Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Замок Федераун нім Burgruine Federaun розміщений на південний захід від міста Філлах землі Каринтія Австрія Замок Федера

Замок Федераун

Замок Федераун

Замок Федераун (нім. Burgruine Federaun) розміщений на південний захід від міста Філлах землі Каринтія (Австрія).

Замок Федераун
image
Руїни замку Федераун
46°34′12″ пн. ш. 13°48′43″ сх. д. / 46.570167° пн. ш. 13.8120889° сх. д. / 46.570167; 13.8120889
Типd і руїни[1]
Статус спадщинипам'ятка культурної спадщини[d][1]
Країнаimage Австрія
РозташуванняФіллах
Перша згадка1311
СтанРуїни
image
image
Замок Федераун (Австрія)
image Замок Федераун у Вікісховищі

Історія

image
Федераун у долині Тайля. Томас Ендер, 1840

Замок контролював відрізок важливої торговельної дороги Тарвізіо-Філлах, що перетинала під ним річку Гайль. На острові, через який йшов міст, знаходилась сторожева вежа, підконтрольна замку. У середині ХІІІ ст. Рудольф з Розеггу зробив гору осідком грабіжницьких нападів на торгові каравани. Зрештою 1255 єпископ Бамбергу [de] поклав цьому кінець. Найстаріша документальна згадка замку походить з 1311 року. Занепад замку розпочався наприкінці XVII ст. Від найстарішої західної частини замок розширили на схід, де викопали рів.

Джерела

  • Hugo Henckel-Donnersmarck: Burgen und Schlösser in Kärnten. Leon, Klagenfurt 1964 (2 Bände)(нім.)
  • Franz Xaver Kohla, Gustav Adolf von Metnitz, Gotbert Moro: "Kärntner Burgenkunde Erster Teil - Kärntens Burgen, Schlösser Ansitze und wehrhafte Stätten" Geschichtsverein für Kärnten, Klagenfurt 1973(нім.)
  • Gerhard Stenzel: Von Burg zu Burg in Österreich. Kremayr & Scheriau, Wien 1973, (нім.)
  • Georg Clam Martinic: Österreichisches Burgenlexikon. Burgen und Ruinen, Ansitze, Schlösser und Palais. 2. Auflage. Landesverlag, Linz 1992, (нім.)
  • Michael Leischner, Alois Brandstetter: Burgen und Schlösser in Kärnten. Carinthia, Klagenfurt 2000, (нім.)
  • Hermann Wiessner, Margareta Vyoral-Tschapka: "Burgen und Schlösser in Kärnten - Hermagor, Spittal/Drau, Villach" 2. erweiterte Auflage. Birken-Verlag, Wien 1986(нім.)

Примітки

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425

Виноски

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zamok Federaun nim Burgruine Federaun rozmishenij na pivdennij zahid vid mista Fillah zemli Karintiya Avstriya Zamok FederaunRuyini zamku Federaun46 34 12 pn sh 13 48 43 sh d 46 570167 pn sh 13 8120889 sh d 46 570167 13 8120889Tipd i ruyini 1 Status spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Krayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 RoztashuvannyaFillahPersha zgadka1311StanRuyiniZamok Federaun Avstriya Zamok Federaun u VikishovishiIstoriyaFederaun u dolini Tajlya Tomas Ender 1840 Zamok kontrolyuvav vidrizok vazhlivoyi torgovelnoyi dorogi Tarvizio Fillah sho peretinala pid nim richku Gajl Na ostrovi cherez yakij jshov mist znahodilas storozheva vezha pidkontrolna zamku U seredini HIII st Rudolf z Rozeggu zrobiv goru osidkom grabizhnickih napadiv na torgovi karavani Zreshtoyu 1255 yepiskop Bambergu de poklav comu kinec Najstarisha dokumentalna zgadka zamku pohodit z 1311 roku Zanepad zamku rozpochavsya naprikinci XVII st Vid najstarishoyi zahidnoyi chastini zamok rozshirili na shid de vikopali riv DzherelaHugo Henckel Donnersmarck Burgen und Schlosser in Karnten Leon Klagenfurt 1964 2 Bande nim Franz Xaver Kohla Gustav Adolf von Metnitz Gotbert Moro Karntner Burgenkunde Erster Teil Karntens Burgen Schlosser Ansitze und wehrhafte Statten Geschichtsverein fur Karnten Klagenfurt 1973 nim Gerhard Stenzel Von Burg zu Burg in Osterreich Kremayr amp Scheriau Wien 1973 ISBN 3 218 00229 X nim Georg Clam Martinic Osterreichisches Burgenlexikon Burgen und Ruinen Ansitze Schlosser und Palais 2 Auflage Landesverlag Linz 1992 ISBN 3 85214 559 7 nim Michael Leischner Alois Brandstetter Burgen und Schlosser in Karnten Carinthia Klagenfurt 2000 ISBN 3 85378 520 4 nim Hermann Wiessner Margareta Vyoral Tschapka Burgen und Schlosser in Karnten Hermagor Spittal Drau Villach 2 erweiterte Auflage Birken Verlag Wien 1986 nim PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425VinoskiFEDERAUN und THURNEGG 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim Div takozhZamok Ajhelberg Fortecya Landskron Zamok Finkenshtajn Zamok GriffenPosilannya

Дата публікації:
Топ