Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Закрита залізнична гілка Сентянівка Авдакове Орловська гілка знаходиться в західній частині Луганської області в районі

Залізнична гілка Сентянівка - Авдакове

Залізнична гілка Сентянівка - Авдакове

Закрита залізнична гілка Сентянівка – Авдакове (Орловська гілка) знаходиться в західній частині Луганської області в районі сучасного міста Брянка та найближчих околиць. До 1996 року обслуговувала промислову зону міста Брянка і прилеглої території, мала протяжність 25 км.

Історія

Дореволюційний період

image
Картосхема гілок Північно-Донецької та Катерининської залізниць у трикутнику Дебальцеве - Попасна - Родакове

Гілка будувалася у 1910-1911 роках, під час будівництва основної ділянки Північно-Донецької залізниці, - Харків – Родакове. Входила до складу Сентянівських під'їзних гілок, які в 1910 році мали загальну протяжність 39 верст. Мета – обслуговування вугільних підприємств у трикутнику Слов’яносербськ – Дебальцеве – Попасна. У 1910 році станція фактично вже існувала - почалося зведення станційних будівель станції Орловська та укладання колії від станції Сентянівка в напрямі промислової зони сучасного міста Брянка.

Залізничну гілку Сентянівка – Орловська – Брянські копальні було здано до експлуатації у грудні 1911 року (Циркуляр Головного Штабу про відкриття правильного руху на ділянці Сентянівка – Орловська № 245 від 1911 року). З 1911 року станція Орловська фігурує у статистичних довідниках міністерства шляхів сполучення Російської імперії. Від Сентянівки до Орловської вже існував пасажирський рух. Втім, офіційно протягом 1911 року так звана Орловська гілка, зокрема – станція Орловська, вантажі не приймала і не відправляла.

В зиму 1911-1912 років було призначене курсування однієї пари поштових потягів Сентянівка – Орловська із місцями II, III і IV класів у пасажирських вагонах. Причому, пасажири IV класу перевозилися групами від 40 осіб і більше. Невдовзі потяги перевели до категорії «змішаних» (подібність товаро-пасажирських). Способи проїзду в них пасажирів та періодичність курсування на ділянці Сентянівка – Орловська не змінювалися до 1917 року включно.

image
Розклад руху пасажирських потягів Сентянівка - Орловська станом на зиму 1916-1917 року

Станом на 1913 рік, станція Орловська відправила 20,6 млн. пудів (більше 370 тис. т, майже все – вугілля) і прийняла майже 2,7 млн. пудів різних вантажів. Станом на 1915-1916 роки, при станції Орловська числилися Орлово-Єленєвські та Каменські копальні товариства Криворізьких залізних руд, а також Головинський та Брусилівський рудники. На Орлово-Єленєвських копальнях знаходився склад заліза.

Стосовно станції Авдакове в районі сучасного міста Брянка, перші відомості про її існування з’являються в 1916 році. Станцію було названо на честь видатного промисловця М.С.Авдакова. Згідно зі статистичними даними Ради З’їзду гірничопромисловців півдня Росії, при станції числився Костянтинівський рудник Новосильського та Брусилівського. Вантажний рух ділянкою Орловська – Авдакове Північно-Донецької залізниці було відкрито у травні 1916 року. У вказівнику пасажирських сполучень за 1917 рік станція Авдакове вказується, хоча і без пасажирських потягів з боку Орловської, що вказує про наміри відкрити в майбутньому пасажирський рух і тут.

image
Відмова Раді З'їзду гірничопромисловців півдня Росії у перейменуванні станції Ясинувата у станцію Авдакове

Примітно, що влітку 1916 року Рада З’їзду гірничопромисловців півдня Росії клопотала про привласнення назви «Авдакове» станції Ясинувата Катерининської залізниці. Але внаслідок того, що станом на літо 1916 року станція Авдакове вже існувала, а історична назва вузлової станції Ясинувата була відомою широкому загалу, - перейменування могло внести плутанину, і Рада З’їзду отримала відмову у виконанні даного клопотання.

Конкуренція Північно-Донецької та Катерининської залізниць

Слід зазначити, що до 1911 року вугільні підприємства у трикутнику Слов’яносербськ – Дебальцеве – Попасна обслуговували залізничні лінії Дебальцеве – Луганськ і Дебальцеве – Попасна Катерининської залізниці. Зокрема, для обслуговування вуглекопалень в районі сучасного міста Брянка було обладнано під’їзні колії протяжністю 8-10 верст від останніх до станції Алмазна Катерининської залізниці, а на самій станції примикання провели тотальну реконструкцію.

В результаті будівництва товариством Північно-Донецької залізниці гілок Сентянівка – Орловська – Авдакове («рукава»), Сентянівка – та під’їзних колій від цих гілок до промислових підприємств (частина із яких вже існувала і обслуговувалася Катерининською залізницею), утворилася система комунікацій, яка зв’язала Північно-Донецьку залізницю (через вищеназвані підприємства) зі станціями Алмазна, Голубівка, і навіть Алчевська (Комунарська). Така система колій не мала собі рівних за складністю, і по суті – утворювала нові з’єднувальні гілки між залізницями-конкурентами. Основним таким «ходом» слід вважати напрям Сентянівка – Орловська – Алмазна, який дозволяв потрапити з однієї залізниці на іншу без розвороту потягу.

Приватне товариство Північно-Донецької залізниці проводило гнучку політику по відношенню до клієнтів, порівняно із державною Катерининською залізницею (зокрема, були відкриті товарні контори Північно-Донецької залізниці не на станціях примикання, а на промплощадках рудників). У комплексі із меншою відстанню між Донецьким басейном і Санкт-Петербургом уздовж основної лінії Північно-Донецької залізниці, у порівнянні із відстанню уздовж лінії Попасна – Куп’янськ Катерининської залізниці, це призвело до перерозподілення потоків вугілля між залізницями.

Вугілля, яке до 1911 року спрямовувалося на Катерининську залізницю, почали видавати на Північно-Донецьку залізницю. Так, якщо в 1911 році залізницею Попасна – Куп’янськ було вивезено в північному напрямі 2,98 млн. т різних вантажів, то вже в 1912 році обсяги вивезення впали на 16,3 % - до 2,49 млн. т. Не дивлячись на загальну тенденцію до зростання обсягів вуглевидобутку, до 1917 року обсяги видачі вугілля з району сучасної Брянки на станцію Алмазна продовжували знижуватися.

Найбільші обсяги вуглевидобутку в районі сучасної Брянки протягом 1913-1915 років спостерігалися на Брянських копальнях акціонерного товариства Брянських кам’яновугільних копалень і рудників. Вони були зв’язані ширококолійною під’їзною колією зі станціями Орловська та Алмазна. Із цими ж станціями були пов’язані Кам’янська, Орловська та Орлово-Єленєвська копальні товариства акціонерного Криворізьких залізних руд. Краснопольська копальня Донецько-Юр’ївського металургійного товариства мала підвісну канатну дорогу до під’їзної колії Павлівської копальні того ж товариства із виходом на станцію Алчевська, а також з’єднувалася залізницею з кінною тягою із під’їзною колією Брянської копальні із виходом на станції Орловська та Алмазна.

Окрім забезпечення перемоги в конкурентній боротьбі з Катерининською залізницею, спорудження товариством Північно-Донецької залізниці гілки Сентянівка – Орловська – Авдакове викликало появу нових вугільних підприємств у даному секторі. Так, у 1914-1916 роках в районі станції Орловська з’явилися наступні копальні: Головинська (Н.Толмачова), Олександро-Петрівська (товариства «Йофе й Бірнбаум»), селянські копальні Головинського та Орловського товариств, Брусилівський рудник. В районі станції Авдакове відкрився Костянтинівський рудник (Новосильського та Брусилівського). По роз'їзді 9 верста гілки Сентянівка – Орловська велося навантаження вугілля Софіївської копальні (Г.Рибчинського).

Радянський період і перша половина 90-х років ХХ століття

Після націоналізації Північно-Донецької залізниці у 1918-1921 роках проблема конкуренції Катерининської та Північно-Донецької залізниці була знята. Гілкою загального користування залишалася ділянка колії від Сентянівки до Орловської.

В перші роки радянської влади вантажообіг гілки збільшувався за рахунок зростання вуглевидобутку у відповідному регіоні. Вугілля залишалося основним вантажем даної ділянки залізниці. Рух здійснювався маневровим порядком ("у спосіб одного паровоза"), максимальна швидкість - 25 верст на годину, допустима вага поїзду - 410 т. В 1923-24 господарчому році станція Орловська відвантажила 275 тис. т вугілля, в 1924-25 році – 421 тис. т вугілля і коксу. До 1925 року (включно) станція Авдакове функціонувала як під’їзна колія станції Орловська. У 1925-26 господарчому році станція Орловська відвантажила 548 тис. т вугілля і коксу, станція Авдакове – 23,4 тис. т коксу.

Станом на 1 жовтня 1925 року, на станції Орловська працював дорожний майстер 8-го околотку Донецьких залізниць. Постачання палива на гілку здійснювалося з Красного Лиману (сучасний Лиман), гас та інші матеріали надходили із Сентянівки. По станції працювала споживча лавка № 11.

Залізничне сполучення на гілці Сентянівка – Орловська було відновлене у 1924 році у вигляді щоденного курсування 1 пари пасажирсько-товарних потягів із жорсткими вагонами в даному сполученні. До складу поїзду входив 1 багажний чотиривісний вагон і 2 жорстких двохосних вагони. Від Орловської до Сентянівки потяг йшов 1 годину. В народі називали цей потяг «трудовим». З 1926 року один із пасажирських вагонів поїзду обертався у сполученні Харків - Орловська. Восени 1929 року маршрут потягу подовжили до Авдакового, і час у дорозі збільшився до 2…2,5 год. У 1930 році у сполученні Сентянівка – Авдакове курсували вже 2 пари пасажирсько-товарних потягів, у 1934 році – 3 пари пасажирсько-товарних потягів на добу. У 1936 році ці потяги було переведено до категорії пасажирських, у 1940 році – до категорії приміських. Час у дорозі від Сентянівки до Авдакового в 1940 році займав не більше 1 години.

Після Другої Світової війни кількість пар приміських потягів від Сентянівки до Авдакового в різні роки коливалася від 1 до 3. У 1959 році, наприклад, курсував склад із 8 двохосних пасажирських вагонів («довоєнного зразку») під паровозом. У 1988 і 1996 роках – приміські дизель-потяги приписки ТЧ-3 Сентянівка та ТЧ-4 Родакове.

Вантажообіг даної ділянки залізниці тримався за рахунок роботи тамтешніх шахт. Наприклад, при станції Орловська працювали шахти № 1-1 «біс», № 8-2, ЦЗФ «Криворізька», техбаза, автобаза тощо. До середини 90-х років гілкою регулярно курсувала дрезина АС1А (без можливості проїзду пасажирів, розвозили пошту та інкасацію) за кільцевим маршрутом Попасна – Тошківка – Сентянівка – Авдакове – Стаханов (Алмазна) – Попасна. В радянські часи раз на місяць сюди приїздив вагон-клуб, раз на півроку – агітпотяг.

В 1996 році відбулися перші масштабні скасування приміських потягів, які були пов’язані із паливною кризою в Україні. Серед скасованих потягів були і 2 пари на ділянці Сентянівка – Авдакове. Після скасування приміських пасажирських потягів відпала пряма необхідність у гілці Сентянівка – Авдакове, оскільки підприємства, які залишилися при станціях Орловська і Авдакове мали під’їзні колії до станції Стаханів. Демонтаж здійснювався у 1997-1998 роках. Були демонтовані перегони Сентянівка – Орловська, Орловська – Авдакове і колійний розвиток станції Орловська.

Роздільні пункти та зупинки

Гілка в різні часи мала чотири власні роздільні пункти із колійним розвитком:

  • роз’їзд 9 верста (згадується у 1915 році, в радянські часи – з.п. 10 км або Новобудова, пасажирська зупинка – з 1937 року),
  • роз’їзд 14 км (13,5 км від Сентянівки, з 1932 року),
  • станція Орловська (22 км від Сентянівки, з 1911 року) і
  • станція Авдакове (кінцева, з 1916 року, пасажирське сполучення з 1929 року).

Крім того, після Другої Світової війни на даній ділянці колії було відкрито пасажирські зупинні пункти без колійного розвитку:

  • 4 км,
  • 7 км (Дорожний) і
  • 16 км.

Сучасний стан

Станом на 2019 рік, колійний розвиток станції Орловська, роз’їзду 14 км, а також перегони Сентянівка – 14 км, 14 км – Орловська та Орловська – Авдакове демонтовані (в районі колишньої станції Орловська проходить під’їзна колія до станції Алмазна, колишня Стаханов). Станційні будівлі станції Орловська зруйновані під фундамент. Станція Авдакове існує, має під’їзні колії до станції Алмазна і носить назву Брянка. До 2014 року станція належала ДВАТ НТУ «Стахановвантажтранс». Пасажирська будівля колишньої станції Авдакове була зруйнована мародерами до 2014 року, залишилися лише стіни. Рух до 2014 року під’їзними коліями в районі колишніх станції Орловська і Авдакове здійснювався вкрай рідко.

Примітки

  1. Пути сообщения России / Журнал отдела статистики и картографии Министерства путей сообщения, № IV.1910. СПб. 1910.
  2. Мартыненко В. Из истории Северо-Донецкой магистрали // Железнодорожник Донбасса, №№ 15, 16` 1982.
  3. Список станций Российских железных дорог в алфавитном и географическом порядке их расположения. СПб. 1910.
  4. 1913 г. Справочник для железнодорожных статистических отделов. СПб. 1913.
  5. Н.Л.Брюль (1911). Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1911-12 г. СПб.
  6. Л.Васильев (1912). Дополнение за 1911 год… к справочнику К. Патина…. СПб.
  7. Статистический сборник министерства путей сообщения. Выпуск сто двадцать восьмой. Железные дороги в 1911 г. – Ч.2. СПб. 1914.
  8. Н.Л.Брюль (1913). Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1913 года. СПб.
  9. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. М. 1917.
  10. Статистический сборник министерства путей сообщения. Выпуск сто тридцать восьмой. Перевозки по железным дорогам в 1913 г. – Ч.1. Пг. 1916.
  11. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. Х. 1916.
  12. Склады железа // Горно-заводское дело, № 46. 1916. - с. 14698.
  13. К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.
  14. Отчёт по вывозу донецкого минерального топлива, руды, флюсов, соли и чугуна из Южного горнозаводского района за 1925-26 г. Х. 1927.
  15. Хроника Совета Съезда горнопромышленников юга России // Горно-заводское дело, № 31. 1916. - с. 13971.
  16. По Екатерининской железной дороге. Вып. II. Екатеринослав. 1912.
  17. Фабер Г. (1931). Реконструкція залізничної мережі Донбасу. Х.
  18. Отчёт начальника горного управления южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
  19. Отчёт начальника горного управления южной России за 1914 год. Екатеринослав. 1915.
  20. Отчёт начальника горного управления южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
  21. Донецкие железные дороги. Расписание движения поездов с 1-го ноября 1924 года. Х. 1924.
  22. Отчёт по вывозу донецкого минерального топлива, руды, флюсов, соли и чугуна из Южного горнозаводского района за 1924-25 г. Х. 1926.
  23. Донецкие железные дороги. Расписание движения поездов с 1 октября 1926 года. Х. 1926.
  24. Административное деление Донецких железных дорог на 1 октября 1925 г. Х. 1925.
  25. С.Е.Брюль (1925). Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1925 г. М.
  26. Донецкие железные дороги. Расписание движения поездов с 1-го окрября 1925 г. Х. 1925.
  27. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1929/30 гг. М. 1929.
  28. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1930-31 г. М. 1930.
  29. С.Е.Брюль (1934). Официальный указатель железнодорожных, водных и других пассажирских сообщений / Зимнее движение 1934/35 г.г. М.
  30. С.Е.Брюль (1936). Официальный указатель железнодорожных, водных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1936 г. М.
  31. М.Кречетников (1940). Официальный указатель железнодорожных, водных и других пассажирских сообщений на 1940 г. М.
  32. Донецкая железная дорога. Служебное расписание движения пассажирских, пригородных и ученических поездов на лето 1959 года. [X.] 1959.
  33. Донецкая железная дорога. Служебное расписание движения пригородных поездов с 29 мая 1988 года. X. 1988.
  34. Донецкая железная дорога. Служебное расписание движения пригородных поездов со 2 июня 1996 года. Донецк. 1996.
  35. . Архів оригіналу за 26 січня 2019.
  36. С.Е.Брюль. (1937). Официальный указатель железнодорожных, водных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1937 г. М.
  37. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1932-33 г. М. 1932.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zakrita zaliznichna gilka Sentyanivka Avdakove Orlovska gilka znahoditsya v zahidnij chastini Luganskoyi oblasti v rajoni suchasnogo mista Bryanka ta najblizhchih okolic Do 1996 roku obslugovuvala promislovu zonu mista Bryanka i prilegloyi teritoriyi mala protyazhnist 25 km IstoriyaDorevolyucijnij period Kartoshema gilok Pivnichno Doneckoyi ta Katerininskoyi zaliznic u trikutniku Debalceve Popasna Rodakove Gilka buduvalasya u 1910 1911 rokah pid chas budivnictva osnovnoyi dilyanki Pivnichno Doneckoyi zaliznici Harkiv Rodakove Vhodila do skladu Sentyanivskih pid yiznih gilok yaki v 1910 roci mali zagalnu protyazhnist 39 verst Meta obslugovuvannya vugilnih pidpriyemstv u trikutniku Slov yanoserbsk Debalceve Popasna U 1910 roci stanciya faktichno vzhe isnuvala pochalosya zvedennya stancijnih budivel stanciyi Orlovska ta ukladannya koliyi vid stanciyi Sentyanivka v napryami promislovoyi zoni suchasnogo mista Bryanka Zaliznichnu gilku Sentyanivka Orlovska Bryanski kopalni bulo zdano do ekspluataciyi u grudni 1911 roku Cirkulyar Golovnogo Shtabu pro vidkrittya pravilnogo ruhu na dilyanci Sentyanivka Orlovska 245 vid 1911 roku Z 1911 roku stanciya Orlovska figuruye u statistichnih dovidnikah ministerstva shlyahiv spoluchennya Rosijskoyi imperiyi Vid Sentyanivki do Orlovskoyi vzhe isnuvav pasazhirskij ruh Vtim oficijno protyagom 1911 roku tak zvana Orlovska gilka zokrema stanciya Orlovska vantazhi ne prijmala i ne vidpravlyala V zimu 1911 1912 rokiv bulo priznachene kursuvannya odniyeyi pari poshtovih potyagiv Sentyanivka Orlovska iz miscyami II III i IV klasiv u pasazhirskih vagonah Prichomu pasazhiri IV klasu perevozilisya grupami vid 40 osib i bilshe Nevdovzi potyagi pereveli do kategoriyi zmishanih podibnist tovaro pasazhirskih Sposobi proyizdu v nih pasazhiriv ta periodichnist kursuvannya na dilyanci Sentyanivka Orlovska ne zminyuvalisya do 1917 roku vklyuchno Rozklad ruhu pasazhirskih potyagiv Sentyanivka Orlovska stanom na zimu 1916 1917 roku Stanom na 1913 rik stanciya Orlovska vidpravila 20 6 mln pudiv bilshe 370 tis t majzhe vse vugillya i prijnyala majzhe 2 7 mln pudiv riznih vantazhiv Stanom na 1915 1916 roki pri stanciyi Orlovska chislilisya Orlovo Yelenyevski ta Kamenski kopalni tovaristva Krivorizkih zaliznih rud a takozh Golovinskij ta Brusilivskij rudniki Na Orlovo Yelenyevskih kopalnyah znahodivsya sklad zaliza Stosovno stanciyi Avdakove v rajoni suchasnogo mista Bryanka pershi vidomosti pro yiyi isnuvannya z yavlyayutsya v 1916 roci Stanciyu bulo nazvano na chest vidatnogo promislovcya M S Avdakova Zgidno zi statistichnimi danimi Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi pri stanciyi chislivsya Kostyantinivskij rudnik Novosilskogo ta Brusilivskogo Vantazhnij ruh dilyankoyu Orlovska Avdakove Pivnichno Doneckoyi zaliznici bulo vidkrito u travni 1916 roku U vkazivniku pasazhirskih spoluchen za 1917 rik stanciya Avdakove vkazuyetsya hocha i bez pasazhirskih potyagiv z boku Orlovskoyi sho vkazuye pro namiri vidkriti v majbutnomu pasazhirskij ruh i tut Vidmova Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi u perejmenuvanni stanciyi Yasinuvata u stanciyu Avdakove Primitno sho vlitku 1916 roku Rada Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi klopotala pro privlasnennya nazvi Avdakove stanciyi Yasinuvata Katerininskoyi zaliznici Ale vnaslidok togo sho stanom na lito 1916 roku stanciya Avdakove vzhe isnuvala a istorichna nazva vuzlovoyi stanciyi Yasinuvata bula vidomoyu shirokomu zagalu perejmenuvannya moglo vnesti plutaninu i Rada Z yizdu otrimala vidmovu u vikonanni danogo klopotannya Konkurenciya Pivnichno Doneckoyi ta Katerininskoyi zaliznic Slid zaznachiti sho do 1911 roku vugilni pidpriyemstva u trikutniku Slov yanoserbsk Debalceve Popasna obslugovuvali zaliznichni liniyi Debalceve Lugansk i Debalceve Popasna Katerininskoyi zaliznici Zokrema dlya obslugovuvannya vuglekopalen v rajoni suchasnogo mista Bryanka bulo obladnano pid yizni koliyi protyazhnistyu 8 10 verst vid ostannih do stanciyi Almazna Katerininskoyi zaliznici a na samij stanciyi primikannya proveli totalnu rekonstrukciyu V rezultati budivnictva tovaristvom Pivnichno Doneckoyi zaliznici gilok Sentyanivka Orlovska Avdakove rukava Sentyanivka ta pid yiznih kolij vid cih gilok do promislovih pidpriyemstv chastina iz yakih vzhe isnuvala i obslugovuvalasya Katerininskoyu zalizniceyu utvorilasya sistema komunikacij yaka zv yazala Pivnichno Donecku zaliznicyu cherez vishenazvani pidpriyemstva zi stanciyami Almazna Golubivka i navit Alchevska Komunarska Taka sistema kolij ne mala sobi rivnih za skladnistyu i po suti utvoryuvala novi z yednuvalni gilki mizh zaliznicyami konkurentami Osnovnim takim hodom slid vvazhati napryam Sentyanivka Orlovska Almazna yakij dozvolyav potrapiti z odniyeyi zaliznici na inshu bez rozvorotu potyagu Privatne tovaristvo Pivnichno Doneckoyi zaliznici provodilo gnuchku politiku po vidnoshennyu do kliyentiv porivnyano iz derzhavnoyu Katerininskoyu zalizniceyu zokrema buli vidkriti tovarni kontori Pivnichno Doneckoyi zaliznici ne na stanciyah primikannya a na promploshadkah rudnikiv U kompleksi iz menshoyu vidstannyu mizh Doneckim basejnom i Sankt Peterburgom uzdovzh osnovnoyi liniyi Pivnichno Doneckoyi zaliznici u porivnyanni iz vidstannyu uzdovzh liniyi Popasna Kup yansk Katerininskoyi zaliznici ce prizvelo do pererozpodilennya potokiv vugillya mizh zaliznicyami Vugillya yake do 1911 roku spryamovuvalosya na Katerininsku zaliznicyu pochali vidavati na Pivnichno Donecku zaliznicyu Tak yaksho v 1911 roci zalizniceyu Popasna Kup yansk bulo vivezeno v pivnichnomu napryami 2 98 mln t riznih vantazhiv to vzhe v 1912 roci obsyagi vivezennya vpali na 16 3 do 2 49 mln t Ne divlyachis na zagalnu tendenciyu do zrostannya obsyagiv vuglevidobutku do 1917 roku obsyagi vidachi vugillya z rajonu suchasnoyi Bryanki na stanciyu Almazna prodovzhuvali znizhuvatisya Najbilshi obsyagi vuglevidobutku v rajoni suchasnoyi Bryanki protyagom 1913 1915 rokiv sposterigalisya na Bryanskih kopalnyah akcionernogo tovaristva Bryanskih kam yanovugilnih kopalen i rudnikiv Voni buli zv yazani shirokokolijnoyu pid yiznoyu koliyeyu zi stanciyami Orlovska ta Almazna Iz cimi zh stanciyami buli pov yazani Kam yanska Orlovska ta Orlovo Yelenyevska kopalni tovaristva akcionernogo Krivorizkih zaliznih rud Krasnopolska kopalnya Donecko Yur yivskogo metalurgijnogo tovaristva mala pidvisnu kanatnu dorogu do pid yiznoyi koliyi Pavlivskoyi kopalni togo zh tovaristva iz vihodom na stanciyu Alchevska a takozh z yednuvalasya zalizniceyu z kinnoyu tyagoyu iz pid yiznoyu koliyeyu Bryanskoyi kopalni iz vihodom na stanciyi Orlovska ta Almazna Okrim zabezpechennya peremogi v konkurentnij borotbi z Katerininskoyu zalizniceyu sporudzhennya tovaristvom Pivnichno Doneckoyi zaliznici gilki Sentyanivka Orlovska Avdakove viklikalo poyavu novih vugilnih pidpriyemstv u danomu sektori Tak u 1914 1916 rokah v rajoni stanciyi Orlovska z yavilisya nastupni kopalni Golovinska N Tolmachova Oleksandro Petrivska tovaristva Jofe j Birnbaum selyanski kopalni Golovinskogo ta Orlovskogo tovaristv Brusilivskij rudnik V rajoni stanciyi Avdakove vidkrivsya Kostyantinivskij rudnik Novosilskogo ta Brusilivskogo Po roz yizdi 9 versta gilki Sentyanivka Orlovska velosya navantazhennya vugillya Sofiyivskoyi kopalni G Ribchinskogo Radyanskij period i persha polovina 90 h rokiv HH stolittya Pislya nacionalizaciyi Pivnichno Doneckoyi zaliznici u 1918 1921 rokah problema konkurenciyi Katerininskoyi ta Pivnichno Doneckoyi zaliznici bula znyata Gilkoyu zagalnogo koristuvannya zalishalasya dilyanka koliyi vid Sentyanivki do Orlovskoyi V pershi roki radyanskoyi vladi vantazhoobig gilki zbilshuvavsya za rahunok zrostannya vuglevidobutku u vidpovidnomu regioni Vugillya zalishalosya osnovnim vantazhem danoyi dilyanki zaliznici Ruh zdijsnyuvavsya manevrovim poryadkom u sposib odnogo parovoza maksimalna shvidkist 25 verst na godinu dopustima vaga poyizdu 410 t V 1923 24 gospodarchomu roci stanciya Orlovska vidvantazhila 275 tis t vugillya v 1924 25 roci 421 tis t vugillya i koksu Do 1925 roku vklyuchno stanciya Avdakove funkcionuvala yak pid yizna koliya stanciyi Orlovska U 1925 26 gospodarchomu roci stanciya Orlovska vidvantazhila 548 tis t vugillya i koksu stanciya Avdakove 23 4 tis t koksu Stanom na 1 zhovtnya 1925 roku na stanciyi Orlovska pracyuvav dorozhnij majster 8 go okolotku Doneckih zaliznic Postachannya paliva na gilku zdijsnyuvalosya z Krasnogo Limanu suchasnij Liman gas ta inshi materiali nadhodili iz Sentyanivki Po stanciyi pracyuvala spozhivcha lavka 11 Zaliznichne spoluchennya na gilci Sentyanivka Orlovska bulo vidnovlene u 1924 roci u viglyadi shodennogo kursuvannya 1 pari pasazhirsko tovarnih potyagiv iz zhorstkimi vagonami v danomu spoluchenni Do skladu poyizdu vhodiv 1 bagazhnij chotirivisnij vagon i 2 zhorstkih dvohosnih vagoni Vid Orlovskoyi do Sentyanivki potyag jshov 1 godinu V narodi nazivali cej potyag trudovim Z 1926 roku odin iz pasazhirskih vagoniv poyizdu obertavsya u spoluchenni Harkiv Orlovska Voseni 1929 roku marshrut potyagu podovzhili do Avdakovogo i chas u dorozi zbilshivsya do 2 2 5 god U 1930 roci u spoluchenni Sentyanivka Avdakove kursuvali vzhe 2 pari pasazhirsko tovarnih potyagiv u 1934 roci 3 pari pasazhirsko tovarnih potyagiv na dobu U 1936 roci ci potyagi bulo perevedeno do kategoriyi pasazhirskih u 1940 roci do kategoriyi primiskih Chas u dorozi vid Sentyanivki do Avdakovogo v 1940 roci zajmav ne bilshe 1 godini Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni kilkist par primiskih potyagiv vid Sentyanivki do Avdakovogo v rizni roki kolivalasya vid 1 do 3 U 1959 roci napriklad kursuvav sklad iz 8 dvohosnih pasazhirskih vagoniv dovoyennogo zrazku pid parovozom U 1988 i 1996 rokah primiski dizel potyagi pripiski TCh 3 Sentyanivka ta TCh 4 Rodakove Vantazhoobig danoyi dilyanki zaliznici trimavsya za rahunok roboti tamteshnih shaht Napriklad pri stanciyi Orlovska pracyuvali shahti 1 1 bis 8 2 CZF Krivorizka tehbaza avtobaza tosho Do seredini 90 h rokiv gilkoyu regulyarno kursuvala drezina AS1A bez mozhlivosti proyizdu pasazhiriv rozvozili poshtu ta inkasaciyu za kilcevim marshrutom Popasna Toshkivka Sentyanivka Avdakove Stahanov Almazna Popasna V radyanski chasi raz na misyac syudi priyizdiv vagon klub raz na pivroku agitpotyag V 1996 roci vidbulisya pershi masshtabni skasuvannya primiskih potyagiv yaki buli pov yazani iz palivnoyu krizoyu v Ukrayini Sered skasovanih potyagiv buli i 2 pari na dilyanci Sentyanivka Avdakove Pislya skasuvannya primiskih pasazhirskih potyagiv vidpala pryama neobhidnist u gilci Sentyanivka Avdakove oskilki pidpriyemstva yaki zalishilisya pri stanciyah Orlovska i Avdakove mali pid yizni koliyi do stanciyi Stahaniv Demontazh zdijsnyuvavsya u 1997 1998 rokah Buli demontovani peregoni Sentyanivka Orlovska Orlovska Avdakove i kolijnij rozvitok stanciyi Orlovska Rozdilni punkti ta zupinkiGilka v rizni chasi mala chotiri vlasni rozdilni punkti iz kolijnim rozvitkom roz yizd 9 versta zgaduyetsya u 1915 roci v radyanski chasi z p 10 km abo Novobudova pasazhirska zupinka z 1937 roku roz yizd 14 km 13 5 km vid Sentyanivki z 1932 roku stanciya Orlovska 22 km vid Sentyanivki z 1911 roku i stanciya Avdakove kinceva z 1916 roku pasazhirske spoluchennya z 1929 roku Krim togo pislya Drugoyi Svitovoyi vijni na danij dilyanci koliyi bulo vidkrito pasazhirski zupinni punkti bez kolijnogo rozvitku 4 km 7 km Dorozhnij i 16 km Suchasnij stanStanom na 2019 rik kolijnij rozvitok stanciyi Orlovska roz yizdu 14 km a takozh peregoni Sentyanivka 14 km 14 km Orlovska ta Orlovska Avdakove demontovani v rajoni kolishnoyi stanciyi Orlovska prohodit pid yizna koliya do stanciyi Almazna kolishnya Stahanov Stancijni budivli stanciyi Orlovska zrujnovani pid fundament Stanciya Avdakove isnuye maye pid yizni koliyi do stanciyi Almazna i nosit nazvu Bryanka Do 2014 roku stanciya nalezhala DVAT NTU Stahanovvantazhtrans Pasazhirska budivlya kolishnoyi stanciyi Avdakove bula zrujnovana maroderami do 2014 roku zalishilisya lishe stini Ruh do 2014 roku pid yiznimi koliyami v rajoni kolishnih stanciyi Orlovska i Avdakove zdijsnyuvavsya vkraj ridko PrimitkiPuti soobsheniya Rossii Zhurnal otdela statistiki i kartografii Ministerstva putej soobsheniya IV 1910 SPb 1910 Martynenko V Iz istorii Severo Doneckoj magistrali Zheleznodorozhnik Donbassa 15 16 1982 Spisok stancij Rossijskih zheleznyh dorog v alfavitnom i geograficheskom poryadke ih raspolozheniya SPb 1910 1913 g Spravochnik dlya zheleznodorozhnyh statisticheskih otdelov SPb 1913 N L Bryul 1911 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Zimnee dvizhenie 1911 12 g SPb L Vasilev 1912 Dopolnenie za 1911 god k spravochniku K Patina SPb Statisticheskij sbornik ministerstva putej soobsheniya Vypusk sto dvadcat vosmoj Zheleznye dorogi v 1911 g Ch 2 SPb 1914 N L Bryul 1913 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Letnee dvizhenie 1913 goda SPb Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij s maya 1917 goda M 1917 Statisticheskij sbornik ministerstva putej soobsheniya Vypusk sto tridcat vosmoj Perevozki po zheleznym dorogam v 1913 g Ch 1 Pg 1916 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1916 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N F Ditmara i antracitovoj M P Ter Davydova Trudy XL Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 21 29 noyabrya 1915 goda T I H 1916 Sklady zheleza Gorno zavodskoe delo 46 1916 s 14698 K dokladu po voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1917 god Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917 Otchyot po vyvozu doneckogo mineralnogo topliva rudy flyusov soli i chuguna iz Yuzhnogo gornozavodskogo rajona za 1925 26 g H 1927 Hronika Soveta Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Gorno zavodskoe delo 31 1916 s 13971 Po Ekaterininskoj zheleznoj doroge Vyp II Ekaterinoslav 1912 Faber G 1931 Rekonstrukciya zaliznichnoyi merezhi Donbasu H Otchyot nachalnika gornogo upravleniya yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya yuzhnoj Rossii za 1914 god Ekaterinoslav 1915 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 Doneckie zheleznye dorogi Raspisanie dvizheniya poezdov s 1 go noyabrya 1924 goda H 1924 Otchyot po vyvozu doneckogo mineralnogo topliva rudy flyusov soli i chuguna iz Yuzhnogo gornozavodskogo rajona za 1924 25 g H 1926 Doneckie zheleznye dorogi Raspisanie dvizheniya poezdov s 1 oktyabrya 1926 goda H 1926 Administrativnoe delenie Doneckih zheleznyh dorog na 1 oktyabrya 1925 g H 1925 S E Bryul 1925 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Letnee dvizhenie 1925 g M Doneckie zheleznye dorogi Raspisanie dvizheniya poezdov s 1 go okryabrya 1925 g H 1925 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Zimnee dvizhenie 1929 30 gg M 1929 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Zimnee dvizhenie 1930 31 g M 1930 S E Bryul 1934 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh vodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Zimnee dvizhenie 1934 35 g g M S E Bryul 1936 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh vodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Letnee dvizhenie 1936 g M M Krechetnikov 1940 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh vodnyh i drugih passazhirskih soobshenij na 1940 g M Doneckaya zheleznaya doroga Sluzhebnoe raspisanie dvizheniya passazhirskih prigorodnyh i uchenicheskih poezdov na leto 1959 goda X 1959 Doneckaya zheleznaya doroga Sluzhebnoe raspisanie dvizheniya prigorodnyh poezdov s 29 maya 1988 goda X 1988 Doneckaya zheleznaya doroga Sluzhebnoe raspisanie dvizheniya prigorodnyh poezdov so 2 iyunya 1996 goda Doneck 1996 Arhiv originalu za 26 sichnya 2019 S E Bryul 1937 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh vodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Letnee dvizhenie 1937 g M Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij Zimnee dvizhenie 1932 33 g M 1932

Дата публікації:
Топ