Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ведрін Жуль Шарль Тусен Ведрін фр Jules Charles Toussaint Védrines 29

Жюль Ведрін

Жюль Ведрін
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ведрін.

Жуль Шарль Тусен Ведрін (фр. Jules Charles Toussaint Védrines; 29 грудня 1881(18811229) — 21 квітня 1919) — французький авіатор, один з піонерів світової авіації.

Жуль Шарль Тусен Ведрін
фр. Jules Charles Toussaint Védrines
image
Ім'я при народженніфр. Jules Charles Toussaint Védrines
Народився29 грудня 1881(1881-12-29)
Сен-Дені
Помер21 квітня 1919(1919-04-21) (37 років)
Сен-Рамбер-д'Альбон
ПохованняПантен
Громадянствоimage Франція
Діяльністьльотчик
Alma materd
Відомі учніd
Знання мовфранцузька[1]
УчасникПерша світова війна
Військове званнясержант
Брати, сестриd
Дітиd
Автографimage
Нагороди
image
Кавалер ордена Почесного легіону
 image
image
Воєнний хрест 1914—1918

Біографія

Народився 29 грудня 1881 року в містечку Сен-Дені, департамент Сена-Сен-Дені, Франція.

7 грудня 1910 року Ведрін отримав офіційне свідоцтво пілота «бреве» Аероклубу Франції за № 312.

21—22 травня 1911 року відбувся перший авіаційний переліт Париж — Мадрид, у якому Жуль Ведрін став переможцем і єдиним, хто фінішував.

У березні 1912 року Ведрін здійснив невдалу споробу балотуватися в депутати і продовжив кар'єру льотчика. Того ж року під час одного з показових польотів він підняв у повітря 12-річного хлопчика, який згодом став відомим письменником і пілотом — Антуана де Сент-Екзюпері.

9 грудня 1912 року на Кубку Гордона-Беннета в Америці на своєму літаку «La Vache» (укр. Корова) встановлює світовий рекорд швидкості, досягнувши 167,8 км/год.

У 1913 році французький аероклуб і газета «Le Matin» виступили організаторами авіаційного перельоту Париж — Каїр. Участь у цих змаганнях взяли 4 авіатори на трьох літаках. Жуль Ведрін на своєму моноплані «Блеріо XI» з мотором «Гном» потужністю 80 к.с. стартував 20 листопада в Нансі й, подолавши загалом понад 5600 кілометрів, завершив гонку 29 грудня в Каїрі, ставши переможцем змагань та вигравши головний приз — 500 000 франків. Лише через кілька днів — 31 грудня фінішував інший французький пілот — на двомісному літаку «Nieuport II-а».

На початку 1914 року Ведрін зустрів у Парижі відомого російського авіатора Харитона Славоросова. Жуль та Ролан Гаррос допомогли Славоросову влаштуватися «гастролюючим пілотом» у фірми Кодрон і Моран-Солнье. Ведрін високо цінував майстерність і відвагу російського льотчика, обидва вони були артистичними натурами.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни вступає до військової авіації.

28 серпня 1914 року він призначається в тільки що створену (у червні 1914 року) ескадрилью DO 22, озброєну броньованими «Доранами» (Do.1). Але Ведрін воює на своєму унікальному «антицеппелиновому» літаку фірми «Блеріо».

2 вересня 1914 року сержант Шарль-Тусен Ведрін разом зі своїм повітряним стрільцем, Рене Викером, над областю Сюипп збили німецький літак. Але французьке командування відмовилося визнати цю першу перемогу авіаторів, повністю списавши її на зенітний вогонь піхоти. Таке рішення можна пояснити тим, що у Ведріна склалися вкрай напружені відносини з командиром ескадрильї капітаном Полем Леклером. Ведрін ще до війни встиг настільки серйозно посваритися з багатьма офіцерами-авіаторами, що в ескадрильї його ледве терпіли. Незабаром його переводять в інший підрозділ.

З 12 березня 1915 року Жуль Ведрін — в ескадрильї MS 3 (з 20 вересня 1915 року N 3) Фелікса Брокара. Ескадрилья «Лелеки» прославила себе на весь світ цілим сузір'ям чудових асів: Брокар, Ведрін, Гаррос, Гинемер, Герто, Дорм, Деллэн, Наварр.

Ведрін здійснював спеціальні місії по закиданню шпигунів і диверсантів у тил німецьких військ.

image
Ж. Ведрін. 1914 рік
image
Ж. Ведрін, 1916

З послужного списку Жуля Ведріна в ескадрильї MS 3 («Лелеки»):

image
Наказ про призначення сержанта Жуля Ведріна в ескадрилью MS 3 з 12 березня 1915 року
«Спритний та сміливий пілот, набрав 100 льотних годин з початку кампанії. Завжди добровільно брав участь у найнебезпечніших операціях. Успішно виконував ризиковані, складні місії. З моменту вступу в ескадрилью постійно викликався виконувати найнебезпечніші польоти. У травні та червні 1915 року їм було блискуче виконано п'ять спеціальних завдань, особливо небезпечних і важких. Відзначився, зокрема, в операціях з 5 по 15 червня 1915 року»

У 1919 році демобілізувався.

19 січня 1919 року для реклами Жуль Ведрін посадив свій літак на дах Галереї Лафайєт, отримавши за це від галереї 25000 франків.

image
«Кодрон» Жюля Ведріна на даху «Галереї Лафайєт»
image
Меморіальний обеліск на терасі магазину «Галерея Лафайєт»
image
Камінь на місці загибелі Жюля Ведріна в Сен-Рамбер-Альбон
image
Надгробок на могилі Ж. Ведріна на цвинтарі Пантен

Останній політ

Загинув 21 квітня 1919 року неподалік муніципалітету Сен-Рамбер-д'Альбон разом зі своїм механіком, здійснюючи політ на двомоторному літаку «Caudron C-23» за маршрутом Париж — Рим і маючи 1600 літрів пального на борту. Похований з нечуваними почестями на паризькому цвинтарі Пантен.

Сім'я

  • Дружина — Мелані Амелі Ноемі Лежен;
  • Дочка — Жанна Ведрін (Балета), вчителька;
  • Син — Анрі Ведрін (1911—1995), французький політичний діяч. До війни — генеральний секретар Загальної Конфедерації Праці (металургія). Під час Другої світової війни потрапив у полон. У концтаборі організував групу опору з числа активних комуністів. Після звільнення, став депутатом від КПФ у департаменті Альє, — з 1945 до 1958 року, потім — з 1968 1973 рік.
  • Дочка — Сюзанна Ведрін
  • Син — Еміль Ведрін

Фільмографія

  • 1910 — У повітрі (фр. Dans les airs).
  • 1912 — Викрадення в гідроаероплані (фр. Un enlèvement en hydroaéroplane).
  • 1913 — Наречені повітря (фр. Les fiancés de l’air).
  • 1916 — Макс у повітрі (фр. Max dans les airs).

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. [. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 23 листопада 2014. Інформаційний портал «Деларина.инфо»(рос.)]
  3. Мижо Марсель. «Сент-Эззюпери». — М: «Молодая гвардия», 1963 г. ЖЗЛ — ISBN отсутствует(рос.)
  4. Гальперин Ю. М. «Воздушный казак Вердена: Повесть-хроника». — М: «Молодая гвардия», 1990 г. [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] — (рос.)
  5. Драма в двух частях. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Ескадрилья MS 3. Історія. [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  7. Маркуша, А. М. «Я — лётчик» — Вологда: «Красный Север», 2000 г. [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] — ISBN відсутній.(рос.)
  8. [. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2014. Проект LLC Placefac(рос.)]

Література

  • Гальперин Ю. М. «Воздушный казак Вердена: Повесть-хроника». — М: «Молодая гвардия», 1990 г. [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] — (рос.)
  • . ISBN відсутній.(рос.)
  • Гальперин, Ю. М. «Отмеченный огненной страстью…» — «Вокруг света», № 3, 1977г. [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  •  — ISBN відсутній.(рос.)
  • Маркуша, А. М."Собрание сочинений", т.3. — М: Издательский Дом «Вестник Воздушного флота», 2002 г. — (рос.)
  • Мижо Марсель. «Сент-Эззюпери». — М: «Молодая гвардия», 1963 г. ЖЗЛ — ISBN отсутствует(рос.)
  •  — }}(рос.)
  • Jules Vedrines. «La Vie d'un Aviateur». — Batzendorf, France, «L'officine Biographie», 2002 г. — }}(фр.)
  • (фр.)
  • Janine Tissot. «Charles Toussaint VEDRINES dit Jules VEDRINES». [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](фр.)

Посилання

  • Журнал для колекціонерів вражень «ІсраГео» [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  • The Pioneers: Jules Charles Toussaint Védrines [ 1 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  • Ескадрилья MS 3. Історія. [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  • Ескадрилья DO 22. Історія. [ 12 травня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  • Драма в двух частях. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vedrin Zhul Sharl Tusen Vedrin fr Jules Charles Toussaint Vedrines 29 grudnya 1881 18811229 21 kvitnya 1919 francuzkij aviator odin z pioneriv svitovoyi aviaciyi Zhul Sharl Tusen Vedrinfr Jules Charles Toussaint VedrinesIm ya pri narodzhennifr Jules Charles Toussaint VedrinesNarodivsya29 grudnya 1881 1881 12 29 Sen DeniPomer21 kvitnya 1919 1919 04 21 37 rokiv Sen Ramber d AlbonPohovannyaPantenGromadyanstvo FranciyaDiyalnistlotchikAlma materdVidomi uchnidZnannya movfrancuzka 1 UchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannyaserzhantBrati sestridDitidAvtografNagorodiKavaler ordena Pochesnogo legionu Voyennij hrest 1914 1918 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 29 grudnya 1881 roku v mistechku Sen Deni departament Sena Sen Deni Franciya 7 grudnya 1910 roku Vedrin otrimav oficijne svidoctvo pilota breve Aeroklubu Franciyi za 312 21 22 travnya 1911 roku vidbuvsya pershij aviacijnij perelit Parizh Madrid u yakomu Zhul Vedrin stav peremozhcem i yedinim hto finishuvav U berezni 1912 roku Vedrin zdijsniv nevdalu sporobu balotuvatisya v deputati i prodovzhiv kar yeru lotchika Togo zh roku pid chas odnogo z pokazovih polotiv vin pidnyav u povitrya 12 richnogo hlopchika yakij zgodom stav vidomim pismennikom i pilotom Antuana de Sent Ekzyuperi 9 grudnya 1912 roku na Kubku Gordona Benneta v Americi na svoyemu litaku La Vache ukr Korova vstanovlyuye svitovij rekord shvidkosti dosyagnuvshi 167 8 km god U 1913 roci francuzkij aeroklub i gazeta Le Matin vistupili organizatorami aviacijnogo perelotu Parizh Kayir Uchast u cih zmagannyah vzyali 4 aviatori na troh litakah Zhul Vedrin na svoyemu monoplani Blerio XI z motorom Gnom potuzhnistyu 80 k s startuvav 20 listopada v Nansi j podolavshi zagalom ponad 5600 kilometriv zavershiv gonku 29 grudnya v Kayiri stavshi peremozhcem zmagan ta vigravshi golovnij priz 500 000 frankiv Lishe cherez kilka dniv 31 grudnya finishuvav inshij francuzkij pilot na dvomisnomu litaku Nieuport II a Na pochatku 1914 roku Vedrin zustriv u Parizhi vidomogo rosijskogo aviatora Haritona Slavorosova Zhul ta Rolan Garros dopomogli Slavorosovu vlashtuvatisya gastrolyuyuchim pilotom u firmi Kodron i Moran Solne Vedrin visoko cinuvav majsternist i vidvagu rosijskogo lotchika obidva voni buli artistichnimi naturami Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vstupaye do vijskovoyi aviaciyi 28 serpnya 1914 roku vin priznachayetsya v tilki sho stvorenu u chervni 1914 roku eskadrilyu DO 22 ozbroyenu bronovanimi Doranami Do 1 Ale Vedrin voyuye na svoyemu unikalnomu anticeppelinovomu litaku firmi Blerio 2 veresnya 1914 roku serzhant Sharl Tusen Vedrin razom zi svoyim povitryanim strilcem Rene Vikerom nad oblastyu Syuipp zbili nimeckij litak Ale francuzke komanduvannya vidmovilosya viznati cyu pershu peremogu aviatoriv povnistyu spisavshi yiyi na zenitnij vogon pihoti Take rishennya mozhna poyasniti tim sho u Vedrina sklalisya vkraj napruzheni vidnosini z komandirom eskadrilyi kapitanom Polem Leklerom Vedrin she do vijni vstig nastilki serjozno posvaritisya z bagatma oficerami aviatorami sho v eskadrilyi jogo ledve terpili Nezabarom jogo perevodyat v inshij pidrozdil Z 12 bereznya 1915 roku Zhul Vedrin v eskadrilyi MS 3 z 20 veresnya 1915 roku N 3 Feliksa Brokara Eskadrilya Leleki proslavila sebe na ves svit cilim suzir yam chudovih asiv Brokar Vedrin Garros Ginemer Gerto Dorm Dellen Navarr Vedrin zdijsnyuvav specialni misiyi po zakidannyu shpiguniv i diversantiv u til nimeckih vijsk Zh Vedrin 1914 rik Zh Vedrin 1916 Z posluzhnogo spisku Zhulya Vedrina v eskadrilyi MS 3 Leleki Nakaz pro priznachennya serzhanta Zhulya Vedrina v eskadrilyu MS 3 z 12 bereznya 1915 roku Spritnij ta smilivij pilot nabrav 100 lotnih godin z pochatku kampaniyi Zavzhdi dobrovilno brav uchast u najnebezpechnishih operaciyah Uspishno vikonuvav rizikovani skladni misiyi Z momentu vstupu v eskadrilyu postijno viklikavsya vikonuvati najnebezpechnishi poloti U travni ta chervni 1915 roku yim bulo bliskuche vikonano p yat specialnih zavdan osoblivo nebezpechnih i vazhkih Vidznachivsya zokrema v operaciyah z 5 po 15 chervnya 1915 roku U 1919 roci demobilizuvavsya 19 sichnya 1919 roku dlya reklami Zhul Vedrin posadiv svij litak na dah Galereyi Lafajyet otrimavshi za ce vid galereyi 25000 frankiv Kodron Zhyulya Vedrina na dahu Galereyi Lafajyet Memorialnij obelisk na terasi magazinu Galereya Lafajyet Kamin na misci zagibeli Zhyulya Vedrina v Sen Ramber Albon Nadgrobok na mogili Zh Vedrina na cvintari PantenOstannij politZaginuv 21 kvitnya 1919 roku nepodalik municipalitetu Sen Ramber d Albon razom zi svoyim mehanikom zdijsnyuyuchi polit na dvomotornomu litaku Caudron C 23 za marshrutom Parizh Rim i mayuchi 1600 litriv palnogo na bortu Pohovanij z nechuvanimi pochestyami na parizkomu cvintari Panten Sim yaDruzhina Melani Ameli Noemi Lezhen Dochka Zhanna Vedrin Baleta vchitelka Sin Anri Vedrin 1911 1995 francuzkij politichnij diyach Do vijni generalnij sekretar Zagalnoyi Konfederaciyi Praci metalurgiya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni potrapiv u polon U konctabori organizuvav grupu oporu z chisla aktivnih komunistiv Pislya zvilnennya stav deputatom vid KPF u departamenti Alye z 1945 do 1958 roku potim z 1968 1973 rik Dochka Syuzanna Vedrin Sin Emil VedrinFilmografiya1910 U povitri fr Dans les airs 1912 Vikradennya v gidroaeroplani fr Un enlevement en hydroaeroplane 1913 Narecheni povitrya fr Les fiances de l air 1916 Maks u povitri fr Max dans les airs PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 3 lipnya 2014 Procitovano 23 listopada 2014 Informacijnij portal Delarina info ros Mizho Marsel Sent Ezzyuperi M Molodaya gvardiya 1963 g ZhZL ISBN otsutstvuet ros Galperin Yu M Vozdushnyj kazak Verdena Povest hronika M Molodaya gvardiya 1990 g 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine ISBN 5 235 00997 5 ros Drama v dvuh chastyah 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Eskadrilya MS 3 Istoriya 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine fr Markusha A M Ya lyotchik Vologda Krasnyj Sever 2000 g 28 travnya 2015 u Wayback Machine ISBN vidsutnij ros Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 23 listopada 2014 Proekt LLC Placefac ros LiteraturaGalperin Yu M Vozdushnyj kazak Verdena Povest hronika M Molodaya gvardiya 1990 g 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine ISBN 5 235 00997 5 ros ISBN vidsutnij ros Galperin Yu M Otmechennyj ognennoj strastyu Vokrug sveta 3 1977g 26 travnya 2015 u Wayback Machine ros ISBN vidsutnij ros Markusha A M Sobranie sochinenij t 3 M Izdatelskij Dom Vestnik Vozdushnogo flota 2002 g ISBN 5 901808 04 5 ros Mizho Marsel Sent Ezzyuperi M Molodaya gvardiya 1963 g ZhZL ISBN otsutstvuet ros ISBN 5 17 015605 7 ros Jules Vedrines La Vie d un Aviateur Batzendorf France L officine Biographie 2002 g ISBN 2 914614 20 9 fr fr Janine Tissot Charles Toussaint VEDRINES dit Jules VEDRINES 4 bereznya 2016 u Wayback Machine fr PosilannyaZhurnal dlya kolekcioneriv vrazhen IsraGeo 29 serpnya 2014 u Wayback Machine ros The Pioneers Jules Charles Toussaint Vedrines 1 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Eskadrilya MS 3 Istoriya 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine fr Eskadrilya DO 22 Istoriya 12 travnya 2015 u Wayback Machine fr Drama v dvuh chastyah 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ