Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Земля Пірі (дан. Peary Land) — півострів на крайній півночі Гренландії, між затоками і Індепенденс-фіорд. Омивається з півночі морем Лінкольна і Північним Льодовитим океаном.
| Земля Пірі | ||||
| Назва на честь (епонім): | | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 82°38′ пн. ш. 32°30′ зх. д. / 82.633° пн. ш. 32.500° зх. д.Координати: 82°38′ пн. ш. 32°30′ зх. д. / 82.633° пн. ш. 32.500° зх. д. | ||||
| Країна |  Гренландія | |||
| Регіон | Ґренландський національний парк | |||
| Тип | півострів | |||
  Земля Пірі Земля Пірі (Гренландія) | ||||
 Земля Пірі у Вікісховищі | ||||
Рельєф переважно гірський, максимальна висота — 1920 м. Узбережжя розчленоване фіордами (найбільший — ). Західна частина () і найбільш піднесені частини і покриті льодовиками. На півострові знаходиться найпівнічніший мис Гренландії — Моррис-Джесуп.
Півострів був названий на честь американського полярного дослідника Роберта Пірі, який досліджував цей район в 1900 році.
Земля Пірі не є частиною будь-якого муніципалітету, але є частиною Національного парку Північно-Східної Гренландії. Розмір регіону становить близько 375 км зі сходу на захід і 200 км з півночі на південь, загальною площею 57 000 км². Розташовано лише трохи більше 700 км на південь від Північного полюса. Терен майже повністю вільний від льодовикової шапки. Опадів настільки мало (лише від 25 до 200 мм на рік, усе у вигляді снігу), що є полярною пустелею. Терен не зазнав зледеніння під час останнього льодовикового періоду. Проте в її західній частині є місцева , з товщиною криги щонайменше 344 м.
Флора і фауна
Карибу та мускусні бики живляться розрідженою рослинністю, яка охоплює лише близько 5 % поверхні та включає 33 види квіткових рослин. Інша фауна включає арктичну лису, арктичного вовка, білого ведмедя та арктичного зайця.
Палеокультури
Земля Пірі була заселений трьома окремими культурами, за часів кліматичних оптимумів:
- Культура Індепенденс I, палеоескімська (близько 2000 р. до н. е., найдавніші знахідки — 2400 р. до н. е.)
- Культура Індепенденс II, палеоескімська (800 р. до н. е. до 200 р. до н. е.)
- Культура Туле (пращури сучасних інуїтів, близько 1300 р. н. е.)
Корисні копалини
На північному сході Землі Пірі, у , у 1993 році були винайдені великі цинко-свинцеві родовища. Вони є найпродуктивнішими із ще нерозроблених родовищ цинку у світі.
Посилання
- (dänisch)
- (englisch)
- Nanok: The Peary Land Expedition 2001 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (mit Fotos der Stationen)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlya Piri dan Peary Land pivostriv na krajnij pivnochi Grenlandiyi mizh zatokami i Independens fiord Omivayetsya z pivnochi morem Linkolna i Pivnichnim Lodovitim okeanom Zemlya PiriNazva na chest eponim Robert Piri82 38 pn sh 32 30 zh d 82 633 pn sh 32 500 zh d 82 633 32 500 Koordinati 82 38 pn sh 32 30 zh d 82 633 pn sh 32 500 zh d 82 633 32 500Krayina GrenlandiyaRegion Grenlandskij nacionalnij parkTip pivostrivZemlya PiriZemlya Piri Grenlandiya Zemlya Piri u Vikishovishi Zemlya Piri roztashuvannya na mapi Grenlandiyi Relyef perevazhno girskij maksimalna visota 1920 m Uzberezhzhya rozchlenovane fiordami najbilshij Zahidna chastina i najbilsh pidneseni chastini i pokriti lodovikami Na pivostrovi znahoditsya najpivnichnishij mis Grenlandiyi Morris Dzhesup Pivostriv buv nazvanij na chest amerikanskogo polyarnogo doslidnika Roberta Piri yakij doslidzhuvav cej rajon v 1900 roci Zemlya Piri ne ye chastinoyu bud yakogo municipalitetu ale ye chastinoyu Nacionalnogo parku Pivnichno Shidnoyi Grenlandiyi Rozmir regionu stanovit blizko 375 km zi shodu na zahid i 200 km z pivnochi na pivden zagalnoyu plosheyu 57 000 km Roztashovano lishe trohi bilshe 700 km na pivden vid Pivnichnogo polyusa Teren majzhe povnistyu vilnij vid lodovikovoyi shapki Opadiv nastilki malo lishe vid 25 do 200 mm na rik use u viglyadi snigu sho ye polyarnoyu pusteleyu Teren ne zaznav zledeninnya pid chas ostannogo lodovikovogo periodu Prote v yiyi zahidnij chastini ye misceva z tovshinoyu krigi shonajmenshe 344 m Flora i faunaKaribu ta muskusni biki zhivlyatsya rozridzhenoyu roslinnistyu yaka ohoplyuye lishe blizko 5 poverhni ta vklyuchaye 33 vidi kvitkovih roslin Insha fauna vklyuchaye arktichnu lisu arktichnogo vovka bilogo vedmedya ta arktichnogo zajcya PaleokulturiZemlya Piri bula zaselenij troma okremimi kulturami za chasiv klimatichnih optimumiv Kultura Independens I paleoeskimska blizko 2000 r do n e najdavnishi znahidki 2400 r do n e Kultura Independens II paleoeskimska 800 r do n e do 200 r do n e Kultura Tule prashuri suchasnih inuyitiv blizko 1300 r n e Korisni kopaliniNa pivnichnomu shodi Zemli Piri u u 1993 roci buli vinajdeni veliki cinko svincevi rodovisha Voni ye najproduktivnishimi iz she nerozroblenih rodovish cinku u sviti Posilannya danisch englisch Nanok The Peary Land Expedition 2001 3 bereznya 2016 u Wayback Machine mit Fotos der Stationen