Західно-Алтайський державний природний заповідник (каз. Баты́с Алта́й мемлекетті́к табиғи́ қорығы́) заснований Постановою Верховної Ради Республіки Казахстан № 1519-ХП від 3 липня 1992 року з метою комплексної охорони біогеоценозів гірської системи Алтай. Він займає площу 86 122 га біля північно-східного кордону Східно-Казахстанської області на території двох адміністративних районів: Риддерського міського округу та району Алтай (Зирянівського району). У 2020 році Західно-Алтайський державний природний заповідник внесений до всесвітньої мережі резерватів ЮНЕСКО.
каз. Баты́с Алта́й мемлекетті́к табиғи́ қорығы́ | |
---|---|
Лінійські стовпи | |
50°21′42″ пн. ш. 84°07′40″ сх. д. / 50.36167100002777630° пн. ш. 84.12780800002778392° сх. д.Координати: 50°21′42″ пн. ш. 84°07′40″ сх. д. / 50.36167100002777630° пн. ш. 84.12780800002778392° сх. д. | |
Країна | Казахстан |
Розташування | Зиряновський район Риддер |
Найближче місто | Риддер |
Площа | 86 122 га |
Засновано | 3 липня 1992 |
Оператор | Комітет лісового господарства та тваринного світу МЕГіПР РК |
Вебсторінка | zagpz.kz |
Західно-Алтайський заповідник (Східний Казахстан) | |
Західно-Алтайський заповідник у Вікісховищі |
Геологія та орографія
Основні гірські хребти Західно-Алтайського заповідника — Іванівський, Убинський, Ульбінський сягають висот 2200—2500 м і мають рельєф ерозійного характеру. Найвищий хребет біля заповідника — Холзун (г. Лінійський Білок 2598 м.). Гірські хребти вкриті лісом. Слабко виражена високогірна рослинність. Тектонічні форми визначають найбільші риси сучасної орографії Алтаю. Складна геологічна історія своїми витоками сягає далекого минулого, коли в докембрії та нижньому палеозої в результаті салаїрських і каледонських тектонічних рухів вперше було закладено фундамент складчастої гірської країни, яка остаточно оформилася під час герцинської складчастості. Льодовикові форми рельєфу немає універсального значення для території Алтаю, але у ряді районів визначають специфіку будови поверхні. Водноерозійні форми рельєфу мають повсюдне поширення, але найширше розвинені у сфері середньогір'я. Великий інтерес викликає вузол, складений хребтами Холзун, Іванівський, Лінейський, що займає найвищі висотні позначки (Щербаков та ін, 1991). Унікальні утворення — гранітні рештки Лінійського білка являють собою оригінальні геологічні пам'ятки минулих епох, сформовані часом та атмосферними явищами. У геологічній будові території заповідника беруть участь відкладення пермських інтрузій, девонської системи та наймолодші четвертинні утворення. Відкладення девону розвинені у басейнах рік.
Гідрологія
Територія Західно-Алтайського заповідника вирізняється чудово розвиненою високогірною гідрологічною мережею представленою річками Біла та Чорна Уба з їхніми притоками, річкою Барсук та розташованим у витоках цих річок комплексом дрібних високогірних озер карового походження. Два найбільші озера — Кедрове і Щербакова, розміщуються на межі лісової та альпійської зон (Губанов, Іванова, 1988). Десятки дрібних струмків живлять річки, утворюють верхові болота. Болото «Гульбище» на початку Чорної Уби — найбільше на Західному Алтаї.
Річка Уба, що входить до складу правих приток річки Іртиш, за своєю багатоводністю одна із найбільших приток Іртиша в межах Казахстану. Вона утворюється на злитті річок Чорна та Біла Уба, що беруть свій початок з Іванівського хребта у зоні вічних снігів. Основне своє живлення річка отримує від танення сезонних снігів, тому паводок у річці відбувається у квітні-травні. Періоди маловоддя наступають у листопаді і тривають до березня. Збереження у природному стані цієї системи — одна з основних умов забезпечення нормального гідрологічного режиму.
Флора і фауна
За флористичними складами ЗАДПЗ займає одне з провідних місць серед заповідників Казахстану. У заповіднику чудові хвойні ліси, незвичайна гірська рослинність, та й квітів тут зростає чимало, тож із весни до осені Рудний Алтай виглядає вкрай строкато та дивовижно. Лісові угіддя заповідника займають 65 % загальної площі. Нелісні угіддя — 35 %. Найпоширенішою породою в заповіднику є ялиця, на частку якої припадає 26,7 % від покритих лісом угідь, кедр займає 23,1 %, модрина — 15,5 %, ялина — 13,9 %, інші деревини — 10,1 %. 1,1 % покритих лісом угідь представлені насадженнями штучного походження (сосна — 5,7 га, ялина — 480,1 га, модрина 19,6 га, береза — 11,0 га).
Флора судинних рослин становить 883 види. 27 рослин занесено до Червоної Книги Казахстану.
Рослинний світ слугує для диких тварин не тільки сферою проживання, а й місцем харчування, розмноження, вигодовування молодняку.
На території Західно-Алтайського заповідника мешкає 230 видів тварин, у тому числі:
- сучасна фауна птахів Західно-Алтайського заповідника становить 162 види, у тому числі 120, що гніздують. Безсумнівно, що при подальших дослідженнях, цей список буде розширено за рахунок прогонових, залітних та видів, що розселяються. Уточнено буде і статус цілого ряду видів, що особливо гніздяться. Серед рідкісних і зникаючих птахів, занесених до Червоної книги Казахстану, в Західно-Алтайському заповіднику зазначено перебування 6 видів, їх 5 видів гніздиться (чорний лелека, беркут, сапсан, сірий журавель, пугач) і 1 — балабан, зустрічається у період міграції. Ще 2 види (лучний деркач і лічна вівсянка) занесені до міжнародного списку видів птахів, яким глобально загрожують, складений BirdLifeInternational (2005).
- 57 видів ссавців. Три види копитних — лось, марал, сарна здебільшого відкочовують на зимовий період у менш сніжні райони. Для кабана відомі лише поодинокі заходи. Американська норка є акліматизованим видом. До видів, що знову заселили територію заповідника після тривалої відсутності, слід віднести лося, що з'явився тут у 70-х роках минулого століття і марала, що проник на Західний Алтай в останні десятиліття. У 2008 році з'явився європейський бобер. Звичайними видами є бурий ведмідь, рись, соболь, горностай, солонгой, мала ласиця, білка, сибірський бурундук, алтайська пискуха, білий заєць.
Із рідкісних ссавців, занесених до Червоної книги Казахстану, в заповіднику мешкає нічниця Іконнікова.
- Герпетофауна включає 2 види земноводних і 4 види плазунів.
- Іхтіофауна річок та озер досі залишається практично не вивченою, тому попередній список становить лише 5 видів риб, із них 1 вид — таймень занесений до списку Червоної книги Казахстану.
Галерея
- Маршрут "Заповідні Далі"
- Скельна гряда "Бастіон"
- Нижнє озеро у верхів'ях Альошкіного ключа
- Високогірне болото Гульбище
- Чорний вузол
- Друге Тургусунське озеро
- Кедрове озеро
- Останці на маршруті "Кам'яна казка"
- Хребет Івановський
- Гроза над жарками
- Гранітні рештки "Пір'я"
- Маршрут "Кам'яна казка"
- "Гранітний черевичок"
- Річка Чорна Уба
Примітки
- Батыс Алтай қорығы - Қазақ елі - Каталог файлов - Сабақтар, презентация, флипчарт, ҰБТ, МАБ, Рефераттар. jagrafia.ucoz.kz. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
- Западно-Алтайский государственный природный заповедник включен во всемирную сеть биосферных резерватов ЮНЕСКО. - Республиканское государственное учреждение "Западно-Алтайский государственный природный заповедник" Комитета лесного хозяйства и животного мира Министерства экологии, геологии и природных ресурсов Республики Казахстан. zagpz.kz. оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- Физико-географические условия - Республиканское государственное учреждение "Западно-Алтайский государственный природный заповедник" Комитета лесного хозяйства и животного мира Министерства экологии, геологии и природных ресурсов Республики Казахстан. zagpz.kz. оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- Растительный мир - Республиканское государственное учреждение "Западно-Алтайский государственный природный заповедник" Комитета лесного хозяйства и животного мира Министерства экологии, геологии и природных ресурсов Республики Казахстан. zagpz.kz. оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- Животный мир - Республиканское государственное учреждение "Западно-Алтайский государственный природный заповедник" Комитета лесного хозяйства и животного мира Министерства экологии, геологии и природных ресурсов Республики Казахстан. zagpz.kz. оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
Література
- Западно-Алтайский заповедник // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidno Altajskij derzhavnij prirodnij zapovidnik kaz Baty s Alta j memleketti k tabigi korygy zasnovanij Postanovoyu Verhovnoyi Radi Respubliki Kazahstan 1519 HP vid 3 lipnya 1992 roku z metoyu kompleksnoyi ohoroni biogeocenoziv girskoyi sistemi Altaj Vin zajmaye ploshu 86 122 ga bilya pivnichno shidnogo kordonu Shidno Kazahstanskoyi oblasti na teritoriyi dvoh administrativnih rajoniv Ridderskogo miskogo okrugu ta rajonu Altaj Ziryanivskogo rajonu U 2020 roci Zahidno Altajskij derzhavnij prirodnij zapovidnik vnesenij do vsesvitnoyi merezhi rezervativ YuNESKO Zahidno Altajskij zapovidnikkaz Baty s Alta j memleketti k tabigi korygy Linijski stovpi50 21 42 pn sh 84 07 40 sh d 50 36167100002777630 pn sh 84 12780800002778392 sh d 50 36167100002777630 84 12780800002778392 Koordinati 50 21 42 pn sh 84 07 40 sh d 50 36167100002777630 pn sh 84 12780800002778392 sh d 50 36167100002777630 84 12780800002778392Krayina KazahstanRoztashuvannyaZiryanovskij rajon RidderNajblizhche mistoRidderPlosha86 122 gaZasnovano3 lipnya 1992OperatorKomitet lisovogo gospodarstva ta tvarinnogo svitu MEGiPR RKVebstorinkazagpz kzZahidno Altajskij zapovidnik Shidnij Kazahstan Zahidno Altajskij zapovidnik u VikishovishiGeologiya ta orografiyaOsnovni girski hrebti Zahidno Altajskogo zapovidnika Ivanivskij Ubinskij Ulbinskij syagayut visot 2200 2500 m i mayut relyef erozijnogo harakteru Najvishij hrebet bilya zapovidnika Holzun g Linijskij Bilok 2598 m Girski hrebti vkriti lisom Slabko virazhena visokogirna roslinnist Tektonichni formi viznachayut najbilshi risi suchasnoyi orografiyi Altayu Skladna geologichna istoriya svoyimi vitokami syagaye dalekogo minulogo koli v dokembriyi ta nizhnomu paleozoyi v rezultati salayirskih i kaledonskih tektonichnih ruhiv vpershe bulo zakladeno fundament skladchastoyi girskoyi krayini yaka ostatochno oformilasya pid chas gercinskoyi skladchastosti Lodovikovi formi relyefu nemaye universalnogo znachennya dlya teritoriyi Altayu ale u ryadi rajoniv viznachayut specifiku budovi poverhni Vodnoerozijni formi relyefu mayut povsyudne poshirennya ale najshirshe rozvineni u sferi serednogir ya Velikij interes viklikaye vuzol skladenij hrebtami Holzun Ivanivskij Linejskij sho zajmaye najvishi visotni poznachki Sherbakov ta in 1991 Unikalni utvorennya granitni reshtki Linijskogo bilka yavlyayut soboyu originalni geologichni pam yatki minulih epoh sformovani chasom ta atmosfernimi yavishami U geologichnij budovi teritoriyi zapovidnika berut uchast vidkladennya permskih intruzij devonskoyi sistemi ta najmolodshi chetvertinni utvorennya Vidkladennya devonu rozvineni u basejnah rik GidrologiyaTeritoriya Zahidno Altajskogo zapovidnika viriznyayetsya chudovo rozvinenoyu visokogirnoyu gidrologichnoyu merezheyu predstavlenoyu richkami Bila ta Chorna Uba z yihnimi pritokami richkoyu Barsuk ta roztashovanim u vitokah cih richok kompleksom dribnih visokogirnih ozer karovogo pohodzhennya Dva najbilshi ozera Kedrove i Sherbakova rozmishuyutsya na mezhi lisovoyi ta alpijskoyi zon Gubanov Ivanova 1988 Desyatki dribnih strumkiv zhivlyat richki utvoryuyut verhovi bolota Boloto Gulbishe na pochatku Chornoyi Ubi najbilshe na Zahidnomu Altayi Richka Uba sho vhodit do skladu pravih pritok richki Irtish za svoyeyu bagatovodnistyu odna iz najbilshih pritok Irtisha v mezhah Kazahstanu Vona utvoryuyetsya na zlitti richok Chorna ta Bila Uba sho berut svij pochatok z Ivanivskogo hrebta u zoni vichnih snigiv Osnovne svoye zhivlennya richka otrimuye vid tanennya sezonnih snigiv tomu pavodok u richci vidbuvayetsya u kvitni travni Periodi malovoddya nastupayut u listopadi i trivayut do bereznya Zberezhennya u prirodnomu stani ciyeyi sistemi odna z osnovnih umov zabezpechennya normalnogo gidrologichnogo rezhimu Flora i faunaZa floristichnimi skladami ZADPZ zajmaye odne z providnih misc sered zapovidnikiv Kazahstanu U zapovidniku chudovi hvojni lisi nezvichajna girska roslinnist ta j kvitiv tut zrostaye chimalo tozh iz vesni do oseni Rudnij Altaj viglyadaye vkraj strokato ta divovizhno Lisovi ugiddya zapovidnika zajmayut 65 zagalnoyi ploshi Nelisni ugiddya 35 Najposhirenishoyu porodoyu v zapovidniku ye yalicya na chastku yakoyi pripadaye 26 7 vid pokritih lisom ugid kedr zajmaye 23 1 modrina 15 5 yalina 13 9 inshi derevini 10 1 1 1 pokritih lisom ugid predstavleni nasadzhennyami shtuchnogo pohodzhennya sosna 5 7 ga yalina 480 1 ga modrina 19 6 ga bereza 11 0 ga Flora sudinnih roslin stanovit 883 vidi 27 roslin zaneseno do Chervonoyi Knigi Kazahstanu Roslinnij svit sluguye dlya dikih tvarin ne tilki sferoyu prozhivannya a j miscem harchuvannya rozmnozhennya vigodovuvannya molodnyaku Na teritoriyi Zahidno Altajskogo zapovidnika meshkaye 230 vidiv tvarin u tomu chisli suchasna fauna ptahiv Zahidno Altajskogo zapovidnika stanovit 162 vidi u tomu chisli 120 sho gnizduyut Bezsumnivno sho pri podalshih doslidzhennyah cej spisok bude rozshireno za rahunok progonovih zalitnih ta vidiv sho rozselyayutsya Utochneno bude i status cilogo ryadu vidiv sho osoblivo gnizdyatsya Sered ridkisnih i znikayuchih ptahiv zanesenih do Chervonoyi knigi Kazahstanu v Zahidno Altajskomu zapovidniku zaznacheno perebuvannya 6 vidiv yih 5 vidiv gnizditsya chornij leleka berkut sapsan sirij zhuravel pugach i 1 balaban zustrichayetsya u period migraciyi She 2 vidi luchnij derkach i lichna vivsyanka zaneseni do mizhnarodnogo spisku vidiv ptahiv yakim globalno zagrozhuyut skladenij BirdLifeInternational 2005 57 vidiv ssavciv Tri vidi kopitnih los maral sarna zdebilshogo vidkochovuyut na zimovij period u mensh snizhni rajoni Dlya kabana vidomi lishe poodinoki zahodi Amerikanska norka ye aklimatizovanim vidom Do vidiv sho znovu zaselili teritoriyu zapovidnika pislya trivaloyi vidsutnosti slid vidnesti losya sho z yavivsya tut u 70 h rokah minulogo stolittya i marala sho pronik na Zahidnij Altaj v ostanni desyatilittya U 2008 roci z yavivsya yevropejskij bober Zvichajnimi vidami ye burij vedmid ris sobol gornostaj solongoj mala lasicya bilka sibirskij burunduk altajska piskuha bilij zayec Iz ridkisnih ssavciv zanesenih do Chervonoyi knigi Kazahstanu v zapovidniku meshkaye nichnicya Ikonnikova Gerpetofauna vklyuchaye 2 vidi zemnovodnih i 4 vidi plazuniv Ihtiofauna richok ta ozer dosi zalishayetsya praktichno ne vivchenoyu tomu poperednij spisok stanovit lishe 5 vidiv rib iz nih 1 vid tajmen zanesenij do spisku Chervonoyi knigi Kazahstanu GalereyaMarshrut Zapovidni Dali Skelna gryada Bastion Nizhnye ozero u verhiv yah Aloshkinogo klyucha Visokogirne boloto Gulbishe Chornij vuzol Druge Turgusunske ozero Kedrove ozero Ostanci na marshruti Kam yana kazka Hrebet Ivanovskij Groza nad zharkami Granitni reshtki Pir ya Marshrut Kam yana kazka Granitnij cherevichok Richka Chorna UbaPrimitkiBatys Altaj korygy Қazak eli Katalog fajlov Sabaktar prezentaciya flipchart ҰBT MAB Referattar jagrafia ucoz kz originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 Zapadno Altajskij gosudarstvennyj prirodnyj zapovednik vklyuchen vo vsemirnuyu set biosfernyh rezervatov YuNESKO Respublikanskoe gosudarstvennoe uchrezhdenie Zapadno Altajskij gosudarstvennyj prirodnyj zapovednik Komiteta lesnogo hozyajstva i zhivotnogo mira Ministerstva ekologii geologii i prirodnyh resursov Respubliki Kazahstan zagpz kz originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 4 bereznya 2022 Fiziko geograficheskie usloviya Respublikanskoe gosudarstvennoe uchrezhdenie Zapadno Altajskij gosudarstvennyj prirodnyj zapovednik Komiteta lesnogo hozyajstva i zhivotnogo mira Ministerstva ekologii geologii i prirodnyh resursov Respubliki Kazahstan zagpz kz originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 4 bereznya 2022 Rastitelnyj mir Respublikanskoe gosudarstvennoe uchrezhdenie Zapadno Altajskij gosudarstvennyj prirodnyj zapovednik Komiteta lesnogo hozyajstva i zhivotnogo mira Ministerstva ekologii geologii i prirodnyh resursov Respubliki Kazahstan zagpz kz originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 4 bereznya 2022 Zhivotnyj mir Respublikanskoe gosudarstvennoe uchrezhdenie Zapadno Altajskij gosudarstvennyj prirodnyj zapovednik Komiteta lesnogo hozyajstva i zhivotnogo mira Ministerstva ekologii geologii i prirodnyh resursov Respubliki Kazahstan zagpz kz originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 4 bereznya 2022 LiteraturaZapadno Altajskij zapovednik Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T II ISBN 9965 9746 3 2 ros