Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жихор — район міста Харкова. Це колишнє село, що засноване у XVII столітті. Включене до складу Основ'янського району міста в серпні 1963 року. Знаходиться на лівому березі річки Уда. Розташований між Щербачівським бором, районом аеропорту, річкою Уда і селищем Бабаї.
| Жихор Харків | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°55′17″ пн. ш. 36°13′55″ сх. д. / 49.92139° пн. ш. 36.23194° сх. д.Координати: 49°55′17″ пн. ш. 36°13′55″ сх. д. / 49.92139° пн. ш. 36.23194° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Основ'янський | |||
| Адмінодиниця | Основ'янський район | |||
| Телефонний код | +380 57 | |||
| Головні вулиці | Сімферопольське шосе, вул. Велика Жихорська, вул. Володимира Сосюри, вул. Кутаїська | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Основа | |||
| Автошляхи | М-03 | |||
| Карта | ||||
Ділиться на Жихор -1, -2, -3. Через селище протікає річка Жихорець, ліва притока Уди.
Територія Жихора здебільшого забудована одноповерховими приватними будинками.
Історія
Під час археологічних досліджень на території Жихора знайдено декілька поселень бронзової доби (ІІ-І тис. до н. е.) та скіфського періоду (VI—III ст. до н. е.). На території Жихора та Основи розкопані поселення дніпро-донецької культури, знайдені кам'яні сокири, кремнієві наконечники, різці, важелі, кераміка. Також у Жихорі залишилися пам'ятки перехідного періоду від бронзової доби до залізної, залишені кімерійцями. Також свої сліди залишили скіфи, представники черняхівської культури та скіфської лісостепної культури.
Село Жихор було засновано в 1655/1656 році. Тоді ж Сидір Колчінцов та Феодосій Димшинський з товаришами отримали садибні землі біля колодязя Жихоря, а також біля цього ж колодязя отримали землі для ріллі та косовиць.
Початково це поселення було селом росіян, але пізніше їх звідти було виселено, і у першій половині XVIII ст. Жихор стало селом українців, які належали козацькому полковнику Григорію Донцю та його нащадкам.
У 1656 році в зв'язку з будівництвом Харківської кріпості згадується лист від мешканців Жихора
У 1680 році відбулося чергова татарська навала на Слобожанщину, під час навали були пограбовані та знищені багато селищ Харківського повіту, зокрема: Дергачі, Лозова, Липці, Борщова та Жихор.
У грамоті 1699 року, згадується що у селі Бабаї та присілку Жихорі налічувалося 14 дворів росіян, а раніше їх налічувалося 90.
За переписом 1724 року, у Жихорі налічувалося 68 дворів.
У 1741 році було побудовано дерев'яну Миколаївську церкву.
У 1782 році село Жихор серед інших сел та присілків належав колезькому раднику Петру Андрійовичу Щербинину. Як вказано село знаходилося на лівому березі річки Уди, та на обох берегах річки Мокрий Жихор. На річці стояв млин, який належав Щербинину.
У 1846 році відновлено дерев'яну Миколаївську церкву, побудовану у 1741 році.
Станом на 1897 рік у селі мешкало 2 576 осіб (1 230 чоловічої, та 1 346 жіночої статі).
У 1900 році у Жихорі за проектом В. Х. Немкіна за рахунок прихожан було побудовано нову будівлю храму.
Жихор був цетром Жихорської волості Харківського повіту.
У серпні 1963 року Жихор було включено до складу Червонозаводського (сучасного Основ'янського) району міста Харкова.
Релігія
На території Жихора знаходиться Свято-Миколаївський храм (вулиця Гетьманська, 11). Храм освячений на честь святого Миколая згадується у селі Жихор ще у XVIII сторіччі, але сучасний храм було побудовано у 1900 році.
У 1741 році, було побудовано дерев'яну Миколаївську церкву, яку було відновлено у 1846 році. У 1900 році за проектом В. Х. Немкіна було побудовано новий кам'яний храм на кошти прихожан. До парафіян храму крім жихорців, також відносилися (1904 рік) мешканці хуторів Карачівка, Гусів, Мокрий Жихор.
Миколаївський храм один з уцілівших храмів Харкова.
Транспорт
Автобуси
- 68е: ст. М. «Просп. Гагаріна» — Жихор (в/ч «Лікво»)
- 154: ст. м. «Просп. Гагаріна» — Сімферопольське шосе — Оболона (м. Мерефа)
- 155: Кінний Ринок — Бабаї-1
- 187: ст. м. «Просп. Гагаріна» — Бабаї-2
- 605: ст. м. «Просп. Гагаріна» — Покотилівка (вул. Багалія)
Тролейбус
- 49: вул. Університетська — Жихор (вул. Кутаїська)
Див. також
Примітки
- Материалы для истории г. Харькова в XVII веке / Багалей Д. И. // Сборник Харьковского историко-филологического общества. — Харьков, 1905. — Т. 16. — с. 412.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Розділ «Бабаї»
- Кисиленко В. Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2021. — С.179-186
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. —вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів, 1918—С.30—308с.
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. —вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів, 1918—С.53—308с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]- Розділ «Бабаї»
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — Розділ «1741»— 366 с.
- Економічні примітки Харківського повіту, 1787. Ст.75
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — Розділ «1846»— 366 с.
- Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. Под ред. Н.А. Твойницкаго. — СПб. : Типографія «Общественная польза», 1905. — С. 249 – 403с.(рос. дореф.)
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]- Перелік храмів та монастирів
- Самойлович І. Довідкова книга для Харківської єпархії— Харків, типо-літографія. І. М. Варшавчика. Вул. Миколіївська. Буд № 3. 1904. —С.84— 471 с.
Посилання
- Сайт Харківської єпархії [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Про Червонозаводській район[недоступне посилання з липня 2019]
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта» , 1993.— 256 с. — (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918)
- Багалій Д. І. «Нариси з історії колонізації степової окраїни Московської держави» — Москва, Університетська друкарня (М.Каткова), 1887.— 634 с. [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Руніверс»;
- Багалій Д. І. «Матеріали для історії колонізації та побуту Харківської та частково Курської і Воронізької губерній. Т.1, 1886 р. Т.2, 1890 р. [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]»
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882.— 366 с.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Устинов І. А. Описові праці; матеріали та джерела, які стосуються історії, археології, етнографії та статистики Слобідської України, Харківських: намісництва і губернії (1705—1880 роки). Харківський губернський статистичний комітет. 1886 рік.
- Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. Под ред. Н.А. Твойницкаго. — СПб. : Типографія «Общественная польза», 1905. — С. 249 – 403с.(рос. дореф.)
- Соловьев В.О., Раенко Л.В. Харьков. Энциклопедический словарь. — Х., 2014. — 1021 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhihor rajon mista Harkova Ce kolishnye selo sho zasnovane u XVII stolitti Vklyuchene do skladu Osnov yanskogo rajonu mista v serpni 1963 roku Znahoditsya na livomu berezi richki Uda Roztashovanij mizh Sherbachivskim borom rajonom aeroportu richkoyu Uda i selishem Babayi Zhihor Harkiv Zagalna informaciya 49 55 17 pn sh 36 13 55 sh d 49 92139 pn sh 36 23194 sh d 49 92139 36 23194 Koordinati 49 55 17 pn sh 36 13 55 sh d 49 92139 pn sh 36 23194 sh d 49 92139 36 23194Krayina UkrayinaRajon Osnov yanskijAdminodinicya Osnov yanskij rajonTelefonnij kod 380 57Golovni vulici Simferopolske shose vul Velika Zhihorska vul Volodimira Sosyuri vul Kutayiska Transport Zaliznichna infrastruktura OsnovaAvtoshlyahi M 03 Karta Dilitsya na Zhihor 1 2 3 Cherez selishe protikaye richka Zhihorec liva pritoka Udi Teritoriya Zhihora zdebilshogo zabudovana odnopoverhovimi privatnimi budinkami IstoriyaMapa Harkivskogo povitu 1787 roku Zhihor roztashovanij na pivden vid mista Harkova Pid chas arheologichnih doslidzhen na teritoriyi Zhihora znajdeno dekilka poselen bronzovoyi dobi II I tis do n e ta skifskogo periodu VI III st do n e Na teritoriyi Zhihora ta Osnovi rozkopani poselennya dnipro doneckoyi kulturi znajdeni kam yani sokiri kremniyevi nakonechniki rizci vazheli keramika Takozh u Zhihori zalishilisya pam yatki perehidnogo periodu vid bronzovoyi dobi do zaliznoyi zalisheni kimerijcyami Takozh svoyi slidi zalishili skifi predstavniki chernyahivskoyi kulturi ta skifskoyi lisostepnoyi kulturi Selo Zhihor bulo zasnovano v 1655 1656 roci Todi zh Sidir Kolchincov ta Feodosij Dimshinskij z tovarishami otrimali sadibni zemli bilya kolodyazya Zhihorya a takozh bilya cogo zh kolodyazya otrimali zemli dlya rilli ta kosovic Pochatkovo ce poselennya bulo selom rosiyan ale piznishe yih zvidti bulo viseleno i u pershij polovini XVIII st Zhihor stalo selom ukrayinciv yaki nalezhali kozackomu polkovniku Grigoriyu Doncyu ta jogo nashadkam U 1656 roci v zv yazku z budivnictvom Harkivskoyi kriposti zgaduyetsya list vid meshkanciv Zhihora U 1680 roci vidbulosya chergova tatarska navala na Slobozhanshinu pid chas navali buli pograbovani ta znisheni bagato selish Harkivskogo povitu zokrema Dergachi Lozova Lipci Borshova ta Zhihor U gramoti 1699 roku zgaduyetsya sho u seli Babayi ta prisilku Zhihori nalichuvalosya 14 dvoriv rosiyan a ranishe yih nalichuvalosya 90 Za perepisom 1724 roku u Zhihori nalichuvalosya 68 dvoriv U 1741 roci bulo pobudovano derev yanu Mikolayivsku cerkvu U 1782 roci selo Zhihor sered inshih sel ta prisilkiv nalezhav kolezkomu radniku Petru Andrijovichu Sherbininu Yak vkazano selo znahodilosya na livomu berezi richki Udi ta na oboh beregah richki Mokrij Zhihor Na richci stoyav mlin yakij nalezhav Sherbininu U 1846 roci vidnovleno derev yanu Mikolayivsku cerkvu pobudovanu u 1741 roci Stanom na 1897 rik u seli meshkalo 2 576 osib 1 230 cholovichoyi ta 1 346 zhinochoyi stati U 1900 roci u Zhihori za proektom V H Nemkina za rahunok prihozhan bulo pobudovano novu budivlyu hramu Zhihor buv cetrom Zhihorskoyi volosti Harkivskogo povitu U serpni 1963 roku Zhihor bulo vklyucheno do skladu Chervonozavodskogo suchasnogo Osnov yanskogo rajonu mista Harkova ReligiyaNa teritoriyi Zhihora znahoditsya Svyato Mikolayivskij hram vulicya Getmanska 11 Hram osvyachenij na chest svyatogo Mikolaya zgaduyetsya u seli Zhihor she u XVIII storichchi ale suchasnij hram bulo pobudovano u 1900 roci U 1741 roci bulo pobudovano derev yanu Mikolayivsku cerkvu yaku bulo vidnovleno u 1846 roci U 1900 roci za proektom V H Nemkina bulo pobudovano novij kam yanij hram na koshti prihozhan Do parafiyan hramu krim zhihorciv takozh vidnosilisya 1904 rik meshkanci hutoriv Karachivka Gusiv Mokrij Zhihor Mikolayivskij hram odin z ucilivshih hramiv Harkova TransportAvtobusi 68e st M Prosp Gagarina Zhihor v ch Likvo 154 st m Prosp Gagarina Simferopolske shose Obolona m Merefa 155 Kinnij Rinok Babayi 1 187 st m Prosp Gagarina Babayi 2 605 st m Prosp Gagarina Pokotilivka vul Bagaliya Trolejbus 49 vul Universitetska Zhihor vul Kutayiska Div takozhStanciya Zhihor Richka ZhihorecPrimitkiMaterialy dlya istorii g Harkova v XVII veke Bagalej D I Sbornik Harkovskogo istoriko filologicheskogo obshestva Harkov 1905 T 16 s 412 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Rozdil Babayi Kisilenko V Yu Chergovij oglyad novovidnajdenih dzherel shodo utochnennya pochatku litochislennya okremih naselenih punktiv Slobozhanshini Slobozhanshina Poglyad u minule 2021 zbirnik naukovo dokumentalnih prac Zhitomir Vidavec O O Yevenok 2021 S 179 186 Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 S 30 308s Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 S 53 308s Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Rozdil Babayi Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 Rozdil 1741 366 s Ekonomichni primitki Harkivskogo povitu 1787 St 75 Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 Rozdil 1846 366 s Naselennyya mѣsta Rossijskoj imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Tvojnickago SPb Tipografiya Obshestvennaya polza 1905 S 249 403s ros doref Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Perelik hramiv ta monastiriv Samojlovich I Dovidkova kniga dlya Harkivskoyi yeparhiyi Harkiv tipo litografiya I M Varshavchika Vul Mikoliyivska Bud 3 1904 S 84 471 s PosilannyaSajt Harkivskoyi yeparhiyi 12 bereznya 2017 u Wayback Machine DzherelaPro Chervonozavodskij rajon nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini tip Harkiv Delta 1993 256 s ISBN 5 7707 4256 9 perevidannya knigi vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 Bagalij D I Narisi z istoriyi kolonizaciyi stepovoyi okrayini Moskovskoyi derzhavi Moskva Universitetska drukarnya M Katkova 1887 634 s 31 travnya 2020 u Wayback Machine na sajti Runivers Bagalij D I Materiali dlya istoriyi kolonizaciyi ta pobutu Harkivskoyi ta chastkovo Kurskoyi i Voronizkoyi gubernij T 1 1886 r T 2 1890 r 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 366 s nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ustinov I A Opisovi praci materiali ta dzherela yaki stosuyutsya istoriyi arheologiyi etnografiyi ta statistiki Slobidskoyi Ukrayini Harkivskih namisnictva i guberniyi 1705 1880 roki Harkivskij gubernskij statistichnij komitet 1886 rik Naselennyya mѣsta Rossijskoj imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Tvojnickago SPb Tipografiya Obshestvennaya polza 1905 S 249 403s ros doref Solovev V O Raenko L V Harkov Enciklopedicheskij slovar H 2014 1021 s ros