті, хто мали комітати або отримували від короля спеціальні похідні гроші.
Стаття 11 забороняла допускати іноземців на королівську службу у верховних державних органах. Стаття 26 забороняла іноземцям мати земельну власність в Угорщині.
Порівняно з англійською Великою хартією вольностей 1215 року, в Золотій буллі привертає увагу відсутність спеціальних статей про права угорських городян. Ця обставина наочно свідчить про слабкість та відсталість тогочасного міста в Угорщині. Городяни в Золотій Булі виступають лише у вигляді іноземців («юдеїв та ізмаелітів»), їхні права обмежуються. Щоправда, деякі статті Золотої булли могли використати й городяни для розвитку їхнього ремесла та торгівлі. Це, наприклад, статті про впорядкування королівської монети, знищення в країні соляної монополії, скорочення та скасування низки непрямих податків тощо. Але прямо про угорських городян Золота булла ніде не згадує.
Наслідки
Невдовзі після підписання Андраш II спробував ухилитися від виконання нав'язаних йому зобов'язань і знову призначив Діоніса міністром. Папа Гонорій III підтримував короля і погрожував відлученням тим, хто захотів би силою змусити короля до здійснення статей Золотої булли. На кінець 1220-х в Угорщині постала загроза нової міжусобної війни. Новий папа Інокентій IV запропонував Андрашу II підтвердити Золоту буллу, доповнивши її деякими новими статтями. 1231 року видано нову Золоту буллу, що тепер містила вже 35 статей і була санкціонована церквою. Порівняно з текстом Золотої булли 1222 року текст Золотої булли 1231 року ще сильніше виявляє компроміс між шляхтою і лицарством, а вищому духовенству надається ще більша, ніж це було 1222 року, участь у політичному житті.
Формально Золота булла зберігала юридичну силу до кінця Першої світової війни. Проте, 1687 року Леопольд Габсбург підкупами і погрозами змусив Сейм скасувати 31 статтю про право протидії.
Див. також
Примітки
- Fukuyama, Francis (6 лютого 2012). What's Wrong with Hungary?. The American Interest (амер.). Процитовано 2 червня 2023.
- Kormos, Laszlo (4 жовтня 2005). Hungary's Golden Bull of 1222. HUNSOR: Ungersk-Svenska Online Källor. Процитовано 7 січня 2010.
- Під останніми малися на увазі не тільки і не стільки ісмаїліти, скільки мусульмани взагалі
Література
- Золотая булла 1222 // Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, 1964. — Т. 5. — Стб. 699—700.
- Золотая булла (1222) // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Глава 20 Венгрия в X — первой четверти XVI в. // История средних веков / Под ред. Н. Ф. Колесницкого. — М.: Просвещение, 1986. — С. 310.
- Семёнов В. Ф. // Средние века. — 1955. — Вып. 6. — С. 76-96.
- Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. — М.: Гос. изд. юр. лит.. 1961 г.
- Юридическая энциклопедия / Отв. ред. Б. Н. Топорнин. — М.: Юристъ, 2001. .
- Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.
- Всеобщая история государства и права: Учебник / Под ред. К. И. Батыра.-М.: Издательство БЕК, 1996.
- Всеобщая история государства и права: Учебник для вузов / Под ред. З. М. Черниловского.- М.: Юристъ, 1996.
- История Венгрии — М., 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolota bulla 1222 lat Bulla Aurea ugor Aranybulla gramota Korolya Ugorshini i Rusi Andriya Hrestonoscya Bulla stala odnim iz pershih u yevropejskij istoriyi dokumentiv sho obmezhuyut prava monarha Vona zakriplyuvala privileyi shlyahti j duhovenstva zvilnennya vid podatkiv pravo sudochinstva v komitatah obmezhennya vijskovoyi sluzhbi mezhami volodin korolya tosho Zolota bulla nadavala velikij ta serednij shlyahti pravo povstannya proti korolya u razi porushennya nim Bulli Zolota bullaMova tvoru abo nazvilatina Zolota bulla u VikishovishiNajstarishij zi zberezhenih primirnikiv Zolotoyi bulli Nazvu Zolota bulla ostatochno vstanovleno v seredini XIV stolittya hocha vzhivalasya vona j u XIII stolitti she za zhittya Andriya Hrestonoscya i pohodila vid zolotoyi pechatki prikladenoyi do pochatkovogo tekstu hartiyi Spochatku zh hartiyu nazivali najchastishe prosto dekretom abo dekretom korolya Andriya podibno do togo yak pid im yam dekretiv vidomi buli j inshi ranishi zakoni ugorskih koroliv Stefana Vladislava Kolomana Bullu pidpisano v semi primirnikah kozhen z yakih peredano svoyemu adresatu Papi Ordenu Tampliyeriv Ordenu Gospitalyeriv korolyu arhiyepiskopam ru ta Kalochi a takozh palatinu Ugorshini Zolotu bullu chasto porivnyuyut z Velikoyu hartiyeyu volnostej yaku 1215 roku pidpisav anglijskij korol Ioann Bezzemelnij Nizka doslidnikiv vvazhayut sho avtori Zolotoyi bulli nadihalisya prikladom Velikoyi hartiyi vilnostej pidstavoyu dlya takogo pripushennya ye toj fakt sho bagato predstavnikiv nobilitetu pid chas P yatogo hrestovogo pohodu zustrichalisya z liderami anglijskoyi baronskoyi opoziciyi zokrema z Robertom Fic Voterom yaki perebuvali u vignanni IstoriyaPislya svoyeyi koronaciyi 29 travnya 1205 roku korol Andrij progolosiv politiku novae institutiones novi priznachennya i urochisto zayaviv Nisho ne mozhe vstanoviti mezh shedrosti Jogo Korolivskoyi Velichnosti i najkrashoyu miroyu dlya dariv monarha ye nezmirnist Rezultatom novoyi politiki stali zubozhinnya korolivskoyi skarbnici ta rizke skorochennya koronnih zemel Rizko zris vpliv velikoyi shlyahti magnativ todi yak stanovishe licarstva znachno pogirshilosya Finansove stanovishe koroni she bilshe uskladnilosya vnaslidok uchasti korolya v P yatomu hrestovomu pohodi voyen u Galichini ta sprob korolya Andriya stati imperatorom Latinskoyi imperiyi U poshukah novih dzherel dohodiv najblizhche otochennya korolya na choli z ministrom Dionisom pishlo na nizku nepopulyarnih zahodiv zaprovadzhennya nadzvichajnogo vijskovogo podatku yakij pochali zbirati regulyarno zaprovadzhennya novih prikordonnih ta vnutrishnih rinkovih mit na tovari sho prodayutsya Shiroko zastosovuvalisya j inshi sposobi pidvishennya dohodiv napriklad psuvannya moneti v porivnyanni z chasom Beli III yakist moneti do 1222 roku pogirshilasya na 50 Dionis takozh aktivno zaluchav do karbuvannya moneti ta zboru podatkiv inozemnih vidkupnikiv krim togo yim peredali solyani kopalni sho prizvelo do znachnogo zrostannya cin na sil Zagalne nevdovolennya she bilshe zagostrilosya navesni 1222 roku pislya vijskovoyi kampaniyi v Galichini Ruh proti korolya ocholiv jogo sin princ Bela navkolo yakogo sformuvalasya partiya reformi Voni visunuli gaslo vidnovlennya staroyi svobodi ta zakoniv svyatogo korolya Stefana krim togo Bela vimagav redukciyi povernennya do skarbnici zahoplenih korolivskimi favoritami koronnih zemel Znachna chastina korolivskih licariv perejshla na bik princa najbilshi magnati pochali shukati ugodi z Beloyu Korol Andrij shukav pidtrimku v papi ale Gonorij III u cej chas buv zajnyatij borotboyu z imperatorom Frederikom II Lideri miscevogo duhovenstva takozh vidmovilisya vidkrito stavati na bik korolya Yak naslidok korol Andrij virishiv piti na postupki i v travni 1222 roku sklikav velikij z yizd usiyeyi velikoyi i dribnoyi shlyahti nobiles majores et minores Odnak na sejm zibralisya ne lishe magnati a j bagato ozbroyenih voyiniv yaki pribuli z usih komitativ i takim chinom utvorili grandioznu vijskovu shodku Nastrij prisutnih buv duzhe zbudzhenij Korolyu Andriyu dovelosya pidpisati ochikuvanu vid nogo bullu Zmist Zolotoyi bulliZolota bulla skladalasya spochatku zi vstupu ta 31 statti ostannya stattya razom iz visnovkom i bula napisana literaturnoyu latinskoyu movoyu Redakciya hartiyi nalezhit odnomu z pridvornih klirikiv korolivskomu sekretarevi Kletu Originalnij tekst 1222 roku do nas ne dijshov Najdavnisha jogo kopiya sho zbereglasya donini vidnositsya vzhe do 1318 roku Podibno do Velikoyi hartiyi volnostej Zolota bulla zovni viglyadala yak zvichajnij korolivskij manifest napisanij vid imeni korolya i z jogo vlasnoyi voli Odnak u vstupi do osnovnih statej bulli ye vkazivka na skargi znatnih lyudej i navit na veliki prikroshi sho vinikli mizh korolem ta jogo vasalami Osoblivo yaskravo pro politichnu obstanovku vesni 1222 roku kazhe ostannya 31 stattya bulli Yaksho mi abo bud hto z nashih nastupnikiv bude vchinyati vsuperech tomu sho predstavleno nami tut to yepiskopi a takozh inshi jobagioni ta shlyahtyani korolivstva razom chi okremo mozhut povstavati i protidiyati Nam ta Nashim nastupnikam usima zasobami prichomu ce ne bude vvazhatisya nevirnistyu z yihnogo boku Perevazhna kilkist statej Zolotoyi bulli stosuyetsya zahistu prav dribnogo licarstva Prinajmni 23 statti z 31 govoryat pro stanovishe ciyeyi socialnoyi grupi Aktivna uchast ugorskogo licarstva u povstanni 1222 roku stanovila istotnu risu cogo ruhu na vidminu vid baronskogo povstannya 1215 roku v Angliyi v yakomu licari hoch i brali uchast ale yihnya rol bula yavno pidporyadkovanoyu Pershoyu postupkoyu korolya licaryam bulo vidnovlennya starogo zvichayu shorichnogo sklikannya korolem vijskovih zboriv yaki kolis periodichno vidbuvalisya she v XI i pershij polovini XII stolittya ale na pochatku XIII stolittya vzhe vijshli z praktiki Nastupni dev yat statej vid 2 yi do 10 yi zakriplyuyut majnove i osobisto pravove stanovishe licarstva vidpovidayuchi same na prohannya tih hto skarzhilisya na nasilstva j obrazi zapodiyani yim shlyahtoyu Korol obicyaye sho ni vin ni jogo nastupniki ne pozbavlyatimut voli sluzhivih lyudej servientes i ne vidnimatimut yihnogo majna na dogodu bud yakij mogutnij lyudini krim yak u sudi ta v zakonnomu poryadku Pro ce zh govorit i stattya 28 yaka zaboronyaye velmozhnim lyudyam vtruchatisya v sudovi procesi ta chiniti tisk shodo rishennya korolivskogo sudu Korol obicyaye ne styaguvati zi servientes niyakih podatkiv Korol abo faktichno jogo chinovniki ne mozhut vstupati v zhitlo abo mayetki servientes krim yak na zaproshennya vlasnika st 3 Servientes mayut pravo vilno rozporyadzhatisya majnom Yaksho serviens pomre ne zalishivshi sina to odna chetverta chastina jogo zemelnogo majna perehodit jogo dochci inshe vin mozhe zapovisti za zhittya komu zabazhaye Yaksho vin ne vstigne cogo zrobiti majno pomerlogo oderzhuyut najblizhchi rodichi Yaksho rodichiv ne viyavitsya spadkoyemcem pomerlogo bude korol st 4 Statti 2 i 28 pryamo obicyayut sluzhivim lyudyam zahist vid magnativ potentes zokrema vid zlovzhivannya ostannih u sudovih procesah Licarstvo za Zolotoyu bulloyu perehodilo v pryame pidporyadkuvannya korolyu Stattya 7 regulyuvala vijskovu sluzhbu korol ne mig zmusiti licariv brati uchast u zakordonnih pohodah krim yak za osoblivu vinagorodu Brati uchast u pohodah poza korolivstvom povinni buli lishe ti hto mali komitati abo otrimuvali vid korolya specialni pohidni groshi Stattya 11 zaboronyala dopuskati inozemciv na korolivsku sluzhbu u verhovnih derzhavnih organah Stattya 26 zaboronyala inozemcyam mati zemelnu vlasnist v Ugorshini Porivnyano z anglijskoyu Velikoyu hartiyeyu volnostej 1215 roku v Zolotij bulli privertaye uvagu vidsutnist specialnih statej pro prava ugorskih gorodyan Cya obstavina naochno svidchit pro slabkist ta vidstalist togochasnogo mista v Ugorshini Gorodyani v Zolotij Buli vistupayut lishe u viglyadi inozemciv yudeyiv ta izmaelitiv yihni prava obmezhuyutsya Shopravda deyaki statti Zolotoyi bulli mogli vikoristati j gorodyani dlya rozvitku yihnogo remesla ta torgivli Ce napriklad statti pro vporyadkuvannya korolivskoyi moneti znishennya v krayini solyanoyi monopoliyi skorochennya ta skasuvannya nizki nepryamih podatkiv tosho Ale pryamo pro ugorskih gorodyan Zolota bulla nide ne zgaduye NaslidkiNevdovzi pislya pidpisannya Andrash II sprobuvav uhilitisya vid vikonannya nav yazanih jomu zobov yazan i znovu priznachiv Dionisa ministrom Papa Gonorij III pidtrimuvav korolya i pogrozhuvav vidluchennyam tim hto zahotiv bi siloyu zmusiti korolya do zdijsnennya statej Zolotoyi bulli Na kinec 1220 h v Ugorshini postala zagroza novoyi mizhusobnoyi vijni Novij papa Inokentij IV zaproponuvav Andrashu II pidtverditi Zolotu bullu dopovnivshi yiyi deyakimi novimi stattyami 1231 roku vidano novu Zolotu bullu sho teper mistila vzhe 35 statej i bula sankcionovana cerkvoyu Porivnyano z tekstom Zolotoyi bulli 1222 roku tekst Zolotoyi bulli 1231 roku she silnishe viyavlyaye kompromis mizh shlyahtoyu i licarstvom a vishomu duhovenstvu nadayetsya she bilsha nizh ce bulo 1222 roku uchast u politichnomu zhitti Formalno Zolota bulla zberigala yuridichnu silu do kincya Pershoyi svitovoyi vijni Prote 1687 roku Leopold Gabsburg pidkupami i pogrozami zmusiv Sejm skasuvati 31 stattyu pro pravo protidiyi Div takozhZolota bulla 1242PrimitkiFukuyama Francis 6 lyutogo 2012 What s Wrong with Hungary The American Interest amer Procitovano 2 chervnya 2023 Kormos Laszlo 4 zhovtnya 2005 Hungary s Golden Bull of 1222 HUNSOR Ungersk Svenska Online Kallor Procitovano 7 sichnya 2010 Pid ostannimi malisya na uvazi ne tilki i ne stilki ismayiliti skilki musulmani vzagaliLiteraturaZolotaya bulla 1222 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1964 T 5 Stb 699 700 Zolotaya bulla 1222 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Glava 20 Vengriya v X pervoj chetverti XVI v Istoriya srednih vekov Pod red N F Kolesnickogo M Prosveshenie 1986 S 310 Semyonov V F Srednie veka 1955 Vyp 6 S 76 96 Hrestomatiya pamyatnikov feodalnogo gosudarstva i prava stran Evropy M Gos izd yur lit 1961 g Yuridicheskaya enciklopediya Otv red B N Topornin M Yurist 2001 ISBN 5 7975 0429 4 Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Vseobshaya istoriya gosudarstva i prava Uchebnik Pod red K I Batyra M Izdatelstvo BEK 1996 Vseobshaya istoriya gosudarstva i prava Uchebnik dlya vuzov Pod red Z M Chernilovskogo M Yurist 1996 Istoriya Vengrii M 1971