Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́мок Го́еншванґау (нім. Schloss Hohenschwangau) — замок, розташований поруч з Нойшванштайном у комуні Шванґау біля міста Ф'юсен, що у Швабії (Німеччина). Колишня резиденція баварського короля Людвіґа ІІ, який увійшов в історію як «казковий король».
| Замок Гоеншванґау | |
|---|---|
 | |
| 47°33′20″ пн. ш. 10°44′10″ сх. д. / 47.55556° пн. ш. 10.73611° сх. д. | |
| Статус | музей |
| Статус спадщини | d |
| Країна |  Німеччина |
| Розташування | Шванґау, Баварія |
| Архітектурний стиль | неоготика |
| Архітектор | d |
| Висота н.р.м. | 844 м |
| Засновано | 1837 |
| Перша згадка | ХІІ ст. |
| Будівництво | 1833 — 1855 |
| Власник | Максиміліан II |
| Стан | |
| Сайт | Офіційний сайт |
  Замок Гоеншванґау (Німеччина) | |
 Замок Гоеншванґау у Вікісховищі | |
Історичний огляд
Уперше замок згадується у ХІІ столітті як фортеця Шванштайн (Schwanstein), що належала лицарям Шванґау. Один з представників цього роду, Гітпольд фон Шванґау, відомий мінезингер, який оспівувався у «Гейдельберзькому пісеннику».
У замку жив також принц Конрадин (1252–1268), останній з роду Гогенштауфенів, страчений у віці 16 років у Неаполі. У XVI столітті рід лицарів Шванґау припинився і фортеця стала поступово руйнуватися.
Під час наполеонівських воєн, у 1800 і 1809 роках, фортеця була сильно пошкоджена.
У квітні 1829 року кронпринц Баварії, майбутній король Максиміліан II (1811–1864), відкрив для себе ці місця під час пішохідної прогулянки і, зачарований навколишньою природою, у 1832 році придбав руїни замку.
Замок відновлювався у 1833–1836 роках, а деякі роботи тривали до 1855 року. Архітектор підготував проєкт замку в неоготичному стилі. Після його смерті роботу продовжили Георг Фрідріх Цібланд і Йозеф Даніель Ольмюллер. Над оформленням 14 залів працювали відомі тоді майстри романтичного періоду Моріц фон Швінд, Людвіґ Лінденшміт та інші. Королева Марія розпланувала альпійський сад з квітами, які були привезені з усіх куточків Альп.
Гоеншванґау був офіційною літньою і мисливською резиденцією Максиміліана, його дружини (1825–1889) та їхніх синів Людвіґа (майбутнього короля Людвіґа ІІ) й Отто (майбутнього короля Оттона І Баварського).
У 1864 році після смерті короля Максиміліана господарем замку став його син Людвіґ ІІ (1845–1886). Йому подобалося жити в Гоеншванґау, особливо після 1869 року, коли неподалік розпочалось будівництво замку Нойшванштайн. У замку король приймав композитора Рихарда Вагнера, який проте ніколи не бував у замках Нойшванштайн і .
Королева Марія пережила свого сина на три роки і померла в замку 1889 року.
У 1905 році дядя Людвіґа ІІ, принц-регент Луїтпольд Баварський (1821–1912), електрифікував замок і встановив електричний ліфт. Після його смерті палац був відкритий як музей протягом наступного року.
Під час Першої і Другої світових воєн замок не постраждав. У 1923 році баварський ландтаг визнав право колишньої королівської родини проживати в замку. З 1933 до 1939 наслідний принц Рупрехт Баварський (1869–1955) і його родина використовували замок як свою літню резиденцію. У травні 1941 року і до кінця війни у фамільному замку Гоеншванґау мешкав князь Адальберт Баварський (1886–1970), якому, як і решті представників королівських родин, згідно з наказом Гітлера (Prinzenerlass) заборонили служити в армії.
Внутрішнє оздоблення
Зала лебединого лицаря. У колишній їдальні представлений настінний живопис, який відтворює сагу про лебединого лицаря Лоенґріні, які однак не були ілюстраціями до опери Вагнера, написаної пізніше. Сюжет був придуманий Крістіаном Рюбеном і намальований в 1835 році Михаїлом Неєром і Лоренцо Кваліо.
Спальня королеви. На вибір стилю спальні вплинула поїздка Максиміліана до Туреччини у 1833 році. Тут присутні турецькі мотиви, що переплітаються з романтичним стилем. Турецька канапка була подарована баварському кронпринцу турецьким султаном Мухамедом II.
Вітальня королеви Марії. Настінні картини в цій кімнаті присвячені історичним сценам і долі старої фортеці. Тут зображені Хітпольд фон Шванґау, мінезингер, принц Конрадин, останній представник роду Гогенштауфенів, Мартін Лютер, реформатор церкви, а також прості люди, що жили раніше в цій фортеці та пов'язані з її історією.
Зала героїв. Картини урочистого залу відображають сагу про Велькина, яка є частиною епопеї про Дітріха фон Берне. Сказання було втрачено в Німеччині, але пізніше, завдяки Норвезькому переказу, стало знову відомо в XIII столітті. Картини розроблені за проектами Моріца фон Швіндта та виконані художниками Глінком, Гіссманном, Неєром та Адамом.
Кімната Гогенштауфена. Розпис приміщення присвячений роду Гогенштауфенів. Між династіями Віттельсбахів і Гогенштауфенів існував тісний зв'язок. Так, у XII столітті Отто фон Віттельсбах врятував життя Фрідріху I Барбароссі, за що йому було присвоєно у 1180 році звання першого герцога Віттельсбаського. У цій кімнаті знаходиться фортепіано, так званий «рояль Вагнера». На ньому грав не тільки король Людвіґ II, але і Ріхард Вагнер.
Сучасність
Нинішнім власником замку є «Балансовий фонд Віттельсбахів».
Щороку палац відвідують понад 300 тисяч туристів. Замок відкритий цілий рік (за винятком Різдва).
У ніч проти 6 листопада 2005 року в замку сталася крадіжка зі зломом. З трьох вітрин зникло близько 100 експонатів на суму 10 000 €. Хоча відразу спрацювала сигналізація, злочинців не вдалося зупинити.
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Юлиус Десинг. Королевский замок Нойшванштейн. — Лехбрук-ам-Зее, Wilhelm Kienberger GmbH. — С. 82
- Hans F. Nöhbauer. Auf den Spuren König Ludwigs II. (München, Prestel Verlag, 3. Aufl. 2007) S. 81ff.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замок Гоеншванґау |
- Казковий замок Гоеншванґау з неоготичною архітектурою, Німеччина (фото) [ 27 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Georg Baumgartner. Schloß Hohenschwangau. Eine Untersuchung zum Schloßbau der Romantik. (Beiträge zur Kunstwissenschaft 15); Scaneg, München 1987 (zgl. Dissertation, München 1977); .
- Klaus G. Förg, Michael Rüffer. Neuschwanstein und Hohenschwangau. Rosenheimer Verlagshaus, Rosenheim 2003; hier: S. 66-96; .
- Heinrich Kreisel. Schloß Hohenschwangau. 14. Auflage. Hirmer, München 1992.
- Max Oppel (Hrsg.), Giesela Haasen: Schloß Hohenschwangau, Hirmer Verlag München 1999, 51 Seiten,
- Jean Louis Schlim. Ludwig II. — Traum und Technik. MünchenVerlag, München 2010, . Die Dampfmaschine im Schlosshof von Hohenschwangau in virtueller Darstellung.
- Alice Laura Arnold, Poetische Momente der Weltgeschichte. Die Wandbilder in Schloß Hohenschwangau, Stuttgart 2006.
- Alice Arnold-Becker, Schloss Hohenschwangau. Die Wandbilder eines Gebirgspalasts, Stuttgart 2011, . (Von der Entdeckung des Schloss durch Kronprinz Maximilian von Bayern bis hin zur umfangreichen Ausstattung mit über einhundert Wandbildern; reich bebildert.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mok Go enshvangau nim Schloss Hohenschwangau zamok roztashovanij poruch z Nojshvanshtajnom u komuni Shvangau bilya mista F yusen sho u Shvabiyi Nimechchina Kolishnya rezidenciya bavarskogo korolya Lyudviga II yakij uvijshov v istoriyu yak kazkovij korol Zamok Goenshvangau47 33 20 pn sh 10 44 10 sh d 47 55556 pn sh 10 73611 sh d 47 55556 10 73611Status muzejStatus spadshini dKrayina Nimechchina ISO3166 1 alpha 3 DEU ISO3166 1 cifrovij 276 Roztashuvannya Shvangau BavariyaArhitekturnij stil neogotikaArhitektor dVisota n r m 844 mZasnovano 1837Persha zgadka HII st Budivnictvo 1833 1855Vlasnik Maksimilian IIStanSajt Oficijnij sajtZamok Goenshvangau Nimechchina Zamok Goenshvangau u VikishovishiIstorichnij oglyadFrederik Gansen Sedring Zamok Goenshvangau 1843 Vid na zamok z Nojshvanshtajna Zamok unochi Zamok mizh ozerami Alpzee livoruch i Shvanzee Upershe zamok zgaduyetsya u HII stolitti yak fortecya Shvanshtajn Schwanstein sho nalezhala licaryam Shvangau Odin z predstavnikiv cogo rodu Gitpold fon Shvangau vidomij minezinger yakij ospivuvavsya u Gejdelberzkomu pisenniku U zamku zhiv takozh princ Konradin 1252 1268 ostannij z rodu Gogenshtaufeniv strachenij u vici 16 rokiv u Neapoli U XVI stolitti rid licariv Shvangau pripinivsya i fortecya stala postupovo rujnuvatisya Pid chas napoleonivskih voyen u 1800 i 1809 rokah fortecya bula silno poshkodzhena U kvitni 1829 roku kronprinc Bavariyi majbutnij korol Maksimilian II 1811 1864 vidkriv dlya sebe ci miscya pid chas pishohidnoyi progulyanki i zacharovanij navkolishnoyu prirodoyu u 1832 roci pridbav ruyini zamku Zamok vidnovlyuvavsya u 1833 1836 rokah a deyaki roboti trivali do 1855 roku Arhitektor pidgotuvav proyekt zamku v neogotichnomu stili Pislya jogo smerti robotu prodovzhili Georg Fridrih Cibland i Jozef Daniel Olmyuller Nad oformlennyam 14 zaliv pracyuvali vidomi todi majstri romantichnogo periodu Moric fon Shvind Lyudvig Lindenshmit ta inshi Koroleva Mariya rozplanuvala alpijskij sad z kvitami yaki buli privezeni z usih kutochkiv Alp Goenshvangau buv oficijnoyu litnoyu i mislivskoyu rezidenciyeyu Maksimiliana jogo druzhini 1825 1889 ta yihnih siniv Lyudviga majbutnogo korolya Lyudviga II j Otto majbutnogo korolya Ottona I Bavarskogo U 1864 roci pislya smerti korolya Maksimiliana gospodarem zamku stav jogo sin Lyudvig II 1845 1886 Jomu podobalosya zhiti v Goenshvangau osoblivo pislya 1869 roku koli nepodalik rozpochalos budivnictvo zamku Nojshvanshtajn U zamku korol prijmav kompozitora Riharda Vagnera yakij prote nikoli ne buvav u zamkah Nojshvanshtajn i Koroleva Mariya perezhila svogo sina na tri roki i pomerla v zamku 1889 roku U 1905 roci dyadya Lyudviga II princ regent Luyitpold Bavarskij 1821 1912 elektrifikuvav zamok i vstanoviv elektrichnij lift Pislya jogo smerti palac buv vidkritij yak muzej protyagom nastupnogo roku Pid chas Pershoyi i Drugoyi svitovih voyen zamok ne postrazhdav U 1923 roci bavarskij landtag viznav pravo kolishnoyi korolivskoyi rodini prozhivati v zamku Z 1933 do 1939 naslidnij princ Rupreht Bavarskij 1869 1955 i jogo rodina vikoristovuvali zamok yak svoyu litnyu rezidenciyu U travni 1941 roku i do kincya vijni u familnomu zamku Goenshvangau meshkav knyaz Adalbert Bavarskij 1886 1970 yakomu yak i reshti predstavnikiv korolivskih rodin zgidno z nakazom Gitlera Prinzenerlass zaboronili sluzhiti v armiyi Vnutrishnye ozdoblennyaZala lebedinogo licarya U kolishnij yidalni predstavlenij nastinnij zhivopis yakij vidtvoryuye sagu pro lebedinogo licarya Loengrini yaki odnak ne buli ilyustraciyami do operi Vagnera napisanoyi piznishe Syuzhet buv pridumanij Kristianom Ryubenom i namalovanij v 1835 roci Mihayilom Neyerom i Lorenco Kvalio Spalnya korolevi Na vibir stilyu spalni vplinula poyizdka Maksimiliana do Turechchini u 1833 roci Tut prisutni turecki motivi sho pereplitayutsya z romantichnim stilem Turecka kanapka bula podarovana bavarskomu kronprincu tureckim sultanom Muhamedom II Vitalnya korolevi Mariyi Nastinni kartini v cij kimnati prisvyacheni istorichnim scenam i doli staroyi forteci Tut zobrazheni Hitpold fon Shvangau minezinger princ Konradin ostannij predstavnik rodu Gogenshtaufeniv Martin Lyuter reformator cerkvi a takozh prosti lyudi sho zhili ranishe v cij forteci ta pov yazani z yiyi istoriyeyu Zala geroyiv Kartini urochistogo zalu vidobrazhayut sagu pro Velkina yaka ye chastinoyu epopeyi pro Ditriha fon Berne Skazannya bulo vtracheno v Nimechchini ale piznishe zavdyaki Norvezkomu perekazu stalo znovu vidomo v XIII stolitti Kartini rozrobleni za proektami Morica fon Shvindta ta vikonani hudozhnikami Glinkom Gissmannom Neyerom ta Adamom Kimnata Gogenshtaufena Rozpis primishennya prisvyachenij rodu Gogenshtaufeniv Mizh dinastiyami Vittelsbahiv i Gogenshtaufeniv isnuvav tisnij zv yazok Tak u XII stolitti Otto fon Vittelsbah vryatuvav zhittya Fridrihu I Barbarossi za sho jomu bulo prisvoyeno u 1180 roci zvannya pershogo gercoga Vittelsbaskogo U cij kimnati znahoditsya fortepiano tak zvanij royal Vagnera Na nomu grav ne tilki korol Lyudvig II ale i Rihard Vagner SuchasnistNinishnim vlasnikom zamku ye Balansovij fond Vittelsbahiv Shoroku palac vidviduyut ponad 300 tisyach turistiv Zamok vidkritij cilij rik za vinyatkom Rizdva U nich proti 6 listopada 2005 roku v zamku stalasya kradizhka zi zlomom Z troh vitrin zniklo blizko 100 eksponativ na sumu 10 000 Hocha vidrazu spracyuvala signalizaciya zlochinciv ne vdalosya zupiniti Div takozhZamki Bavariyi Nojshvanshtajn Lindergof Korolivskij budinok na ShaheniPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Yulius Desing Korolevskij zamok Nojshvanshtejn Lehbruk am Zee Wilhelm Kienberger GmbH S 82 Hans F Nohbauer Auf den Spuren Konig Ludwigs II Munchen Prestel Verlag 3 Aufl 2007 S 81ff DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zamok Goenshvangau Kazkovij zamok Goenshvangau z neogotichnoyu arhitekturoyu Nimechchina foto 27 listopada 2013 u Wayback Machine Georg Baumgartner Schloss Hohenschwangau Eine Untersuchung zum Schlossbau der Romantik Beitrage zur Kunstwissenschaft 15 Scaneg Munchen 1987 zgl Dissertation Munchen 1977 ISBN 3 89235 015 9 Klaus G Forg Michael Ruffer Neuschwanstein und Hohenschwangau Rosenheimer Verlagshaus Rosenheim 2003 hier S 66 96 ISBN 3 475 53418 5 Heinrich Kreisel Schloss Hohenschwangau 14 Auflage Hirmer Munchen 1992 Max Oppel Hrsg Giesela Haasen Schloss Hohenschwangau Hirmer Verlag Munchen 1999 51 Seiten ISBN 3 7774 8270 6 Jean Louis Schlim Ludwig II Traum und Technik MunchenVerlag Munchen 2010 ISBN 978 3 937090 43 6 Die Dampfmaschine im Schlosshof von Hohenschwangau in virtueller Darstellung Alice Laura Arnold Poetische Momente der Weltgeschichte Die Wandbilder in Schloss Hohenschwangau Stuttgart 2006 Alice Arnold Becker Schloss Hohenschwangau Die Wandbilder eines Gebirgspalasts Stuttgart 2011 ISBN 978 3 00 033991 2 Von der Entdeckung des Schloss durch Kronprinz Maximilian von Bayern bis hin zur umfangreichen Ausstattung mit uber einhundert Wandbildern reich bebildert