Зносостійкі́ матеріа́ли (англ. wear resistant materials) — матеріали, що вирізняються підвищеною зносостійкістю при роботі в певних умовах зовнішнього впливу. Зносостійкість матеріалу є характеристикою його здатності опору до зношування в заданих умовах, що оцінюється величиною, зворотною до швидкості (інтенсивності) зношування. Слід зазначити, що матеріал, зносостійкий при роботі в одних умовах (наприклад, у парі тертя), може не мати доброї зносостійкості в інших середовищах (наприклад, абразивних).
Основні принципи забезпечення зносостійкості
Розроблено низку основних принципів забезпечення високої зносостійкості. Так, структура матеріалу повинна бути істотно гетерогенною і складатися з твердих зерен, рівномірно розподілених у пружнопластичній металевій матриці (правило Шарпі). Структура поверхневих шарів зносостійких матеріалів істотно не змінюється в процесі тертя або перебудовується у структуру, вигідну з точки зору тертя й зношування. Поверхні матеріалів, що труться, повинні мати меншу міцність, ніж нижчерозташовані шари (правило позитивного градієнта). Необхідна умова надійної роботи зносостійких матеріалів — висока міцність адгезійного зв'язку між його твердими включеннями та матрицею.
Зносостійкі матеріали одержують, як правило, методом лиття (ливарні сплави) або із застосуванням технології порошкової металургії (спечені порошкові матеріали).
Зносостійкі чавуни
Нині серед найпоширеніших зносостійких матеріалів є білі чавуни. Сучасні білі зносостійкі чавуни — багатокомпонентні сплави, основним легувальним елементом яких є хром (> 12 %). До їх складу також зазвичай вводять у невеликих кількостях марганець, молібден, нікель, мідь.
ГОСТ 7769-82 передбачає дев'ять марок білих зносостійких чавунів: низьколегований хромистий марки ЧХ3Т, високолеговані хромисті марки ЧХ9Н5, ЧХ16, ЧХ16М2, ЧХ22, ЧХ28Д2, ЧХ32, високолегований марганцевий марки ЧГ7Х4 і низьколегований нікелевий марки ЧН4Х2.
Головне призначення білих зносостійких чавунів — виготовлення деталей машин і устаткування, які знаходяться в контакті з абразивом — мінеральною сировиною, будівельними матеріалами, окалиною тощо. Область застосування деталей з білих зносостійких чавунів охоплює практично всі видобувні галузі, енергетику, металургію, будівельно-дорожню техніку, обладнання, де термін служби деталей визначається абразивним зносом.
Зносостійкі сталі
Зносостійкі сталі — конструкційні сталі з особливими властивостями, що здатні чинити підвищений опір зношуванню і об'єднують, зазвичай, групи високомарганцевих, графітизованих та, інколи, підшипникових й інструментальних сталей.
Деталі, що працюють в умовах абразивного зношування у поєднанні з ударними навантаженнями й високими тисками (траки гусеничних машин, щоки дробарок, хрестовини залізничних і трамвайних колій), виготовляють з високомарганцевої ливарної сталі 110Г13Л (сталь Гадфільда; 0, 9…1,3 % C, 11,5…14,5 % Mn і 0,3…1,0 % Si). Твердість сталі для виробництва деталей, які експлуатують в умовах значних тисків і ударних навантажень, підвищують наклепуванням. Саме тому сталь 110Г13Л складно обробляти різанням.
Графітизована сталь (марки ЭИ293, ЭИ336, ЭИ366) може містити у своєму складі 1,5…2,0% С і до 2% Si. Після графітування (короткочасного відпалу, в результаті якого у структурі сталі виділяється вільний графіт відпалу) сталь поєднує у собі властивості загартованої сталі та чавуну. Графіт у такій сталі виконує функції змащувальної фази, що дає змогу їх використовувати як замінник бронзи та для виготовлення тонкостінних деталей, що працюють в умовах ударних навантажень. Такі сталі використовують для виготовлення поршневих кілець, поршнів, колінчастих валів та інших виливків деталей, що призначені для експлуатації в умовах тертя.
Серед високоефективних видів ливарних зносостійких матеріалів — ливарні композити на основі заліза — сплави систем Fe–TiB2, Fe–ZrB2, Fe–HfB2, а також литі композиційні матеріали на основі мідних сплавів, армованих твердими сталевими гранулами.
З підшипникових сталей найвищою зносостійкістю характеризуються марки ШХ15, ШХ20, які використовують для виготовлення кульок і роликів підшипників. За хімічним складом і структурою ці сталі належать до легованих конструкційних сталей, хімічний склад та сортамент яких регламентується міждержавним стандартом ГОСТ 801-78.
Для виготовлення штампового та різального інструменту застосовують інструментальні сталі. За хімічним складом, призначенням і властивостями розрізняють нетеплостійкі, напівтеплостійкі й теплостійкі інструментальні сталі. Нетеплостійкі сталі (вуглецеві з вмістом вуглецю 0,8…1,35 % або низьколеговані з вмістом легувальних елементів до 3…5 %) після відповідного термічного оброблення отримують високу твердість, міцність і зносостійкість (однак вони ці властивості зберігають лише при температурах до 250…300 °С). Напівтеплостійкі сталі — (зазвичай) високохромисті (3…18 % Cr) і високовуглецеві (понад 1,0…1,5 % С) — зберігають підвищені службові властивості при температурах до 400…500 °С. До теплостійких інструментальних сталей відносять високолеговані штампові сталі для гарячого деформування та швидкорізальні сталі з вмістом легувальних елементів (вольфраму, молібдену, ванадію, кобальту, хрому) 4…25 %. Максимальні температури експлуатації останніх — 500…720°С.
Зносостійкі матеріали, отримані методами порошкової металургії
Найповніше дозволяє реалізувати основні умови створення зносостійких матеріалів з яскраво вираженою гетерогенною структурою технологія порошкової металургії. Одним з перших характерних прикладів успішного використання методів порошкової металургії для одержання зносостійких матеріалів було виготовлення деталей з порошку заліза з наступною цементацією спечених заготовок у твердому або газовому карбюризаторі. Високу зносостійкість має порошкова хромиста сталь ЖЧ25Х3, яку виготовляють із суміші порошків заліза (65 %), білого чавуну (25 %) і високохромистої сталі (10 %). Останнім часом завдяки високій міцності, підвищеній твердості й зносостійкості при відносно низькій вартості привертають увагу фахівців порошкові боровмісні сплави на основі заліза. Внаслідок істотно гетерогенної структури вони забезпечують підвищення зносостійкості порівняно зі сталлю ШХ15 у 3…5 разів. Значне поширення серед спечених зносостійких матеріалів отримали тверді сплави та карбідосталі, що містять частки карбідів (боридів) тугоплавких металів (вольфраму, титану, хрому та ін.), зцементовані металевою (кобальт, нікель, сталь) зв'язкою (з підвищенням вмісту в сплаві тугоплавкої фази збільшується його твердість і зносостійкість, однак зменшується ударна в'язкість).
Зносостійка кераміка
Надвисока твердість, зносостійкість та низький коефіцієнт тертя характерні спеченим матеріалам з конструкційної кераміки на основі металоподібних карбідів, боридів, нітридів або оксидів перехідних металів (карбід і нітрид бору, карбід кремнію, оксид алюмінію). Безпористі матеріали з конструкційної кераміки використовують для виготовлення деталей, що піддаються інтенсивному корозійному та абразивному впливу (наприклад, торцевих ущільнень насосів).
Зносостійкі покриття
Для забезпечення високої твердості й зносостійкості поверхневих шарів деталей, а також відновлення поверхні зношених деталей, використовують наплавні зносостійкі матеріали. Як наплавні застосовують тверді сплави типу сормайту (на основі заліза, близькі до чавунів із високим вмістом хрому), стеліту (хромвольфрамокобальтові, призначені для наплавлення деталей, що працюють в умовах абразивного зношування з динамічними навантаженнями) та реліту (суміші карбідів вольфраму W2C + WC). Розроблено технології одержання зносостійких покриттів із самофлюсувальних порошкових матеріалів на основі сплавів нікелю (Ni–Cr–B–Si–C) або заліза (Fe–Mn–C–B–Si).
Провідні наукові заклади України
Провідні наукові школи в галузі розроблення ливарних зносостійких матеріалів функціонують у Фізико-технологічному інституті металів та сплавів НАН України (Київ) та Українському державному НДІ спецсталей, сплавів та феросплавів (Запоріжжя); спечених порошкових і керамічних зносостійких матеріалів — в Інституті проблем матеріалознавства НАН України, Інституті надтвердих матеріалів НАН України; наплавних зносостійких матеріалів — в Інституті електрозварювання НАН України (усі — Київ) та Фізико-механічному інституті НАН України (Львів).
Примітки
- ГОСТ 7769-82 Чугун легированный для отливок со специальными свойствами
- ДСТУ 8781:2018 Виливки зі сталі. Загальні технічні умови
- ГОСТ 801-78. Сталь подшипниковая. Технические условия.
- Скуратовський А. К., Яхно М. М. Підвищення довговічності конструкційних елементів машин при використанні порошкових композиційних матеріалів типу ЖЧ25Х3 І ПС5ГШ // Наукові вісті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». — 2010. — № 6. — С. 107—110.
Джерела
- Баглюк Г. А. Зносостійкі матеріали [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Цыпин И. И. Белые износостойкие чугуны: Структура и свойства / И. И. Цыпин. — М.: Металлургия, 1983. — 176 с.
- Гуревич Ю. Г., Нарва В. К., Фраге Н. Р. Карбидостали. — М. : Металлургия, 1988. — 144 с.
- Кюбарсепп Я. Твердые сплавы со стальной связкой. Таллинн: Валгус-ТТУ, 1991. — 164 с.
- R. Martinella Selection and application of wear-resistant materials to increase service life of components // Ceramics International. 1993. Vol. 19, № 6.
- Пашечко М. И., Голубец В. М., Чернец М. В. Формирование и фрикционная стойкость эвтектических покрытий. К.: Наукова думка, 1993. — 342 с.
- I. M. Hutchings Wear-resistant materials: into the next century // Materials Science and Engineering A. 1994. Vol. 184, № 2.
- А. Fischer Well-founded selection of materials for improved wear resistance // Wear. 1996. Vol. 194, № 1–2.
- F. R. Castro et al. Consolidation of tungsten carbide cemented with iron-manganese binder // Metal Powder Report. 1997. Vol. 52, № 6.
- Затуловський А. С., Затуловський С. С., Юга О. Й. Триботехнічні характеристики та механізм спрацювання литого макрогетерогенного композиційного матеріалу // Металознавство та обробка металів. 1998. № 3. — С. 11-16.
- Баглюк Г. А., Позняк Л. А. Порошковые износостойкие материалы на основе железа. I. Материалы, полученные спеканием и пропиткой. II. Материалы, полученные с использованием горячей обработки давлением пористых заготовок // [Порошкова металургія (журнал)|Порошковая металургия]], 2001. № 1–2, 3/4;.
- Тихонович В. І., Гаврилюк В. П., Тихонович В. В., Грипачевський А. Н. Формування зносостійких структур хромистих сталей і чавунів // Металознавство та обробка металів. 2003. № 3 — С. 16-23.
- Пілюшенко В. Л., Шаповалов Ю. С. Формування структури і властивостей зносостійких чавунів зі зміною ступіня їх легування // Металознавство та обробка металів. 2004. № 2. — С. 41-44.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Znosostijki materia li angl wear resistant materials materiali sho viriznyayutsya pidvishenoyu znosostijkistyu pri roboti v pevnih umovah zovnishnogo vplivu Znosostijkist materialu ye harakteristikoyu jogo zdatnosti oporu do znoshuvannya v zadanih umovah sho ocinyuyetsya velichinoyu zvorotnoyu do shvidkosti intensivnosti znoshuvannya Slid zaznachiti sho material znosostijkij pri roboti v odnih umovah napriklad u pari tertya mozhe ne mati dobroyi znosostijkosti v inshih seredovishah napriklad abrazivnih Osnovni principi zabezpechennya znosostijkostiRozrobleno nizku osnovnih principiv zabezpechennya visokoyi znosostijkosti Tak struktura materialu povinna buti istotno geterogennoyu i skladatisya z tverdih zeren rivnomirno rozpodilenih u pruzhnoplastichnij metalevij matrici pravilo Sharpi Struktura poverhnevih shariv znosostijkih materialiv istotno ne zminyuyetsya v procesi tertya abo perebudovuyetsya u strukturu vigidnu z tochki zoru tertya j znoshuvannya Poverhni materialiv sho trutsya povinni mati menshu micnist nizh nizhcheroztashovani shari pravilo pozitivnogo gradiyenta Neobhidna umova nadijnoyi roboti znosostijkih materialiv visoka micnist adgezijnogo zv yazku mizh jogo tverdimi vklyuchennyami ta matriceyu Znosostijki materiali oderzhuyut yak pravilo metodom littya livarni splavi abo iz zastosuvannyam tehnologiyi poroshkovoyi metalurgiyi specheni poroshkovi materiali Znosostijki chavuniNini sered najposhirenishih znosostijkih materialiv ye bili chavuni Suchasni bili znosostijki chavuni bagatokomponentni splavi osnovnim leguvalnim elementom yakih ye hrom gt 12 Do yih skladu takozh zazvichaj vvodyat u nevelikih kilkostyah marganec molibden nikel mid GOST 7769 82 peredbachaye dev yat marok bilih znosostijkih chavuniv nizkolegovanij hromistij marki ChH3T visokolegovani hromisti marki ChH9N5 ChH16 ChH16M2 ChH22 ChH28D2 ChH32 visokolegovanij margancevij marki ChG7H4 i nizkolegovanij nikelevij marki ChN4H2 Golovne priznachennya bilih znosostijkih chavuniv vigotovlennya detalej mashin i ustatkuvannya yaki znahodyatsya v kontakti z abrazivom mineralnoyu sirovinoyu budivelnimi materialami okalinoyu tosho Oblast zastosuvannya detalej z bilih znosostijkih chavuniv ohoplyuye praktichno vsi vidobuvni galuzi energetiku metalurgiyu budivelno dorozhnyu tehniku obladnannya de termin sluzhbi detalej viznachayetsya abrazivnim znosom Znosostijki staliDokladnishe Znosostijki stali Znosostijki stali konstrukcijni stali z osoblivimi vlastivostyami sho zdatni chiniti pidvishenij opir znoshuvannyu i ob yednuyut zazvichaj grupi visokomargancevih grafitizovanih ta inkoli pidshipnikovih j instrumentalnih stalej Detali sho pracyuyut v umovah abrazivnogo znoshuvannya u poyednanni z udarnimi navantazhennyami j visokimi tiskami traki gusenichnih mashin shoki drobarok hrestovini zaliznichnih i tramvajnih kolij vigotovlyayut z visokomargancevoyi livarnoyi stali 110G13L stal Gadfilda 0 9 1 3 C 11 5 14 5 Mn i 0 3 1 0 Si Tverdist stali dlya virobnictva detalej yaki ekspluatuyut v umovah znachnih tiskiv i udarnih navantazhen pidvishuyut naklepuvannyam Same tomu stal 110G13L skladno obroblyati rizannyam Grafitizovana stal marki EI293 EI336 EI366 mozhe mistiti u svoyemu skladi 1 5 2 0 S i do 2 Si Pislya grafituvannya korotkochasnogo vidpalu v rezultati yakogo u strukturi stali vidilyayetsya vilnij grafit vidpalu stal poyednuye u sobi vlastivosti zagartovanoyi stali ta chavunu Grafit u takij stali vikonuye funkciyi zmashuvalnoyi fazi sho daye zmogu yih vikoristovuvati yak zaminnik bronzi ta dlya vigotovlennya tonkostinnih detalej sho pracyuyut v umovah udarnih navantazhen Taki stali vikoristovuyut dlya vigotovlennya porshnevih kilec porshniv kolinchastih valiv ta inshih vilivkiv detalej sho priznacheni dlya ekspluataciyi v umovah tertya Sered visokoefektivnih vidiv livarnih znosostijkih materialiv livarni kompoziti na osnovi zaliza splavi sistem Fe TiB2 Fe ZrB2 Fe HfB2 a takozh liti kompozicijni materiali na osnovi midnih splaviv armovanih tverdimi stalevimi granulami Z pidshipnikovih stalej najvishoyu znosostijkistyu harakterizuyutsya marki ShH15 ShH20 yaki vikoristovuyut dlya vigotovlennya kulok i rolikiv pidshipnikiv Za himichnim skladom i strukturoyu ci stali nalezhat do legovanih konstrukcijnih stalej himichnij sklad ta sortament yakih reglamentuyetsya mizhderzhavnim standartom GOST 801 78 Dlya vigotovlennya shtampovogo ta rizalnogo instrumentu zastosovuyut instrumentalni stali Za himichnim skladom priznachennyam i vlastivostyami rozriznyayut neteplostijki napivteplostijki j teplostijki instrumentalni stali Neteplostijki stali vuglecevi z vmistom vuglecyu 0 8 1 35 abo nizkolegovani z vmistom leguvalnih elementiv do 3 5 pislya vidpovidnogo termichnogo obroblennya otrimuyut visoku tverdist micnist i znosostijkist odnak voni ci vlastivosti zberigayut lishe pri temperaturah do 250 300 S Napivteplostijki stali zazvichaj visokohromisti 3 18 Cr i visokovuglecevi ponad 1 0 1 5 S zberigayut pidvisheni sluzhbovi vlastivosti pri temperaturah do 400 500 S Do teplostijkih instrumentalnih stalej vidnosyat visokolegovani shtampovi stali dlya garyachogo deformuvannya ta shvidkorizalni stali z vmistom leguvalnih elementiv volframu molibdenu vanadiyu kobaltu hromu 4 25 Maksimalni temperaturi ekspluataciyi ostannih 500 720 S Znosostijki materiali otrimani metodami poroshkovoyi metalurgiyiNajpovnishe dozvolyaye realizuvati osnovni umovi stvorennya znosostijkih materialiv z yaskravo virazhenoyu geterogennoyu strukturoyu tehnologiya poroshkovoyi metalurgiyi Odnim z pershih harakternih prikladiv uspishnogo vikoristannya metodiv poroshkovoyi metalurgiyi dlya oderzhannya znosostijkih materialiv bulo vigotovlennya detalej z poroshku zaliza z nastupnoyu cementaciyeyu spechenih zagotovok u tverdomu abo gazovomu karbyurizatori Visoku znosostijkist maye poroshkova hromista stal ZhCh25H3 yaku vigotovlyayut iz sumishi poroshkiv zaliza 65 bilogo chavunu 25 i visokohromistoyi stali 10 Ostannim chasom zavdyaki visokij micnosti pidvishenij tverdosti j znosostijkosti pri vidnosno nizkij vartosti privertayut uvagu fahivciv poroshkovi borovmisni splavi na osnovi zaliza Vnaslidok istotno geterogennoyi strukturi voni zabezpechuyut pidvishennya znosostijkosti porivnyano zi stallyu ShH15 u 3 5 raziv Znachne poshirennya sered spechenih znosostijkih materialiv otrimali tverdi splavi ta karbidostali sho mistyat chastki karbidiv boridiv tugoplavkih metaliv volframu titanu hromu ta in zcementovani metalevoyu kobalt nikel stal zv yazkoyu z pidvishennyam vmistu v splavi tugoplavkoyi fazi zbilshuyetsya jogo tverdist i znosostijkist odnak zmenshuyetsya udarna v yazkist Znosostijka keramikaNadvisoka tverdist znosostijkist ta nizkij koeficiyent tertya harakterni spechenim materialam z konstrukcijnoyi keramiki na osnovi metalopodibnih karbidiv boridiv nitridiv abo oksidiv perehidnih metaliv karbid i nitrid boru karbid kremniyu oksid alyuminiyu Bezporisti materiali z konstrukcijnoyi keramiki vikoristovuyut dlya vigotovlennya detalej sho piddayutsya intensivnomu korozijnomu ta abrazivnomu vplivu napriklad torcevih ushilnen nasosiv Znosostijki pokrittyaDlya zabezpechennya visokoyi tverdosti j znosostijkosti poverhnevih shariv detalej a takozh vidnovlennya poverhni znoshenih detalej vikoristovuyut naplavni znosostijki materiali Yak naplavni zastosovuyut tverdi splavi tipu sormajtu na osnovi zaliza blizki do chavuniv iz visokim vmistom hromu stelitu hromvolframokobaltovi priznacheni dlya naplavlennya detalej sho pracyuyut v umovah abrazivnogo znoshuvannya z dinamichnimi navantazhennyami ta relitu sumishi karbidiv volframu W2C WC Rozrobleno tehnologiyi oderzhannya znosostijkih pokrittiv iz samoflyusuvalnih poroshkovih materialiv na osnovi splaviv nikelyu Ni Cr B Si C abo zaliza Fe Mn C B Si Providni naukovi zakladi UkrayiniProvidni naukovi shkoli v galuzi rozroblennya livarnih znosostijkih materialiv funkcionuyut u Fiziko tehnologichnomu instituti metaliv ta splaviv NAN Ukrayini Kiyiv ta Ukrayinskomu derzhavnomu NDI specstalej splaviv ta ferosplaviv Zaporizhzhya spechenih poroshkovih i keramichnih znosostijkih materialiv v Instituti problem materialoznavstva NAN Ukrayini Instituti nadtverdih materialiv NAN Ukrayini naplavnih znosostijkih materialiv v Instituti elektrozvaryuvannya NAN Ukrayini usi Kiyiv ta Fiziko mehanichnomu instituti NAN Ukrayini Lviv PrimitkiGOST 7769 82 Chugun legirovannyj dlya otlivok so specialnymi svojstvami DSTU 8781 2018 Vilivki zi stali Zagalni tehnichni umovi GOST 801 78 Stal podshipnikovaya Tehnicheskie usloviya Skuratovskij A K Yahno M M Pidvishennya dovgovichnosti konstrukcijnih elementiv mashin pri vikoristanni poroshkovih kompozicijnih materialiv tipu ZhCh25H3 I PS5GSh Naukovi visti Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut 2010 6 S 107 110 DzherelaBaglyuk G A Znosostijki materiali 6 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Cypin I I Belye iznosostojkie chuguny Struktura i svojstva I I Cypin M Metallurgiya 1983 176 s Gurevich Yu G Narva V K Frage N R Karbidostali M Metallurgiya 1988 144 s Kyubarsepp Ya Tverdye splavy so stalnoj svyazkoj Tallinn Valgus TTU 1991 164 s R Martinella Selection and application of wear resistant materials to increase service life of components Ceramics International 1993 Vol 19 6 Pashechko M I Golubec V M Chernec M V Formirovanie i frikcionnaya stojkost evtekticheskih pokrytij K Naukova dumka 1993 342 s I M Hutchings Wear resistant materials into the next century Materials Science and Engineering A 1994 Vol 184 2 A Fischer Well founded selection of materials for improved wear resistance Wear 1996 Vol 194 1 2 F R Castro et al Consolidation of tungsten carbide cemented with iron manganese binder Metal Powder Report 1997 Vol 52 6 Zatulovskij A S Zatulovskij S S Yuga O J Tribotehnichni harakteristiki ta mehanizm spracyuvannya litogo makrogeterogennogo kompozicijnogo materialu Metaloznavstvo ta obrobka metaliv 1998 3 S 11 16 Baglyuk G A Poznyak L A Poroshkovye iznosostojkie materialy na osnove zheleza I Materialy poluchennye spekaniem i propitkoj II Materialy poluchennye s ispolzovaniem goryachej obrabotki davleniem poristyh zagotovok Poroshkova metalurgiya zhurnal Poroshkovaya metalurgiya 2001 1 2 3 4 Tihonovich V I Gavrilyuk V P Tihonovich V V Gripachevskij A N Formuvannya znosostijkih struktur hromistih stalej i chavuniv Metaloznavstvo ta obrobka metaliv 2003 3 S 16 23 Pilyushenko V L Shapovalov Yu S Formuvannya strukturi i vlastivostej znosostijkih chavuniv zi zminoyu stupinya yih leguvannya Metaloznavstvo ta obrobka metaliv 2004 2 S 41 44