Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок Фінкенштайн (нім. Burgruine Finkenstein) біля міста землі Каринтія Австрії. Замок лежить на схилах гірського хребта Караванке над озером .
| Замок Фінкенштайн | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Руїни замку Фінкенштайн | ||||
46°32′47″ пн. ш. 13°54′11″ сх. д. / 46.546583° пн. ш. 13.903083° сх. д. | ||||
| Тип | d і руїни[1] | |||
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] | |||
| Країна |  Австрія | |||
| Розташування | (Каринтія) | |||
| Засновано | 1142 | |||
| Перша згадка | 1142 | |||
| Стан | Руїни | |||
  Замок Фінкенштайн (Австрія) | ||||
 Замок Фінкенштайн у Вікісховищі | ||||
Історія
Замок належав герцогам Каринтії, які передали його своїм міністеріалам, які від замку стали зватись фон Фінкенштайн. На 1223 дійшло до суперечки Генріха фон Фінкенштайна з єпископ Бамбергу Генріхом І (нім. Heinrich I. von Bilversheim) за право контролю переїзду через річку Ґайль. Після вигасання династії фон Фінкенштайнів замок перейшов до герцогів Каринтії, якими з 1335 були Габсбурги. Імператор Максиміліан I передав замок володіння Фінкенштайном Сигізмунду фон Дітріхштайну (нім. Siegmund von Dietrichstein). Дітріхштайни розбудували замок і володіли ним до 1861 року. З кінця XVIII ст. замок стоїть покинутим.
Найстаріша частина замку збудована у романському стилі. У 2-й пол. XV ст. замок перебудували у готичному стилі. Другі східні ворота збудували після 1508 р., а біля третіх воріт стоїть вежа XIV–XV ст. У південному крилі видніється колишня каплиця св. Ваофоломія. Теперішні власники влаштували біля входу до замку концертну арену на 1.500 місць, яка використовується для фестивальних вистав у липні-серпні кожного року.
Джерела
- Hugo Henckel-Donnersmarck: Burgen und Schlösser in Kärnten. Leon, Klagenfurt 1964. (2 Bände)(нім.)
- Franz Xaver Kohla, Gustav Adolf von Metnitz, Gotbert Moro: Kärntner Burgenkunde Erster Teil - Kärntens Burgen, Schlösser Ansitze und wehrhafte Stätten Geschichtsverein für Kärnten, Klagenfurt 1973(нім.)
- Michael Leischner, Alois Brandstetter: Burgen und Schlösser in Kärnten. Carinthia, Klagenfurt 2000, (нім.)
- Georg Clam Martinic: Österreichisches Burgenlexikon. Burgen und Ruinen, Ansitze, Schlösser und Palais. 2. Auflage. Landesverlag, Linz 1992, (нім.)
- Gerhard Stenzel: Von Burg zu Burg in Österreich. Kremayr & Scheriau, Wien 1973, (нім.)
- Hermann Wiessner, Margareta Vyoral-Tschapka: "Burgen und Schlösser in Kärnten - Hermagor, Spittal/Drau, Villach" 2. erweiterte Auflage. Birken-Verlag, Wien 1986(нім.)
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- [de](нім.)
- [de](нім.)
Посилання
- Finkenstein (Alt-Finkenstein) [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- FINKENSTEIN [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Finkenshtajn nim Burgruine Finkenstein bilya mista zemli Karintiya Avstriyi Zamok lezhit na shilah girskogo hrebta Karavanke nad ozerom Zamok FinkenshtajnRuyini zamku Finkenshtajn46 32 47 pn sh 13 54 11 sh d 46 546583 pn sh 13 903083 sh d 46 546583 13 903083Tipd i ruyini 1 Status spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Krayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 Roztashuvannya Karintiya Zasnovano1142Persha zgadka1142StanRuyiniZamok Finkenshtajn Avstriya Zamok Finkenshtajn u VikishovishiIstoriyaZamok nalezhav gercogam Karintiyi yaki peredali jogo svoyim ministerialam yaki vid zamku stali zvatis fon Finkenshtajn Na 1223 dijshlo do superechki Genriha fon Finkenshtajna z yepiskop Bambergu Genrihom I nim Heinrich I von Bilversheim za pravo kontrolyu pereyizdu cherez richku Gajl Pislya vigasannya dinastiyi fon Finkenshtajniv zamok perejshov do gercogiv Karintiyi yakimi z 1335 buli Gabsburgi Imperator Maksimilian I peredav zamok volodinnya Finkenshtajnom Sigizmundu fon Ditrihshtajnu nim Siegmund von Dietrichstein Ditrihshtajni rozbuduvali zamok i volodili nim do 1861 roku Z kincya XVIII st zamok stoyit pokinutim Najstarisha chastina zamku zbudovana u romanskomu stili U 2 j pol XV st zamok perebuduvali u gotichnomu stili Drugi shidni vorota zbuduvali pislya 1508 r a bilya tretih vorit stoyit vezha XIV XV st U pivdennomu krili vidniyetsya kolishnya kaplicya sv Vaofolomiya Teperishni vlasniki vlashtuvali bilya vhodu do zamku koncertnu arenu na 1 500 misc yaka vikoristovuyetsya dlya festivalnih vistav u lipni serpni kozhnogo roku DzherelaArena bilya zamku Hugo Henckel Donnersmarck Burgen und Schlosser in Karnten Leon Klagenfurt 1964 2 Bande nim Franz Xaver Kohla Gustav Adolf von Metnitz Gotbert Moro Karntner Burgenkunde Erster Teil Karntens Burgen Schlosser Ansitze und wehrhafte Statten Geschichtsverein fur Karnten Klagenfurt 1973 nim Michael Leischner Alois Brandstetter Burgen und Schlosser in Karnten Carinthia Klagenfurt 2000 ISBN 3 85378 520 4 nim Georg Clam Martinic Osterreichisches Burgenlexikon Burgen und Ruinen Ansitze Schlosser und Palais 2 Auflage Landesverlag Linz 1992 ISBN 3 85214 559 7 nim Gerhard Stenzel Von Burg zu Burg in Osterreich Kremayr amp Scheriau Wien 1973 ISBN 3 218 00229 X nim Hermann Wiessner Margareta Vyoral Tschapka Burgen und Schlosser in Karnten Hermagor Spittal Drau Villach 2 erweiterte Auflage Birken Verlag Wien 1986 nim PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 de nim de nim PosilannyaFinkenstein Alt Finkenstein 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim FINKENSTEIN 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim Div takozhZamok FederaunPosilannya