Змагальна політика — це використання підривних методів для висловлення політичної точки зору або для зміни державної політики. Прикладами таких заходів є дії, які порушують нормальну діяльність суспільства, такі як демонстрації, загальні страйкові дії, заворушення, тероризм, громадянська непокора і навіть революція чи повстання. Громадські рухи часто беруть участь у змагальній політиці. Концепція відрізняє ці форми суперечок від повсякденних актів опору, досліджених , міждержавної війни, та форм боротьби, що застосовуються суто в інституційних умовах, таких як вибори чи спорт. Соціолог та історик Чарльз Тіллі визначає змагальну політику як «взаємодію, при якій суб'єкти висувають претензії, що відповідають інтересам когось іншого, у яких уряди виступають або як цілі, або ініціатори претензій, або як треті особи».
Змагальна політика існувала завжди, але її форми змінювалися залежно від часу та простору. Наприклад, Тіллі стверджує, що характер змагальної політики досить різко змінився із зародженням суспільних рухів у Європі XVIII століття.
Концепція змагальної політики розроблялася в США протягом 1990-х років і в XXI столітті її найвидатнішими дослідниками: Сідні Тарроу, Чарльзом Тіллі та Дагом МакАдамом. До її розробки дослідження змагальної політики було розділене між низкою традицій, кожна з яких займалася описом і поясненням різних суперечних політичних явищ, зокрема соціального руху, страйку та революції. Однією з головних цілей цих трьох авторів було сприяти поясненню цих явищ та інших елементів змагальної політики в рамках єдиної програми дослідження. На додаток до запропонованої цими трьома авторами програми дослідження існує значна кількість інших підходів.
Змагальні та руйнівні політичні тактики можуть перетинатися з рухами за соціальну справедливість. Наприклад, політичний теоретик Кларісса Райл Хейворд стверджує, що теорії, як, наприклад, теорія Іріс Маріон Янг, що покладають відповідальність за виправлення великомасштабної несправедливості, як-от інституційний расизм, на групи, які отримують вигоду від репресивних інституцій, ігнорують той факт, що люди рідко стануть кидати виклик установам, які їм приносять вигідні. Вона вважає, що в певних випадках змагальна політика є єдиним практичним рішенням.
Видатні дослідники
Примітки
- Tilly, Charles (2008). Contentious Performances. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
- McAdam, Doug; Tarrow, Sidney; Tilly, Charles (10 вересня 2001). Dynamics of Contention. Cambridge University Press. ISBN .
- Hayward, Clarissa Rile (19 січня 2017). . The Journal of Politics. Т. 79, № 2. с. 396—408. doi:10.1086/688355. ISSN 0022-3816. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 4 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zmagalna politika ce vikoristannya pidrivnih metodiv dlya vislovlennya politichnoyi tochki zoru abo dlya zmini derzhavnoyi politiki Prikladami takih zahodiv ye diyi yaki porushuyut normalnu diyalnist suspilstva taki yak demonstraciyi zagalni strajkovi diyi zavorushennya terorizm gromadyanska nepokora i navit revolyuciya chi povstannya Gromadski ruhi chasto berut uchast u zmagalnij politici Koncepciya vidriznyaye ci formi superechok vid povsyakdennih aktiv oporu doslidzhenih mizhderzhavnoyi vijni ta form borotbi sho zastosovuyutsya suto v institucijnih umovah takih yak vibori chi sport Sociolog ta istorik Charlz Tilli viznachaye zmagalnu politiku yak vzayemodiyu pri yakij sub yekti visuvayut pretenziyi sho vidpovidayut interesam kogos inshogo u yakih uryadi vistupayut abo yak cili abo iniciatori pretenzij abo yak treti osobi Zmagalna politika isnuvala zavzhdi ale yiyi formi zminyuvalisya zalezhno vid chasu ta prostoru Napriklad Tilli stverdzhuye sho harakter zmagalnoyi politiki dosit rizko zminivsya iz zarodzhennyam suspilnih ruhiv u Yevropi XVIII stolittya Koncepciya zmagalnoyi politiki rozroblyalasya v SShA protyagom 1990 h rokiv i v XXI stolitti yiyi najvidatnishimi doslidnikami Sidni Tarrou Charlzom Tilli ta Dagom MakAdamom Do yiyi rozrobki doslidzhennya zmagalnoyi politiki bulo rozdilene mizh nizkoyu tradicij kozhna z yakih zajmalasya opisom i poyasnennyam riznih superechnih politichnih yavish zokrema socialnogo ruhu strajku ta revolyuciyi Odniyeyu z golovnih cilej cih troh avtoriv bulo spriyati poyasnennyu cih yavish ta inshih elementiv zmagalnoyi politiki v ramkah yedinoyi programi doslidzhennya Na dodatok do zaproponovanoyi cimi troma avtorami programi doslidzhennya isnuye znachna kilkist inshih pidhodiv Zmagalni ta rujnivni politichni taktiki mozhut peretinatisya z ruhami za socialnu spravedlivist Napriklad politichnij teoretik Klarissa Rajl Hejvord stverdzhuye sho teoriyi yak napriklad teoriya Iris Marion Yang sho pokladayut vidpovidalnist za vipravlennya velikomasshtabnoyi nespravedlivosti yak ot institucijnij rasizm na grupi yaki otrimuyut vigodu vid represivnih institucij ignoruyut toj fakt sho lyudi ridko stanut kidati viklik ustanovam yaki yim prinosyat vigidni Vona vvazhaye sho v pevnih vipadkah zmagalna politika ye yedinim praktichnim rishennyam Vidatni doslidnikiCharlz TilliPrimitkiTilly Charles 2008 Contentious Performances Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 511 80436 6 McAdam Doug Tarrow Sidney Tilly Charles 10 veresnya 2001 Dynamics of Contention Cambridge University Press ISBN 978 0 521 80588 9 Hayward Clarissa Rile 19 sichnya 2017 The Journal of Politics T 79 2 s 396 408 doi 10 1086 688355 ISSN 0022 3816 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2022 Procitovano 4 lyutogo 2021