Заудинський рос Заудинский вузлова залізнична станція Улан Уденського регіону Східносибірської залізниці Росії транзитни

Заудинський (рос. Заудинский) — вузлова залізнична станція Улан-Уденського регіону Східносибірської залізниці Росії, транзитний пункт на Транссибірській залізниці. Розташована у місті Улан-Уде.

Станція Заудинський Забайкальська залізниця Улан-Уде — Заудинський Заудинський — Заудинський — Наушки Улан-Уде

51°49′26″ пн. ш. 107°40′48″ сх. д. / 51.82389° пн. ш. 107.68000° сх. д. / 51.82389; 107.68000Координати: 51°49′26″ пн. ш. 107°40′48″ сх. д. / 51.82389° пн. ш. 107.68000° сх. д. / 51.82389; 107.68000
Рік відкриття	1900 (124 роки)
Тип	вантажно-пасажирська
Колій	7
Платформ	1
Тип платформ(и)	берегова
Форма платформи	пряма
Вулиця	вулиця Пугачева
Відстань до Москва-Пасажирська-Ярославська, км	5649
Відстань до Іркутськ-Пасажирський, км	464
Відстань до Улан-Уде, км	8
Тарифна зона	0
Код станції	935703 ^?
Код «Експрес-3»	2054552 ^?


Заудинський на Вікісховищі

Від станції відходять лінії:

на Каримську (645 км);
на Улан-Уде (8 км);
на Улан-Батор (656 км).

Історія

Заснована в 1900 році як роз'їзд Заудинський Забайкальської залізниці.

У квітні 1938 року роз'їзд перетворено на станцію Східно-Сибірської залізниці (ССЗ) через будівництво у районі великих промислових підприємств — м'ясокомбінату, мелькомбінату і меблевої фабрики. Основним постачальником вантажів для станції став м'ясокомбінат.

В 1937 році від станції почалося будівництво південної гілки ССЗ на Наушки. Робочий рух поїздів відкрито 15 січня 1939 року. В 1940 була здана в експлуатацію лінія Заудинський — Наушки. В 1950-ті роки, з будівництвом сполучених із нею залізниць на території Монголії і Китаю, ця лінія стала північною (російською) дільницею Трансмонгольської залізниці.

У жовтні 1964 року розпочато регулярний пасажирський рух поїздів за маршрутом Улан-Уде — Гусяче Озеро (згодом Улан-Уде — Наушки).

В 2012 році через станцію припинено приміський рух потяга Улан-Уде — Горхон Транссибірською магістраллю. В 2014 році скасовано електрички Улан-Уде — Петровський Завод (Транссибірська магістраль) і Улан-Уде — Загустай (реформований Улан-Уде — Наушки, по південній гілці).

З травня 2017 року відновлено рух електропоїзда Улан-Уде — Петровський Завод (з травня по жовтень, двічі на тиждень).

Примітки

Железнодорожные станции СССР. Справочник. — М., Транспорт, 1981
Вл. Славуцкий Драться за победу! // Бурят-Монгольская Правда, № 206 (7768), 30 августа 1942, стр. 2
Третьяков В. Г. История сотрудничества России и Монголии в сфере железнодорожного транспорта (1890-е-1990-е гг.) // Автореферат диссертации. Иркутск — 2003. стр.30
. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 вересня 2020.
. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 29 вересня 2020.
. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 29 вересня 2020.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заудинський

Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Железнодорожные станции СССР. Справочник. — М., Транспорт, 1981

[2] Вл. Славуцкий Драться за победу! // Бурят-Монгольская Правда, № 206 (7768), 30 августа 1942, стр. 2

[3] Третьяков В. Г. История сотрудничества России и Монголии в сфере железнодорожного транспорта (1890-е-1990-е гг.) // Автореферат диссертации. Иркутск — 2003. стр.30

[4] . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 вересня 2020.

[5] . Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 29 вересня 2020.

[6] . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 29 вересня 2020.