«Жовтень» (перша назва «Десять днів, котрі вразили світ»; рос. Октябрь) — радянський німий художній фільм кінорежисера Сергія Ейзенштейна, знятий на московській фабриці «Совкіно» у 1927 році про події Жовтневої революції. Заключна частина кінотрилогії («Стачка», «Броненосець Потьомкін», «Жовтень»). Фільм демонстрували у США під назвою «Десять днів, котрі вразили світ».
Жовтень | |
---|---|
рос. Октябрь | |
Жанр | драма |
Режисер | Александров Григорій Васильович і Ейзенштейн Сергій Михайлович |
Сценарист | Сергій Ейзенштейн Григорій Александров |
У головних ролях | d, Тіссе Едуард Казимірович, Попов Володимир Олександрович[1] і Ліванов Борис Миколайович[1] |
Оператор | Едуард Тіссе |
Композитор | Дмитро Шостакович |
Кінокомпанія | d і Мосфільм |
Дистриб'ютор | Netflix |
Тривалість | 102 хвилини |
Мова | Російська |
Країна | СССР |
Рік | 1927 |
Дата виходу | 7 листопада 1927 |
IMDb | ID 0018217 |
Жовтень у Вікісховищі |
Сюжет
Оповідь починається з символічної сцени повалення з п'єдесталу пам'ятника російському Імператору. Вуличні заворушення у Петрограді і критичне становище на фронтах. Солдатам і жителям Петрограда нічого їсти, а Тимчасовий уряд не здатний утримати під контролем ситуацію в місті і країні. У цих умовах до влади приходять більшовики. Лідер партії Володимир Ленін прибуває у бунтівне місто і очолює повстання. Захоплення влади більшовиками під загрозою, бо до столиці підступають війська генерала Корнілова.
Військові частини і матроси Балтійського флоту, котрі стоять на боці більшовиків, стягуються до Зимового палацу. Одночасно у Петроград приїжджають делегати з'їзду Рад. У президію з'їзду обирають представників партії більшовиків, а меншовиків і есерів проганяють із залу. Повстання більшовиків закінчується взяттям Зимового палацу і припиненням повноважень Тимчасового уряду. Кінцівка фільму — виступ Леніна з трибуни Другого з'їзду Рад і проголошення перемоги революції.
Історія створення
Після великого успіху «Броненосця Потьомкін» Ейзенштейн отримав повну довіру влади країни і задумав зняти масштабне кінематографічне полотно про перемогу Жовтневої революції. Перші варіанти сценарію «Жовтня» включали в себе історичну хроніку подій від Лютневої революції до закінчення громадянської війни. У підсумку сценарій довелося обрізати і закінчити фільм подіями жовтня 1917 року.
У розпорядження режисера були надані безпрецедентні на той період ресурси: плівка, історичні костюми, зброя і повноваження. Що породило безліч іронічних коментарів, про те, що зйомки принесли Петербургу шкоди більше, ніж сама революція. У якості масовки було дозволено використати військові частини. Також Ейзенштейну дозволили знімати фільм на місці подій революції — на підступах до Зимового і безпосередньо у інтер'єрах палацу. Консультантами фільму виступили учасники жовтневих подій: Крупська і Підвойський (він навіть зіграв у фільмі самого себе).
Планувалось, що фільм буде випущений на екрани до 10-річчя революції у 1927 році, але зйомки затягнулись і у прокат картина потрапила тільки на початку 1928 року. Через зміни політичного клімату у СРСР на останніх етапах редагування фільму режисер Ейзенштейн був вимушений видалити з фільму багатьох діячів революції: Л. Троцького, В. Антонова-Овсієнко, В. Невського.
Захоплений музикою Едмунда Майзеля, написаною для європейського прокату фільму «Броненосець Потьомкін», Ейзенштейн запропонував композитору написати музику до його «Жовтня». Однак у Москві партитуру Майзеля вважали занадто авангардистською, і у СРСР фільм вийшов на екрани з другою звуковою доріжкою; музикою німецького композитора була озвучена скорочена приблизно на пів години версія «Жовтня», призначена для прокату за кордоном.
Фільм не мав такого ж глядацького успіху, як «Броненосець Потьомкін». У більшості, через застосований «інтелектуальний монтаж» у кульмінаційній частині фільму. Так наприклад, щоб продемонструвати монархічну формулу «за Бога і Вітчизну» використовується послідовність все більше і більше абстрактних зображень. У 1933 році фільм був остаточно знятий з прокату.
У 2011 році в результаті спільної роботи німецьких і російських організацій, котрі точилися 5 років, вдалось відновити оригінальну звукову доріжку «Жовтня», але тільки партитуру, написану Майзелем для скороченої версії; для повної версії фільму музику дописав німецький композитор Бернд Тевес.
Критика і культурний вплив
На відміну від «Броненосця „Потьомкін“», фільм, що завершував знамениту кінотрилогію Ейзенштейна, носить більш виражений ідеологічний характер. У 1927 році Ейзенштейн, визнаний митець, стає також теоретиком мистецтва. Він опублікував кілька статей про новаторський метод у кіно. Чергова його картина — це спроба донести концепцію нової режисури: кіно без типажу (без головних героїв) і без висловленого драматургічного сюжету. Картину за задумом Ейзенштейна робить режисер за монтажним столом. В цілому у СРСР фільм був сприйнятий критиками позитивно, але молодий режисер отримав чимало гострих зауважень.
Надто багато часу та місця у картині приділено фігурі Керенського і алегоричному протиставленні людей і інтер'єрів Зимового палацу. Характерне для молодого Ейзенштейна захоплення експериментами не прикрасило картину. На думку Віктора Шкловського, мішура і символізм перевантажили кадр: «Ейзенштейн заплутався у десяти тисячах кімнат Зимового палацу, як плутались у них колись творці».
Послідовність зміни сцен обумовлена не стільки режисерським задумом, скільки ілюстрацією до історичного і ідеологічного тлумачення подій Жовтневої революції. Акторів картини складно назвати акторами — вони швидше двійники відомих політичних діячів.
За спогадами А. Городницького, «у фільмі „Жовтень“ професійних акторів майже не було. Леніна, наприклад, грав працівник цементного заводу Нікандров, котрий мав з ним портретну схожість. Йому пошили костюм, пальто і кепку, а на голові виголили лисину. У ролі Керенського знімався також схожий на нього студент Університету. Зінов'єва зіграв його справжній брат, а в ролі Троцького був знятий якийсь зубний лікар, також дуже схожий з героєм».
Серед перших глядачів картини були ті, хто знайшов фільм штучним. Володимир Маяковський так відгукнувся про «акторську гру» Нікандрова, котрий втілив образ Леніна у фільмі:
Огидно бачити, коли людина приймає схожі на Леніна пози і робить схожі рухи тіла — і за цією зовнішністю відчувається повна пустота, повна відсутність думки. Абсолютно правильно сказав один товариш, Нікандров схожий не на Леніна, а на всі статуї з нього
Не дивлячись на таку відверту ідеологічну ангажованість картини, критики віддають належне новаторському методу у монтажі картини. Кінокритик Рауль Хаузман назвав монтаж Ейзенштейна «інтелектуальним» Французький критик Жан-Клод Конеса писав про фільм:
«Фільм одночасно стає і розповіддю про історію, і її складовою частиною, у тому розумінні, що його монтаж, його розкадрування, його естетика — це продукт революційної системи як у показі революції, так і у екзальтованій манері цього показу».
Картина «Жовтень» вважається першою у радянській кіноленініані і заклала традиції, котрі були успішно продовжені уже у епоху звукового кіно.
Знімальна група
- Василь Нікандров — Володимир Ленін
- Микола Попов — Олександр Керенский
- Эдуард Тіссе — німецький солдат
- Микола Подвойський — камео
- Антонов-Овсієнко — камео
- Апфельбаум — Зінов'єв
- Борис Ливанов — міністр Терещенко
- Ляшенко — міністр
- Чібісов — міністр Скобелев
- Міхалев — міністр Кішкін
- Смельський — міністр Вердеревський
Примітки
- ČSFD — 2001.
- «Очерки истории кино СССР Немое кино: 1918—1934 годы» — Расцвет немого кино (1926—1930) Эйзенштейн после фильма «Броненосец „Потёмкин“» глава 4 // Н. А. Лебедев [ 19 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- . www.eisenstein.ru. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
- Директоры РГАКФД Н. А. Калантарова и РГАЛИ Т. М. Горяева приняли участие в 62 Берлинском кинофестивале (Берлинале). Федеральное архивное агентство (официальный сайт). 10 февраля 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 21 січня 2013.
- «Frankfurter Zeitung», 1928, 5. Juni. Зигфрид Кракауэр. Киноведческие записки. Перевод с немецкого А. С. Тимашевой. [ 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] ссылка проверена 2008
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2019.
- Жан-Клод Конеса. «Октябрь: кризис изображения». Киноведческие записки. переводчик Евгения Илюхина [ 15 вересня 2019 у Wayback Machine.] ссылка проверена 2008
- Рауль Хаузман. «Довженковская Земля». Киноведческие записки. Перевод с немецкого С. Е. Шлапоберской. [ 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] ссылка проверена 2008
Посилання
- Режисери і автори сценарію: Сергій Ейзенштейн, Григорій Александров
- Оператор: Едуард Тіссе
- Художник: Василь Коврігин
- Директор картини: Аркадій Євгенович Олексіїв (на фото над Г.Александровим)
- Фільм «Жовтень» на сайті «Мосфільма» [ 12 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Ленін у Жовтні
- Наталя Друбек. Крупним планом: «Жовтень» Сергія Ейзенштейна [ 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovten persha nazva Desyat dniv kotri vrazili svit ros Oktyabr radyanskij nimij hudozhnij film kinorezhisera Sergiya Ejzenshtejna znyatij na moskovskij fabrici Sovkino u 1927 roci pro podiyi Zhovtnevoyi revolyuciyi Zaklyuchna chastina kinotrilogiyi Stachka Bronenosec Potomkin Zhovten Film demonstruvali u SShA pid nazvoyu Desyat dniv kotri vrazili svit Zhovtenros Oktyabr source source source source source source track track ZhanrdramaRezhiserAleksandrov Grigorij Vasilovich i Ejzenshtejn Sergij MihajlovichScenaristSergij Ejzenshtejn Grigorij AleksandrovU golovnih rolyahd Tisse Eduard Kazimirovich Popov Volodimir Oleksandrovich 1 i Livanov Boris Mikolajovich 1 OperatorEduard TisseKompozitorDmitro ShostakovichKinokompaniyad i MosfilmDistrib yutorNetflixTrivalist102 hviliniMovaRosijskaKrayinaSSSRRik1927Data vihodu7 listopada 1927IMDbID 0018217 Zhovten u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhovten znachennya SyuzhetKadr z filmu Opovid pochinayetsya z simvolichnoyi sceni povalennya z p yedestalu pam yatnika rosijskomu Imperatoru Vulichni zavorushennya u Petrogradi i kritichne stanovishe na frontah Soldatam i zhitelyam Petrograda nichogo yisti a Timchasovij uryad ne zdatnij utrimati pid kontrolem situaciyu v misti i krayini U cih umovah do vladi prihodyat bilshoviki Lider partiyi Volodimir Lenin pribuvaye u buntivne misto i ocholyuye povstannya Zahoplennya vladi bilshovikami pid zagrozoyu bo do stolici pidstupayut vijska generala Kornilova Vijskovi chastini i matrosi Baltijskogo flotu kotri stoyat na boci bilshovikiv styaguyutsya do Zimovogo palacu Odnochasno u Petrograd priyizhdzhayut delegati z yizdu Rad U prezidiyu z yizdu obirayut predstavnikiv partiyi bilshovikiv a menshovikiv i eseriv proganyayut iz zalu Povstannya bilshovikiv zakinchuyetsya vzyattyam Zimovogo palacu i pripinennyam povnovazhen Timchasovogo uryadu Kincivka filmu vistup Lenina z tribuni Drugogo z yizdu Rad i progoloshennya peremogi revolyuciyi Istoriya stvorennyaPislya velikogo uspihu Bronenoscya Potomkin Ejzenshtejn otrimav povnu doviru vladi krayini i zadumav znyati masshtabne kinematografichne polotno pro peremogu Zhovtnevoyi revolyuciyi Pershi varianti scenariyu Zhovtnya vklyuchali v sebe istorichnu hroniku podij vid Lyutnevoyi revolyuciyi do zakinchennya gromadyanskoyi vijni U pidsumku scenarij dovelosya obrizati i zakinchiti film podiyami zhovtnya 1917 roku U rozporyadzhennya rezhisera buli nadani bezprecedentni na toj period resursi plivka istorichni kostyumi zbroya i povnovazhennya Sho porodilo bezlich ironichnih komentariv pro te sho zjomki prinesli Peterburgu shkodi bilshe nizh sama revolyuciya U yakosti masovki bulo dozvoleno vikoristati vijskovi chastini Takozh Ejzenshtejnu dozvolili znimati film na misci podij revolyuciyi na pidstupah do Zimovogo i bezposeredno u inter yerah palacu Konsultantami filmu vistupili uchasniki zhovtnevih podij Krupska i Pidvojskij vin navit zigrav u filmi samogo sebe Planuvalos sho film bude vipushenij na ekrani do 10 richchya revolyuciyi u 1927 roci ale zjomki zatyagnulis i u prokat kartina potrapila tilki na pochatku 1928 roku Cherez zmini politichnogo klimatu u SRSR na ostannih etapah redaguvannya filmu rezhiser Ejzenshtejn buv vimushenij vidaliti z filmu bagatoh diyachiv revolyuciyi L Trockogo V Antonova Ovsiyenko V Nevskogo Zahoplenij muzikoyu Edmunda Majzelya napisanoyu dlya yevropejskogo prokatu filmu Bronenosec Potomkin Ejzenshtejn zaproponuvav kompozitoru napisati muziku do jogo Zhovtnya Odnak u Moskvi partituru Majzelya vvazhali zanadto avangardistskoyu i u SRSR film vijshov na ekrani z drugoyu zvukovoyu dorizhkoyu muzikoyu nimeckogo kompozitora bula ozvuchena skorochena priblizno na piv godini versiya Zhovtnya priznachena dlya prokatu za kordonom Film ne mav takogo zh glyadackogo uspihu yak Bronenosec Potomkin U bilshosti cherez zastosovanij intelektualnij montazh u kulminacijnij chastini filmu Tak napriklad shob prodemonstruvati monarhichnu formulu za Boga i Vitchiznu vikoristovuyetsya poslidovnist vse bilshe i bilshe abstraktnih zobrazhen U 1933 roci film buv ostatochno znyatij z prokatu U 2011 roci v rezultati spilnoyi roboti nimeckih i rosijskih organizacij kotri tochilisya 5 rokiv vdalos vidnoviti originalnu zvukovu dorizhku Zhovtnya ale tilki partituru napisanu Majzelem dlya skorochenoyi versiyi dlya povnoyi versiyi filmu muziku dopisav nimeckij kompozitor Bernd Teves Kritika i kulturnij vplivNa vidminu vid Bronenoscya Potomkin film sho zavershuvav znamenitu kinotrilogiyu Ejzenshtejna nosit bilsh virazhenij ideologichnij harakter U 1927 roci Ejzenshtejn viznanij mitec staye takozh teoretikom mistectva Vin opublikuvav kilka statej pro novatorskij metod u kino Chergova jogo kartina ce sproba donesti koncepciyu novoyi rezhisuri kino bez tipazhu bez golovnih geroyiv i bez vislovlenogo dramaturgichnogo syuzhetu Kartinu za zadumom Ejzenshtejna robit rezhiser za montazhnim stolom V cilomu u SRSR film buv sprijnyatij kritikami pozitivno ale molodij rezhiser otrimav chimalo gostrih zauvazhen Nadto bagato chasu ta miscya u kartini pridileno figuri Kerenskogo i alegorichnomu protistavlenni lyudej i inter yeriv Zimovogo palacu Harakterne dlya molodogo Ejzenshtejna zahoplennya eksperimentami ne prikrasilo kartinu Na dumku Viktora Shklovskogo mishura i simvolizm perevantazhili kadr Ejzenshtejn zaplutavsya u desyati tisyachah kimnat Zimovogo palacu yak plutalis u nih kolis tvorci Poslidovnist zmini scen obumovlena ne stilki rezhiserskim zadumom skilki ilyustraciyeyu do istorichnogo i ideologichnogo tlumachennya podij Zhovtnevoyi revolyuciyi Aktoriv kartini skladno nazvati aktorami voni shvidshe dvijniki vidomih politichnih diyachiv Za spogadami A Gorodnickogo u filmi Zhovten profesijnih aktoriv majzhe ne bulo Lenina napriklad grav pracivnik cementnogo zavodu Nikandrov kotrij mav z nim portretnu shozhist Jomu poshili kostyum palto i kepku a na golovi vigolili lisinu U roli Kerenskogo znimavsya takozh shozhij na nogo student Universitetu Zinov yeva zigrav jogo spravzhnij brat a v roli Trockogo buv znyatij yakijs zubnij likar takozh duzhe shozhij z geroyem Sered pershih glyadachiv kartini buli ti hto znajshov film shtuchnim Volodimir Mayakovskij tak vidguknuvsya pro aktorsku gru Nikandrova kotrij vtiliv obraz Lenina u filmi Ogidno bachiti koli lyudina prijmaye shozhi na Lenina pozi i robit shozhi ruhi tila i za ciyeyu zovnishnistyu vidchuvayetsya povna pustota povna vidsutnist dumki Absolyutno pravilno skazav odin tovarish Nikandrov shozhij ne na Lenina a na vsi statuyi z nogo Ne divlyachis na taku vidvertu ideologichnu angazhovanist kartini kritiki viddayut nalezhne novatorskomu metodu u montazhi kartini Kinokritik Raul Hauzman nazvav montazh Ejzenshtejna intelektualnim Francuzkij kritik Zhan Klod Konesa pisav pro film Film odnochasno staye i rozpoviddyu pro istoriyu i yiyi skladovoyu chastinoyu u tomu rozuminni sho jogo montazh jogo rozkadruvannya jogo estetika ce produkt revolyucijnoyi sistemi yak u pokazi revolyuciyi tak i u ekzaltovanij maneri cogo pokazu Kartina Zhovten vvazhayetsya pershoyu u radyanskij kinoleniniani i zaklala tradiciyi kotri buli uspishno prodovzheni uzhe u epohu zvukovogo kino Znimalna grupa source source source source source Zhovten Vasil Nikandrov Volodimir Lenin Mikola Popov Oleksandr Kerenskij Eduard Tisse nimeckij soldat Mikola Podvojskij kameo Antonov Ovsiyenko kameo Apfelbaum Zinov yev Boris Livanov ministr Tereshenko Lyashenko ministr Chibisov ministr Skobelev Mihalev ministr Kishkin Smelskij ministr VerderevskijPrimitkiCSFD 2001 d Track Q3561957 Ocherki istorii kino SSSR Nemoe kino 1918 1934 gody Rascvet nemogo kino 1926 1930 Ejzenshtejn posle filma Bronenosec Potyomkin glava 4 N A Lebedev 19 listopada 2019 u Wayback Machine www eisenstein ru Arhiv originalu za 2 veresnya 2019 Procitovano 2 veresnya 2019 Direktory RGAKFD N A Kalantarova i RGALI T M Goryaeva prinyali uchastie v 62 Berlinskom kinofestivale Berlinale Federalnoe arhivnoe agentstvo oficialnyj sajt 10 fevralya 2012 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 21 sichnya 2013 Frankfurter Zeitung 1928 5 Juni Zigfrid Krakauer Kinovedcheskie zapiski Perevod s nemeckogo A S Timashevoj 6 listopada 2019 u Wayback Machine ssylka proverena 2008 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 13 listopada 2019 Zhan Klod Konesa Oktyabr krizis izobrazheniya Kinovedcheskie zapiski perevodchik Evgeniya Ilyuhina 15 veresnya 2019 u Wayback Machine ssylka proverena 2008 Raul Hauzman Dovzhenkovskaya Zemlya Kinovedcheskie zapiski Perevod s nemeckogo S E Shlapoberskoj 11 veresnya 2019 u Wayback Machine ssylka proverena 2008PosilannyaRezhiseri i avtori scenariyu Sergij Ejzenshtejn Grigorij Aleksandrov Operator Eduard Tisse Hudozhnik Vasil Kovrigin Direktor kartini Arkadij Yevgenovich Oleksiyiv na foto nad G Aleksandrovim Film Zhovten na sajti Mosfilma 12 serpnya 2019 u Wayback Machine Lenin u Zhovtni Natalya Drubek Krupnim planom Zhovten Sergiya Ejzenshtejna 2 veresnya 2019 u Wayback Machine