Завгородній Олександр Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Завгородній.

Олекса́ндр (Олесь) Сергі́йович Завгоро́дній (* 25 січня 1940(19400125), Дніпродзержинськ- † 28 січня 2018, Йосипівка) — український поет, лексикограф, перекладач з естонської, фінської, литовської, шведської, французької, російської, польської, іспанської мов, дисидент, член НСПУ.

Завгородній Олександр Сергійович
Народився	25 січня 1940(1940-01-25) (84 роки) Дніпродзержинськ
Громадянство	УРСР → Україна
Діяльність	літератор, перекладач
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Знання мов	українська
Членство	Національна спілка письменників України
А. Х. Таммсааре («Новий Нечистий із самого Пекла», 1978), Я. Кросса(«Мартів хліб», 1978; «Імператорський божевілець», 1988) М. Траата («Інгер», 1979), Е. Рауда, Е. Ветемаа («Маленькі романи», 1984), Е. Нійт («Пілле-Рійн», 1984), С. Труу («Потаємний характер», 1987), зб. «Естонські народні казки» (1975), переспів для дітей нар. епосу «Калевіпоег» (1975; усі — Київ), поезії Ю. Лійва («Поетова зимова самота», Дн., 2005); з фін. — К. Вали («Лірика», К., 1990), А. Ківі («Семеро братів», Л., 2004), зб. «Фінські народні казки» (К., 2000)та ін. Його переклад роману Пауля Куусберґа «Одна ніч», «Естонських народних казок» і «Калевіпоеґа» відзначений естонською літературною премією. Член НСПУ з 1979 року. Делегат письменницьких з'їздів. Нагороди Двічі лауреат літературної премії Естонії ім. Югана Смуула (1975 і 1989). Лауреат літературної премії ім. М. Рильського в галузі художнього перекладу (1996). Лауреат премії «Благовіст» (2005) за книгу «Життя мойого птах». Примітки . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 13 травня 2016. . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 13 травня 2016. Посилання Інтерв'ю Олеся і Тамари Завгородніх 3 квітня 2001 року [ 10 лютого 2018 у Wayback Machine.] «НЕПРАВИЛЬНО» ВИХОВАНИЙ СИН Із книги "Унікальні люди Придніпров"я" (2017) [ 11 лютого 2018 у Wayback Machine.]