Залізниця Сальта — Антофагаста

Залізниця Сальта — Антофагаста

Гуемес  0 Сальта 1,187 Сальта — 1134-й кілометр Сальта-Кампо-Касерос 9.3 Сальта-Альварадо 1207 Ріо-Анчо 17.2 Серрильйос 1260 Серрильйос — 1156-й кілометр Ель-Пукара 30 Розаріо-де-Лерма 1332 40.6 Кампо-Кіхано 1520 Віррей-Толедо 1587 53.2 Ель-Алісаль 1806 Ель-Туналь 2100 66.5 Чоррильйос 2111 Інхенієро-Маурі 2358 91.7 Гобернадор-Соля 2556 Пуерта-Тастіль 2675 109.4 Месета 2844 Такуара 3036 131.3 Дієго-де-Альмагро 3503 Інкауасі 3553 156.1 Качіньяль 3739 Абра-Муньяно 4008 175 Муньяно 3952 Лос-Патос 3842 196.3 Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес 3774 215.3 Міна-Конкордія 4144 217.4 Ла-Польворілья 4220 224.4 Ла-Бомба 236.4 Токомар Домінго-Сарм'єнто 262 Олакапато 4090 292.6 Лагуна-Сека Агуа-Бланка 311.3 Салар-де-Посітос 3600 347.3 Ункільяль Салар-дель-Дьябло 373.4 Десвіо — 1506-й кілометр 403.4 Толар-Гранде 3508 436.6 Така-Така 467 Вега-де-Аризаро 493 Каїпе 511.8 Чукулакі Алеман-Муерто 549.9 Кебрада-дель-Ака 571 Сокомпа 3876 Аргентина Чилі Монтуракі 3415 Негрильяр Неурара 3450 Пунта-Рієлес Пан-де-Асукар Імілак 3050 Варильяс 3100 Чимборасо Августа-Вікторія 1740 Серро-Негро Палестина 860 Льянос Лата  Ла-Пас  О'Хіггінс 350 Портесуело Ла-Негра 420 Антофагаста-Бланка 941 Антофагаста 119  Мехільйонес

Залізниця Сальта — Антофагаста, також відома як Huaytiquina  — не електрифікована одноколійна трансандійська залізнична лінія, яка пов'язує Аргентину і Чилі. Це залізниця метрової колії завдовжки 941 км (571 в Аргентині і 330 км у Чилі), що з'єднує міста Сальта (Аргентина) і Антофагаста (Чилі), на березі Тихого океану, прямуючи через Пуна-де-Атакама і пустелю Атакама.

Огляд

Аргентинською частиною колії (невелика частина: Сальта — (Ramal C-13), і в основному Серрільос — Сокомпа (Ramal C-14)) володіє залізниця , і 217 км колії обслуговуються туристичним маршрутом «Потяг до хмар». Чилійська частина лінії (Сокомпа — Антофагаста) відноситься до (FCAB) Лінія Сальта — Антофагаста, разом з (Мендоса — Лос-Андес, до Сантьяго, закрита з 1984 року в очікуванні реконструкції), представляють залізничне сполучення між двома країнами.

Найвища точка залізниці — віадук  — 4220 метрів над рівнем моря. Ця залізниця є п'ятою за висотою залізницею світу і третьою за висотою у Південній Америці.

Історія

Будівництво

Будівництво залізниці почалося у 1921 році, за для з'єднання Північної Аргентини з Чилі через Анди, і обслуговування шахти з видобутку тетрабората натрію. Віадук Ла Польворілья, найвища точка лінії, було добудовано 7 листопада 1932 року. Чилійська частина колії була відкрита у 1947 році, і повне відкриття залізниці відбулося 20 лютого 1948 року. Маршрут був розроблений американським інженером Річардом Фонтейном Морі після чого одна зі станцій Ingeniero Maury (Інженер Морі) була названа на його честь.

Походження назви «Huaytiquina»

Слово «Huaytiquina» — це прізвисько залізниці. Воно відноситься до стародавнього гірського перевалу в Андах між Аргентиною і Чилі, розташованому на півночі від Сокомпа і проектувалася як кінцева зупинка лінії. У 1923 році після чилійського запиту, чиї залізничні лінії підійшли близько до Сокомпа, оригінальний проект було покинуто і аргентинська залізнична лінія спрямована за поточним маршрутом

Маршрут

Мапа залізниці в Аргентині і Чилі. Частина, позначена синім кольором, обслуговується «Tren a las Nubes».

Лінія перетинає північно-західну частину провінції Сальта, обслуговуючи приміські селища навколо Сальти — Серрільос, Росаріо-де-Лерма і Кампо Кіхано, наступну частину дистанції долини Лерма. Вона налічує два , в Ель Алісаль і Чоррильос, і дві спіральні петлі між Такуара і Дієго де Альмагро. Увійшовши на плато Месета залізниця проходить поруч з і доінкськими археологічними розкопками в Тастілі.

Лінія обслуговує місто Сан-Антоніо-де-Лос-Кобрес, в середині Пуна-де-Атакама, неподалік від мідних рудників. Після віадука Ла Польворілья, залізниця прямує по межі провінції Жужуй на і, між і Саїре, прямує по середині висохлого озера . Станція Сокомпа, названа на честь Андського вулкана, є двонаціональною станцією, розташовано на аргентино-чилійському кордоні

Увійшовши на чилійську територію, лінія перетинає муніципальну територію Антофагаста, розташовану в однойменній провінції і області. Варільяс і Аугуста Вікторія мають короткі промислові залізничні гілки, одна з Варільяса, яка обслуговує шахти Ескондідо. На станції Палестина лінія перетинає залізничний вузол Бакедано-Агуас-Бланкас — FF.CC. Longitudinal (у власності Ferronor), що зв'язує лінії Антофагаста — Ла-пас і Антофагаста — Копьяпо. Спустившись із Західного схилу Анд і пустелі Атакама, залізнична лінія досягає промислового комплексу і села Ла Негра і, після 22 км, до Тихого океану і портового міста Антофагаста.

Потяги

Через наявність мінеральних родовищ в області Атакама, велика частина трафіку на лінії складається з вантажних поїздів, що перевозять мінерали, такі як карбонат літію, тетраборат натрію, бутан, перліт, сіль, улексит, і ропа Найвідоміший сервіс — це екскурсійний поїзд «Tren a las Nubes» («потяг до хмар»), що курсує між Сальто і Ла Польворілья. На початок ХХІ сторіччя, за винятком деяких приміських поїздів, що прямують з Сальти до Кампо Кихано, Tren a las Nubes є єдиним пасажирським поїздом, що обслуговує лінію, після скасування Tren Mixto (Сальта — Сокомпа) який колись пов'язував з Сокомпа з Тукуман і Буенос-Айресом (вокзал Ретиро), через Кордову і Росаріо На чилійській частині лінії, по якій також курсують тільки вантажні потяги, існували пропозиції що до запровадження приміського залізничного трафіку за маршрутом, що проходить через Антофагаста.

Галерея

• Ричард Морі (третій ліворуч) із залізничниками у Сальті
• Платформи на станції Сальта на тлі з Tren a las Nubes
• Tren a las Nubes на станції Сальта
• Віадук Ель Торо, між Кампо Кіхано й Ель Алісаль
• Tren a las Nubes перетинає міст
• Вантажний потяг на станції Ingeniero Maury (Інженер Морі)
• Станція Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес
• Віадук La Polvorilla
• Станція Domingo F. Sarmiento
• Станція Лагуна Сека
• Станція Толар Гранде
• Вокзал Антофагаста

Примітки

1. (Spanish) Historical infos at scielo.org.ar [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
2. (Spanish) Historical infos about the «Ramal C-14» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
3. . Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
4. (Spanish) Historical infos, photos and maps at amigosdeltren.cl [ 7 січня 2011 у Wayback Machine.]
5. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
6. (Spanish) Questions and answers about the Ramal C-14 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
7. Месета за іспанською — плато
8. Satellite view of Socompa station at
9. (Spanish) «Ramal C-14» website (section "Trenes", subsection "Trenes de Carga") — Consulted on 8-4-2012 [ 03-03-2016 у Wayback Machine.]
10. (Spanish) «Ramal C-14» website (section "Trenes", subsection "Tren Mixto") — Consulted on 8-4-2012 [ 03-03-2016 у Wayback Machine.]
11. Salta-Socompa: 1948 timetable. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 2 березня 2016.
12. (Spanish) Article about a project for an urban rail in Antofagasta [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (El Nortero website)

Ресурси Інтернету

• (ісп.)
• (ісп.)
• «FCAB Atacama» (including infos about Socompa-Antofagasta line) [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Tren a las Nubes official website [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]