Землекоп світлочеревий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Світлочеревий землекоп (підвид G. c. cunicularia) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Geositta cunicularia (Vieillot, 1816) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Alauda cunicularia Vieillot, 1816 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Землекоп світлочеревий (Geositta cunicularia) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 14-17 см, вага 20-35 г. Довжина крила становить 9 см, довжина хвоста 5 см. Забарвлення різниться в залежності від підвиду. Верхня частина тіла переважно коричнювата, нижня частина тіла переважно бліда, поцяткована світлими смужками. Над очима світлі "брови", скроні темні, на крилах рудувата смуга. Хвіст темний, біля основи охристий, крайні стернові пера можуть мати жовтуватий відтінок. Дзьоб довгий, вигнутий, чорнувато-сірий. Лапи чорнувато-коричневі, очі темно-карі.
Підвиди
Виділяють дев'ять підвидів:
- G. c. juninensis Taczanowski, 1884 — центральне Перу (Хунін, Уанкавеліка);
- G. c. titicacae Zimmer, JT, 1935 — південне Перу (від Аякучо до Пуно), Болівія (від Ла-Пасу і Кочабамби до Потосі), північне Чилі (Тарапака) і північно-західна Аргентина (від Жужуя до Мендоси);
- G. c. frobeni (Philippi & Landbeck, 1864) — західні схили Анд на півдні Перу (від Арекіпи до Такни);
- G. c. georgei Koepcke, 1965 — узбережжя південного Перу (від Ікі на південь до західної Арекіпи);
- G. c. deserticolor Hellmayr, 1924 — узбережжя південного Перу (південна Арекіпа) та північного Чилі (на південь до Атаками);
- G. c. fissirostris (Kittlitz, 1835) — центральне Чилі від узбережжя до передгір'ів Анд (від Атаками на південь до Лос-Лагоса));
- G. c. contrerasi Nores & Yzurieta, 1980 — захід центральної Аргентини ([es], Кордова);
- G. c. hellmayri Peters, JL, 1925 — Анди в центрі Чилі (Арауканія) та на південному заході Аргентини (від центрального Неукена до північно-західного Чубута), можливо, також на заході Аргентини (від Сальти і Тукуману на південь до Мендоси);
- G. c. cunicularia (Vieillot, 1816) — рівнини на сході Аргентини (на південь від південної Кордови і південного Коррієнтесу), на крайньому південному сході Бразилії (південно-східна Санта-Катарина, Ріу-Гранді-ду-Сул) в Уругваї та на півдні Чилі (від Айсена на південь до Вогняної Землі).
Поширення і екологія
Світлочереві землекопи мешкають в Перу, Болівії, Аргентині, Чилі, Бразилії і Уругваї. Вони живуть на відкритих рівнинах, на луках і пасовищах. Зустрічаються на висоті до 5000 м над рівнем моря.
Поведінка
Світлочереві землекопи зустрічаються поодинці, парами, в негніздовий період невеликими зграйками. Ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться перевадно безхребетними, іноді насінням. Гніздяться в норах глибиною до 3 м, які викопують самостійно. Сезон розмноження триває з серпня по грудень, в кладці від 2 до 3 білих яєць розміром 24×18 мм. Яйця відкладаються в гніздовій камері, встеленій травою, в кінці нори. Інкубаційний період триває 18 днів, пташенята покидають нору через 18-20 днів після вилуплення. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. За сезон може вилупитися до двох виводків.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 22 січня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Philip Lutley Sclater, W.H. Hudson: Argentine ornithology. A descriptive catalogue of the birds of the Argentine Republic. Londyn: 1888, ss. 165–166.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
Джерела
- Harris, Graham (1998) , Princeton University Press. Retrieved 08/06/07.
- Grosset, Arthur (2007) Common Miner: Geositta cunicularia [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]. Retrieved 08/06/07.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter & Beadle, David (2003) Field Guide to the Birds of Chile, Christopher Helm, London
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlekop svitlocherevijSvitlocherevij zemlekop pidvid G c cunicularia Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Gornerovi Furnariidae Rid Zemlekop Geositta Vid Zemlekop svitlocherevijBinomialna nazvaGeositta cunicularia Vieillot 1816 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiAlauda cunicularia Vieillot 1816PosilannyaVikishovishe Geositta cuniculariaVikividi Geositta cuniculariaEOL 918428ITIS 560227MSOP 22701981NCBI 265634 Zemlekop svitlocherevij Geositta cunicularia vid gorobcepodibnih ptahiv rodini gornerovih Furnariidae Meshkaye v Pivdennij Americi Svitlocherevij zemlekop Braziliya OpisDovzhina ptaha stanovit 14 17 sm vaga 20 35 g Dovzhina krila stanovit 9 sm dovzhina hvosta 5 sm Zabarvlennya riznitsya v zalezhnosti vid pidvidu Verhnya chastina tila perevazhno korichnyuvata nizhnya chastina tila perevazhno blida pocyatkovana svitlimi smuzhkami Nad ochima svitli brovi skroni temni na krilah ruduvata smuga Hvist temnij bilya osnovi ohristij krajni sternovi pera mozhut mati zhovtuvatij vidtinok Dzob dovgij vignutij chornuvato sirij Lapi chornuvato korichnevi ochi temno kari PidvidiVidilyayut dev yat pidvidiv G c juninensis Taczanowski 1884 centralne Peru Hunin Uankavelika G c titicacae Zimmer JT 1935 pivdenne Peru vid Ayakucho do Puno Boliviya vid La Pasu i Kochabambi do Potosi pivnichne Chili Tarapaka i pivnichno zahidna Argentina vid Zhuzhuya do Mendosi G c frobeni Philippi amp Landbeck 1864 zahidni shili And na pivdni Peru vid Arekipi do Takni G c georgei Koepcke 1965 uzberezhzhya pivdennogo Peru vid Iki na pivden do zahidnoyi Arekipi G c deserticolor Hellmayr 1924 uzberezhzhya pivdennogo Peru pivdenna Arekipa ta pivnichnogo Chili na pivden do Atakami G c fissirostris Kittlitz 1835 centralne Chili vid uzberezhzhya do peredgir iv And vid Atakami na pivden do Los Lagosa G c contrerasi Nores amp Yzurieta 1980 zahid centralnoyi Argentini es Kordova G c hellmayri Peters JL 1925 Andi v centri Chili Araukaniya ta na pivdennomu zahodi Argentini vid centralnogo Neukena do pivnichno zahidnogo Chubuta mozhlivo takozh na zahodi Argentini vid Salti i Tukumanu na pivden do Mendosi G c cunicularia Vieillot 1816 rivnini na shodi Argentini na pivden vid pivdennoyi Kordovi i pivdennogo Korriyentesu na krajnomu pivdennomu shodi Braziliyi pivdenno shidna Santa Katarina Riu Grandi du Sul v Urugvayi ta na pivdni Chili vid Ajsena na pivden do Vognyanoyi Zemli Poshirennya i ekologiyaSvitlocherevi zemlekopi meshkayut v Peru Boliviyi Argentini Chili Braziliyi i Urugvayi Voni zhivut na vidkritih rivninah na lukah i pasovishah Zustrichayutsya na visoti do 5000 m nad rivnem morya PovedinkaSvitlocherevi zemlekopi zustrichayutsya poodinci parami v negnizdovij period nevelikimi zgrajkami Vedut perevazhno nazemnij sposib zhittya Zhivlyatsya perevadno bezhrebetnimi inodi nasinnyam Gnizdyatsya v norah glibinoyu do 3 m yaki vikopuyut samostijno Sezon rozmnozhennya trivaye z serpnya po gruden v kladci vid 2 do 3 bilih yayec rozmirom 24 18 mm Yajcya vidkladayutsya v gnizdovij kameri vstelenij travoyu v kinci nori Inkubacijnij period trivaye 18 dniv ptashenyata pokidayut noru cherez 18 20 dniv pislya viluplennya Za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci Za sezon mozhe vilupitisya do dvoh vivodkiv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Philip Lutley Sclater W H Hudson Argentine ornithology A descriptive catalogue of the birds of the Argentine Republic Londyn 1888 ss 165 166 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 DzherelaHarris Graham 1998 Princeton University Press Retrieved 08 06 07 Grosset Arthur 2007 Common Miner Geositta cunicularia 14 travnya 2021 u Wayback Machine Retrieved 08 06 07 Jaramillo Alvaro Burke Peter amp Beadle David 2003 Field Guide to the Birds of Chile Christopher Helm LondonCe nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi