Змова Челламаре (фр. Conspiration de Cellamare ) — політичний зговір у Франції, інспірований Іспанією в 1718 році з метою зняття Філіппа II Орлеанського (1674—1723) з посади регента Французького королівства.
Змова була названа за іменем Антоніо дель Джудіче, князя Челламаре (фр. Селламар), який був послом короля Філіпа V Іспанського у Франції.
Історія
Князь Антоніо ді Челламаре, був призначений іспанським послом у Франції в 1715 році, ще за життя Людовика XIV. Після смерті короля Людовик XIV у вересні того ж року для його 5-річного спадкоємця Людовика XV був призначений регент, герцог Орлеанський, який доводився племінником (а також зятем) померлому королю Людовику XIV. Таким чином, князь Челламаре прибув до Франції виконувати обов'язки посла вже в епоху регентства Філіппа Орлеанського.
Правлячий в цей період в Іспанії король Філіп V доводився онуком померлому королю Франції Людовіку XIV. Великими зусиллями державного секретаря у закордонних справах Ґійома Дюбуа Франція утворила Четверний союз спільно з Великою Британією, Голландською республікою та Австрією щоб протистояти претензії короля Іспанії Філіпа V на корону Франції в разі смерті молодого короля Людовика XV, незважаючи на те, що король Іспанії за умовами Утрехтського миру відрікся від свого права на престол Франції.
Інтригу проти діючого регента затіяла , дружина узаконеного позашлюбного сина Людовика XIV, . Вона була обурена тим, що регент, порушуючи передсмертну волю померлого короля, позбавив її чоловіка будь-якого політичного впливу, і почала листування з першим міністром іспанського короля Філіпа V італійським кардиналом Альбероні, фаворитом дружини короля Іспанії Єлизавети Фарнезе.
Спираючись на тверду підтримку посла Іспанії, князя Челламаре, члени оточення герцогині склали план змови. До цього оточення входили фрейліна герцогині баронеса де Сталь, яка залишила після себе цікаві мемуари, кардинал Поліньяк, герцог Рішельє і ще кілька менш значимих персонажів. Змовники будували нездійсненні плани — викрасти регента, змусити визнати регентом Філіпа V, який повинен був скликати Генеральні штати. Виконання плану було таким же недолугим, як і сама ідея. Важливі документи, що компрометують організаторів змови, перед відправкою кардиналу Альбероні в Іспанію, змовники доручили переписувати Жану Бюва (1660—1729), який служив писарем у королівській бібліотеці, який злякався вмісту цих документів і відніс їх міністру Дюбуа. Міністр зняв з документів копії для себе і змусив Бюва щодня приходити і приносити нові документи.
Абат Дюбуа навмисно дозволив змовникам відправити свої депеші, довірені молодому іспанському абату, але доручив затримати того в Пуатьє 5 грудня 1718 року. А 9 грудня регент розпорядився заарештувати князя Челламаре і незабаром після цього вислати його за межі Франції. Вигнані були також й інші учасники змови: герцогиня Менська була відправлена до фортеці Дуллан, його дружина була вислана в Діжон, герцог Рішельє був відправлений до Бастилії.
В силу м'якості характеру Філіпа II Орлеанського всі змовники були через кілька місяців прощені.
Наслідки змови
9 січня 1719 року Франція оголосила війну Іспанії. Англія в цей час вже перебувала в стані війни, починаючи з 27 грудня 1718 року. В історії ця війна стала відома як Війна четверного альянсу.
В літературі
Змові Челламаре присвячений історичний роман «Шевальє д'Арманталь», написаний Александром Дюма в 1842 році.
Примітки
- Блищенко Игорь Павлович, Дурденевский Всеволод. Дипломатическое и консульское право [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Изд-во Института международных отношений, 1962. — P. 358. — 479 p.
- Філіп взяв у дружини 1692 року свою двоюрідну сестру Франсуазу-Марію де Бурбон, узаконену позашлюбну дочку короля Людовика XIV і мадам де Монтеспан
- Сергей Михайлович Соловьев. История России с древнейших времен [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Изд-во социально-экономической литературы, 1963. — Vol. 9. — P. 278.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zmova Chellamare fr Conspiration de Cellamare politichnij zgovir u Franciyi inspirovanij Ispaniyeyu v 1718 roci z metoyu znyattya Filippa II Orleanskogo 1674 1723 z posadi regenta Francuzkogo korolivstva Korol Ispaniyi Filip V v interesah yakogo bula vlashtovana zmova Chellamare Zmova bula nazvana za imenem Antonio del Dzhudiche knyazya Chellamare fr Sellamar yakij buv poslom korolya Filipa V Ispanskogo u Franciyi IstoriyaKnyaz Antonio di Chellamare buv priznachenij ispanskim poslom u Franciyi v 1715 roci she za zhittya Lyudovika XIV Pislya smerti korolya Lyudovik XIV u veresni togo zh roku dlya jogo 5 richnogo spadkoyemcya Lyudovika XV buv priznachenij regent gercog Orleanskij yakij dovodivsya pleminnikom a takozh zyatem pomerlomu korolyu Lyudoviku XIV Takim chinom knyaz Chellamare pribuv do Franciyi vikonuvati obov yazki posla vzhe v epohu regentstva Filippa Orleanskogo Pravlyachij v cej period v Ispaniyi korol Filip V dovodivsya onukom pomerlomu korolyu Franciyi Lyudoviku XIV Velikimi zusillyami derzhavnogo sekretarya u zakordonnih spravah Gijoma Dyubua Franciya utvorila Chetvernij soyuz spilno z Velikoyu Britaniyeyu Gollandskoyu respublikoyu ta Avstriyeyu shob protistoyati pretenziyi korolya Ispaniyi Filipa V na koronu Franciyi v razi smerti molodogo korolya Lyudovika XV nezvazhayuchi na te sho korol Ispaniyi za umovami Utrehtskogo miru vidriksya vid svogo prava na prestol Franciyi Gercoginya Menska nathnennicya zmovi Intrigu proti diyuchogo regenta zatiyala druzhina uzakonenogo pozashlyubnogo sina Lyudovika XIV Vona bula oburena tim sho regent porushuyuchi peredsmertnu volyu pomerlogo korolya pozbaviv yiyi cholovika bud yakogo politichnogo vplivu i pochala listuvannya z pershim ministrom ispanskogo korolya Filipa V italijskim kardinalom Alberoni favoritom druzhini korolya Ispaniyi Yelizaveti Farneze Spirayuchis na tverdu pidtrimku posla Ispaniyi knyazya Chellamare chleni otochennya gercogini sklali plan zmovi Do cogo otochennya vhodili frejlina gercogini baronesa de Stal yaka zalishila pislya sebe cikavi memuari kardinal Polinyak gercog Rishelye i she kilka mensh znachimih personazhiv Zmovniki buduvali nezdijsnenni plani vikrasti regenta zmusiti viznati regentom Filipa V yakij povinen buv sklikati Generalni shtati Vikonannya planu bulo takim zhe nedolugim yak i sama ideya Vazhlivi dokumenti sho komprometuyut organizatoriv zmovi pered vidpravkoyu kardinalu Alberoni v Ispaniyu zmovniki doruchili perepisuvati Zhanu Byuva 1660 1729 yakij sluzhiv pisarem u korolivskij biblioteci yakij zlyakavsya vmistu cih dokumentiv i vidnis yih ministru Dyubua Ministr znyav z dokumentiv kopiyi dlya sebe i zmusiv Byuva shodnya prihoditi i prinositi novi dokumenti Abat Dyubua navmisno dozvoliv zmovnikam vidpraviti svoyi depeshi dovireni molodomu ispanskomu abatu ale doruchiv zatrimati togo v Puatye 5 grudnya 1718 roku A 9 grudnya regent rozporyadivsya zaareshtuvati knyazya Chellamare i nezabarom pislya cogo vislati jogo za mezhi Franciyi Vignani buli takozh j inshi uchasniki zmovi gercoginya Menska bula vidpravlena do forteci Dullan jogo druzhina bula vislana v Dizhon gercog Rishelye buv vidpravlenij do Bastiliyi V silu m yakosti harakteru Filipa II Orleanskogo vsi zmovniki buli cherez kilka misyaciv prosheni Naslidki zmovi9 sichnya 1719 roku Franciya ogolosila vijnu Ispaniyi Angliya v cej chas vzhe perebuvala v stani vijni pochinayuchi z 27 grudnya 1718 roku V istoriyi cya vijna stala vidoma yak Vijna chetvernogo alyansu V literaturiZmovi Chellamare prisvyachenij istorichnij roman Shevalye d Armantal napisanij Aleksandrom Dyuma v 1842 roci PrimitkiBlishenko Igor Pavlovich Durdenevskij Vsevolod Diplomaticheskoe i konsulskoe pravo 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Izd vo Instituta mezhdunarodnyh otnoshenij 1962 P 358 479 p Filip vzyav u druzhini 1692 roku svoyu dvoyuridnu sestru Fransuazu Mariyu de Burbon uzakonenu pozashlyubnu dochku korolya Lyudovika XIV i madam de Montespan Sergej Mihajlovich Solovev Istoriya Rossii s drevnejshih vremen 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Izd vo socialno ekonomicheskoj literatury 1963 Vol 9 P 278