Жозе ф Шина р фр Joseph Chinard 12 лютого 1756 Ліон 20 липня 1813 Ліон французький скульптор і викладач Жозеф ШинарJosep

Жозе́ф Шина́р (фр. Joseph Chinard; 12 лютого 1756, Ліон — 20 липня, 1813, Ліон) — французький скульптор і викладач.

Жозеф Шинар
Joseph Chinard


Худ. Жан-Франсуа Суарон. «Портрет Жозефа Шинара»

При народженні	Joseph Chinard
Народження	12 лютого 1756(1756-02-12) Ліон
Смерть	20 липня 1813(1813-07-20) (57 років)
	Ліон
Поховання	^d^[1]
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	скульптура
Навчання	Королівська школа малюнку (Ліон), стажування в майстерні Бартелемі Блеза і у Римі
Діяльність	скульптор
Напрямок	класицизм і ампір
Роки творчості	1784—1812
Покровитель	військова аристократія Наполеона
Відомі учні	^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Член	^d (1813)^[1]
Твори	алегоричні і декоративні скульптури, портети-погруддя
У шлюбі з	^d^[1] і ^d^[1]
Роботи в колекції	Національний музей Швеції, ^d, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Колекція Фріка^[2], ^d, Ліонський музей красних мистецтв, Карнавале, Національний музей у Варшаві і ^d
Автограф



Жозеф Шинар у Вікісховищі

Життєпис

Народився в місті Ліон. Художню освіту почав опановувати в Королівській школі малюнку в Ліоні як художник, його викладач в школі Донат Нонотт (1708—1785). Перейшов у майстерню скульптора (1738—1819).

Італійський період

Виявив неабиякі здібності, чим привернув увагу місцевих меценатів. Йому надали стипендію для стажування в Римі, де Жозеф Шинар працював у період 1784—1787 років. У Римі виконав декілька копій античних скульптур. За авторський варіант скульптури « Персей рятує Андромеду» отримав 1786 року перший приз від римської Академії Святого Луки.

Ув'язнення в Римі за революційні прагнення

Схвально сприйняв події французької революції 1789—1793 років і виконав під їх впливом скульптуру абсолютно нового сюжету для консервативного Риму — «Якобинець». Був покараний в Папській державі за революційні прагнення і запроторений до тюрми на шість місяців. Відбув у Ліон по звільненню.

У Ліоні доби революції

У Ліоні доби революції став на бік революційного уряду і виконав велетенську скульптуру «Алегорія Свободи» за замовою муніципального уряду — до революційного «Свята Федерації». Брав участь як декоратор у інших революційних святах.

Нове ув'язнення в Римі

1791 року знову прибув у Рим, де створив алегоричну скульптуру в стилі революційний класицизм — «Здоровий глузд нищить забобони». Знову покараний ув'язненням за наказом папи римського в підвалини замка Св. Ангела, виключений зі списків римської Академії Святого Луки, по звільненню — висланий до Франції.

Праця у Франції. Останні роки

Працював у місті Діжон. Після контрреволюційного перевороту генерала Наполеона — Жозеф Шинар перейшов на його бік. З 1800 року — член Художньої академії Ліона.

За часів наполеонівської імперії працював у містах Ліон, Бордо, Марсель, Париж. За років військового захоплення Риму наполеонівською армією знову відвідав Рим. З січня 1807 року — викладач в Ліонській школі малюнка, активно працює скульптором-портретистом нової наполенівської аристократії і родини імператора Наполеона І Бонапарта.

Помер в місті Ліон у липні 1813 року.

Після відновлення у Франції монархії частина творів скульптора знищена.

Вибрані твори

«Венера і Еней», 1792, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес.

«Персей і Андромеда», теракота
«Якобінець»
«Алегорія Свободи» для міста «Ліон», 1790
«Алегорія Здорового глузду, що нищить забобони», 1791
«Венера і Еней», 1792, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес.
«Погруддя невідомої пані», Лувр, Париж
«Андромеда», 1800
«Діана», 1800
«Богиня юності Геба», 1802
«Погруддя мадам Рекам'є», 1805 (?), Київ
«Амур і Психея»
«Мадам де Веніньяк у образі богині Діани», Лувр, Париж
«Алегорія Юстиції», 1800
принц «Евген Богарне», погруддя, 1806
префект «Пошоль»
«Жозефіна Богарне», 1808, 1-а дружина Наполеон
наполеонівський генерал «Луї Шарль Антуан Дезе», 1808
наполеонівський генерал «Шарль Віктор Леклерк», 1808
наполеонівський генерал ^[fr]», 1812
«Алегорія Миру»

Галерея вибраних творів

Ліонський музей красних мистецтв

«Мадам Рекам'є»
«Етьєн Вінсент-Марніола», погруддя
«Антуанетта Перре», дружина скульптора Шинара, 1803, Художній музей Волтерс

Див. також

Примітки

Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. —
d:Track:Q3035447d:Track:Q730513d:Track:Q100708549d:Track:Q456
https://collections.frick.org/people/472/joseph-chinard/objects
. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

Mémoires de La Société littéraire de Lyon, 1891 (en francés)
Lyon-Revue littéraire, historique et archéologique, 1880 (en francés)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жозеф Шинар

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q100708549"><i_class="wef_low_priority_links">[[:fr:Dominique_Saint-Pierre|Saint-Pierre&nbsp;D.]]</i>_[[:d:Q100708549|Dictionnaire_historique_des_Académiciens_de_Lyon]]:_1700-2016<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Ліон|Lyon]]:_[[:fr:Académie_des_sciences,_belles-lettres_et_arts_de_Lyon|Académie_des_sciences,_belles-lettres_et_arts_de_Lyon]],_2017._—_P.&nbsp;1369._—_ISBN_978-2-9559433-0-4</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3035447]][[d:Track:Q730513]][[d:Track:Q100708549]][[d:Track:Q456]]</div>-1] Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. —
d:Track:Q3035447d:Track:Q730513d:Track:Q100708549d:Track:Q456

[[https://collections.frick.org/people/472/joseph-chinard/objects_https://collections.frick.org/people/472/joseph-chinard/objects]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://collections.frick.org/people/472/joseph-chinard/objects

[:0-3] . Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[1]

[2]