Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жуа́н I (порт. João I; 11 квітня 1357 — 14 серпня 1433) — король Португалії (1385—1433). Магістр Авіського ордену (1364—1385). Представник Португальського Бургундського дому, засновник Авіської династії. Народився у Лісабоні, Португалія. Позашлюбний син португальського короля Педру I від коханки Терези. Зійшов на трон в період міжкоролів'я, що позначився громадянською війною та інтервенцією Кастилії. Після Лісабонського повстання проголошений захисником королівства (1383). Керував обороною Лісабона від військ кастильського короля Хуана І (1384). Обраний королем рішенням Коїмбрських кортесів (1385). Здобув вирішальну перемогу над кастильськими інтервентами у битві при Алжубарроті (1385). На згадку про це фундував Батальський монастир Марії-Переможниці. Уклав Вінздорський договір з Англією, скерований проти кастильсько-французького союзу в Столітній війні (1386). Одружився з англійською принцесою Філліпою, донькою ланкастерського герцога Джона Гентського (1387). Приєднав Сеуту (1415). Батько так званої «блискучої генерації» — португальського короля Дуарте, коїмбрського герцога Педру, візеуського герцога Енріке Мореплавця, бургундської герцогині Ізабели, конетабля Жуана, авіського адміністратора Фернанду, браганського герцога Афонсу. Помер у Лісабоні. Похований у Батальському монастирі. Прізвиська — Добропа́м'ятний (порт. o de Boa Memória).
| Жуан I | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 6 квітня 1385 — 14 серпня 1433 | ||
| Попередник: | Фернанду I | |
| Наступник: | Дуарте | |
| ||
| 1364 — 1385 | ||
| Попередник: | Мартін де Авелар | |
| Народження: | 11 квітня 1357 Лісабон, Португалія | |
| Смерть: | 14 серпня 1433[1][2][…] (76 років) Лісабон, Португалія | |
| Поховання: | Батальський монастир | |
| Країна: | Португальське королівство | |
| Релігія: | католик | |
| Рід: | Авіська | |
| Батько: | Педру I | |
| Мати: | Тереза | |
| Шлюб: | Філіппа Ланкастерська | |
| Діти: | Бранка, Афонсу, Дуарте, Педру, Енріке, Ізабела, Жуан, Фернанду, Афонсу, Беатриса | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: |  | |
| | ||
Імена
- Жуа́н I (порт. João I, ст.-порт. Joham I) — у португальських джерелах.
- Жуа́н I Аві́ський (порт. João I de Avis) — за назвою очолюваного ним Авіського ордену та назвою заснованої династії.
- Жуа́н Вели́кий (порт. João, o Grande) — за відстоювання незалежності Португалії й заснування Авіської династії.
- Жуа́н Добропа́м'ятний (порт. João, o de Boa Memória)
- Жуа́н I Португа́льський (порт. João I de Portugal) — за назвою країни.
- Іва́н I, Йоа́нн I (лат. Ioannes I), або Йога́нн I (сер. лат. Johannes I) — у латинських джерелах.
- Хуа́н I (ісп. Juan I) — у кастильських, іспанських джерелах.
- Жоа́н I (ст.-порт. Joham I) — у старопортугальських джерелах.
Біографія
Молоді роки
Жуан народився 11 квітня 1357 року, о 3-й годині дня, в Лісабоні. Він був позашлюбним сином португальського короля Педру I від коханки Терези, галійсійської шляхтянки.
Хлопець мав декількох старших звідних братів — Фернанду I, що згодом став португальським королем; а також інфантів Жуана і Дініша, синів Інес де Кастро, які в майбутньому ворогували із ним за престол.
Першим вихователем маленького Жуана був Лоренсу Мартінш Праса, багатий міщанин з Лісабону. Згодом хлопчиком опікувався галісієць Нуньо Фрейре де Андраде, магістр Ордену Христа, родич матері. Під керівництвом суворого наставника королевич вчився лицарській справі, читанню, арифметиці й управлінню.
1364 року 7-річного Жуана обрали магістром духовно-лицарського Авіського ордену. Вибори пройшли після смерті попереднього голови Мартіна де Авелара, на прохання вихователя Нуньо й з благословення короля-батька. Згодом за іменем цього ордену називалася Авіська династія, започаткована Жуаном.
Як і всі члени Авіського ордену Жуан дав чернечу обітницю цнотливого життя. Але в юності завів собі коханку Інеш Піріш, доньку єврейського шевця. 1377 року вона народила магістрові первістка, позашлюбного сина Афонсу. Він став засновником видатного Браганського дому, який після вигасання Авіської династії став правити Португалією.
Конфлікт із королевою Леонорою
18 січня 1367 року помер португальський король Педру І. На престол зійшов його син Фернанду I, звідний брат Жуана. 1371 року він одружився зі своєю фавориткою Леонорою Телеш. На перших порах вона була приязною до авіського магістра, але поступово стала вбачати у ньому ворога, небезпечного претендента на трон. Ворожнеча між Леонорою та Жуаном посилилася після того як при дворі стало відомо про перелюб королеви із графом Хуаном де Андейро. Ненависть Леонори підігрівало ставлення підданих — вони ненавиділи королеву за властолюбство й розбещеність, але дуже шанували Жуана за просту та аскетизм.
Фернанду І вів затяжні війні з Кастилією. Незважаючи на це, його брати Дініша і Жуана, сини Інес де Кастро, виїхали до ворожої країни. Перший, не бажаючи визнавати Леонору королевою, перейшов на бік кастильського короля, а другий, ставши жертвою інтриг королеви, був змушений тікати з Португалії. Авіський магістр залишався єдиним інфантом при Фернанду І, що той дуже цінував.
1382 року, коли королівський двір перебував у Еворі, авійський магістр Жуан опинивися у місцевій тюрмі через інтриги королеви Леонори Телеш. Королева підробила листи, в яких іменем короля наказувала місцевому каштеляну стратити ув'язненого. Каштелян побоявся убивати королівського брата й наступного дня особисто прийшов до Фернанду І уточнити зміст розпорядження. Здивований король скасував його і негайно звільнив Жуана. Як зазначає Лівермор, у порятунку Жуана відіграло заступництво англійців, зокрема кембриджського графа Едмунда. Ймовірно, саме відтоді Жуан вступив у тісні контакти з ними і, згодом, підтримував у війнах з кастильцями.
Незважаючи на викриття, Леонора не заспокоювалася і намагалася знищити Жуана під будь-яким приводом. Зокрема, вона звинуватила його у намірах тікати до ворожої Кастилії на підставі того, що він, мовляв, «отримав великі гроші від продажу отари овець».
Міжкоролів'я. Лісабонське повстання
22 жовтня 1383 року помер брат Жуана, король Фернанду І. Це спричинило дворічну династичну кризу. Малолітня донька покійного короля Беатриса була заручена із кастильським королем Хуаном І. Від її імені Португалією правила королева-матір Леонора Телеш, що займала посаду регента королівства. За умовами Салватеррського договору після досягнення повноліття Беатриси корона Португалії переходила її нащадкам, народженим у шлюбі з Хуаном. Це означало фактичне поглинання країни Кастилією. Через неприязнь до королеви-регентші та страх перед втратою незалежності португальські міщани та дрібна шляхта сформували патріотичну партію. Вони вимагали передати корону авіському магістру Жуану як синові короля Педру.
6 грудня 1383 року в столиці, за намовлянням канцлера Алвару Пайша, Жуан убив Хуана де Андейро, коханця королеви-регентші Леонори, голову про-кастильської партії в уряді. Вбивство поклало початок Лісабонському повстанню, в ході якого міщани захопили місто, убили єпископ-кастильця Мартіна Саморського й арештували королеву-регентшу Леонору. Тим не менш, вона втекла зі столиці до Аленкера, де її знайшов канцлер Алвару. Він запропонував їй одружитися із магістром Жуаном, аби примирити ворогуючі сторони. Королева відхилила цей план, бо боялася що кастильський король сприйме це як зраду.
Тим часом Жуан отримав повну підтримку повсталих міщан Лісабона, які проголосили його «захисником і управителем Королівства». 16 грудня 1383 року він сформував новий уряд, куди увійшли переважно представники третього стану. Новим канцлером став досвідчений португальський юрист Жуан Реграський, скарбником — англійський купець Персіваль, радниками — бразький архієпископ Лоренсу Вісенте, єдиний прелат його в правлінні, та Нуну Алваріш Перейра, один із небагатьох анти-кастильськи налаштованих шляхтичів. Для керування столицею було створено новий орган — вибону раду-магістрат Дім двадцяти чотирьох. Щороку, на день святого Томи, до неї обиралися найкращі представники 12 лісабонських ремісничих цехів (по 2 від цеху). Рада обирала голову — народного суддю, писаря і 4 депутатів цехів, які керували засіданнями у справах столиці. Народний суддя вважався головою лісабонських міщан й виступав посередником між ними і королем.
Більшість португальської шляхти і духовенства підтримували королеву-регентшу Леонору Телеш, менша частина — старшого сина Інес де Кастро, або кастильського короля Хуана І. Зокрема, останнього підтримували коїмбрський єпископ Хуан Кабеса-де-Вака й гуардський єпископ Афонсу Коррейя. Португальська еліта поставилася до Лісабонського виступу як до плебейського заворушення. Тим не менш, хроніст Фернан Лопеш зазначає, що повстанці Жуана були дуже мотивовані й одностайні; попри брак людей, зброї й гарних керівників вони один-за-одним здобували добре укріплені замки своїх опонентів.
Втручання Кастилії
У січня 1384 року кастильський король Хуан І вдерся до Португалії. Він захопив прикордонну Гуарду і, пройшовши через Бейрівську провінцію, дійшов до Сантарена.
Коли Жуан та Нуну Перейра облягли Аленкер, Леонора встигла вислизнути із замку й подалася до ставки Хуана. Вона зустрілася із ним у Сантарені й за намовлянням зятя зріклася регентства на його користь. Проте незадоволена своїм становищем, королева почала плести змову з метою вбити кастильського короля. Її змову викрили у березні того ж року. Розлючений Хуан арештував королеву-тещу й відправив її під конвоєм до Кастилії, де заточив у Тордесільяському монастирі.
У лютому 1384 року кастильський авангард рушив із Сантарена до Луміара, у напрямку португальської столиці. Жуан і Нуну Перейра покинули Аленкер й зосередилися на обороні Лісабона. Туди ж рушив і король Хуан, який у березні покинув Сантарен.
6 квітня відбувся бій при Атолейруші, поблизу Ештремоша, в якому Нуну Перейра наголову розгромив кастильських лицарів силами португальської піхоти. Тим не менш, противник оточив Лісабон з суші й вислав флот, аби блокувати місто у гирлі річки Таг. Жуан звернувся за допомогою до Англії. Хоча португальці не знали поразок на полі бою, ситуація виглядала програшно: Лісабон і Порту були в облозі, а землі на північ від Тазької долини були сплюндровані.
На щастя для Жуана під Лісабоном у кастильському таборі спалахнула епідемія чуми. Через небезпеку втрати військо і власне життя, король Хуан вирішив зняти облогу. Він повернутися до Кастилії, сподіваючись здобути португальську столицю наступного року.
6 квітня 1385 року Коїмбрські кортеси проголосили Жуана королем Португалії. Після цього його війська захопили північ країни. У відповідь кастильський король Хуан І вторгся до Португалії, сподіваючись захопити столицю Лісабон й скинути Жуана з престолу. 14 серпня 1385 року кастильські й португальські армії зійшлися у битві при Алжубарроті, яка завершилася повною перемогою жуанітів. Хуан І був змушений тікати до Кастилії. Його війська покинули більшість португальських міст, а противники нового короля з числа португальської шляхти здалися йому на милість. Завдяки перемозі Жуан утвердився на троні й перейшов у наступ, розпочавши бойові дії у кастильському прикордонні.
11 лютого 1387 року Жуан одружився із Філіппою Ланкастерською, донькою Джона Гентського. Цей шлюб скріпив португальсько-англійський союз, скерований проти Кастилії і Франції.
1390 року кастильський король Хуан І помер, не залишивши по собі спадкоємців від португальської інфанти Беатриси. Разом із цим вигасла головна гілка Португальського Бургундського дому й законні претенденти на португальський престол. 1410 року Жуан уклав мир із Кастилією, що дозволило йому зосередитися на внутрішній політиці.
Приєднання Сеути
Жуан І був першим португальським монархом, який розпочав підкорення Північної Африки. 1412 року, під тиском власних синів та членів королівської ради, він розгорнув підготовку до захоплення великого середземноморського міста Сеута, що належало Марокканському султанату. 25 липня 1415 року король особисто очолив морський похід, до якого зголосилося 20 тисяч найманців-добровольців. 21 серпня португальські вояки під командуванням інфантів Педру й Енріке здобули Сеуту штурмом. У Сеутській мечеті, перетвореній переможцями на церкву, Жуан І посвятив своїх синів у лицарі. Він також дарував обом титули герцогів Коїмбрського і Візеуського, найстарші в королівстві. Сама Сеута стала першим північно-африканським форпостом Португалії.
1418 року було зайнято острів Порту-Санту — початок колонізації Мадейри.
1422 року відбулася зміна іспанської ери літочислення на юліанську.
1431 року укладено «вічний мир» з Кастилією.
Сім'я
- Батько: Педру I (1320—1367), король Португалії (1357—1367)
- Матір: Тереза Лоренсівна (?—?), галісійська шляхтянка
- Дружина: Філіппа (1360—1415), донька ланкастерського герцога Джона Гентського
- Діти:
- Бранка (1388—1389), померла немовлям
- Афонсу (1390—1400), спадкоємець престолу, помер юнаком
- Дуарте (1391—1438), король Португалії (1433—1438)
- Педру (1392—1449), герцог Коїмбрський (1415—1449), регент (1439—1449)
- Енріке (1394—1460), герцог Візеуський (1415—1460), магістр Ордену Христа (1420—1460)
- Ізабела (1397—1471) ∞ Філіпп III, бургундський герцог
- Жуан (1400—1442), конетабль Португалії (1431—1442)
- Фернанду (1402—1443), адміністратор Авіського ордену (1434—1443)
- Коханка: Інеш Піреш (?—?), донька єврейського шевця
- Бастарди:
Родовід
| 4. Афонсу IV, король Португалії | ||||||||||||||||
| 2. Педру I, король Португалії | ||||||||||||||||
| 5. Беатриса, кастильська інфанта | ||||||||||||||||
| 1. Жуан I, король Португалії | ||||||||||||||||
| 6. невідомо | ||||||||||||||||
| 3. Тереза, галісійська шляхтянка | ||||||||||||||||
| 7. невідомо | ||||||||||||||||
Титули
1385-1415: король Португалії й Алгарве
- 1385, грудень
- пан Йоганн, з ласки Божої король Португалії й Алгарве.
- Dom Joham pela graça de Deos Rey de Purtugal, e do Algarve.
- 1401, квітень
- пан Йоганн, з ласки Божої король Португалії й Алгарве.
- Dom Joham pela graça de deus Rey de portugal e do algarue.
- 1413, червень
- Йоганн, з ласки Божої король Португалії й Алгарве.
- Johannes, Dei gratiâ, Portugaliæ & Algarbii Rex.
- 1414, березень
- пан Йоганн, з ласки Божої король Португалії й Алгарве.
- Dom Joham per graça de Deos Rey de Purtugal, e do Algarue.
1415-1433: король Португалії й Алгарве, господар Сеути.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Lundy D. R. The Peerage
- Lopes, Fernão. Chronica de el-rei D. Pedro I. c. 1.
- João I // Portugal: diccionario… 1907. T. III., p. 1037.
- Pichel Gotérrez, Ricardo. Nuno Freire de Andrade, Mestre de Cristo. Tradición e vínculos dos Andrade co reino portugués. // Madrygal. Madrid, 2014. № 17. p. 103—104.
- Livermore 1947:175.
- João I // Portugal: diccionario… 1907. T. III., p. 1038.
- Livermore 1947:176.
- Livermor 1947:184-185.
- Алгарве — Південна Португалія і Північне Марокко, з арабської: Аль-Гарб аль-Андалус.
- Teixeira de Aragão, Augusto Carlos… tomo I; p.351; Doc. № 13.
- Teixeira de Aragão, Augusto Carlos… tomo I; p.353; Doc. № 14.
- Foedera, conventions, litterae, et cujuscumque generic acta publica inter reges Angliae… V. 9. — P. 27.
- Teixeira de Aragão, Augusto Carlos… tomo I; p.359; Doc. № 16.
Джерела
- хроніки, збірники документів
- Lopes, Fernão. Chronica de el-rei D. Pedro I.
- Chronica DelRey D. Joam I de Boa Memoria e dos Reys de Portugal o Decimo [ 18 січня 2014 у Wayback Machine.]… — Lisboa: a custa de Antonio Alvarez Impressor DelRey, 1644.
- монографії
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Teixeira de Aragão, Augusto Carlos. Descripção geral e historica das moedas cunhadas em nome dos reis. regentes e governadores de Portugal. — Lisboa: Imprensa Nacional, 1875.
- словники
- João I, De Boa Memoria Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1907. — Vol. III. — P. 1037-1040.
- Feige, Peter: Johann I. der Große // Lexikon des Mittelalters. München, Zürich: Artemis & Winkler, 1991. Band 5. S. 502–504.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуан I
Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Zhuan I Zhua n I port Joao I 11 kvitnya 1357 13570411 14 serpnya 1433 korol Portugaliyi 1385 1433 Magistr Aviskogo ordenu 1364 1385 Predstavnik Portugalskogo Burgundskogo domu zasnovnik Aviskoyi dinastiyi Narodivsya u Lisaboni Portugaliya Pozashlyubnij sin portugalskogo korolya Pedru I vid kohanki Terezi Zijshov na tron v period mizhkoroliv ya sho poznachivsya gromadyanskoyu vijnoyu ta intervenciyeyu Kastiliyi Pislya Lisabonskogo povstannya progoloshenij zahisnikom korolivstva 1383 Keruvav oboronoyu Lisabona vid vijsk kastilskogo korolya Huana I 1384 Obranij korolem rishennyam Koyimbrskih kortesiv 1385 Zdobuv virishalnu peremogu nad kastilskimi interventami u bitvi pri Alzhubarroti 1385 Na zgadku pro ce funduvav Batalskij monastir Mariyi Peremozhnici Uklav Vinzdorskij dogovir z Angliyeyu skerovanij proti kastilsko francuzkogo soyuzu v Stolitnij vijni 1386 Odruzhivsya z anglijskoyu princesoyu Fillipoyu donkoyu lankasterskogo gercoga Dzhona Gentskogo 1387 Priyednav Seutu 1415 Batko tak zvanoyi bliskuchoyi generaciyi portugalskogo korolya Duarte koyimbrskogo gercoga Pedru vizeuskogo gercoga Enrike Moreplavcya burgundskoyi gercogini Izabeli konetablya Zhuana aviskogo administratora Fernandu braganskogo gercoga Afonsu Pomer u Lisaboni Pohovanij u Batalskomu monastiri Prizviska Dobropa m yatnij port o de Boa Memoria Zhuan I Korol Portugaliyi 6 kvitnya 1385 14 serpnya 1433 Poperednik Fernandu I Nastupnik Duarte Magistr Aviskogo ordenu 1364 1385 Poperednik Martin de Avelar Narodzhennya 11 kvitnya 1357 Lisabon PortugaliyaSmert 14 serpnya 1433 1433 08 14 1 2 76 rokiv Lisabon PortugaliyaPohovannya Batalskij monastirKrayina Portugalske korolivstvoReligiya katolikRid AviskaBatko Pedru IMati TerezaShlyub Filippa LankasterskaDiti Branka Afonsu Duarte Pedru Enrike Izabela Zhuan Fernandu Afonsu Beatrisa Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiImenaZhua n I port Joao I st port Joham I u portugalskih dzherelah Zhua n I Avi skij port Joao I de Avis za nazvoyu ocholyuvanogo nim Aviskogo ordenu ta nazvoyu zasnovanoyi dinastiyi Zhua n Veli kij port Joao o Grande za vidstoyuvannya nezalezhnosti Portugaliyi j zasnuvannya Aviskoyi dinastiyi Zhua n Dobropa m yatnij port Joao o de Boa Memoria Zhua n I Portuga lskij port Joao I de Portugal za nazvoyu krayini Iva n I Joa nn I lat Ioannes I abo Joga nn I ser lat Johannes I u latinskih dzherelah Hua n I isp Juan I u kastilskih ispanskih dzherelah Zhoa n I st port Joham I u staroportugalskih dzherelah BiografiyaMolodi roki Dokladnishe Aviskij orden Zhuan narodivsya 11 kvitnya 1357 roku o 3 j godini dnya v Lisaboni Vin buv pozashlyubnim sinom portugalskogo korolya Pedru I vid kohanki Terezi galijsijskoyi shlyahtyanki Hlopec mav dekilkoh starshih zvidnih brativ Fernandu I sho zgodom stav portugalskim korolem a takozh infantiv Zhuana i Dinisha siniv Ines de Kastro yaki v majbutnomu voroguvali iz nim za prestol Pershim vihovatelem malenkogo Zhuana buv Lorensu Martinsh Prasa bagatij mishanin z Lisabonu Zgodom hlopchikom opikuvavsya galisiyec Nuno Frejre de Andrade magistr Ordenu Hrista rodich materi Pid kerivnictvom suvorogo nastavnika korolevich vchivsya licarskij spravi chitannyu arifmetici j upravlinnyu 1364 roku 7 richnogo Zhuana obrali magistrom duhovno licarskogo Aviskogo ordenu Vibori projshli pislya smerti poperednogo golovi Martina de Avelara na prohannya vihovatelya Nuno j z blagoslovennya korolya batka Zgodom za imenem cogo ordenu nazivalasya Aviska dinastiya zapochatkovana Zhuanom Yak i vsi chleni Aviskogo ordenu Zhuan dav chernechu obitnicyu cnotlivogo zhittya Ale v yunosti zaviv sobi kohanku Inesh Pirish donku yevrejskogo shevcya 1377 roku vona narodila magistrovi pervistka pozashlyubnogo sina Afonsu Vin stav zasnovnikom vidatnogo Braganskogo domu yakij pislya vigasannya Aviskoyi dinastiyi stav praviti Portugaliyeyu Konflikt iz korolevoyu Leonoroyu Dokladnishe Leonora Telesh ta Fernandovi vijni 18 sichnya 1367 roku pomer portugalskij korol Pedru I Na prestol zijshov jogo sin Fernandu I zvidnij brat Zhuana 1371 roku vin odruzhivsya zi svoyeyu favoritkoyu Leonoroyu Telesh Na pershih porah vona bula priyaznoyu do aviskogo magistra ale postupovo stala vbachati u nomu voroga nebezpechnogo pretendenta na tron Vorozhnecha mizh Leonoroyu ta Zhuanom posililasya pislya togo yak pri dvori stalo vidomo pro perelyub korolevi iz grafom Huanom de Andejro Nenavist Leonori pidigrivalo stavlennya piddanih voni nenavidili korolevu za vlastolyubstvo j rozbeshenist ale duzhe shanuvali Zhuana za prostu ta asketizm Fernandu I viv zatyazhni vijni z Kastiliyeyu Nezvazhayuchi na ce jogo brati Dinisha i Zhuana sini Ines de Kastro viyihali do vorozhoyi krayini Pershij ne bazhayuchi viznavati Leonoru korolevoyu perejshov na bik kastilskogo korolya a drugij stavshi zhertvoyu intrig korolevi buv zmushenij tikati z Portugaliyi Aviskij magistr zalishavsya yedinim infantom pri Fernandu I sho toj duzhe cinuvav 1382 roku koli korolivskij dvir perebuvav u Evori avijskij magistr Zhuan opinivisya u miscevij tyurmi cherez intrigi korolevi Leonori Telesh Koroleva pidrobila listi v yakih imenem korolya nakazuvala miscevomu kashtelyanu stratiti uv yaznenogo Kashtelyan poboyavsya ubivati korolivskogo brata j nastupnogo dnya osobisto prijshov do Fernandu I utochniti zmist rozporyadzhennya Zdivovanij korol skasuvav jogo i negajno zvilniv Zhuana Yak zaznachaye Livermor u poryatunku Zhuana vidigralo zastupnictvo anglijciv zokrema kembridzhskogo grafa Edmunda Jmovirno same vidtodi Zhuan vstupiv u tisni kontakti z nimi i zgodom pidtrimuvav u vijnah z kastilcyami Nezvazhayuchi na vikrittya Leonora ne zaspokoyuvalasya i namagalasya znishiti Zhuana pid bud yakim privodom Zokrema vona zvinuvatila jogo u namirah tikati do vorozhoyi Kastiliyi na pidstavi togo sho vin movlyav otrimav veliki groshi vid prodazhu otari ovec Mizhkoroliv ya Lisabonske povstannya Dokladnishe Portugalske mizhkoroliv ya ta Lisabonske povstannya Zhuan vbivaye grafa Andejro kohancya korolevi j lidera prokastilskoyi partiyi 22 zhovtnya 1383 roku pomer brat Zhuana korol Fernandu I Ce sprichinilo dvorichnu dinastichnu krizu Malolitnya donka pokijnogo korolya Beatrisa bula zaruchena iz kastilskim korolem Huanom I Vid yiyi imeni Portugaliyeyu pravila koroleva matir Leonora Telesh sho zajmala posadu regenta korolivstva Za umovami Salvaterrskogo dogovoru pislya dosyagnennya povnolittya Beatrisi korona Portugaliyi perehodila yiyi nashadkam narodzhenim u shlyubi z Huanom Ce oznachalo faktichne poglinannya krayini Kastiliyeyu Cherez nepriyazn do korolevi regentshi ta strah pered vtratoyu nezalezhnosti portugalski mishani ta dribna shlyahta sformuvali patriotichnu partiyu Voni vimagali peredati koronu aviskomu magistru Zhuanu yak sinovi korolya Pedru 6 grudnya 1383 roku v stolici za namovlyannyam kanclera Alvaru Pajsha Zhuan ubiv Huana de Andejro kohancya korolevi regentshi Leonori golovu pro kastilskoyi partiyi v uryadi Vbivstvo poklalo pochatok Lisabonskomu povstannyu v hodi yakogo mishani zahopili misto ubili yepiskop kastilcya Martina Samorskogo j areshtuvali korolevu regentshu Leonoru Tim ne mensh vona vtekla zi stolici do Alenkera de yiyi znajshov kancler Alvaru Vin zaproponuvav yij odruzhitisya iz magistrom Zhuanom abi primiriti voroguyuchi storoni Koroleva vidhilila cej plan bo boyalasya sho kastilskij korol sprijme ce yak zradu Tim chasom Zhuan otrimav povnu pidtrimku povstalih mishan Lisabona yaki progolosili jogo zahisnikom i upravitelem Korolivstva 16 grudnya 1383 roku vin sformuvav novij uryad kudi uvijshli perevazhno predstavniki tretogo stanu Novim kanclerom stav dosvidchenij portugalskij yurist Zhuan Regraskij skarbnikom anglijskij kupec Persival radnikami brazkij arhiyepiskop Lorensu Visente yedinij prelat jogo v pravlinni ta Nunu Alvarish Perejra odin iz nebagatoh anti kastilski nalashtovanih shlyahtichiv Dlya keruvannya stoliceyu bulo stvoreno novij organ vibonu radu magistrat Dim dvadcyati chotiroh Shoroku na den svyatogo Tomi do neyi obiralisya najkrashi predstavniki 12 lisabonskih remisnichih cehiv po 2 vid cehu Rada obirala golovu narodnogo suddyu pisarya i 4 deputativ cehiv yaki keruvali zasidannyami u spravah stolici Narodnij suddya vvazhavsya golovoyu lisabonskih mishan j vistupav poserednikom mizh nimi i korolem Bilshist portugalskoyi shlyahti i duhovenstva pidtrimuvali korolevu regentshu Leonoru Telesh mensha chastina starshogo sina Ines de Kastro abo kastilskogo korolya Huana I Zokrema ostannogo pidtrimuvali koyimbrskij yepiskop Huan Kabesa de Vaka j guardskij yepiskop Afonsu Korrejya Portugalska elita postavilasya do Lisabonskogo vistupu yak do plebejskogo zavorushennya Tim ne mensh hronist Fernan Lopesh zaznachaye sho povstanci Zhuana buli duzhe motivovani j odnostajni popri brak lyudej zbroyi j garnih kerivnikiv voni odin za odnim zdobuvali dobre ukripleni zamki svoyih oponentiv Vtruchannya Kastiliyi Dokladnishe Portugalske mizhkoroliv ya Obloga Lisabona ta Bitva pri Alzhubarroti U sichnya 1384 roku kastilskij korol Huan I vdersya do Portugaliyi Vin zahopiv prikordonnu Guardu i projshovshi cherez Bejrivsku provinciyu dijshov do Santarena Koli Zhuan ta Nunu Perejra oblyagli Alenker Leonora vstigla visliznuti iz zamku j podalasya do stavki Huana Vona zustrilasya iz nim u Santareni j za namovlyannyam zyatya zriklasya regentstva na jogo korist Prote nezadovolena svoyim stanovishem koroleva pochala plesti zmovu z metoyu vbiti kastilskogo korolya Yiyi zmovu vikrili u berezni togo zh roku Rozlyuchenij Huan areshtuvav korolevu teshu j vidpraviv yiyi pid konvoyem do Kastiliyi de zatochiv u Tordesilyaskomu monastiri U lyutomu 1384 roku kastilskij avangard rushiv iz Santarena do Lumiara u napryamku portugalskoyi stolici Zhuan i Nunu Perejra pokinuli Alenker j zoseredilisya na oboroni Lisabona Tudi zh rushiv i korol Huan yakij u berezni pokinuv Santaren 6 kvitnya vidbuvsya bij pri Atolejrushi poblizu Eshtremosha v yakomu Nunu Perejra nagolovu rozgromiv kastilskih licariv silami portugalskoyi pihoti Tim ne mensh protivnik otochiv Lisabon z sushi j vislav flot abi blokuvati misto u girli richki Tag Zhuan zvernuvsya za dopomogoyu do Angliyi Hocha portugalci ne znali porazok na poli boyu situaciya viglyadala prograshno Lisabon i Portu buli v oblozi a zemli na pivnich vid Tazkoyi dolini buli splyundrovani Na shastya dlya Zhuana pid Lisabonom u kastilskomu tabori spalahnula epidemiya chumi Cherez nebezpeku vtrati vijsko i vlasne zhittya korol Huan virishiv znyati oblogu Vin povernutisya do Kastiliyi spodivayuchis zdobuti portugalsku stolicyu nastupnogo roku 6 kvitnya 1385 roku Koyimbrski kortesi progolosili Zhuana korolem Portugaliyi Pislya cogo jogo vijska zahopili pivnich krayini U vidpovid kastilskij korol Huan I vtorgsya do Portugaliyi spodivayuchis zahopiti stolicyu Lisabon j skinuti Zhuana z prestolu 14 serpnya 1385 roku kastilski j portugalski armiyi zijshlisya u bitvi pri Alzhubarroti yaka zavershilasya povnoyu peremogoyu zhuanitiv Huan I buv zmushenij tikati do Kastiliyi Jogo vijska pokinuli bilshist portugalskih mist a protivniki novogo korolya z chisla portugalskoyi shlyahti zdalisya jomu na milist Zavdyaki peremozi Zhuan utverdivsya na troni j perejshov u nastup rozpochavshi bojovi diyi u kastilskomu prikordonni 11 lyutogo 1387 roku Zhuan odruzhivsya iz Filippoyu Lankasterskoyu donkoyu Dzhona Gentskogo Cej shlyub skripiv portugalsko anglijskij soyuz skerovanij proti Kastiliyi i Franciyi 1390 roku kastilskij korol Huan I pomer ne zalishivshi po sobi spadkoyemciv vid portugalskoyi infanti Beatrisi Razom iz cim vigasla golovna gilka Portugalskogo Burgundskogo domu j zakonni pretendenti na portugalskij prestol 1410 roku Zhuan uklav mir iz Kastiliyeyu sho dozvolilo jomu zosereditisya na vnutrishnij politici Priyednannya Seuti Dokladnishe Zavoyuvannya Seuti Zhuan I buv pershim portugalskim monarhom yakij rozpochav pidkorennya Pivnichnoyi Afriki 1412 roku pid tiskom vlasnih siniv ta chleniv korolivskoyi radi vin rozgornuv pidgotovku do zahoplennya velikogo seredzemnomorskogo mista Seuta sho nalezhalo Marokkanskomu sultanatu 25 lipnya 1415 roku korol osobisto ocholiv morskij pohid do yakogo zgolosilosya 20 tisyach najmanciv dobrovolciv 21 serpnya portugalski voyaki pid komanduvannyam infantiv Pedru j Enrike zdobuli Seutu shturmom U Seutskij mecheti peretvorenij peremozhcyami na cerkvu Zhuan I posvyativ svoyih siniv u licari Vin takozh daruvav obom tituli gercogiv Koyimbrskogo i Vizeuskogo najstarshi v korolivstvi Sama Seuta stala pershim pivnichno afrikanskim forpostom Portugaliyi 1418 roku bulo zajnyato ostriv Portu Santu pochatok kolonizaciyi Madejri 1422 roku vidbulasya zmina ispanskoyi eri litochislennya na yuliansku 1431 roku ukladeno vichnij mir z Kastiliyeyu Sim yaDokladnishe Portugalskij Burgundskij dim ta Aviska dinastiya Pechatka Zhuana I z gerbom Portugaliyi Batko Pedru I 1320 1367 korol Portugaliyi 1357 1367 Matir Tereza Lorensivna galisijska shlyahtyanka Druzhina Filippa 1360 1415 donka lankasterskogo gercoga Dzhona Gentskogo Diti Branka 1388 1389 pomerla nemovlyam Afonsu 1390 1400 spadkoyemec prestolu pomer yunakom Duarte 1391 1438 korol Portugaliyi 1433 1438 Pedru 1392 1449 gercog Koyimbrskij 1415 1449 regent 1439 1449 Enrike 1394 1460 gercog Vizeuskij 1415 1460 magistr Ordenu Hrista 1420 1460 Izabela 1397 1471 Filipp III burgundskij gercog Zhuan 1400 1442 konetabl Portugaliyi 1431 1442 Fernandu 1402 1443 administrator Aviskogo ordenu 1434 1443 Kohanka Inesh Piresh donka yevrejskogo shevcya Bastardi Afonsu 1377 1461 gercog Braganskij 1442 1461 Beatrisa 1380 1439 1 Tomas Ficalan graf Arundelskij 2 Dzhon Golland graf Gantingdonskij Rodovid 4 Afonsu IV korol Portugaliyi 2 Pedru I korol Portugaliyi 5 Beatrisa kastilska infanta 1 Zhuan I korol Portugaliyi 6 nevidomo 3 Tereza galisijska shlyahtyanka 7 nevidomo TituliPam yatnik Zhuanu I v Lisaboni 1385 1415 korol Portugaliyi j Algarve 1385 gruden pan Jogann z laski Bozhoyi korol Portugaliyi j Algarve Dom Joham pela graca de Deos Rey de Purtugal e do Algarve dd 1401 kviten pan Jogann z laski Bozhoyi korol Portugaliyi j Algarve Dom Joham pela graca de deus Rey de portugal e do algarue dd 1413 cherven Jogann z laski Bozhoyi korol Portugaliyi j Algarve Johannes Dei gratia Portugaliae amp Algarbii Rex dd 1414 berezen pan Jogann z laski Bozhoyi korol Portugaliyi j Algarve Dom Joham per graca de Deos Rey de Purtugal e do Algarue dd 1415 1433 korol Portugaliyi j Algarve gospodar Seuti PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Lopes Fernao Chronica de el rei D Pedro I c 1 Joao I Portugal diccionario 1907 T III p 1037 Pichel Goterrez Ricardo Nuno Freire de Andrade Mestre de Cristo Tradicion e vinculos dos Andrade co reino portugues Madrygal Madrid 2014 17 p 103 104 Livermore 1947 175 Joao I Portugal diccionario 1907 T III p 1038 Livermore 1947 176 Livermor 1947 184 185 Algarve Pivdenna Portugaliya i Pivnichne Marokko z arabskoyi Al Garb al Andalus Teixeira de Aragao Augusto Carlos tomo I p 351 Doc 13 Teixeira de Aragao Augusto Carlos tomo I p 353 Doc 14 Foedera conventions litterae et cujuscumque generic acta publica inter reges Angliae V 9 P 27 Teixeira de Aragao Augusto Carlos tomo I p 359 Doc 16 Dzherelahroniki zbirniki dokumentiv Lopes Fernao Chronica de el rei D Pedro I Chronica DelRey D Joam I de Boa Memoria e dos Reys de Portugal o Decimo 18 sichnya 2014 u Wayback Machine Lisboa a custa de Antonio Alvarez Impressor DelRey 1644 monografiyi Livermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Teixeira de Aragao Augusto Carlos Descripcao geral e historica das moedas cunhadas em nome dos reis regentes e governadores de Portugal Lisboa Imprensa Nacional 1875 slovniki Joao I De Boa Memoria Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1907 Vol III P 1037 1040 Feige Peter Johann I der Grosse Lexikon des Mittelalters Munchen Zurich Artemis amp Winkler 1991 Band 5 S 502 504 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhuan I Cawley Charles Portugal kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy