Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Захоплення Мерс-ель-Кебіра (ісп. Jornada de Mazalquivir) 13 вересня 1505 року — перша кампанія, здійснена Іспанською імперією у війні проти заянідського султаната Тлемсен (в сучасному Алжирі). Морський порт Мерс-ель-Кебір (ісп. Mazalquivir) активно використовувався як база берберськими корсарами. Порт захищав потужний і добре озброєний фортом, який вже успішно витримав напад португальських військ в 1496 і 1501 роках.
| Захоплення Мерс-ель-Кебіра | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мерс-ель-Кебір | |||||||||
| Координати: 35°43′ пн. ш. 0°43′ зх. д. / 35.717° пн. ш. 0.717° зх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Заяніди |  Іспанська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Невідомо | Дієго Фернандес де Кордова Рамон де Кардона | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| Невідомі | 7.000 солдат 170 кораблів | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| ~ 4 000 | Менше 30 | ||||||||
Передумови
В Іспанії, після завоювання Гранади (1492) та придушення повстання Альпухарр (1499—1501), існувала суспільна думка, яку, зокрема, підтримував дуже впливовий кардинал Франсіско де Сиснерос, про необхідність перенесення реконкісти через Гібрлтар з метою завоювання узбережжя Північної Африки для запобігання нападам берберських піратів на іспанське узбережжя. Султанатом Тлемсен в той час правив Абу Абдаллах V, правління якого було нестабільним та слабким.
Підготовка
З метою захоплення Мерс-ель-Кебіру в порту Малаги було зібрано 7-тисячне військо і флот із ста сімдесяти кораблів для його перевезення та постачання. Командування в морі здійснював каталонець Рамон де Кардона, а командування на суші Дієго Фернандес де Кордова.
Флот залишив Малагу 20 серпня 1505 року, але несприятливі вітри змусили його повернутися до порту. Нова спроба відбулась 3 вересня, але з тієї ж причини флот був змушений зупинитися в Альмерії. Нарешті, 9 вересня кораблям вдалося лягти на необхідний курс і 11 вересня іспанська флотилія прибула до узбережжя Мерс-ель-Кебір.
Алжирці, попереджені шпигунами про відправлення флоту та його цілі, зосередили свої сили в околицях Мерс-ель-Кебіру. Однак через затримки, спричинені погодою, вони вважали, що флот було відправлено до іншого пункту призначення і алжирські війська, зібрані для відбиття нападу були розпущені.
Напад
Три караки під керівництвом басків Хуана де Лескано та Флореса де Маркуїни, які захистили корпуси своїх кораблів мішками з вовною, підійшли якомога ближче до форту і піддали його потужному артилерійському обстрілу. Піхота, що здійснила висадку під час проливної зливи, взяла висоту поблизу Мерс-ель-Кебіру і укріпилась на ній. З домінуючої висоти іспанці змогли організувати обстріл фортеці, а також алжирських галер в порту міста.
Наступного дня, 12 вересня, алжирська кіннота атакувала іспанські позиції, але була відбита. Потім захисники міста запропонували перемир'я до 13-го числа, обіцяючи здатися, якщо вони не отримають допомогу від Абу Абдаллаха V султана Тлемсена. Перемир'я було прийнято, і оскільки 13 вересня жодні алжирські війська не з'явилися, обложені з родинами та майном залишили місто, а іспанці зайняли форт. Зайнявши позиції в замку, іспанці побачили велику алжирську армію, яка прийшла на допомогу місту. Однак, виявивши, що місто вже втрачене, воно відступило назад до Орану. 24 вересня флот відплив до Малаги, залишивши у форті іспанський гарнізон із 500 чоловік.
Наслідки
В 1507 році, в битві під Мерс-ель-Кебіром заянідські війська розбили великий загін іспанців, що здійснював грабіжницькі рейди по навколишній території, проте саме місто іспанцям вдалось утримати. Після захоплення у 1505 році, Мерс-ель-Кебір перебував під іспанським контролем майже 300 років лише з рідкими недовгими перервами, такими, як під час відвоювання Орана у 1708 р.
Див. також
Примітки
- Laurent Charles Féraud (1869). Histoire Des Villes de la Province de Constantine. Dr. Arnolet. с. 146. Процитовано 3 березня 2021.
- John Murray (publishers.) (1873). . с. 68. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
- . 1845. с. 180. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- Henri Castonnet Des Fosses (1886). . Challamel Ainé, Libraire-Éditeur. с. 11. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- Meyerson, Mark D. . publishing.cdlib.org. University of California Press. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
- Singh, Nagendra Kr; Singh, Nagendra Kumar (2000). International Encyclopaedia of Islamic Dynasties. New Delhi: Anmol Publications. ISBN .
- Domínguez Caparrós, José (1 вересня 2014). JESÚS BERMÚDEZ RAMIRO: Modulaciones rítmicas en la lírica latina. Las Odas de Horacio. Madrid: Ediciones Clásicas, 2007. Rhythmica. Revista Española de Métrica Comparada (9). doi:10.5944/rhythmica.13088. ISSN 1696-5744.
- Juan Cortada (1841). . с. 462. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- Zurita, Jerónimo (1580). 15 (Que el alcaide de Los Donceles capitán general de la armada de Castilla ganó el lugar de Mazarquivir. Historia del rey Don Fernando el Católico: De las empresas, y ligas de Italia. Т. 6.
- León Galindo y de Vera (1884). . Impr. y fundición de M. Tello. с. 77. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- Juan de MARIANA (1849). . с. 72. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- Abun-Nasr, Jamil M.; Abun-Nasr, Abun-Nasr, Jamil Mirʻi (20 серпня 1987). (англ.). Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahoplennya Mers el Kebira isp Jornada de Mazalquivir 13 veresnya 1505 roku persha kampaniya zdijsnena Ispanskoyu imperiyeyu u vijni proti zayanidskogo sultanata Tlemsen v suchasnomu Alzhiri Morskij port Mers el Kebir isp Mazalquivir aktivno vikoristovuvavsya yak baza berberskimi korsarami Port zahishav potuzhnij i dobre ozbroyenij fortom yakij vzhe uspishno vitrimav napad portugalskih vijsk v 1496 i 1501 rokah Zahoplennya Mers el Kebira Mers el Kebir Mers el Kebir Koordinati 35 43 pn sh 0 43 zh d 35 717 pn sh 0 717 zh d 35 717 0 717 Data Veresen 1505 roku Misce Teritoriya suchasnogo Alzhiru Rezultat Zahoplennya Mers el Kebira Ispanskoyu Imperiyeyu Teritorialni zmini Mers el Kebira do 1790 roku znahodivsya pid vladoyu Ispaniyi Storoni Zayanidi Ispanska imperiya Komanduvachi Nevidomo Diyego Fernandes de Kordova Ramon de Kardona Vijskovi sili Nevidomi 7 000 soldat 170 korabliv Vtrati 4 000 Menshe 30PeredumoviV Ispaniyi pislya zavoyuvannya Granadi 1492 ta pridushennya povstannya Alpuharr 1499 1501 isnuvala suspilna dumka yaku zokrema pidtrimuvav duzhe vplivovij kardinal Fransisko de Sisneros pro neobhidnist perenesennya rekonkisti cherez Gibrltar z metoyu zavoyuvannya uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki dlya zapobigannya napadam berberskih pirativ na ispanske uzberezhzhya Sultanatom Tlemsen v toj chas praviv Abu Abdallah V pravlinnya yakogo bulo nestabilnim ta slabkim PidgotovkaKardinal Fransisko Himenes de Sisneros buv odnim iz golovnih prihilnikiv prodovzhennya rekonkisti na berberskomu uzberezhzhi v Africi Z metoyu zahoplennya Mers el Kebiru v portu Malagi bulo zibrano 7 tisyachne vijsko i flot iz sta simdesyati korabliv dlya jogo perevezennya ta postachannya Komanduvannya v mori zdijsnyuvav katalonec Ramon de Kardona a komanduvannya na sushi Diyego Fernandes de Kordova Flot zalishiv Malagu 20 serpnya 1505 roku ale nespriyatlivi vitri zmusili jogo povernutisya do portu Nova sproba vidbulas 3 veresnya ale z tiyeyi zh prichini flot buv zmushenij zupinitisya v Almeriyi Nareshti 9 veresnya korablyam vdalosya lyagti na neobhidnij kurs i 11 veresnya ispanska flotiliya pribula do uzberezhzhya Mers el Kebir Alzhirci poperedzheni shpigunami pro vidpravlennya flotu ta jogo cili zoseredili svoyi sili v okolicyah Mers el Kebiru Odnak cherez zatrimki sprichineni pogodoyu voni vvazhali sho flot bulo vidpravleno do inshogo punktu priznachennya i alzhirski vijska zibrani dlya vidbittya napadu buli rozpusheni NapadTri karaki pid kerivnictvom baskiv Huana de Leskano ta Floresa de Markuyini yaki zahistili korpusi svoyih korabliv mishkami z vovnoyu pidijshli yakomoga blizhche do fortu i piddali jogo potuzhnomu artilerijskomu obstrilu Pihota sho zdijsnila visadku pid chas prolivnoyi zlivi vzyala visotu poblizu Mers el Kebiru i ukripilas na nij Z dominuyuchoyi visoti ispanci zmogli organizuvati obstril forteci a takozh alzhirskih galer v portu mista Nastupnogo dnya 12 veresnya alzhirska kinnota atakuvala ispanski poziciyi ale bula vidbita Potim zahisniki mista zaproponuvali peremir ya do 13 go chisla obicyayuchi zdatisya yaksho voni ne otrimayut dopomogu vid Abu Abdallaha V sultana Tlemsena Peremir ya bulo prijnyato i oskilki 13 veresnya zhodni alzhirski vijska ne z yavilisya oblozheni z rodinami ta majnom zalishili misto a ispanci zajnyali fort Zajnyavshi poziciyi v zamku ispanci pobachili veliku alzhirsku armiyu yaka prijshla na dopomogu mistu Odnak viyavivshi sho misto vzhe vtrachene vono vidstupilo nazad do Oranu 24 veresnya flot vidpliv do Malagi zalishivshi u forti ispanskij garnizon iz 500 cholovik NaslidkiV 1507 roci v bitvi pid Mers el Kebirom zayanidski vijska rozbili velikij zagin ispanciv sho zdijsnyuvav grabizhnicki rejdi po navkolishnij teritoriyi prote same misto ispancyam vdalos utrimati Pislya zahoplennya u 1505 roci Mers el Kebir perebuvav pid ispanskim kontrolem majzhe 300 rokiv lishe z ridkimi nedovgimi perervami takimi yak pid chas vidvoyuvannya Orana u 1708 r Div takozhBitva pri Mers el Kebiri Yevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830PrimitkiLaurent Charles Feraud 1869 Histoire Des Villes de la Province de Constantine Dr Arnolet s 146 Procitovano 3 bereznya 2021 John Murray publishers 1873 s 68 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2021 1845 s 180 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2021 Henri Castonnet Des Fosses 1886 Challamel Aine Libraire Editeur s 11 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2021 Meyerson Mark D publishing cdlib org University of California Press Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2021 Singh Nagendra Kr Singh Nagendra Kumar 2000 International Encyclopaedia of Islamic Dynasties New Delhi Anmol Publications ISBN 8126104031 Dominguez Caparros Jose 1 veresnya 2014 JESUS BERMUDEZ RAMIRO Modulaciones ritmicas en la lirica latina Las Odas de Horacio Madrid Ediciones Clasicas 2007 Rhythmica Revista Espanola de Metrica Comparada 9 doi 10 5944 rhythmica 13088 ISSN 1696 5744 Juan Cortada 1841 s 462 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2021 Zurita Jeronimo 1580 15 Que el alcaide de Los Donceles capitan general de la armada de Castilla gano el lugar de Mazarquivir Historia del rey Don Fernando el Catolico De las empresas y ligas de Italia T 6 Leon Galindo y de Vera 1884 Impr y fundicion de M Tello s 77 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Juan de MARIANA 1849 s 72 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Abun Nasr Jamil M Abun Nasr Abun Nasr Jamil Mirʻi 20 serpnya 1987 angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 33767 0 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2021