Жоан да Сілва Барбароса або Жоан да Сілва Фейхо порт João da Silva Feijó 1760 Ріо де Жанейро 1824 Ріо де Жанейро натурал

Жоан да Сілва Барбароса або Жоан да Сілва Фейхо (порт. João da Silva Feijó; 1760 Ріо-де-Жанейро — 1824 Ріо-де-Жанейро) — натураліст, мінералог і португальський воїн.

Жоан народився в Бразилії. Вивчав філософію і математику в університеті Коїмбри. Ім'я Фейхо він прийняв на честь іспанського філософа Беніто Херонімо Фейхо, який в той час був кумиром студентів що вивчали природознавство.

У 1778 році група вчених, серед яких був італійський професор Доменіко Агостіно Ванделлен, заснувала в Лісабоні Музей натуральної історії. У цю групу входив також і Жоан да Сілва разом з Олександром Родрігесом Феррейра, Мануелем да Сільвою Гальван і Хоакімом Хосе да Сільвою.

Подорож на острови Кабо-Верде

У 1783 під керівництвом Ванделлена почалися наукові експедиції в різні португальські колонії. Фейхо очолив дослідження островів Кабо-Верде і прибув туди в червні 1783 року.

На місці експедиція зіткнулася з чималими труднощами, які здебільшого були пов'язані з презирливим ставленням колоніальних чиновників до діяльності молодого натураліста, який займався наглядом за природою і колекціонував метеликів, рослини, черепашки і мінерали.

Жоан да Сілва Фейхо описав свої дослідження архіпелагу Кабо-Верде в семи листах, направлених спонсору експедиції, міністру Мартіну де Мелло і Кастро. У цих листах були викладені дані по географії, топографії і флорі островів.

Доповідь Файхо розчарувала міністра, який висловив невдоволення тим, в якому вигляді були надіслані матеріали і те, що матеріалів цих було небагато. Міністр також висловив свій жаль у зв'язку з тим, що Фейхо не запропонував будь-якого методу використання селітри і сірки, які вважалися легко доступними в районі загаслих вулканів на Кабо-Верде.

У 1790 році Фейхо вступив до лав армії, яка перебувала на Кабо-Верде і незабаром попросив дозволу повернутися до Португалії.

У Лісабоні Фейхо продовжив працювати зі своїм старим другом Олександром Родрігесом Феррейра, який незадовго до цього повернувся з Амазонки. Разом з ним Фейхо зробив гербарій за матеріалами своєї подорожі на Кабо-Верде. Робота португальських натуралістів була високо оцінена їх німецьким колегою Генріхом Фрідріхом Лінком, який між 1797 і 1799 роками відвідав Португалію.

У 1797 році Фейхо переписав деякі зі своїх текстів, що стосуються Кабо-Верде, і опублікував їх у книзі під назвою «Itinéraire philosophique» («Філософський маршрут»). Ця книга доступна в Національній бібліотеці Лісабона.

Повернення до Бразилії

У лютому 1799 року Фейхо був призначений капітаном корабля (галери), і на нього була покладена відповідальність за оборону Сеара. При цьому за Фейхо також залишалися обов'язки натураліста. За стратегічних причин Португалія хотіла стати самодостатньою у виробництві селітри, яка використовувалася для виробництва пороху. Тому основне своє завдання Фейхо бачив в пошуку родовищ селітри і організації її виробництва на місці. Крім того, натураліст вивчав запаси інших мінеральних ресурсів регіону і оцінював перспективність їх розробки. Фейхо також вивчав фауну і флору Сеара і збирав зразки для відправки до Європи. Він також почав писати книгу під назвою «Флора Сеара»

У 1822 році Фейхо повернувся на свою батьківщину в Ріо-де-Жанейро, де став професором натуральної історії, зоології та ботаніки у Військовій академії. Він помер в 1824 році і похований в монастирі каплиці Богоматері Втіхи ордена Святого Франциска Паоли. Після його смерті один німецький натураліст виявив в одній з пекарень Ріо-де-Жанейро рукопис книги «Флора Сеара», автором якої був Фейхо.

Пам'ять

На честь Жоана да Сілва Фейхо названо дерево фейхоа, що має зелені плоди, схожі на гуаяву.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2017. Процитовано 20 вересня 2018.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2017. Процитовано 20 вересня 2018.