Затинайко Володимир Тихонович

Володимир Тихонович Затина́йко (нар. 16 жовтня 1937, Кашин) — український художник декоративного скла; член Спілки радянських художників України з 1972 року.

Затинайко Володимир Тихонович
Народження	16 жовтня 1937(1937-10-16) (87 років) Кашин, Калінінська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Одеське театрально-художнє училище (1956) і Ленінградське вище художньо-промислове училище імені Віри Мухіної (1966)
Діяльність	художник
Вчитель	^d і ^d
Працівник	Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка і Київський завод художнього скла
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 16 жовтня 1937 року в місті Кашині (нині Тверська область, Росія). Упродовж 1952—1956 років навчався в Одеському театрально-художньому училищі. Протягом 1956—1962 років працював у Донецькому театрі опери та балету. Член КПРС з 1961 року.

У 1960—1966 роках навчався у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі, де його викладачами були зокрема , , , . Дипломна робота — набір для вина.

Упродовж 1966—1996 років працював на Київському заводі художнього скла провідним художником, у 1973—1976 роках — очолював експериментально-художній відділ. Живе у Києві, в будинку на вулиці Космонавта Волкова, № 2, квартира № 91.

Творчість

Створював ужиткковий посуд, декоративні вироби. Серед робіт:

• попільничка «Півник» (1967);
• видувна скульптура «Лісовик» (1972);
• подарунковий кубок-ваза (1980);

скульптури-сувеніри

• «Космонавт» (1967, кольорове скло);
• «Мальчиш-Кібальчиш» (1967, склодріт);
• «Чортик» (1970, кольорове гутне скло);

блюда

• «Будьоновець» (1967);
• «Кедр» (1968);
• «Павичі» (1970);

вази

• «Веснянка» (1968);
• «1917 рік» (1969);
• «Солдати революції» (1970);
• «Український танок» (1970);
• «Яблунева гілка» (1979);

композиції ваз

• «Іскри» (1990);
• «Квітень» (1992);
• «Травень» (1992);
• «Пролісок» (1994);

келихи

• «Бузок» (1969);
• «Ювілейні» (1970);
• «Склодуви» (1980);
• «Весільні» (1985–1989);
• «Радість» (1992);

композиції

• «Мелодія» (1995);
• «Дощик» (1996).

У 1962 році оформив Палац культури у Ленінграді.

Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1966 року.

Окремі вироби майстра зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Сумському і Чернігівському художніх музеях.

Відзнаки

• Бронзова медаль ВДНГ СРСР (1983);
• Бронзова медаль ВДНГ ?РСР (1987).

Примітки

1. Затинайко Володимир Тихонович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 54.

Література

• Затинайко Володимир Тихонович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Затынайко, Владимир Тихонович // Художники народов СССР. Библиографический словарь. Том 4. Книга 1 (Елева—Кадышев). Москва. . 1983, сторінка 237 (рос.);
• . Затинайко Володимир Тихонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .